Постанова від 20 травня 2026 р. у справі №376/921/26 — Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/921/26

Провадження № 3/376/293/2026

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2026 року Суддя Сквирського районного суду Київської області Коваленко О.М, розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли від батальйону № 2 ПП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовцяза ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

Встановив:

25.03.2026 надійшов протокол про адміністративне правопорушення Серії ЕПР1 №613534 від 13.03.2026 року, відповідно до якого 13.03.2026 року о 00:44 год., в с. Чубинці по вул. Набережна водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом OPEL державний номер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі у лікаря- нарколога відмовився, чим порушив п.п. 2.5 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судові засідання ОСОБА_1 та його представник – адвокат Полянчук В.Б. не з`явилися. Адвокат Полянчук В.Б. надіслав до суду клопотання про закриття провадження у справі за п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, в обгрунтування якого зазначив наступне.

Однак з пояснень ОСОБА_1 , в день та час складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, він / ОСОБА_1 / виконував обов?язки військової служби, про що неодноразово повідомляв працівникам поліції. Також з пояснень ОСОБА_1 , він відмовився від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер, проте, після такої відмови інспектори поліції не запропонували та не направили ОСОБА_1 до медичного закладу охорони здоров?я у зв?язку із його незгодою, що свідчить про порушення встановленого порядку огляду та недійсність результатів огляду в силу ч.5 ст. 266 КУпАП.

Дані пояснення повністю підтверджуються наявними в матеріалах справи відеозаписами з нагрудної бодікамери інспекторів патрульної поліції «clip-0.mp4» та «clip-1.mp4». Так, згідно відеозапису «clip-0.mp4», перебуває в транспортному засобі у військовій формі та для встановлення особи надає військовий квиток. Після чого інспектори поліції встановлюють особу ОСОБА_1 як військовослужбовця та встановлюють факт виконання ним обов?язків військової служби.

Як вбачається з матеріалів даної справи, а саме копії військового квитка серії НОМЕР_2 , копії Довідки Ф.5, посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 613534 від 13.03.2026 року ОСОБА_1 був та на теперішній час є військовослужбовцем вказаної військової частини, та 13.03.2026 року перебував на службі та виконував обов`язки військової служби. Отже, 13.03.2026 року на момент зупинки ТЗ працівниками поліції, ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем – був спеціальним суб`єктом правопорушення у розумінні КУпАП. Як вбачається з матеріалів даної справи, зокрема відеозапису, поліцейським був встановлений факт перебування ОСОБА_1 в статусі військовослужбовця, проте застосовано процедуру огляду, передбачену ст. 266 КУпАП. Враховуючи, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України та під час зупинки керованого ним транспортного засобу працівниками поліції виконував обов`язки військової служби, тому його огляд на стан алкогольного сп`яніння мав проводитися посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, або командиром його військової частини, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів відповідно до спеціального порядку, встановленого ст. 266-1 КУпАП.

Таким чином, зважаючи на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а встановлений законом (ст. 266-1 КУпАП) порядок огляду на стан сп`яніння дотриманий не був, сторона захисту вважає, що вимога щодо проходження ним огляду була безпідставною та протиправною, а тому у ОСОБА_1 не виникало обов`язку її виконувати, отже вся процедура огляду, яку застосували до ОСОБА_1 згідно з приписами ч. 9 ст. 266-1 КУпАП є недійсною, а її результати недопустимими доказами, оскільки отримані всупереч умовам і порядку, встановленим законом.

Тому на підставі вказаного, просить суд провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП – закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Європейським судом з прав людини у багаточисельних рішеннях висловлена правова позиція щодо розгляду національними судами справ про адміністративні правопорушення. Так, у рішенні Суду "Енгель та інші проти Нідерландів" були визначені критерії, за наявності одного із них будь-яке правопорушення повинне розцінюватись як кримінальне і розглядатись за процедурою, визначеною національним законодавством для кримінальних правопорушень.

Такими критеріями є: "критерій національного права", який визначає те, що будь-яке протиправне діяння є злочином, якщо воно передбачене як злочин відповідним національним законодавством; "критерій кола адресатів", відповідно до якого правопорушення повинне розглядатись як кримінальне, якщо відповідальність за нього поширюється на невизначене коло осіб; "критерій мети та тяжкості наслідків" за змістом якого, вчинене правопорушення розглядається за природою кримінального злочину якщо санкція за його вчинення є достатньо суворою і передбачає елемент покарання. Зазначені положення знайшли в подальшому своє відображення у чисельних рішеннях ЄСПЛ, зокрема: "Лутц проти Німеччини", "Гурепка проти України", "Лучанінова проти України" та інших.

Наведене вказує на те, що при розгляді зазначеного вище правопорушення повинні застосовуватись принципи кримінального судочинства. У зв`язку із цим при розгляді справи, при наданні оцінки доказам та вирішенні питань про доведеність вини ОСОБА_2 , у вчиненні адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне застосовувати відповідні положення кримінального процесуального закону, в тому числі, і щодо сутності адміністративного правопорушення, що за своєю юридичною природою фактично є обвинуваченням.

Згідно з частиною першою статті 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

За змістом статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з положеннями статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до статей 254, 255, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, у якому зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається, в тому числі, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Із відеозапису події вбачається, що працівники поліції, встановивши особу ОСОБА_1 , який перебував у військовому однострої, запропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціального приладу Alcotest dragger, від чого останній відмовився.

Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, працівники поліції мали беззаперечні дані, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а також підтверджується копією Довідки №2692/394 від 24.06.2025 року начальника штабу заступника командира ВЧ НОМЕР_4 ОСОБА_3 ; копією Військового квитка Серія НОМЕР_2 .

Між тим, що щодо військовослужбовців діє спеціальний порядок їх огляду на стан сп`яніння, визначений приписами ст.266-1 КУпАП.

Згідно ч.ч.2,3,9 ст.266-1КУпАП огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Згідно ч. 9 ст.266-1 КУпАП, огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Згідно Довідки №2692/394 від 24.06.2025 року начальника штабу заступника командира ВЧ НОМЕР_4 ОСОБА_3 та копії Військового квитка Серія НОМЕР_2 молодший сержант ОСОБА_1 перебував на військовій службі, а тому за приписами ч. 3 ст.266-1 КУпАП міг бути підданий огляду тільки посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів відповідно до порядку, встановленого ч. 2-7 ст.266-1 КУпАП.

Таким чином, встановлений законом порядок огляду військовослужбовця, який перебував на військовій службі, працівниками поліції не був дотриманий, тому вся процедура огляду, яка застосовувалась до ОСОБА_1 , згідно з приписами ч. 9 ст.266-1 КУпАП є недійсною, а її результати - недопустимими доказами, оскільки отримані всупереч умовам і порядку, встановлених законом, застосування цієї процедури починається з моменту встановлення того факту, що особа є військовослужбовцем.

При цьому суд виходить із того, що результати огляду на стан алкогольного спяніння відносно ОСОБА_1 , не можуть бути належними доказами вчинення адміністративного правопорушення, оскільки норма ст.266-1 КУпАП має імперативний характер, описує випадки і процедуру огляду військовослужбовців (якщо є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях (за кермом, зокрема) і адресована службовим особам, які повинні провести такий огляд з дотриманням визначеної процесуальної форми.

Зазначені вище обставини у своїй сукупності свідчать про відсутність в матеріалах справи належних доказів того, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення за ч.1ст.130 КУпАП.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

В той же час, у справі "Barbera, MesseguandJabardo v. Spain" від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту".

Таким чином, враховуючі вищевикладені обставини в їх сукупності, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП України.

Відповідно до пункту 1статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33-35, 44-1, 130, 266-1, 221,247, 268, 284, 294 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду.

Суддя О. М. Коваленко