Вирок від 07 липня 2026 р. у справі №372/4267/26 — Обухівський районний суд Київської області

Суд: Обухівський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Порушення недоторканності житла

Дата: 07 липня 2026 р.

Справа: №372/4267/26

Суддя: Тиханський О. Б.

Справа № 372/4267/26

Провадження № 1-кп-367/26

В И Р О К

іменем України

08 липня 2026 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2

розглянувши в приміщенні Обухівського районного суду Київської області у спрощеному порядку кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026116230000108 від 03.06.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Халеп`я Обухівського району Київської області, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, має середню спеціальну освіту, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 09.12.2025 Обухівським районним судом Київської області за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років; за ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст.ст. 70, 72 КК України призначено остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України приєднано частину невідбутого покарання за вироком Обухівського районного суду Київської області від 13.03.2025 року і остаточно призначено покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі строком на 6 років,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України

В С Т А Н О В И В:

27 травня 2026 року, близько 16 години 30 хвилин у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виник умисел на незаконне проникнення до іншого володіння особи, а саме до літньої кухні, яка розташована на території земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , котра на праві приватної власності належить потерпілій ОСОБА_4 .

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне проникнення до іншого володіння особи, ОСОБА_3 діючи умисно, усвідомлюючи, що його дії носять незаконний та протиправний характер, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, без визначених законом підстав та без дозволу власника, переліз через огорожу приватного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 . В подальшому, застосовуючи фізичну силу, шляхом натискання ручки вхідних дверей літньої кухні, незаконно проник до іншого володіння особи – літньої кухні, яка належить потерпілій ОСОБА_4 , тим самим ОСОБА_3 порушив права ОСОБА_4 на недоторканість іншого володіння особи.

Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями, які виразилися у незаконному проникненні до іншого володіння особи, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 Кримінального Кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

В обвинувальному акті прокурор зазначив клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Також, у вказаній заяві зазначено, що обвинувачений ОСОБА_3 ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження згідно ч.2 ст.302 КПК України. Вказана заява підписана у присутності захисника адвоката ОСОБА_5 .

Таким чином, за результатами спрощеного провадження встановлено, що обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акта їх письмові заяви.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, оцінюючи зібрані у кримінальному провадженні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України, доведена повністю.

Дії обвинуваченого правильно кваліфіковано за ч.1 ст.162 КК України, як незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи.

Згідно з ч.2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який раніше судимий, офіційно не працює.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому, є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що ОСОБА_6 слід призначити покарання в межах санкції ч.1 ст. 162 КК України, у вигляді обмеження волі на певний строк.

Суд вважає, що саме таке покарання є дійсно необхідним і достатнім для виправлення винного та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень відповідно до передбачених статтею 65 КК України загальних засад призначення покарання.

Крім того, ОСОБА_3 має судимість за ч.2 ст. 309 КК України, та вчинив новий умисний проступок, що судом згідно ст. 34, п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України визнається обставиною, яка обтяжує покарання - рецидив злочинів.

Відповідно до положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховуючи тяжкість та характер кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше судимий, має постійне місце проживання, відсутність негативної характеристики, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік, оскільки такий вид покарання є достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання суд також враховує, що ОСОБА_3 раніше засуджений вироком Обухівського районного суду Київської області від 09.12.2025 року за передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на шість років. Відтак, враховуючи положення ч.1 ст.71 КК України, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 слід призначити покарання за сукупністю вироків, повністю приєднавши не відбуту частину покарання за попереднім вироком, з врахуванням положень ст.72 КПК України, а саме, що одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі, тобто 1 рік обмеження - 6 місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369 -374, 381-382 КПК України , суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України та призначити йому покарання у виді одного року обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, шляхом повного приєднання не відбутої частини покарання за вироком Обухівського районного суду Київської області від 09 грудня 2025 року, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 6 років і 6 місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання обвинуваченого.

Оптичний DVD-R диск, марки «hp», серійний номер PAP634DG05073848, на якому маються відеозаписи з камер відеоспостереження, де зафіксовані обставини події 27.05.2026, котрі відбулися за адресою: Київська область, Обухівський район, село Трипілля, вулиця Молодіжна, будинок 6, який було упаковано в паперовий конверт- залишити при матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до ч.4 ст. 382 КПК України копію вироку суду не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати всім учасникам судового провадження.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня отримання його копії, з урахуванням особливостей, передбачених ч.1 ст. 394 КПК України.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 і 382 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua