Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №357/20423/25 — Володарський районний суд Київської області

Справа № 357/20423/25

Провадження № 2/364/267/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2026 Володарський районний суд Київської області в складі

головуючого судді Ткаченко О.В.,

за участі секретаря Бондаренко Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в селищі Володарка, справу

за позовом ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , номер засобу зв`язку: НОМЕР_2 , адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 , наявність електронного кабінету: відсутній,

представник позивача: адвокат Попадюк Ігор Васильович, Свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю, серії КВ № 005718 від 14.04.2016, місцезнаходження: вул. Олекси Тихого, 16/15, офіс 103, м. Київ, 03056, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , номер засобу зв`язку: НОМЕР_4 , адреса електронної ІНФОРМАЦІЯ_2 , наявність електронного кабінету наявний,

до ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ,

про стягнення заборгованості,

встановив:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Попадюк Ігор Васильович звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 суму боргу у розмірі 101 397,26 грн., з яких: 100 000,00 грн - сума основного зобов`язання; 1 273,97 грн - сума пені; 123,29 грн - сума 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 24.01.2025 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено Договір позики в усній формі. Відповідно до умов даного договору ОСОБА_1 передав у власність ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 100 000 гривень, які останній зобов`язувався повернути в термін до 21.11.2025 на що склав відповідну розписку. ОСОБА_2 добровільно не повернув суму боргу та прострочив термін повернення суми позики, що встановлено розпискою.

ОСОБА_1 вказує, що розпискою також передбачено, що у разі прострочення встановленого терміну повернення суми позики, ОСОБА_2 зобов`язується сплатити на користь ОСОБА_1 крім суми позики 3% річних від простроченої суми позики за кожен день прострочення.

Подаючи позов до суду стороною позивача здійснено розрахунки суми пені та 3% річних станом на 08.12.2025.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Попадюк І.В. підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, про день та час судового засідання був повідомлений належним чином, жодних клопотань, відзиву чи заперечень до суду не подав. Матеріали справи містять підтвердження про направлення відповідачу рекомендованого повідомлення про вручення поштою повістки в судові засідання.

Суд, взявши до уваги позицію сторін, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.01.2025 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено Договір позики в усній формі, згідно умов якого ОСОБА_1 передав у власність ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 100 000 гривень, які останній зобов`язувався повернути в термін до 21.11.2025 на що склав відповідну розписку (а.с. 8). Окрім цього, згідно складеної відповідачем розписки, він у разі прострочення повернення ним в строк суми боргу, зобов`язується сплатити 3% річних від простроченої суми за кожний день прострочення.

Відповідач не виконав вимогу складеного усно договору позики та добровільно не повернув суму боргу та прострочив термін повернення суми позики, що встановлено розпискою.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

На підставі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір в силу приписів ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона /позикодавець/ передає у власність другій стороні /позичальникові/ грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

За частиною 2 цієї статті на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона /боржник/ зобов`язана вчинити на користь другої сторони /кредитора/ певну дію /передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо/ або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

В ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання /неналежне виконання/.

Так, за ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику /грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем/ у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Отже, між сторонами було досягнуто згоди стосовно всіх істотних умов договору позики й розписка свідчить про його укладення відповідно до вимог ст.1046 ЦК України.

Встановленим є порушення відповідачем зобов`язання щодо повернення боргу. А також, відсутня будь-яка інформація щодо оскарження позичальником договору позики, чи окремих його умов. Відповідачем не спростовано розміру заборгованості, не надано доказів погашення боргу, часткового погашення заборгованості.

Отже, заборгованість виникла з вини відповідача. Суду не надано доказів зворотного, тоді як за ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Також, стороною позивача здійснено нарахування за прострочення виконання грошового зобов`язання у виді пені та 3% річних за період з 21.11.25 по 08.12.2025, а саме: 1 273 (одна тисяча двісті сімдесят три) гривень 97 копійок - сума пені; 123 (сто двадцять три) гривень 29 копійок - сума 3% річних.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 549, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 158, 258-265, 354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОПП: НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОПП НОМЕР_1 ), заборгованість за договором позики від 24.01.2025 в сумі :101 397 (сто одна тисяча триста дев`яносто сім) гривень 26 копійок, з яких: 100 000 (сто тисяч) 00 копійок - сума основного зобов`язання; 1 273 (одна тисяча двісті сімдесят три) гривень 97 копійок - сума пені; 123 (сто двадцять три) гривень 29 копійок - сума 3% річних.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Володарський районний суд Київської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 08.07.2026.

Суддя О. В. Ткаченко