Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №363/4270/26 — Вишгородський районний суд Київської області

"07" липня 2026 р. Справа № 363/4270/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Баличева М.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 173 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

06.07.2026 року близько 23 год. 25 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , виражався в бік ОСОБА_2 нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 173 КУпАП Дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

Так, вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №971559 від 07.07.2026 року, що був складений у присутності правопорушника та підписаний ним; копією постанови Вишгородського районного суду Київської області від 10.02.2026 року відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у розмірі 51,00 грн.; рапортом ст. інспектора-чергового Вишгородського РУП ГУНП в Київській області; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію; поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , заявою ОСОБА_1 про визнання вини.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

За таких обставин, на підставі вищевикладених норм закону, суд вважає докази, що містяться в матеріалах справи, належними та допустимим і доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, наслідки вчиненого ним правопорушення та ступінь його вини, відсутність обтяжуючих обставин вчинення правопорушення, а також наявністю пом`якшуючих обставини, а саме щире каяття вважаю, що адміністративним стягненням, необхідним і достатнім для виховання ОСОБА_1 у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття та запобіганню вчиненню ним нових правопорушень повинна бути міра відповідальності у виді штрафу в межах санкції статті, за якою він притягується до відповідальності.

У відповідності до п. 1 ч. 5ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.

З урахуванням наведеного та керуючись статтями 33, 40-1, 173, 283, 284 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п`ять) гривня.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

У разі несплати штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області на протязі десяти днів.

Суддя М.Б. Баличева