Вирок від 07 липня 2026 р. у справі №346/4656/24 — Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/4656/24

Провадження № 1-кп/346/275/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

з участю: секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя: АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, не працює, одруженого, не судимого, депутатом не являється, на утриманні має двох малолітніх дітей,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 336 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_4 , вчинив умисні дії, які виразились в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Злочин вчинено при наступних обставинах.

ОСОБА_4 , згідно статті 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» та частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та на виконання Указу Президента «Про загальну мобілізацію» №69/2022, від 24.02.2022, прибув 24.04.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_1 , для встановлення придатності за станом здоров?я для проходження військової служби у зв?язку із призовом на військову службу під час мобілізації на особливий період.

Згідно направлення №41 від 24.04.2024 ОСОБА_4 направлений для встановлення придатності за станом здоров?я та проходження військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 . За результатами проходження військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 згідно довідки №05/1483 від 24.04.2024 ОСОБА_4 визнаний «Придатний до військової служби».

Встановивши відсутність обставин, передбачених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які надавали б право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, 24.04.2024 ОСОБА_4 було вручено повістку, роз?яснено її зміст та повідомлено про необхідність прибуття 25.04.2024 о 17:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_5 для подальшого відправлення до військової частини № НОМЕР_1 .

Отримавши повістку, ОСОБА_4 діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи умисел, спрямований на ухилення від призову на військову службу під час загальної мобілізації, оголошеної 24 лютого 2022 року, згідно з Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію», на особливий період, в період воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом № 2102-IX від 24.02.2022, та продовженого з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб відповідно до Указу Президента України № 49/2024 від 05.02.2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 3564-IX від 06.02.2024 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 25.04.2024 о 17:00 год., тим самим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Заяв чи звернень від ОСОБА_4 , до ІНФОРМАЦІЯ_5 про причини неявки на 25.04.2024 року по повістці на відправку до лав ЗСУ – надходило та не реєструвалося.

В судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні злочину визнав та щиро розкаявся у вчиненому, просив суворо не карати.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що жодних обставин по кримінальному провадженню не пригадує.

Суд вважає, що вина обвинуваченого в інкримінованому йому злочині знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду справи.

Так, у ст. 1 Закону України «Про оборону України» надається визначення терміну особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні, або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» воєнний стан введено із 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, та в подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався, востаннє на 90 діб Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2915-ІХ від 11.02.2023, а Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року оголошено про загальну мобілізацію.

Таким чином, злочинні дії ОСОБА_4 , суд кваліфікує за ст.336 КК України як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого - щире каяття, визнання вини.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.

При призначені обвинуваченому покарання суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.2ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

У ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»(далі - ЄСПЛ) передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03.10.2002 року ЄСПЛ зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд у відповідності до вимогст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 2ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи особу обвинуваченого, а саме - наявність на момент розгляду кримінального провадження відстрочки до завершення мобілізації, двох малолітніх дітей на утриманні, позитивну характеристику, не притягнення його раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності, зважаючи на його ставлення до вчиненого, суд доходить висновку про можливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе прийняти рішення про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням із застосуванням ст. 75 КК України і вважає, що йому слід призначити покарання в межах санкції ст..336 КК України у виді позбавлення волі, але із застосуванням ст. 75 КК України, оскільки обвинувачений не є суспільно небезпечною особою, тому його виправлення ще можливе без ізоляції від суспільства. Наведене відповідатиме завданням та цілям кримінального покарання, та сприятиме виправленню обвинуваченого, буде достатнім для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Керуючись ст.ст.368,370 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.

Згідно ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 обов`язок: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

На вирок може бути подано апеляцію до Івано-Франківського Апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти діб з дня його проголошення. У випадку неподання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після закінчення встановлених строків апеляційного оскарження.

Суддя: ОСОБА_1