Вирок від 06 липня 2026 р. у справі №344/17346/25 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/17346/25

Провадження № 1-кп/344/633/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, розлученого, непрацюючого, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , українця, громадянина України, раніше відповідно до вимог ст.89 КК України не судимого,

якому повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.185 ч.4, 162 ч.1, 357 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_6 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану; незаконне проникнення до іншого володіння особи, а також викрадення офіційного документа.

Кримінальне правопорушення скоєно за наступних обставин. Так, 12.06.2025 року близько 16 год 50 хв, обвинувачений ОСОБА_6 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , зайшов до приміщення під`їзду, побачив на п`ятому поверсі вказаного під`їзду, біля квартири АДРЕСА_3 , велосипед марки «AVANTI» моделі «Canyon» чорного кольору із помаранчевими смугами, передній амортизатор салатового кольору, який на праві власності належить ОСОБА_5 . Після чого у ОСОБА_6 виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій протиправний намір, ОСОБА_6 , у період дії на території України воєнного стану, який введений згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовженого відповідно до Указу Президента України від 15.04.2025 року №235/2025, затвердженим Законом України від 16.04.2025 №4356-ІХ, діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, з метою незаконного збагачення, вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав велосипед марки «AVANTI» моделі «Canyon», чорного кольору із помаранчевими смугами, передній амортизатор салатового кольору, вартість якого, згідно висновку експерта, становить 8993 гривень.В подальшому, ОСОБА_6 на викраденому велосипеді покинув місце вчинення злочину, яким розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_5 майнову шкоду на вказану вище суму.

Крім цього, 13.09.2025 року обвинувачений ОСОБА_6 , близько о 13 год 31 хв, перебуваючи за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Павла Тичини, біля будинку № 8А, вирішив незаконно проникнути у транспортний засіб марки Mercedes моделі Vito із державними номерними знаками НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_7 . З метою реалізації свого протиправного умислу, ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, без згоди власника на такі дії, розуміючи, що його дії порушують гарантоване Конституцією України право особи на недоторканість іншого володіння особи, всупереч волі законного володільця та без його відома, в порушення встановленого законом порядку, у особистих цілях, підійшов до дверей транспортного засобу марки Mercedes моделі Vito із державними номерними знаками НОМЕР_2 , який знаходився на парковці, що за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Павла Тичини, біля будинку № 8 А та відкривши праву пасажирську дверку транспортного засобу незаконно проник до вказаного автомобіля, чим порушив гарантоване ч. 1 ст. ЗО Конституції України, право на недоторканість житла чи іншого володіння особи.

Також, маючи єдиний протиправний умисел, який охоплює заздалегідь поставлену загальну мету, обвинувачений ОСОБА_6 , 13.09.2025 року близько о 13 год 31 хв, перебуваючи в салоні автомобіля марки Mercedes моделі Vito із державними номерними знаками НОМЕР_2 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, посягаючи на встановлений законодавством порядок ведення, обігу і використання офіційних документів, який забезпечує нормальну діяльність, реалізацію прав і законних інтересів громадян, вийняв із-за сонцезахисного козирка вказаного автомобіля свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки Mercedes моделі Vito, серії НОМЕР_3 , видане на ім`я ОСОБА_7 . Після чого ОСОБА_6 помістив свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу в праву кишеню своїх штанів та покинув місце вчинення кримінального правопорушення.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину визнав, послідовно та в повній мірі підтвердив обставини вчинених ним кримінальних правопорушень, відповідно до обставин зазначених в обвинувальних актах. Зокрема, обвинувачений підтвердив, що 12.06.2025 року він пив пиво зі своїм знайомим на ім`я ОСОБА_8 . Оскільки виникла необхідність купити ще алкогольних напоїв, обвинувачений направився до магазину. По дорозі обвинувачений зайшов до під`їзду будинку по АДРЕСА_2 де викрав велосипед, який згодом віддав своєму знайомому. Також, обвинувачений підтвердив, що 13.09.2025 року незаконно проник до автомобіля марки «Мерседес», який знаходився по вул.Павла Тичини, з якого забрав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Обвинувачений у вчиненому щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати.

Дослідження фактичних обставин справи було обмежено допитом обвинуваченого. Відповідно до вимог ст.349 КПК України, суд, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом встановлено, що учасники процесу правильно розуміють зміст згаданих обставин, у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також судом було роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Отже, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_6 слід кваліфікувати за ст.ст.185 ч.4, 163 ч.1, 357 ч.1 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану; незаконне проникнення до іншого володіння особи, а також викрадення офіційного документа.

Відповідно до ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень. Підстави для призначення більш м`якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу за вчинене кримінальне правопорушення, визначаються статтями 69 і 69-2 цього Кодексу.

Визначаючи обвинуваченому покарання, суд також виходить з вимог ст.50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_6 негативно ставиться до вчиненого, відповідно до висновку органу пробації виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства, думку потерпілої ОСОБА_5 , яка матеріальних чи моральних претензій до обвинуваченого не має, просить суд суворо його не карати та не позбавляти волі.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд відносить повне визнання вини, його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, повне відшкодування потерпілій завданого збитку.

Обставин, що обтяжують обвинуваченому покарання судом не встановлено.

Сукупність наведених вище декількох обставин, що пом`якшують покарання, що істотно знижують ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, дають підставу суду для пом`якшення покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , і відповідно до ч.1 ст.69 КК України, призначення основного покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ст.185 ч.4 КК України. Суд вважає, що саме покарання у виді позбавлення волі буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.

У зв”язку з повним відшкодуванням завданої шкоди та поданою заявою потерпілої цивільний позов ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, слід залишити без розгляду.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.368, 370, 374, 375 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.185 ч.4, 162 ч.1, 357 ч.1 КК України, та призначити покарання:

- за ч.4 ст.185 КК України, з застосуванням ч.1 ст.69 КК України, у виді позбавлення волі на строк два роки;

- за ч.1 ст.162 КК України, у виді штрафу в розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.;

- за ч.1 ст.357 КК України, у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 тримання під вартою - залишити без зміни до набрання вироком законної сили.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_6 рахувати з 19.05.2026 року, з моменту фактичного затримання.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_6 в користь держави 9805 (дев`ять тисяч вісімсот п`ять) грн. 40 коп. за проведення судових експертиз.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – залишити без розгляду.

Долю речових доказів вирішити наступним чином: всі цифрові носії інформації із відеозаписами з камер відео спостереження – залишити при матеріалах кримінального провадження; п`ять слідів потоку папілярних ліній, сліди структури матеріалу, два змиви, недопалок сигарети, відповідно до постанови про визнання речовим доказом від 25.09.2025 року, фрагмент сліду взуття, два сліди папілярних узорів, відповідно до постанови про визнання речовим доказом від 13.06.2025 року – знищити; футболку сірого кольору із біркою чорного кольору, щітку для чищення від снігу помаранчевого кольору, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу із серійним номером НОМЕР_3 , відповідно до постанови про визнання речовим доказом від 25.09.2025 року – повернути потерпілому ОСОБА_7 .

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.

Суддя ОСОБА_9