Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №520/10428/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Суд: Харківський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 06 липня 2026 р.

Справа: №520/10428/26

Суддя: Лук'яненко М.О.

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2026 р. № 520/10428/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук`яненко, розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:

1. визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.03.2026 № 930060159667 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

2. зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 у зв`язку із:

1) застосуванням з 24.10.2019 при обрахунку пенсії показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016-2018 роки у розмірі 6188,89 грн;

2) проведенням індексації пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2020 року № 251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році», постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році», шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016-2018 роки у розмірі 6188,89 грн:

- з 01.05.2020 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11;

- з 01.03.2021 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, 1,11;

- з 01.03.2022 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, 1,11, 1,14;

з 01.03.2023 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, 1,11, 1,14, 1,197;

- з 01.03.2024 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796;

- з 01.03.2025 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115;

- з 01.03.2026 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 01.04.1995 року позивач отримував пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», яка розраховувалась з показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях України в розмірі 3764,40 грн. При призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 24.10.2019 року відповідачем здійснено розрахунок пенсії з раніше встановленого показника - 3764,40 грн, замість належного показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачене страхові внески за 2016-2018 роки у розмірі 6188,89 грн, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком. На думку позивача, відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, протиправно відмовлено у здійсненні перерахунку (індексації) пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 6188,89 грн, на коефіцієнти у розмірі 1.11, у розмірі 1.11, у розмірі 1.14, у розмірі 1.197, у розмірі 1.0796, у розмірі 1.115 та у розмірі 1.121 для забезпечення індексації пенсії.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2026 відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Адміністративний позов направлено на адресу відповідача у відповідності до норм діючого законодавства та доставлено до електронного кабінету останнього 28.04.2026, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа. Також, ухвалу суду від 07.05.2026 направлено та доставлено до електронного кабінету останнього 07.05.2026, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа.

Проте, відзиву на позов у встановлений судом строк до канцелярії суду не надходило, причин поважності його неподання відповідачем не повідомлено.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно із положеннями п.2 ч.1 ст. 263 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд встановив наступне.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», починаючи з 01.04.1995 року.

З 24.10.2019 року позивача, згідно його заяви від 24.10.2019, переведено на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування», із застосовуванням середньої заробітної плати (доходу), яка враховувалась для під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Так, при розрахунку пенсії позивача застосовуюся показник середнього заробітку за 2014-2016 роки у розмірі 3764,40 грн, помножений на коефіцієнти збільшення (1,17 * 1,11 * 1,11 * 1,14 * 1,197 * 1,0796 * 1,115 * 1,121).

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 23.02.2026 №2600-0202-8/27665, на адвокатський запит представника позивача, повідомлено, що в матеріалах пенсійної справи позивача наявна довідка про заробітну плату за 24 місяці (з 01.04.1993 до 31.03.1995) яка враховувалася під час обчислення пенсії державного службовця до 24.10.2019. Після переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV зазначена довідка не застосовувалася, оскільки не відповідала вимогам частини першої статті 40 Закону №1058-IV. Пенсію обчислено із врахуванням середньомісячної заробітної плати за всі періоди страхового стажу з 01.07.2000 по 30.09.2019 відповідно до вимог статті 40 зазначеного Закону. Крім того, відповідач повідомив, що страховий стаж позивача визначено відповідно до вимог Закону №1058-IV за даними системи персоніфікованого обліку, а за періоди до її впровадження — на підставі документів, що містяться в електронній пенсійній справі. Під час перевірки будь-яких невідповідностей не встановлено. У листі також зазначено, що перерахунки (індексація) пенсії проводилися відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №124 від 20.02.2019, №251 від 01.04.2020, №127 від 22.02.2021, №118 від 16.02.2022, №168 від 24.02.2023, №185 від 23.02.2024 та №209 від 25.02.2025. При цьому відповідач звернув увагу, що постановами №168, №185 та №209 визначено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії не може перевищувати 1500 грн. За інформацією відповідача, під час проведення індексації пенсії з 01.03.2023 та з 01.03.2025 основний розмір пенсії позивача було збільшено на максимально допустиму суму — 1500 грн, оскільки чинні положення зазначених постанов не передбачають перегляду встановленого обмеження при наступних перерахунках. Пенсія позивача нараховується враховуючи: 2,74740 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати за період роботи з 01.07.2000 по 30.09.2019) * 8913,83 грн (середній заробіток по народному господарству за 2014-2016 роки *1,17 ? 1,11 х 1,11 ? 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115 (коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні) * 0,68833 (коефіцієнт страхового стажу, розрахований у відповідності із пунктом 1 статті 25 Закону №1058-IV за 68 років 10 місяців 14 днів загального страхового стажу (по 29.02.2024) = 16857,11 грн (основний розмір пенсії від середнього заробітку) + доплата за понаднормовий стаж згідно ст.28 ч.1. абз.2 Закону №1058-IV (за 33 роки) у розмірі 354,42 грн + підвищення дітям війни у розмірі 66,43 грн + пенсія за особливі заслуги перед Україною у розмірі 648,75 грн - 17926,71 грн (загальний розмір пенсії) з 01.01.2026. Враховуючи обмеження в індексації з 01.03.2023 - « - 748,94» грн згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 та обмеження в індексації з 01.03.2025 - « - 238,62 » грн згідно постанови Кабінету Міністрів України №209 від 25.02.2025 розмір пенсії до виплати з 01.01.2026 становить 16939,15 грн.

19.03.2026 року ОСОБА_1 звернувся через вебпортал Пенсійного фонду України з заявою № 4308 про перерахунок пенсії згідно з Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016-2018 роки у розмірі 6188,89 грн із застосуванням відповідних коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 та 2026 роки.

Вказану заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області за принципом екстериторіальності.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №930060159667 від 26.03.2026 відмовлено у проведенні перерахунку пенсії позивача, оскільки розмір пенсії позивачу обчислено відповідно до вимог чинного законодавства. Зазначено, що при розрахунку пенсії позивача застосовувся показник середнього заробітку за 2014-2016 роки у розмірі 3764,40 грн, помножений на коефіцієнти збільшення (1,17 * 1,11 * 1,11 * 1,14 * 1,197 * 1,0796 * 1,115 * 1,121). Таким чином, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії позивача з 01.03.2026 становить 9992,40 грн, а іншого законодавством не передбачено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням №930060159667 від 26.03.2026, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до преамбули Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003" (далі за текстом - Закон № 1058-ІV), він визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Статтею 1 Закону №1058-IV встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

У ст. 9 Закону №1058-ІV зазначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

З матеріалів справи вбачається, що вперше за призначенням пенсії, як державному службовцю, позивач звернувся до пенсійного органу із заявою 01.04.1995 і йому було призначено пенсію на підставі Закону України «Про державну службу від 16.12.1993» № 3723-XII (далі по тексту – Закон № 3723-XII) з виплатами, передбаченими ч. 4 ст. 31 цього закону.

Судом встановлено, що станом на час звернення до відповідача за призначенням пенсії за віком згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивач отримував пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу», яка за видом була віднесена законодавцем до пенсії за вислугу років.

Згідно з частинами 4-6 ст. 31 Закону № 3723-XII в редакції чинній на час призначення пенсії вперше, у разі відставки державного службовця, який не досяг пенсійного віку, але має страховий стаж для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років і відпрацював на посадах першої чи другої категорії не менш як п`ять років, йому виплачується щомісячно 85 відсотків його посадового окладу з урахуванням надбавок за ранг та за вислугу років до досягнення пенсійного віку.

При досягненні пенсійного віку державним службовцем, який перебуває у відставці, йому призначається пенсія як державному службовцю.

У разі призначення пенсії за віком, працевлаштування, засудження за скоєння злочину виплати, передбачені частиною четвертою цієї статті, припиняються.

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що позивач, отримуючи пенсію за вислугу років, мав право в подальшому при досягненні пенсійного віку на призначення пенсії за віком, і у разі призначення пенсії за віком, чому має передувати звернення позивача до органу ПФУ із відповідною заявою, виплата позивачу пенсії, як державному службовцю, було б припинено.

Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п`ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-І регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV, однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.

Судом встановлено, що у зв`язку із змінами законодавства, у тому числі прийняття нового Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, відповідно до ст.90 якого пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", перерахунок розміру пенсії позивачу як державному службовцю, що досяг пенсійного віку та перебуває у відставці, відбувався на підставі заяви позивача до органу ПФУ.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на перерахунок та виплату з 24.10.2019 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2016, 2017, 2018 роки.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 31.10.2018 року по справі № 577/2576/17, за якою ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший; при зверненні особи, якій було призначено пенсію у порядку іншого закону, до територіальних органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону № 1058-IV, має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV; висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 31.07.2019 року по справі № 720/208/17, від 16.06.2020 року по справі № 127/7522/17, від 18.08.2020 року по справі № 263/6611/17.

За приписами ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тобто у спірних правовідносинах відповідач повинен був при обчисленні пенсії позивача відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" обрахувати дохід для обчислення пенсії шляхом множення розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016-2018 роки на суму коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць поділену на страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. Натомість відповідач, перевівши позивача з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про державну службу", на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", обрахував дохід для обчислення пенсії із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки. Такі дії відповідача призвели до зменшення розміру пенсії за віком позивача.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладеним у постанові від 12.05.2026 року по справі № 460/25663/23, за якою перехід особи з пенсії за віком, призначеної за Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII, на пенсію за віком за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV відбувається у спосіб первинного призначення пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення, відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.

В одних випадках Суд зазначає, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV. Оскільки при переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV позивач звертається із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV до пенсійного органу вперше, то і призначення позивачеві пенсії за віком відповідно до зазначеного закону є призначенням пенсії вперше. Отже, відповідно до частини другої статті 40 Закону №1058-IV, підлягає врахуванню показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Зазначений правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 520/12961/16-а, від 31.01.2019 у справі № 639/2751/17, від 18.10.2019 у справі № 185/2603/17, від 19.01.2022 у справі № 528/639/17, від 10.06.2024 у справі № 460/51067/22

Із урахуванням наведеного, суд висновує, що, оскільки в даному випадку має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення з одного виду пенсії на інший згідно ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV, то рішення про відмову в перерахунку пенсії згідно з Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016-2018 роки у розмірі 6188,89 грн є протиправним.

Стосовно позовних вимог в частині здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 у зв`язку із проведенням індексації пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2020 року № 251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році», постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році», шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016-2018 роки у розмірі 6188,89 грн: - з 01.05.2020 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11; - з 01.03.2021 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, 1,11; - з 01.03.2022 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, 1,11, 1,14; - з 01.03.2023 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, 1,11, 1,14, 1,197; - з 01.03.2024 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796; - з 01.03.2025 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115; - з 01.03.2026 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121, суд зазначає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Суд зауважує, що станом на час розгляду цієї справи встановлено, що відповідач під час проведення перерахунків пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати у розмірі 3764,40 грн щорічно застосовував відповідні коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, що враховується для обчислення пенсії.

При цьому суд зазначає, що наразі відсутні підстави вважати, що при перерахунку пенсії позивача згідно з Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016-2018 роки у розмірі 6188,89 грн із застосуванням відповідних коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 та 2026 роки, не буде застосовано відповідні коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, оскільки перерахунок ще не здійснено.

Так, позовні вимоги у вказаній частині звернені на майбутнє, в даній частині позовних вимог права позивача не є порушеними.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.03.2026 № 930060159667 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 у зв`язку із застосуванням з 24.10.2019 при обрахунку пенсії показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016-2018 роки у розмірі 6188,89 грн.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовної заяви.

Розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до положень статті 139 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 9, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.03.2026 № 930060159667 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 у зв`язку із застосуванням з 24.10.2019 при обрахунку пенсії показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016-2018 роки у розмірі 6188,89 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) частину судових витрат в розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 96 коп.

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Суддя Марина Лук`яненко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua