Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №520/4858/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08 липня 2026 року № 520/4858/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супрун Ю.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Адвокат Моісеєнко Олена Миколаївна, діючи в інтересах ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у нерозгляді рапорту ОСОБА_1 від 18 січня 2026 року про звільнення з військової служби за сімейними обставинами, у зв`язку з необхідністю здійснення постійного стороннього догляду за матір`ю інвалідом ІІ групи ОСОБА_2 , а також у неприйнятті рішення за результатами розгляду зазначеного рапорту.

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 розглянути по суті рапорт ОСОБА_1 від 18 січня 2026 року про звільнення з військової служби за сімейними обставинами, у зв`язку з необхідністю здійснення постійного стороннього догляду за матір`ю інвалідом ІІ групи ОСОБА_2 , з урахуванням висновків суду, та прийняти за результатами його розгляду вмотивоване рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 08.01.2026 позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України з рапортом про звільнення з військової служби за сімейними обставинами, у зв`язку з необхідністю постійного стороннього догляду за матір`ю. Рапорт разом із доданими документами був направлений позивачем на адресу Міністерства оборони України та командира військової частини НОМЕР_2 поштовим відправленням з описом вкладення до листа №6102410483628. Відповідно до даних офіційного сервісу відстеження поштових відправлень АТ Укрпошта лист з ідентифікатором 6102410483628 вручений одержувачу у місті Києві 26 січня 2026 року. Незважаючи на отримання відповідачем зазначеного рапорту та документів, що підтверджують підстави для звільнення позивача з військової служби, станом на момент звернення до суду будь-якого рішення за результатами розгляду рапорту позивача прийнято не було, повідомлення про результати його розгляду позивачу не направлено, а питання звільнення позивача з військової служби у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за матір`ю не вирішено.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 відкрито спрощене провадження у вказаний адміністративній справі відповідно до положень п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257, ст. 287 КАС України, справа належить до справ незначної складності, у зв`язку з чим підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства за правилами спрощеного позовного провадження.

На тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді Супрун Ю.О., у щорічній відпустці та на лікарняному.

Крім того, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025, місто Харків у період з 24.02.2022 по 15.09.2022 належало до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 по теперішній час є територією можливих бойових дій.

В зв`язку із здійсненням діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, розгляд справи було відтерміновано.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність, зазначивши, що рапорт від 18.01.2026 не надходив до військової частини НОМЕР_2 . Докази отримання рапорту Міністерством оборони – не можуть бути належним та допустимим доказом подачі рапорту. Направлення кореспонденції на довільну або неофіційну адресу, яка не належить до каналів зв`язку суб`єкта владних повноважень, не може вважатися належним пред`явленням рапорту, через що, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність та зобовязання вчинити дії - заявлені передчасно та не підлягають задоволенню.

Дослідивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що

Позивач, ОСОБА_1 проходить військову службу у складі військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України.

Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 вбачається, що ОСОБА_3 є матір`ю позивача.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 22.07.1988 уклали шлюб. Після укладення шлюбу присвоєні прізвища: чоловікові - ОСОБА_5 , дружині - ОСОБА_5 .

Висновком лікарсько-консультативної комісії комунального некомерційного підприємства Міська клінічна лікарня №3 Харківської міської ради №918 від 30.06.2025 встановлено наявність когнітивних порушень у ОСОБА_2 ..

З довідки до акта огляду медико соціальною експертною комісією серії 12 ААА №460992, вбачається, що ОСОБА_2 встановлено інвалідність другої групи у зв`язку із захворюванням загального характеру.

Експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування 23.12.2025 особи проведено оцінювання стану здоров`я ОСОБА_2 , відповідно до змісту якого встановлено наявність стійкого незворотного психічного розладу з вираженими психопатологічними симптомами та підтверджено виражений ступінь обмеження життєдіяльності за основними критеріями повсякденного функціонування. У ОСОБА_2 наявні виражені обмеження здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, спілкування, контролю поведінки, здобуття освіти та трудової діяльності. Встановлені медичні показники свідчать про те що особа не здатна самостійно забезпечувати належні умови життєдіяльності та потребує постійної допомоги іншої особи. В межах процедури соціального захисту також було проведено оцінювання потреб у соціальних послугах. За результатами такого оцінювання прийнято рішення щодо визначення потреби у постійному сторонньому догляді.

Позивач 18.01.2026 звернувся до командира військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України з рапортом про звільнення з військової служби за сімейними обставинами, у зв`язку з необхідністю постійного стороннього догляду за матір`ю ОСОБА_2 .. Рапорт разом із доданими документами направлений позивачем на адресу Міністерства оборони України та командира військової частини НОМЕР_2 поштовим відправленням з описом вкладення до листа №6102410483628.

Вважаючи протиправно бездіяльність відповідача щодо не розгляду рапорту про звільнення від 18.01.2026, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.

Згідно зі статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу".

За змістом частини першої та третьої статті 1 цього Закону, Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Частиною шостою статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" визначені види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина п`ята статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу").

Підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Підпунктом "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону № 2232-ХІІ (в редакції чинній на час звернення позивача з рапортом про звільнення 18.01.2026) передбачено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час дії воєнного стану через сімейні обставини або з інших поважних причин, зокрема, через необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

Згідно з частиною 7 статті 26 Закону № 2232-ХІІ, звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Відповідно до пункту 233 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008 (далі Положення) військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України 10.04.2009 № 170 (далі - Інструкція №170) визначає механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України виконання вимог Положення.

Згідно із абзацом 3 пункту 14.10 розділу XIV Інструкції №170 звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення.

Додатком 19 Інструкції №170 передбачено перелік документів, що подаються з поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби. Зокрема відповідно до пункту 5 Додатку при поданні до звільнення з військової служби за підставами: через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413 та визначено підпунктом «г» пункту 1 частини четвертої, підпунктом «ґ» пункту 2 частини п`ятої, підпунктом «г» пункту 2 частини шостої статті 26 Закону №2232-ХІІ, подаються: копія рапорту військовослужбовця; документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин; копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років).

З матеріалів справи вбачається, що 18.01.2026 позивач засобами поштового зв`язку звернувся до командира Військової частини НОМЕР_2 через Міністерство оборони України з рапортом про звільнення з військової служби у зв`язку з необхідністю здійснення постійного стороннього догляду за матір`ю інвалідом ІІ групи.

Вказаний рапорт отримано представником Міністерства оборони України 26.01.2026, що підтверджується даними з офіційного сервісу відстеження поштових відправлень АТ «Укрпошта».

Доказів надання відповіді на вказаний рапорт матеріали справи не містять.

В свою чергу, відсутність належним чином оформленого рішення за результатами розгляду рапорту позивача від 18.01.2026, свідчить про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Оскільки відповідач належним чином не розглянув рапорт позивача та не прийняв будь-яке рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки, то суд в контексті спірних правовідносин доходить до висновку про визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у нерозгляді рапорту позивача від 18 січня 2026 року про звільнення з військової служби за сімейними обставинами, у зв`язку з необхідністю здійснення постійного стороннього догляду за матір`ю інвалідом ІІ групи ОСОБА_2 , а також у неприйнятті рішення за результатами розгляду зазначеного рапорту та зобов`язання відповідача розглянути по суті рапорт позивача від 18 січня 2026 року про звільнення з військової служби за сімейними обставинами, у зв`язку з необхідністю здійснення постійного стороннього догляду за матір`ю інвалідом ІІ групи ОСОБА_2 , з урахуванням висновків суду, та прийняти за результатами його розгляду вмотивоване рішення.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у нерозгляді рапорту ОСОБА_1 від 18 січня 2026 року про звільнення з військової служби за сімейними обставинами, у зв`язку з необхідністю здійснення постійного стороннього догляду за матір`ю інвалідом ІІ групи ОСОБА_2 , а також у неприйнятті рішення за результатами розгляду зазначеного рапорту.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) розглянути по суті рапорт ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) від 18 січня 2026 року про звільнення з військової служби за сімейними обставинами, у зв`язку з необхідністю здійснення постійного стороннього догляду за матір`ю інвалідом ІІ групи ОСОБА_2 , з урахуванням висновків суду, та прийняти за результатами його розгляду вмотивоване рішення.

Стягнути з Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривня 96 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 08.07.2026, враховуючи час перебування судді у відпустці та з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя Супрун Ю.О.