Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №500/1696/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1696/26

08 липня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , у якій позивач просить суд визнати протиправним і скасувати наказ командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " "Про результати службового розслідування" від 27.01.2026 №59дск в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду з підстав поважності причин його пропуску.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходить військову службу на посаді командира військової частини НОМЕР_2 . Пунктом 8 наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 27.01.2026 №59дск його притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за порушення вимог статті 9, абз. 2, 5 статті 11, статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Позивач вважає вказаний наказ в оскаржуваній частині протиправним, оскільки він не містить належного обґрунтування невідповідності вчинених позивачем дій та прийнятих ним рішень Статутам Збройних Сил України чи іншим нормам чинного законодавства. За позицією позивача, у спірному наказі відповідачем використано лише загальні формулювання без зазначення конкретних обставин, у тому саме полягають допущені позивачем порушення.

Ухвалою від 29.08.2025 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву та клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 30.03.2026 поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 у строк для подання відзиву на позовну заяву надати суду докази, що стосуються предмету спору, у тому числі належним чином завірені копії наказу від 27.01.2026 №59дск "Про результати службового розслідування" та матеріалів службового розслідування, що стали підставою для його прийняття.

14.04.2026 відповідачем подано на адресу суду відзив на позовну заяву, у якому викладено заперечення на позовну заяву, а також 15.04.2026 на виконання вимог ухвали суду від 30.06.2026 надано витребувані судом докази, які містять гриф “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ”.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечує проти позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що згідно висновків службового розслідування позивач, не дочекавшись відповідних дозволів та погоджень вищих штабів, своїм бойовим розпорядженням №9196 від 06.01.2026 самостійно визначив план переміщення особового складу, озброєння та військової техніки (ОВТ), і таке переміщення було завершене до отримання офіційного наказу на переміщення бойовим розпорядженням командира НОМЕР_3 АК №2659/17/99дск від 10.01.2026. При цьому в подальшому згідно позатермінового бойового донесення НОМЕР_4 оабр №9324/дск від 12.01.2026 за підписом ОСОБА_2 про завершення переміщення ОВТ і особового складу, підставою для такого переміщення ним зазначено вищезазначене бойове розпорядження командира НОМЕР_3 АК №2659/17/99 дск від 10.01.2026. Оскільки вказаними діями позивач порушив вимоги абзаців 2,5 статті 11, статтю 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, тому відповідач вважає правомірним наказ від 27.01.2026 №59дск в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Також у відзиві на позовну заяву представником відповідача порушено питання про зміну форми розгляду справи зі спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи на спрощене позовне провадження із проведенням закритого судового засідання з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою суду від 21.04.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

25.05.2026 позивачем подано до суду письмові пояснення, за змістом яких позивач наголошує, що усі прийняті ним рішення узгоджені із наказами вищих штабів та прийняті з метою їх належного виконання. Позивач зазначає, що виконуючи покладені на нього чинним законодавством обов`язки та реалізуючи надані йому повноваження, ним прийнято рішення про переміщення військового угрупування відповідно до керівних документів з дотриманням вимог ст.ст.9, 11, 16, 66, 67 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, оскільки після завершення заходів переозброєння та бойового злагодження відсутні підстави для розміщення особового складу та ОВТ на об`єктах навчальної матеріально-технічної бази 356 НАП.

При цьому позивач вважає, що сам по собі факт відсутності розпоряджень вищих штабів не свідчить про неможливість прийняття рішення про початок переміщення особового складу та ОВТ, адже таке рішення прийнято на підставі керівних документів, якими визначено порядок та строки проведення заходів переозброєння та бойового злагодження, а також в межах повноважень, наданих Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, як командиру бригади.

Позивач просить звернути увагу, що переміщення військового угруповування здійснено з дотриманням вимог Положення з військових перевезень залізничним, морським, річковим та повітряним транспортом, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 05.09.2013 №595. При цьому, вжито достатніх заходів, внаслідок чого не допущено травмувань та загибелі особового складу підрозділу, а також пошкодження чи знищення зразків озброєння та іншого військово-технічного майна. Також позивач вказує, що ним, як командиром, вжито заходів з метою забезпечення своєчасного надання достовірних доповідей уповноваженим службовим особам 15 армійського корпусу про початок та хід переміщення особового складу та ОВТ до району виконання завдань.

Додатково позивач зазначає, що відповідачем не дотримано вимог Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608, оскільки двох військовослужбовців, стосовно яких було призначено службове розслідування, було фактично позбавлено права надати свої пояснення по суті предмета службового розслідування через перебування у відпустці.

29.05.2026 до суду надійшли заперечення представника відповідача, у яких зазначає, що позивачем особисто підтверджено факт переміщення ним особового складу та ОВТ за відсутності розпоряджень вищих штабів про початок переміщення. Доводи позивача щодо відсутності допущених ним втрат особового складу і ОВТ при здійсненні їх переміщення, відповідач вважає необґрунтованими, оскільки така організація перевезення, як і здійснення контролю за ним, є безпосереднім обов`язком командира військової частини. Разом з тим таким самим обов`язком командира є отримання дозволу на здійснення переміщення від вищого командира, і саме невиконання цього обов`язку поставлено в провину ОСОБА_3 .

Посилання позивача на погодження ним початку переміщення з уповноваженими, за його позицією, особами 15 армійського корпусу, відповідач вважає такими, що не спростовують того факту, що серед таких “уповноважених осіб” відсутнє командування армійського корпусу, яким дозвіл на переміщення було надано бойовим розпорядженням командира №2659/17/99дск від 10.01.2026 і на момент надання якого переміщення особового складу та ОВТ вже було завершене.

Посилання позивача на порушення процедури проведення службового розслідування відповідач також вважає необґрунтованим, оскільки відсутність письмових пояснень інших осіб, відносно яких порушено службове розслідування, жодним чином не стосується особисто позивача, яким у межах службового розслідування пояснення були надані. З урахуванням викладеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Інших заяв, в тому числі по суті справи, на адресу суду не надходило.

Перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вказує наступне.

ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в Збройних Силах України на посаді командира військової частини НОМЕР_2 , що підтверджується його посвідченням офіцера серії НОМЕР_5 . (арк. справи 7, т.1)

10 січня 2026 року командувачем військ Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » видано наказ №24 «Про призначення службового розслідування», яким вирішено провести службове розслідування з метою встановлення причин, що призвели до неналежного виконання службових обов`язків тимчасово виконуючим обов`язки начальника управління ракетних військ і артилерії – заступника командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » полковником ОСОБА_4 , посадовими особами оперативно – чергової зміни командного центру штабу управління оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », оперативно – чергової зміни основного командного пункту військової частини НОМЕР_6 в частині неналежного контролю за переміщенням 7 артилерійської батареї 3 артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_2 . (арк. справи 9-10, т.1)

Згідно пункту 3.20.1 Акту службового розслідування, у ході його проведення встановлено наступне: переміщення ОВТ та особового складу 7 абатр 3 адн НОМЕР_4 оабр було здійснено у період з 07.01 по 10.01.2026 на підставі бойового розпорядження командира НОМЕР_4 оабр від 06.01.2026 №9196. Бойових розпоряджень на переміщення 7 абатр 3 адн 44 оабр і передачу в оперативне підпорядкування командира артилерійської групи 20 АК УВ(с) « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від Генерального штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_4 , командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », командира НОМЕР_3 АК станом на 07.01.2026 видано не було.

Переміщення особового складу і ОВТ почалось: 15.00 07.01.2026. Переміщення завершилось: ОВТ – 02.00 10.01.2026; особового складу – 16.00 09.01.2026.

Про переміщення ОВТ та особового складу 7 абатр 3 адн НОМЕР_4 оабр командуванням НОМЕР_4 оабр було надано усні доповіді начальнику управління НОМЕР_3 АК, начальнику штаба – заступнику командира НОМЕР_7 , начальнику озброєння – заступнику начальника логістики НОМЕР_7 .

Також посадовими особами 44 оабр були здійснені доповіді оперативному черговому РВіА НОМЕР_3 АК.

Пунктом 3.20.7 Акта службового розслідування встановлено, що підставою для переміщення 7 абатр 3 адн 44 оабр з 356 навчального артилерійського полку 184 НК до УВ(с) « ІНФОРМАЦІЯ_3 » є бойові розпорядження Генерального штабу Збройних Сил України від 08.01.2026 №653ОКП, ІНФОРМАЦІЯ_4 від 09.01.2026 №116/9/35/бр/дск, оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 09.01.2026 №15 дск/ск, 15 АК від 10.01.2026 №2659/17/99дск.

Командиру 44 оабр бойовим розпорядженням НОМЕР_7 від 10.00 10.01.2026 №2659/17/99дск було визначено перемістити 7 абатр 3 адн НОМЕР_4 оабр та до 23.00 12.01.2026 передати в оперативне підпорядкування командувача УВ(с) «Південь». Дане бойове розпорядження було видане вже після завершення переміщення особового складу і ОВТ 7 абатр 3 адн НОМЕР_4 оабр. (пункт 3.20.8 Акта службового розслідування)

Пунктом 4.4. Акта службового розслідування визначено, що неправомірні дії командира НОМЕР_4 оабр НОМЕР_3 АК полковника ОСОБА_1 та причинний зв`язок між діями військовослужбовця та подією, що трапилась, полягають у тому, що знаходячись на посаді командира НОМЕР_4 оабр НОМЕР_3 АК ОСОБА_1 безпідставно видав бойове розпорядження від 06.01.2026 №9196 щодо переміщення ОВТ та особового складу 7 абатр 3 адн 44 оабр з НОМЕР_8 навчального артилерійського полку 184 НЦ до УВ(с) «Південь».

Виходячи з матеріалів службового розслідування вина полковника ОСОБА_2 виражається у формі недбалості.

Своїми діями командир НОМЕР_4 оабр НОМЕР_3 АК полковник ОСОБА_5 порушив вимоги наступних нормативно – правових актів:

статтю 9 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, в частині покладання на військовослужбовців обов`язків, що визначаються статутами та порадниками Збройних Сил України;

абзац 2 статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, в частині сумлінного і чесного виконання військового обов`язку;

абзац 5 статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України в частині зобов`язання знати та виконувати свої обов`язки та додержуватись вимог статутів Збройних Сил України;

статтю 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо зобов`язання виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначають статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

В якості причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення зазначено: неналежне виконання своїх функціональних обов`язків, недостатній рівень знань статутів Збройних Сил України та інших керівних документів з питань організації переміщення особового складу і підрозділів в районі виконання бойових завдань.

Виходячи із наведеного запропоновано за неналежне виконання службових обов`язків, порушення вимог статті 9, абзаців 2, 5 статті 11, статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24 березня 1999 року №548-ХІV, на підставі статті 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24 березня 1999 року №551-ХІV, командира НОМЕР_4 оабр НОМЕР_3 АК полковника ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення – догана. (пункт 5.8 Акта службового розслідування)

Наказом командувача військ Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 27.01.2026 №59дск «Про результати службового розслідування» за неналежне виконання службових обов`язків, порушення вимог абзаців 2,5 статті 11, статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24 березня 1999 року №548-ХІV, на підставі статей 45, 48, 56 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24 березня 1999 року №551-ХІV, командира НОМЕР_4 окремої артилерійської бригади 15 армійського корпусу полковника ОСОБА_2 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення – «догана». (пункт 8 цього наказу, арк. справи1-6, т.2)

Вважаючи протиправним вказаний наказ командувача військ Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 27.01.2026 №59дск в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у формі догани, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Спірним у цій справі є питання правомірності притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991 №1934-XII правовою основою діяльності Збройних Сил України є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", статути Збройних Сил України, інші закони України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, міжнародні договори України, що регулюють відносини в оборонній сфері.

Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 №551-XIV (далі - Дисциплінарний статут, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, установлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.

Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі (статті 2 Дисциплінарного статуту).

Військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця, зокрема, додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів (стаття 4 Дисциплінарного статуту).

Частина перша статті 45 Дисциплінарного Статуту передбачає, що в разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Відповідно до статті 48 Дисциплінарного статуту на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення:

а) зауваження;

б) догана;

в) сувора догана;

г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти);

ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби);

д) пониження в посаді;

е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу);

є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу);

ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).

Командир корпусу, командувач військ оперативного командування, командувач виду, окремого роду військ (сил) Збройних Сил України має право застосовувати стягнення, передбачені пунктами "а"-"ґ", а також пунктами "д"-"ж" (до підполковника включно) статті 48 цього Статуту. (стаття 56 Дисциплінарного Статуту)

За правилами частини першої статті 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України затверджено наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608 (далі - Порядок №608).

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 розділу I Порядку №608 службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (абзац 1 пункту 3 розділу ІІІ Порядку №608).

Особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об`єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування. (пункт 8 розділу ІІІ Порядку №608)

Посадові (службові) особи Збройних Сил зобов`язані надавати письмові пояснення по суті предмета службового розслідування та поставлених їм питань, а за попередньою згодою керівника - документи чи матеріали відповідно до своїх службових обов`язків. (пункт 9 розділу ІІІ Порядку №608)

Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць. Загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців. (пункт 13 розділу ІІІ Порядку №608)

До строку службового розслідування не зараховується час перебування військовослужбовця, стосовно якого проводиться розслідування, у відпустці, на лікуванні або час відсутності з інших документально підтверджених поважних причин. Перенесення строків проведення службового розслідування здійснюється за відповідним наказом посадової особи, яка призначила службове розслідування. (пункт 14 розділу ІІІ Порядку №608)

Згідно з пунктом 3 розділу IV Порядку №608 військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов`язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.

Пунктом 1 Розділу V Порядку №608 передбачено, що за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.

Відповідно до пункту 3 Розділу V Порядку №608 в описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв`язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв`язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.

У резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються: висновки службового розслідування; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити. (пункт 4 розділу V Порядку №608)

Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування. (пункт 6 4 розділу V Порядку №608)

Згідно пункту 1 розділу VI Порядку №608 за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.

Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Пунктом 2 розділу VI Порядку №608 передбачено, що дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. Доведення здійснює безпосередній командир (начальник) військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення, або старший (за підпорядкуванням) командир (начальник).

Згідно пункту 4 розділу VI Порядку №608 якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив правопорушення, він має право протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що підставою притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є неналежне виконання ним службових обов`язків та/або порушення військової дисципліни.

Притягнення до дисциплінарної відповідальності здійснюється уповноваженим командиром у межах наданих йому повноважень та, як правило, за результатами службового розслідування, проведеного з метою з`ясування всіх обставин правопорушення, причин і умов його вчинення, а також ступеня вини військовослужбовця.

Рішення про накладення дисциплінарного стягнення має бути обґрунтованим, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків, обставин вчинення, попередньої поведінки військовослужбовця. Водночас обов`язковою умовою правомірності притягнення до дисциплінарної відповідальності є дотримання встановленої процедури, зокрема забезпечення військовослужбовцю права на надання пояснень, подання доказів, ознайомлення з матеріалами службового розслідування та оскарження прийнятого рішення. Порушення цих вимог може свідчити про протиправність застосованого дисциплінарного стягнення.

Судом встановлено, що службове розслідування, результати якого є предметом оскарження, призначено наказом командувача військ ОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 10.01.2026 №24, як командиром, який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого позивача дисциплінарне стягнення. Обставини, встановлені у ході службового розслідування, зафіксовані та оформлені відповідним Актом службового розслідування, що узгоджується з наведеними вище положеннями Порядку №608.

У контексті порушення порядку проведення службового розслідування позивач у письмових поясненнях зазначає про позбавлення права двох інших військовослужбовців, стосовно яких було призначено службове розслідування, надати свої пояснення по суті з підстав їх перебування у відпустці.

Надаючи правову оцінку вказаному доводу позивача суд зазначає, що надання письмових пояснень у межах службового розслідування є правом військовослужбовця, щодо якого проводиться таке розслідування.

При цьому, з урахуванням положень статей 2, 5 КАС України слід вважати, що у випадку оскарження результатів службового розслідування, оформлених відповідним наказом, перевірка дотримання права військовослужбовця на надання пояснень у ході службового розслідування, як елементу дотримання процедури, здійснюється судом відносно тієї особи, яка звернулась до суду за захистом своїх прав.

Як слідує з матеріалів справи та не заперечується позивачем, у ході службового розслідування ним реалізовано право на надання письмових пояснень, які викладені на відповідному бланку та засвідчені його особистим підписом. (арк. справи18-20, т.2)

Питання надання письмових пояснень іншими особами, відносно яких також було проведено службове розслідування, не входить до предмета доказування у даній справі, оскільки такі особи не мають статусу позивача, а тому дотримання відповідачем прав, свобод та інтересів вказаних осіб не є предметом перевірки суду у межах цієї справи. Крім того, про необхідність відібрання від таких осіб пояснень на спростування обставин викладених суб`єктом владних повноважень в акті службового розслідування позивачем також не зазначено.

З урахуванням викладеного судом не встановлено порушень установленої процедури в частині забезпечення відповідачем права ОСОБА_1 на надання пояснень у ході проведення службового розслідування, а тому доводи позивача в цій частині слід визнати безпідставними.

Разом з тим, за усталеною позицією Верховного Суду, підтриманою у постанові від 21.05.2026 у справі №480/6010/24, вирішуючи дану категорію спорів, суд має виходити з обставин, установлених службовим розслідуванням, характеру проступку, мотивів, за яких його вчинено та якими доказами це підтверджується.

Як слідує зі змісту пункту 8 резолютивної частини оскаржуваного наказу, ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено на нього дисциплінарне стягнення у вигляді догани за неналежне виконання службових обов`язків, порушення вимог абзаців 2,5 статті 11, статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

Статут внутрішньої служби Збройних Сил України затверджений Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24.03.1999 (далі – Статут ВС ЗСУ, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Вказаний Статут визначає загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначені

Статтею 3 вказаного Статуту передбачено, що військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком осіб (за винятком випадків, визначених законом), пов`язаній із захистом України.

Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються законами України, положеннями про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Внутрішня служба - це система заходів, що вживаються для організації повсякденного життя і діяльності військової частини, підрозділів та військовослужбовців згідно з цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами. (стаття 5 Статуту ВС ЗСУ)

Внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров`я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань. (стаття 6 Статуту ВС ЗСУ)

Статтею 11 Статуту ВС ЗСУ передбачено, що необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки:

свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; (абзац другий)

постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України. (абзац п`ятий)

Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями. (стаття 16 Статуту ВС ЗСУ)

У описово-мотивувальній частині наказу від 27.01.2026 №59дск відповідачем в якості встановлених у ході службового розслідування обставин зазначено наступне:

«Бойовим розпорядженням командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 11 грудня 2025 року №992дск/ск командиру 15 армійського корпусу було визначено завдання на виведення 7 абатр 3 адн 44 оабр зі складу сил і засобів 20 армійського корпусу угруповання військ (сил) « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та проведення курсу підвищення кваліфікації з даним підрозділом.

Після завершення вищевказаних заходів бойовим розпорядженням командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 09 січня 2026 року №15дск/ск командиру 1 армійського корпусу було визначено до 23.00 12 січня 2026 року перемістити та передати 7 абатр 3 адн НОМЕР_4 оабр в оперативне підпорядкування командувача угруповання військ (сил) « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Підставою для командира НОМЕР_4 окремої артилерійської бригади щодо переміщення 7 абатр 3 адн 44 оабр з НОМЕР_8 навчального артилерійського полку НОМЕР_9 НЦ до угруповання військ (сил) « ІНФОРМАЦІЯ_3 » є бойове розпорядження командира 15 армійського корпусу від 10 січня 2026 року №2659/17/99дск (було видане вже після завершення переміщення особового складу, озброєння та військової техніки НОМЕР_10 абатр 3 адн НОМЕР_4 оабр), яке було видано на підставі бойових розпоряджень Генерального штабу Збройних Сил України від 08 січня 2026 року №653ОКП, ІНФОРМАЦІЯ_4 від 09 січня 2026 року №116/9/35/бр/дск та оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 09 січня 2026 року №15 дск/ск.

Переміщення озброєння і військової техніки, особового складу 7 абатр 3 адн НОМЕР_4 оабр було здійснено в період з 07 по 10 січня 2026 року на підставі бойового розпорядження командира НОМЕР_4 окремої артилерійської бригади від 06 січня 2026 року №9196 командиру 3 адн НОМЕР_4 оабр, яке було видано командиром НОМЕР_4 окремої артилерійської бригади до надходження бойових розпоряджень вищих штабів.

Переміщення особового складу та озброєння і військової технічки почалось: 15.00 07 січня 2026 року.

Переміщення завершилось:

озброєння і військової техніки – 02.00 10 січня 2026 року;

особового складу – 16.00 09 січня 2026 року.

Про переміщення озброєння і військової техніки та особового складу 7 абатр 3 адн НОМЕР_4 оабр командуванням НОМЕР_4 окремої артилерійської бригади було надано усні доповіді начальнику штаба – заступнику командира 15 армійського корпусу, начальнику управління артилерії 15 армійського корпусу, начальнику озброєння – заступнику начальника логістики 15 армійського корпусу, старшому оперативному черговому 15 армійського корпусу та черговому центру об`єднаної вогневої підтримки 15 армійського корпусу.

Чергові центру об`єднаної вогневої підтримки 15 армійського корпусу здійснювали доповіді про хід переміщення озброєння і військової техніки та особового складу 7 абатр 3 адн НОМЕР_4 оабр черговому об`єднаної вогневої підтримки угруповання військ (сил) « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (МОСІ 84-108 – номер закріплений за черговим об`єднаної вогневої підтримки угруповання військ (сил) « ІНФОРМАЦІЯ_1 »), помилково вважаючи, що здійснюють доповідь черговому управління ракетних військ і артилерії оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Чергові центру логістичного забезпечення основного командного пункту 15 армійського корпусу здійснювали доповіді про хід переміщення 7 абатр 3 адн НОМЕР_4 оабр по оперативно-черговій лінії на оперативного чергового логістики оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». В своїх доповідях зазначалось тільки про хід переміщення озброєння і військової техніки 7 абатр 3 адн 44 оабр, про переміщення особового складу цього підрозділу відомостей в доповідях чергових центрів логістичного забезпечення основного командного пункту НОМЕР_3 АК до 10 січня 2026 не було.

Це свідчить, що управлінням 15 армійського корпусу та командиром НОМЕР_4 окремої артилерійської бригади було прийняте рішення на завчасне переміщення 7 абатр 3 адн 44 оабр без наявної на те підстави. Доповіді про хід переміщення до командування оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » належним чином не здійснювалось.»

З огляду на викладене відповідач дійшов висновку про наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення.

Суд зазначає, що у контексті спірних правовідносин дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується уповноваженим суб`єктом до військовослужбовця за умови встановлення вини останнього у неналежному виконанні ним службових обов`язків та/або порушення військової дисципліни, що становить зміст дисциплінарного проступку.

Одночасно, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому суб`єкту необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, форму вини.

Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки військовослужбовця, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності.

Протиправність поведінки полягає у порушенні військовослужбовцем конкретних вимог нормативно-правових актів, інших актів законодавства, у тому числі локальних (статутів, положень, інструкцій), якими визначено вимоги щодо військової дисципліни та перелік службових обов`язків, що визначають обсяг виконання завдань, доручених такому військовослужбовцю за посадою.

За приписами статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

За таких умов суд доходить висновку про те, що при наданні оцінки правомірності оскаржуваного наказу №59дск від 27.01.2026 в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладання на нього дисциплінарного стягнення, слід виходити як із загальних принципів притягнення особи до юридичної відповідальності, так і із встановлених Дисциплінарним статутом ЗСУ, Порядком №608 правил.

При цьому суд зазначає, що і загальні принципи притягнення до дисциплінарної відповідальності, і правила, визначені Дисциплінарним статутом ЗСУ та Порядком №608, передбачають прийняття рішення за результатами службового розслідування з дотриманням принципу обґрунтованості, який полягає, зокрема, у зазначенні конкретних вимог нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено військовослужбовцем.

Повертаючись до обставин даної справи суд враховує, що за висновками відповідача, викладеними у Акті службового розслідування та наказі від 27.01.2026 №59дск, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності став факт здійснення ним переміщення ОВТ та особового складу 7 абатр 3 адн НОМЕР_4 оабр у період з 07 січня по 10 січня 2026 року на підставі власного бойового розпорядження від 06.01.2026 №9196, без отримання попереднього розпорядження командування вищого рівня, а також без належної (за позицією відповідача) доповіді про хід переміщення до оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Аналогічна позиція викладена представником відповідача у відзиві на позовну заяву та письмових запереченнях від 29.05.2026, у яких зазначає, що командира ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за обноосібне прийняття рішення щодо переміщення особового складу 7 абатр 3 адн НОМЕР_4 оабр та ОВТ після проведеного навчання. При цьому представником відповідача наголошено, що отримання дозволу на здійснення переміщення від вищого командира є обов`язком позивача, і саме невиконання цього обов`язку поставлено в провину ОСОБА_3 .

Разом з тим суд зазначає, що ані Акт службового розслідування, ані наказ командувача військ ОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 27.01.2026 №59дск «Про результати службового розслідування» за своїм змістом не містять інформації або посилання на конкретний нормативно – правовий акт або інший акт законодавства (у тому числі локальні статути, положення, інструкції), яким передбачено обов`язок позивача, як командира НОМЕР_4 окремої артилерійської бригади 15 армійського корпусу, здійснювати переміщення озброєння, військової техніки та особового складу виключно за попереднім дозволом (оформленим наказом, бойовим розпорядженням тощо) командира вищого рівня. Також матеріали службового розслідування не містять інформації про нормативно – правові або локальні акти, якими передбачено необхідність та врегульовано процедуру повідомлення вищого командування про хід такого переміщення.

Суд зауважує, що Акт службового розслідування, як і наказ командувача військ ОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 27.01.2026 №59дск, містять висновки про порушення позивачем виключно вимог:

абзацу 2 статті 11 Статуту ВС ЗСУ (в частині сумлінного і чесного виконання військового обов`язку);

абзацу 5 статті 11 Статуту ВС ЗСУ (в частині зобов`язання знати та виконувати свої обов`язки та додержуватись вимог статутів Збройних Сил України);

статті 16 Статуту ВС ЗСУ (щодо зобов`язання виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, положеннями, інструкціями).

Проте, вказані положення Статуту ВС ЗСУ за своїм змістом носять загальний характер та не конкретизують об`єктивну сторону дисциплінарного проступку, вчинення якого ставиться відповідачем у провину позивачу.

Суд безумовно погоджується, що сумлінне і чесне виконання військового обов`язку, додержання вимог статутів Збройних Сил України, а також виконання службових обов`язків, відповідно до завдань, доручених за посадою, є прямим обов`язком військовослужбовця, виконання якого покликано на дотримання військової та службової дисципліни.

Разом з тим, у контексті даних спірних правовідносин, саме лише посилання відповідача на порушення позивачем абзаців 2, 5 статті 11, статті 16 Статуту ВС ЗСУ, без зазначення конкретних норм (положень, інструкцій), порушення яких стало висновком про неналежне виконання позивачем військового та службового обов`язку, є недостатнім для дотримання принципу обґрунтованості рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

При цьому, оскільки матеріали службового розслідування та безпосередньо наказ від 27.01.2026 №59дск «Про результати службового розслідування» за своїм змістом не містять інформації про конкретні положення нормативно-правових актів, інших актів законодавства, положень, інструкцій тощо, вимоги яких за позицією відповідача було порушено позивачем, тому у суду відсутня можливість для здійснення правової оцінки та перевірки дій позивача на предмет їх відповідності таким нормативно-правовим актам, іншим актам законодавства, положенням чи інструкціям.

Таким чином, оцінюючи правомірність оскаржуваного наказу командувача військ ОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 27.01.2026 №59дск в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, суд доходить висновку про його невідповідність критерію обґрунтованості, що свідчить про наявність підстав для визнання його протиправним та скасування в оскаржуваній частині.

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. (частина друга статті 77 КАС України)

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши наявні у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, тому питання щодо понесення ним судових витрат по його сплаті судом не вирішується.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним і скасувати наказ командувача військ Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 27 січня 2026 року №59дск «Про результати службового розслідування" в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 08 липня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код РНОКПП НОМЕР_11 );

відповідач:

- Військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_12 ).

Головуючий суддя Мірінович У.А.