Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №420/929/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/929/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кузьменко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЧАЙ” до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ЧАЙ” до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №46119/15-32-04-06 від 22.08.2025.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до абз. б) підпункту 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПКУ, податкове зобов`язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації. Отже, граничними строками сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки для юридичних осіб є: 29 квітня за 1 квартал, 29 липня за 2 квартал, 29 жовтня за 3 квартал та 29 січня за 4 квартал. У наведеній в Акті перевірки Таблиці вірно зазначено лише граничні строки сплати за 2 квартал 2022 та 1 квартал 2025 року. Граничні строки сплати податку за 1, 3, 4 квартали 2022 року зазначені у Таблиці не відповідають приписам абз. б) підпункту 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПКУ. Поряд з цим в графах 10 та 11 даної Таблиці містяться відомості про “граничний термін сплати”, “дату фактичної сплати податку”, “суми податкового боргу” які не стосуються, а ні податкової декларації 2022 року, а ні податкової декларації 2025 року не зважаючи на зазначення номеру податкової декларації ідентичного номеру декларації за 2022 рік. Очевидно, що 01.05.2023 та 31.07.2023 не можуть бути граничними строками сплати податку ні за 2022, ні за 2025 роки. При цьому, а ні в 2022 році, а ні в 2025 році квартальна сума задекларованого ТОВ “ЧАЙ” податку не дорівнювала сумі 47 139, 53 гривень. Так, відповідно до Додатку 2 до Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік від 02.02.2022 №9015881650 загальна сума задекларованого податку за рік складає 182 929,50 гривень, а квартальна сума - 45732,38 гривень. Відповідно до Додатку 2 до Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2025 рік від 11.02.2025 №9024371139 загальна сума задекларованого податку за рік складає 225 144,00 гривень, а квартальна сума - 56286,00 гривень. Таким чином, до граф 10 та 11 Таблиці Акту перевірки внесено відомості про невідомі граничні строки сплати податку, за невідомий період, які не стосуються а ні 2022 року, а ні 2025 року, що є необгрунтованим та безпідставним. При цьому квартальна сума податкового зобов`язання у розмірі 47139,53 гривні не декларувалась ТОВ “ЧАЙ” ні у 2022 році, ні у 2025 році та відповідно така сума не може бути податковим боргом. З розрахунку штрафних санкцій, який додано до податкового повідомлення-рішення вбачається та сама інформація в рядках 10 та 11, а також вбачається, що до ТОВ “ЧАЙ” застосовано 10% штрафу за несвоєчасну сплату даних грошових зобов`язань у розмірі 4713,95 грн за кожний з цих двох невідомих періодів. Таким чином, застосування до ТОВ “ЧАЙ” штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання за “невідомий” податковий період та розрахований з невідомої суми є необгрунтованим та протиправним.

Позивач вказує, що порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 року №225, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 року за №967/38303, який набрав чинності лише 06.09.2022 року. Таким чином, ТОВ “ЧАЙ” до 06.09.2022 фактично було позбавлено можливості підтвердити неможливість виконання податкового обов`язку, з огляду на, що застосування до неї штрафних санкцій за цей період є безпідставним та необгрунтованим.

Позивач вважає, що до моменту скасування карантину на території України, що відбулося 30.06.2023 року ТОВ “ЧАЙ” як платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату грошових зобов`язань самостійно нарахованих згідно податкової декларації за 2022 рік, якщо таке грошове зобов`язання було погашене до 30.06.2023. З Акту перевірки вбачається, що ТОВ “ЧАЙ” поза межами даного строку здійснено наступні платежі: 22.07.2023 на суму 15714,00 грн.; 22.08.2023 на суму 15714,00 грн.; 25.09.2023 на суму 1658,86 грн.; 05.10.2023 на суму 44073,50 грн.; 25.09.2023 на суму 14055,14 грн., а тому штрафні санкції мають бути застосовані саме за цими несвоєчасно сплаченими грошовими зобов`язаннями. Кількість днів затримки сплати грошового зобов`язання має відраховуватись з дня наступного за днем припинення карантину, тобто з 01.07.2023. Відтак, за несвоєчасне сплачене грошове зобов`язання 22.07.2023 на суму 15714,00 грн. до ТОВ “ЧАЙ” має бути застосовано штраф у розмірі 5%, що складає 785,70 грн.

Також, позивач вважає, що до ТОВ “ЧАЙ” можуть бути застосовані штрафні санкції лише за несвоєчасно сплаченими грошовими зобов`язаннями, які мали місце після 30.06.2023 (22.07.2023 на суму 15714,00 грн.; 22.08.2023 на суму 15714,00 грн.; 25.09.2023 на суму 1658,86 грн.; 05.10.2023 на суму 44073,50 грн.; 25.09.2023 на суму 14055,14 грн.), а за іншими грошовими зобов`язаннями, які були сплачені ТОВ “ЧАЙ” до 30.06.2023 застосування штрафних санкції є протиправним. Також, є протиправним застосування штрафних санкцій, передбачені у графах 10 та 11 таблиці розділу ІІ Акту перевірки та у розрахунку штрафних санкцій, оскільки як зазначено вище ТОВ “ЧАЙ” у податковій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік №9015881650 не декларував зазначені суми грошового зобов`язання. Податкова декларація за 2025 рік також не містила відповідних сум. Поряд з цим податкові декларації за інші періоди не були предметом перевірки.

30.01.2026 року від Головного управління ДПС в Одеській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає та зазначає, що на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76 розд. ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями, далі – Кодекс) проведена камеральна перевірка ТОВ «ЧАЙ» з питання дотримання граничних термінів сплати податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та встановлено порушення термінів визначених пп. б пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Кодексу, у загальній сумі 277 658,56 грн за звітні податкові періоди: 2022 та 2025 роки. Заява щодо неможливості виконання податкових зобов`язань, відповідно до Порядку № 225, від ТОВ «ЧАЙ» до Головного управління ДПС в Одеській області не надходила. За результатами перевірки ГУ ДПС в Одеській області прийнято ППР від 22.08.2025 №46119/15-32-04-06 про застосування штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 27 743,35 грн. (5 і 10%). Отже, перевіркою встановлено, що ТОВ «ЧАЙ» сплата зазначених податкових зобов`язань відбувалася, з затримкою до та більше 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання.

З урахуванням зазначеного, відповідач вважає, що позовна вимога Позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню.

04.02.2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що відзив ГУ ДПС в Одеській області взагалі не містить заперечень щодо наведених позивачем обставин, якими обґрунтовується протиправність акту перевірки та як наслідок податкового повідомлення-рішення. Так, відповідачем не заперечується таких обставин як: невідповідність зазначених в Акті перевірки строків сплати юридичними особами податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які не відповідають приписам абз. б) підпункту 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПКУ; безпідставне включення до Акту перевірки (графи 10, 11 Таблиці) невідомого податкового зобов`язання у розмірі 47139,53 гривень з граничним терміном сплати до 01.05.2023 та у розмірі 47139,52 гривень з граничним строком сплати до 31.07.2023, які начебто несвоєчасно сплачено за невідомі податкові періоди; не містить заперечень щодо протиправності застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання до моменту припинення на території України карантину.

Ухвалою від 15.01.2026 року прийнято справу до провадження та визначено, що розгляд справи буде проводитись за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи на підставі ст. 262 КАС України у межах строків, визначених ст. 258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.

За приписами ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.

02.02.2022 року ТОВ “ЧАЙ” подано податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік, у якій визначено суму податкового зобов`язання у загальному розмірі 182929,50 грн., а саме: 1 квартал – 45732,38 грн., 2 квартал - 45732,38 грн., 3 квартал - 45732,38 грн., 4 квартал - 45732,36 грн.

11.02.2025 року ТОВ “ЧАЙ” подано податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2025 рік, у якій визначено суму податкового зобов`язання у загальному розмірі 225144,00 грн., а саме: 1 квартал – 56286,00 грн., 2 квартал - 56286,00 грн., 3 квартал - 56286,00 грн., 4 квартал - 56286,00 грн.

31.07.2025 року ГУ ДПС в Одеській області проведено камеральну перевірку з питань порушення термінів сплати податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 та 2025 роки, за результатами якої складено акт № 41594/15-32-04-06/21024950, яким встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки протягом строків, визначених п. 57.1 ПКУ та абз. «б» п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПКУ від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями). Несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 277 658,56 грн за звітні (податкові) періоди 2022 ти 2025 роки.

В акті № 41594/15-32-04-06/21024950 від 31.07.2025 року зазначено, що платником порушено терміни сплати (самостійно) визначеного грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки протягом строків, визначених ч. б) п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПКУ, а саме податкові зобов`язання за звітний рік з податку сплачуються юридичними особами авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній декларації:

Декларація з податку на нерухоме майно від 02.02.2022 № 9015881650, граничний термін сплати – 31.10.2022, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання - 25.07.2023, кількість днів прострочення – 267, сума податкового боргу, що сплачено – 15714,00 грн.

Декларація з податку на нерухоме майно від 02.02.2022 № 9015881650, граничний термін сплати – 29.04.2022, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання - 30.05.2023, кількість днів прострочення – 369, сума податкового боргу, що сплачено – 45732,38 грн.

Декларація з податку на нерухоме майно від 02.02.2022 № 9015881650, граничний термін сплати – 31.10.2022, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання - 22.06.2023, кількість днів прострочення – 234, сума податкового боргу, що сплачено – 249,24 грн.

Декларація з податку на нерухоме майно від 02.02.2022 № 9015881650, граничний термін сплати – 31.10.2022, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання - 22.08.2023, кількість днів прострочення – 295, сума податкового боргу, що сплачено – 15714,00 грн.

Декларація з податку на нерухоме майно від 02.02.2022 № 9015881650, граничний термін сплати – 29.07.2022, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання - 22.06.2023, кількість днів прострочення – 328, сума податкового боргу, що сплачено – 15464,76 грн.

Декларація з податку на нерухоме майно від 02.02.2022 № 9015881650, граничний термін сплати – 30.01.2023, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання - 25.09.2023, кількість днів прострочення – 238, сума податкового боргу, що сплачено – 1658,86 грн.

Декларація з податку на нерухоме майно від 02.02.2022 № 9015881650, граничний термін сплати – 29.07.2022, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання - 30.05.2023, кількість днів прострочення – 305, сума податкового боргу, що сплачено – 30267,62 грн.

Декларація з податку на нерухоме майно від 02.02.2022 № 9015881650, граничний термін сплати – 31.10.2022, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання - 25.09.2023, кількість днів прострочення – 329, сума податкового боргу, що сплачено – 14055,14 грн.

Декларація з податку на нерухоме майно від 02.02.2022 № 9015881650, граничний термін сплати – 30.01.2023, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання - 05.10.2023, кількість днів прострочення – 248, сума податкового боргу, що сплачено – 44073,50 грн.

Декларація з податку на нерухоме майно від 02.02.2022 № 9015881650, граничний термін сплати – 01.05.2023, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання - 05.10.2023, кількість днів прострочення – 157, сума податкового боргу, що сплачено – 47139,53 грн.

Декларація з податку на нерухоме майно від 02.02.2022 № 9015881650, граничний термін сплати – 31.07.2023, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання - 05.10.2023, кількість днів прострочення – 66, сума податкового боргу, що сплачено – 47139,53 грн.

Декларація з податку на нерухоме майно від 11.02.2025 № 9024371139, граничний термін сплати – 29.04.2025, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання - 20.05.2025, кількість днів прострочення – 21, сума податкового боргу, що сплачено – 450 грн.

22.08.2025 року ГУ ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 46119/15-32-04-06, яким застосовано до ТОВ “ЧАЙ” штраф на загальну суму 27743,35 грн.

ТОВ “ЧАЙ” подано до ДПС України скаргу на податкове повідомлення-рішення № 46119/15-32-04-06 від 22.08.2025 року, яку рішенням від 25.11.2025 року № 33839/6/99-00-06-03-01-06 залишено без задоволення, а ППР – без змін.

Не погоджуючись із зазначеним ППР, вважаючи його протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульована Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі – ПК України).

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Особливості справляння податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, закріплені в статті 266 ПК України.

Згідно п.п.266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до п.п.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПК України податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Отже, податкові зобов`язання, які самостійно визначені платником у податкових деклараціях, є узгодженими.

Згідно п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання, крім камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), у складі яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, строк проведення якої визначений статтею 200 цього Кодексу.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Згідно п. 124.1 ст. 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

З матеріалів справи вбачається, що 02.02.2022 року ТОВ “ЧАЙ” подано податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік, у якій визначено суму податкового зобов`язання у загальному розмірі 182929,50 грн., а саме: 1 квартал – 45732,38 грн., 2 квартал - 45732,38 грн., 3 квартал - 45732,38 грн., 4 квартал - 45732,36 грн.

11.02.2025 року ТОВ “ЧАЙ” подано податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2025 рік, у якій визначено суму податкового зобов`язання у загальному розмірі 225144,00 грн., а саме: 1 квартал – 56286,00 грн., 2 квартал - 56286,00 грн., 3 квартал - 56286,00 грн., 4 квартал - 56286,00 грн.

З акту № 41594/15-32-04-06/21024950 від 31.07.2025 року слідує, що платником порушено терміни сплати (самостійно) визначеного грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки протягом строків, визначених ч. б) п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПКУ, а саме податкові зобов`язання за звітний рік з податку сплачуються юридичними особами авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній декларації:

Декларація з податку на нерухоме майно від 02.02.2022 № 9015881650, граничний термін сплати – 31.10.2022, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання - 25.07.2023, кількість днів прострочення – 267, сума податкового боргу, що сплачено – 15714,00 грн.

Декларація з податку на нерухоме майно від 02.02.2022 № 9015881650, граничний термін сплати – 29.04.2022, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання - 30.05.2023, кількість днів прострочення – 369, сума податкового боргу, що сплачено – 45732,38 грн.

Декларація з податку на нерухоме майно від 02.02.2022 № 9015881650, граничний термін сплати – 31.10.2022, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання - 22.06.2023, кількість днів прострочення – 234, сума податкового боргу, що сплачено – 249,24 грн.

Декларація з податку на нерухоме майно від 02.02.2022 № 9015881650, граничний термін сплати – 31.10.2022, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання - 22.08.2023, кількість днів прострочення – 295, сума податкового боргу, що сплачено – 15714,00 грн.

Декларація з податку на нерухоме майно від 02.02.2022 № 9015881650, граничний термін сплати – 29.07.2022, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання - 22.06.2023, кількість днів прострочення – 328, сума податкового боргу, що сплачено – 15464,76 грн.

Декларація з податку на нерухоме майно від 02.02.2022 № 9015881650, граничний термін сплати – 30.01.2023, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання - 25.09.2023, кількість днів прострочення – 238, сума податкового боргу, що сплачено – 1658,86 грн.

Декларація з податку на нерухоме майно від 02.02.2022 № 9015881650, граничний термін сплати – 29.07.2022, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання - 30.05.2023, кількість днів прострочення – 305, сума податкового боргу, що сплачено – 30267,62 грн.

Декларація з податку на нерухоме майно від 02.02.2022 № 9015881650, граничний термін сплати – 31.10.2022, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання - 25.09.2023, кількість днів прострочення – 329, сума податкового боргу, що сплачено – 14055,14 грн.

Декларація з податку на нерухоме майно від 02.02.2022 № 9015881650, граничний термін сплати – 30.01.2023, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання - 05.10.2023, кількість днів прострочення – 248, сума податкового боргу, що сплачено – 44073,50 грн.

Декларація з податку на нерухоме майно від 02.02.2022 № 9015881650, граничний термін сплати – 01.05.2023, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання - 05.10.2023, кількість днів прострочення – 157, сума податкового боргу, що сплачено – 47139,53 грн.

Декларація з податку на нерухоме майно від 02.02.2022 № 9015881650, граничний термін сплати – 31.07.2023, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання - 05.10.2023, кількість днів прострочення – 66, сума податкового боргу, що сплачено – 47139,53 грн.

Декларація з податку на нерухоме майно від 11.02.2025 № 9024371139, граничний термін сплати – 29.04.2025, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання - 20.05.2025, кількість днів прострочення – 21, сума податкового боргу, що сплачено – 450 грн.

Відтак, актом № 41594/15-32-04-06/21024950 від 31.07.2025 року встановлено порушення ТОВ “ЧАЙ” терміни сплати (самостійно) визначеного грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме:

За 1 квартал 2022 року (загальна сума згідно декларації - 45732,38 грн.) ТОВ “ЧАЙ” сплачено 45732,38 грн. – 30.05.2023 року, кількість днів прострочення – 369;

За 2 квартал 2022 року (загальна сума згідно декларації - 45732,38 грн.) ТОВ “ЧАЙ” сплачено в загальній сумі 45732,38 грн., зокрема 22.06.2023 – 15464,76 грн., 30.05.2023 – 30267,62 грн.

За 3 квартал 2022 року (загальна сума згідно декларації - 45732,38 грн.) ТОВ “ЧАЙ” сплачено в загальній сумі 45732,38 грн., зокрема 22.06.2023 – 249,24 грн., 25.07.2023 – 15714,00 грн., 22.08.2023 – 15714,00 грн., 25.09.2023 – 14055,14 грн.

За 4 квартал 2022 року (загальна сума згідно декларації - 45732,36 грн.) ТОВ “ЧАЙ” сплачено в загальній сумі 45732,36 грн., зокрема 25.09.2023 – 1658,86 грн., 05.10.2023 – 44073,50 грн.

За 1 квартал 2025 року (загальна сума згідно декларації - 56286,00 грн.) ТОВ “ЧАЙ” сплачено лише 450,00 грн. – 20.05.2025 року.

Суд звертає увагу, що відповідно до п.п.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПК України податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Відповідно до ч.1, 2 ст.251 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно з ч.1,2 ст.252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За змістом ч.1 ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч.2,3 ст.254 ЦК України до строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. При цьому відлік кварталів ведеться з початку року. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Строк, що визначений у півмісяця, дорівнює п`ятнадцяти дням. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.

Згідно з ч.1. ст.255 ЦК України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

При цьому, відповідно до сформованої сталої позиції щодо застосування прийменників "до" і "по" у нормативних актах, а також договорах, зокрема, відповідно до неї прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь, що свідчить про помилковість доводів контролюючого органу на те, що 29.04.2022, 29.07.2022, 29.04.2025 є останніми днями виконання грошового зобов`язання позивачем.

Також, в графі «граничний термін сплати» акту відповідачем визначені дати, які стосуються 31 числа місяця, а саме – 31.10.2022, 31.07.2023, що не узгоджується з приписами п.п.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПК України (до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації).

Відтак, вказані обставини свідчать про невірне визначення контролюючим органом граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, та, як наслідок, неправильного визначення кількості днів прострочення (=-1 день).

Разом з тим, п. 124.1 ст. 124 ПК України визначає суми штрафі у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання та у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання.

Тобто, вищевказані обставини не впливають на загальну суму визначення суми штрафу, оскільки ТОВ “ЧАЙ” навіть без цих періодів фактично сплатив податковий борг по податковій декларації за 2022 рік з затримкою більше ніж 30 календарних днів, що відповідно до приписів п.п.124.1 ст. 124 ПК України є підставою для нарахування штрафу у розмірі 10 відсотків від суми погашеного боргу, та по податковій декларації за 2025 рік із затримкою до 30 календарних днів, є підставою для нарахування штрафу у розмірі 5 відсотків від суми погашеного боргу.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 №2260-ІХ (далі – Закон №2260-ІХ), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Відповідно до пункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу «Перехідні положення» ПК України (в редакції Закону України №2260-ІХ), у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Згідно пункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (в редакції на дату проведення перевірки) визначено, що податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім: а) камеральних перевірок.

У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

В подальшому, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» від 13.12.2022 №2836-ІХ, пункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу «Перехідні положення» ПК України викладено у новій редакції.

Так, відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу «Перехідні положення» ПК України (в редакції Закону України 13.12.2022 №2836-ІХ), що застосовуються з 27 травня 2022 року, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року.

Таким чином, Законом №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків, у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Податковим кодексом України, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності, та скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

При цьому, починаючи з 27.05.2022 платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року, що передбачено положенням підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу «Перехідні положення» ПК України в редакції Закону України від 13.12.2022 №2836-ІХ.

Таким чином, Законом №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому, Закон №2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, а тому посилання представника позивача на вказані приписи є неспроможними.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок № 225).

Згідно з пунктом 3 розділу II Порядку № 225 у разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов`язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків-юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225, або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків-фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225, до контролюючого органу в порядку, передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Заява має містити: повне найменування платника податків згідно з реєстраційними документами або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); податкову адресу платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається заява; дату подання заяви; чітке та стисле обґрунтування підстав для підтвердження неможливості виконання платником податків податкових обов`язків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів; вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ); які саме податкові обов`язки не мав/не має можливості виконати платник податків; інформацію про податкові періоди, за які неможливо виконувати податкові обов`язки, або інформацію щодо обставин, пов`язаних з проведенням воєнних (бойових) дій, терористичними актами, диверсіями або іншими обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), спричиненими військовою агресією Російської Федерації, тимчасовою окупацією збройними формуваннями Російської Федерації; підписи платника податку-фізичної особи або посадових осіб платника податку, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

За наявності інших документів, інформації, що підтверджують неможливість своєчасно виконати свій податковий обов`язок, платники податків-юридичні особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, надають такі документи (копії документів).

Однак, як підтверджує позивач, він не звертався до контролюючого органу із заявою про відсутність можливості виконати податковий обов`язок.

Також, суд не приймає доводи позивача про те, що кількість днів затримки сплати грошового зобов`язання має відраховуватись з дня наступного за днем припинення карантину, тобто з 01.07.2023, оскільки як зазначив Верховний Суд в постанові від 12 лютого 2026 року по справі № 160/15129/24 періоди розстрочення, відстрочення, дії мораторію чи інших заборон взагалі не впливають на застосування приписів пункту 124.1 статті 124 ПК України у цих правовідносинах.

Разом з тим, суд звертає увагу, що в акті № 41594/15-32-04-06/21024950 від 31.07.2025 року зазначено про порушення ТОВ “ЧАЙ” терміни сплати (самостійно) визначеного грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки відповідно до:

декларації з податку на нерухоме майно від 02.02.2022 № 9015881650, граничний термін сплати – 01.05.2023, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання - 05.10.2023, кількість днів прострочення – 157, сума податкового боргу, що сплачено – 47139,53 грн.

декларація з податку на нерухоме майно від 02.02.2022 № 9015881650, граничний термін сплати – 31.07.2023, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання - 05.10.2023, кількість днів прострочення – 66, сума податкового боргу, що сплачено – 47139,53 грн.

Проте, суд зауважує, що декларація з податку на нерухоме майно від 02.02.2022 № 9015881650 не містить в собі визначення суми податкового зобов`язання за 2022 рік за певний квартал у розмірі 47139,53 грн.

При цьому, граничні строки термів сплати податкового боргу у розмірі 47139,53 грн., які погашені позивачем 05.10.2023 року, та зазначені контролюючим органом у акті, а саме 01.05.2023 та 31.07.2023, жодним чином не можуть стосуватися декларація з податку на нерухоме майно від 02.02.2022 № 9015881650.

Крім того, податкова декларація від 11.02.2025 № 9024371139 також не містить задекларованої щоквартальної суми 47139,53 грн.

Будь-які інші декларації з податку на нерухоме майно, які подавались ТОВ “ЧАЙ” до контролюючого органу в інші періоди чи роки не були предметом дослідження в рамках проведеної камеральної перевірки з питань порушення термінів сплати податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за результатами якої складено акт № 41594/15-32-04-06/21024950.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, відповідачем, суб`єктом владних повноважень, не надано до суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували викладені в акті перевірки висновки щодо порушення ТОВ “ЧАЙ” термінів сплати (самостійно) визначеного грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки відповідно до декларації з податку на нерухоме майно від 02.02.2022 № 9015881650, граничний термін сплати – 01.05.2023 та 31.07.2023, а тому включення до розрахунку штрафних (фінансових) санкцій суми податкового боргу 94 279,06 грн. (47139,53 грн. + 47139,53 грн.) та подальше визначення штрафу у розмірі 9 427,90 грн. (10 % від 47139,53 грн.) + (10 % від 47139,53 грн.) є безпідставним.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №46119/15-32-04-06 від 22.08.2025 року підлягає скасуванню в частині нарахування штрафу у розмірі 9 427,90 грн.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі “Серявін та інші проти України” (пункт 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подачу даного адміністративного позову сплачено 3328,00 грн. судового збору.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судового збору у розмірі 1 130,85 грн. пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ЧАЙ” (бульвар. Італійський, буд. 4, м. Одеса, 65012, ЄДРПОУ 21024950) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, ЄДРПОУ 44069166), про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №46119/15-32-04-06 від 22.08.2025 року в частині нарахування штрафу у розмірі 9 427,90 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЧАЙ” судовий збір у розмірі 1 130,85 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Н.А.Кузьменко