Вирок від 07 липня 2026 р. у справі №273/2756/23 — Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 273/2756/23

Провадження № 1-кп/273/9/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року м.Баранівка

Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючої судді ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Баранівка матеріали об`єднаного кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023065530000384 від 22.11.2023 року, №12024060530000342 від 24.03.2024 року, №12024060530001050 від 07.11.2024 року, №12024060530001089 від 25.11.2024 року, №1202606055000047 від 13.03.2026 року по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Успенка, Луганського району Луганської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, проживаючого без реєстрації по АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.4 ст.185, ч.2 ст.289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

02.11.2023 року близько 23 год. 00 хв. перебуваючи в будинку по АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , на ґрунті особистих неприязних відносин, що виникли між ним та ОСОБА_5 , вирішив умисно заподіяти останньому тілесні ушкодження.

Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 умисно наніс один удар правою рукою у ліву сторону голови ОСОБА_5 . Від отриманого удару ОСОБА_5 впав на підлогу та перебуваючи у лежачому положенні на підлозі, обличчям до верху, ОСОБА_4 підійшов до нього та наніс два удари правою рукою, два удари лівою рукою по обличчю та один удар кулаком правої руки в область грудної клітки.

В результаті нанесених ударів ОСОБА_4 , потерпілому ОСОБА_5 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: синців у виличній ділянці з ліва з переходом на ліву брову та вискову ділянку з ліва, на лобі з права, у виличній ділянці справа з переходом на праву щоку, на лівому вусі, в проекції верхньої частини грудини, садна на лобі зліва на межі з волосистою частиною голови над внутрішнім кінцем брови, на лівів щоці, на носі зліва, на нижній повіці правого ока, на правому вусі, які належать до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 125 КК України - умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень.

Також, 23 березня 2024 року близько 12 год. ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що по всій території України Указом Президента України N?64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX (зі змінами), з 24.02.2022 введено воєнний стан, термін дії якого продовжено у встановленому законом порядку, перебуваючи на території Суємецької амбулаторії загальної практики-сімейної медицини, що по вулиці Молодіжна, 7 у селі Суємці Звягельського району Житомирської області, вирішив вчинити крадіжку чужого майна з приміщення котельні, розташованої на території вказаної установи.

Реалізуючи свій злочинний умисел, в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 , без розриву у часі, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, переконавшись, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає та вони залишаться непоміченими, підійшов до вікна вищевказаного приміщення, ліктем правої руки розбив скло, проник в середину приміщення котельні, звідки таємно викрав акумуляторну батарею «LUXEON LX12-40MG» вартістю 3121 грн. 48 коп. та ліхтар з маркувальним написом «КН-168» вартістю 47 грн. 20 коп., чим заподіяв Суємецькій амбулаторії загальної практики-сімейної медицини шкоду на суму 3168 грн. 68 коп.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у приміщення, вчинене в умовах воєнного стану.

Окрім того, 07 листопада 2024 року, приблизно об 11 годині 05 хвилин проходячи поблизу магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ФОП ОСОБА_6 по АДРЕСА_2 , у прибудові з правої сторони вказаного магазину, побачив транспортний засіб, а саме мотоцикл марки «SPARTA», моделі «SD-109F», 2019 року випуску, з номерним знаком НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 , та перебував у користуванні ОСОБА_8 .

У цей же день час та місці, за вказаних обставин у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом.

Так, ОСОБА_4 07 листопада 2024 року, приблизно об 11 годині 06 хвилин, реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, та переконавшись, що його злочинні дії залишаються не помічені, через вільний вхід зайшов у прибудову магазину «Вулик» по вул. Лесі Українки, 56, в с. Смодирів Звягельського району Житомирської області, та підійшов до мотоцикла марки «SPARTA» моделі «SD-109F» з номерним знаком НОМЕР_1 , взявшись руками за кермо виштовхав мотоцикл з прибудови, та залишив з ним місце вчинення злочину.

Таким чином ОСОБА_4 повторно умисно незаконно заволодів даним транспортним засобом, розпорядившись ним на власний розсуд, та спричинивши потерпілій ОСОБА_8 матеріального збитку на суму 11479 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом, вчиненому повторно.

Також, 25 листопада 2024 року приблизно об 14-ї годині ОСОБА_4 , зайшов до господарство ОСОБА_9 по АДРЕСА_1 , де побачив мотоцикл марки «Delta», ідентифікаційний номер рами НОМЕР_2 , 2007 року випуску, без номерного знаку, який належить ОСОБА_9 .

У цей же день час та місці, за вказаних обставин у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на повторне незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом.

Так, ОСОБА_4 25 листопада 2024 року, приблизно об 14 години, реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, та переконавшись, що його злочинні дії залишаються не помічені, перебуваючи у господарстві ОСОБА_9 по АДРЕСА_1 , та підійшов до мотоцикла марки «Delta» ідентифікаційний номер рами НОМЕР_2 , без номерного знаку, взявшись руками за кермо виштовхав мотоцикл за територію господарства та залишив з ним місце вчинення злочину.

Таким чином ОСОБА_4 повторно умисно незаконно заволодів даним транспортним засобом, розпорядившись ним на власний розсуд, та спричинивши потерпілій ОСОБА_9 матеріального збитку на суму 6094 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

Окрім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4 достовірно знаючи, що по всій території України введено воєнний стан, 14 березня 2026 року, приблизно о 12 годині знаходячись в літній кухні на території домоволодіння АДРЕСА_1 , вирішив умисно, повторно, таємно вчинити крадіжку майна знайомого ОСОБА_10 , який перебував у нього в гостях.

Так, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, без розриву у часі скориставшись тим, що ОСОБА_10 вийшов з приміщення, залишивши на столі свій мобільний телефон, ОСОБА_4 зі столу таємно, повторно викрав мобільний телефон марки «Motorola» моделі «G54 Power» 12/256 Гб, залишивши місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядився телефоном на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_10 майнову шкоду на суму 4541 грн. 40 коп.

Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно в умовах воєнного стану.

Також, 14 березня 2026 року, приблизно о 22 год. в ОСОБА_4 перебуваючи в будинку ОСОБА_11 по АДРЕСА_1 , виник злочинний умисел на таємне повторне вчинення крадіжки чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне повторне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, ОСОБА_4 , скориставшись тим, що ОСОБА_11 перебував в стані алкогольного сп`яніння та ліг спати, пройшов до коридору, переконавшись, що за злочинними діями ніхто не спостерігає та вони залишаються непоміченими викрав чоловічі черевики (берці) виробництва ТОВ «Таланлегпром» вартістю 578 грн. 10 коп., після чого підійшов до морозильної камери та вийняв три шухляди в яких знаходились заморожені продукти , а саме: свинячі кості вагою - 1,79 кг., вартістю 98 грн. 50 коп., свиняча лопатка вагою - 2,035 кг., вартістю 474 грн. 83 коп.; свинячі ребра вагою - 0,630 кг., вартістю 141 грн. 75 коп.; свинячий язик вагою - 0,180 кг., вартістю 36 грн. 60 коп.; сало вагою - 1,77 кг., вартістю 336 грн. 30 коп.; свиняча щока вагою - 0,365 кг., вартістю 48 грн. 60 коп.; грудинка свиняча вагою - 3,165 кг., вартістю 654 грн. 11 коп.; свинна підчеревина вагою - 2,165 кг., вартістю 476 грн. 30 коп.; свиняча шинка вагою - 5,425 кг., вартістю 1247 грн. 75 коп., які таємно, повторно в умовах воєнного стану викрав.

У подальшому, ОСОБА_4 з викраденим залишив місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився ним на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_11 майнової шкоду на загальну суму 4083 грн. 30 коп.

Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно в умовах воєнного стану.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, за обставин викладених в обвинувальному акті, визнав повністю. Пояснив суду, що у нього з потерпілим ОСОБА_5 виникла сварка, під час якої він наніс ОСОБА_5 декілька ударів по обличчю та один удар в грудну клітину. Щодо крадіжки з Суємецької амбулаторії загальної практики - сімейної медицини вказав, що розбив скло у вікні, заліз всередину, викрав акумулятор та ліхтарик, які планував продати. Щодо незаконного заволодінням транспортними засобами вказав, що викрав в с.Смолдирів біля магазину «Вулик» мотоцикл, який належав ОСОБА_8, так як хотів на ньому покататися. В с.Суємці з подвір`я домогосподарства ОСОБА_9 викрав мотоцикл, оскільки потерпіла була винна йому грошей та не повертала борг. Додатково вказав, що в березні 2026 року вживав алкогольні напої з ОСОБА_10 та в подальшому викрав у нього мобільний телефон, щоб подзвонити. В той же день, викрав у ОСОБА_11 берці (черевики), так як не міг знайти свої та не було жодного іншого взуття; також викрав заморожене м`ясо, куди його подів в подальшому не може згадати. Щиро розкаюється у вчиненому, зробив для себе належні висновки, просив суворо не карати.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

У судовому засіданні прокурор, враховуючи, що обвинувачений визнає свою вину та всі встановлені обставини справи, просив суд визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував щодо визнання судом недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Враховуючи думку учасників судового провадження, які не заперечували щодо застосування ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом з`ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, також роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин, суд дійшов переконливого висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.4 ст.185, ч.2 ст. 289 КК України.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано вірно.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами ст.ст. 65, 66 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, конкретні обставини їх вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після цього, наявність обставин, які пом`якшують покарання та обтяжують покарання, а також вимоги ч.2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст.12 КК України, кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.125 КК України є кримінальним проступком, ч.4 ст.185 КК України та ч.2 ст.289 КК України - тяжкими злочинами.

Щодо особи обвинуваченого ОСОБА_12 , суд враховує, що він в силу ст.89 КК України раніше не судимий, за місцем проживання характеризується негативно: ніде не працює, зловживає спиртними напоями, веде антигромадський спосіб життя; під час проходження військової служби характеризується посередньо: до виконання службових обов`язків ставиться задовільно, виявляє повагу до командирів та старших за військовим званням, не схильний до порушення правил військової поведінки, за характером стриманий, фізично розвинений, у стройовому відношенні підтягнутий; під час проходження військової служби зі скаргами на стан здоров`я не звертався, на стаціонарному лікуванні в лікувальних закладах МО та МОЗ України не знаходився, психологічний статус без особливостей, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, його ставлення до вчиненого - вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому.

Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_12 , суд враховує щире каяття.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_12 , не встановлено.

Враховуючи наведене, особу обвинуваченого ОСОБА_12 , значну кількість вчинених кримінальних правопорушень, відсутність обтяжуючих та наявність пом`якшуючих покарання обставин, суд призначає покарання за ч. 1 ст.125 КК у виді громадських робіт; за ч. 4 ст. 185 КК у виді позбавлення волі; за ч.2 ст.289 КК України у виді позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 70 КК суд призначає остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 дії ст. 69,75 КК України суд не вбачає.

На підставі ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_4 документально підтверджені процесуальні витрати за проведення судових експертиз у загальному розмірі 24910,98 грн., з яких: судова трасологічна експертиза (висновок №СЕ-19/106-24/5132-ТР від 03.04.2024 року) 3029,12 грн., судова товарознавча експертиза (висновок №CE-19/106-24/5728-ТВ від 16.04.2024 року) 1514,56 грн., судово - товарознавча експертиза (висновок №CE-19/106-24/5726-ТВ від 24.04.2024 року) 1514,56 грн., судова транспортно - товарознавча експертиза (висновок №СЕ-19/106-24/16829-АВ від 14.11.2024 року) 2387,70 грн., судова транспортно - товарознавча експертиза (висновок №СЕ-19/106-24/17648-АВ від 26.11.2024 року) 2387,70 грн., судова трасологічна експертиза (висновок №СЕ-19/106-24/18040-ТР від 10.12.2024 року) 3183,60 грн., судова товарознавча експертиза (висновок № СЕ-19/106-25/4640-ТВ від 19.03.2026 року) 1782,80 грн., судова товарознавча експертиза (висновок № СЕ-19/106-26/4925-ТВ від 24.03.2026 року) 1782,80 грн., судова товарознавча експертиза (висновок № 259/26-25 від 16.04.2026 року) 7328,16 грн.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обраний ОСОБА_4 за ухвалою слідчого судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 13.04.2026 року, який продовжувався та діє до 16.07.2026 року включно.

Оскільки обвинувачений засуджується до відбуття покарання, пов`язаного із позбавленням волі, за тяжкі злочини, з метою забезпечення в подальшому виконання вироку, суд на підставі ст. 374 КПК України вважає за необхідне залишити щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

На підставі ч.5 ст.72 КК України засудженому ОСОБА_12 у строк відбування покарання у виді позбавлення волі підлягає зарахуванню строк попереднього ув`язнення з дня його затримання 13.04.2026 року по день набрання даним вироком законної сили з розрахунку один день позбавлення волі за один день тримання під вартою.

Цивільні позови не заявлено.

Долю речових доказів вирішити згідно ст.100 КПК України, скасувавши арешт майна.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 174, 368, 369, 370, 371, 374, 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.289, ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст.125 КК України у виді громадських робіт на строк 100 (сто) годин;

- за ч. 2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без конфіскації майна;

- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання ОСОБА_4 у виді 5 (п`яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

Продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу, але не довше, ніж на 60 днів, тобто до 05.09.2026 року.

На підставі ст.72 КК України зарахувати до строку призначеного судом покарання термін перебування обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою з 13.04.2026 року до дня вступу вироку в законну силу включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту вступу вироку в законну силу.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертиз в сумі 24910,98 грн. (двадцять чотири тисячі дев`ятсот десять грн. 98 коп.).

Арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 13.11.2024 року на мотоцикл червоного кольору марки «SPARTA», з номерним знаком НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_13 , скасувати.

Арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 13.11.2024 року на двоколісний транспортний засіб (мопед) «Дельта» без н/з, який належить на праві власності ОСОБА_9 та на пару черевиків, вилучених під час огляду місця події, які належать ОСОБА_4 , скасувати.

Арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Романівського районного суду Житомирської області від 01.04.2026 року на мобільний телефон марки «Моторола 954» ІМЕ НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , сім-карту мобільного оператора Lifecel номером НОМЕР_5 , чохол та LTE картку мобільного оператора Lifecell з номер НОМЕР_5 , які належать ОСОБА_10 , скасувати.

Арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Романівського районного суду Житомирської області від 16.04.2026 року на чоловічі берці 43 розміру, скасувати.

Речові докази:

- змив на марлевий тампон, бланк контрольного талону з фрагментом сліду взуття, що упакований в полімерний спецпакет Експертної служби МВС №5766300; пару взуття, яка упакована в полімерний спецпакет Експертної служби МВС №55869500; передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області, знищити;

- акумуляторну батарею «LUXEON LX12-40MG», ліхтар з маркувальним написом «КН-168», передані на відповідальне зберігання Суємецькій амбулаторії загальної практики-сімейної медицини, залишити останній за належністю;

- мотоцикл червоного кольору марки «SPARTA», моделі «SD-109F», з номерним знаком НОМЕР_1 , переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_8 , залишити останній за належністю;

- двоколісний транспортний засіб (мопед) «Дельта» без н/з, переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_9 , залишити останній за належністю;

- два ватні тампони із змивами з правого та лівого керма транспортного засобу, які поміщено до паперового пакету № NPU-0041163, передані на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області, знищити;

- пару чорних ботинок, які упаковані до спецпакету №SUD3007733, пару черевиків, які були поміщенні до спецпакету №PSP4344520, які належать ОСОБА_4 , передані на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області, повернути ОСОБА_4 за належністю;

- мобільний телефон марки «Motorola» моделі «G54 Power» 12/256 Гб, сім-карту мобільного оператора Lifecel номером НОМЕР_5 , чохол та LTE картку мобільного оператора Lifecell з номер НОМЕР_5 , які упаковані до спецпакету SUD 2032811, передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_10 , залишити останньому за належністю;

- чоловічі берці 43 розміру коричневого кольору, три ящики, наповненими продуктами харчування (заморожене м`ясо та кістки вагою 17,5 кг), передані на відповідальне зберігання ОСОБА_11 , залишити останньому за належністю.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Житомирського апеляційного суду через Баранівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.

Суддя ОСОБА_1