Вирок від 07 липня 2026 р. у справі №164/951/26 — Маневицький районний суд Волинської області

Суд: Маневицький районний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами

Дата: 07 липня 2026 р.

Справа: №164/951/26

Суддя: Ониско Р. В.

Справа № 164/951/26

п/с 1-кп/164/207/2026

Категорія:

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2026 року Селище Маневичі

Маневицький районний суд Волинської області в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Маневичі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025030540000282 від 27 листопада 2025 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Привітне Млинівського району Рівненської області, зареєстрованого та фактично проживаючого (на момент скоєння злочину) за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого (на момент судового розгляду) за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, водія автотранспортних засобів ТОВ «Нью Віта Груп», одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_4 26.11.2025 близько 18 год. 40 хв., керуючи технічно справним вантажним автомобілем марки «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись у напрямку м. Луцьк, Волинської області по автодорозі сполученням м. Луцьк с. Дольськ «Р-14», Камінь-Каширського району, Волинської області, на нерегульованому перехресті нерівнозначних доріг «М-07» та «Р-14», що знаходиться на 382 км + 400 м автодороги Київ-Ковель-Ягодин «М-07», в с. Оконськ Камінь-Каширського району Волинської області, в порушення п. 1.5, п. 2.3 (6), п. 16.11 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, діючи з необережності в формі кримінальної протиправної самовпевненості, тобто передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій і легковажно розраховуючи на їх відвернення на даній ділянці дороги, проявив безпечність та неуважність, не правильно оцінив дорожню обстановку, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, не надав переваги у русі транспортному засобу, що рухався головною дорогою через вищевказане перехрестя, зокрема вантажному автомобілю марки «VOLVO», д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом марки «SCHMITZ», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_5 та як наслідок допустив зіткнення транспортних засобів.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир вантажного автомобіля марки «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження у вигляді множинних забійно-рваних ран обличчя, волосистої частини голови, двобічних зламів носових кісток, закритого уламкового перелому середньої третини діафізу правої ключиці зі зміщенням, відкритого багатоуламкового перелому верхньої третини діафізу лівої великогомілкової кістки зі зміщенням, подвійного закритого перелому середньої і нижньої третин діафізу лівої малогомілкової кістки зі зміщенням. За ступенем тяжкості відкритий багатоуламковий перелом верхньої третини діафізу лівої великогомілкової кістки зі зміщенням за ознакою небезпеки для життя належить до категорії тяжких тілесних ушкоджень, закритий уламковий перелом середньої третини діафізу правої ключиці зі зміщенням та подвійний закритий перелом середньої і нижньої третин діафізу лівої малогомілкової кістки зі зміщенням, як кожен окремо, так й увесь їх перелік за ознакою тривалого (більше 21 дня) розладу здоров`я належать до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, решта тілесних ушкоджень, як кожен окремо, так й увесь їх перелік, відносяться до категорії легких гілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний (від 6 до 21 дня) розлад здоров`я.

В прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали, стало грубе порушення водієм ОСОБА_4 вимог Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, а саме:

- п. 1.5 відповідно до якого дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- п.п. «б» п. 2.3 відповідно до якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну;

- п. 16.11 відповідно до якого на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається другорядною дорогою, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Таким чином, своїми протиправними діями, що виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження, ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України визнав у повному обсязі та показав, що 26.11.2025, біля 18 години перебуваючи за кермом вантажного автомобіля він рухався зі сторони селища Маневичі в напрямку міста Луцька та не помітив перехрестя, в результаті чого зі швидкістю біля 80 км за год. виїхав на зазначене перехрестя. В той час була вже темна пора доби і йшов невеликий дощ, а світла фар передбаченого заводом виробником автомобіля не вистачало для освітлення дороги. Все це в комплексі обмежувало оглядовість з місця водія. Перебуваючи на перехресті він побачив як до нього швидко наближається автомобіль з лівого боку і зрозумів, що зіткнення не оминути, тоді він на скільки зміг скерував автомобіль в право, щоб як менше травмувався пасажир автомобіля. Після зіткнення він втратив свідомість і прийшов до свідомості вже коли працювали рятувальники і деблокували його з автомобіля. В результаті ДТП відбулась травматична ампутація його правої ноги до коліна. Про вчинене жалкує та щиро розкаюється. Він дійшов примирення з потерпілим ОСОБА_6 і вони разом узгодили порядок відшкодування шкоди останньому. Просить не позбавляти його волі та не позбавляти права керувати транспортними засобами, так як стоїть в черзі на протезування і керування транспортними засобами йому потрібно для власного пересування.

У зв`язку з визнанням обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, відсутністю заперечень з боку учасників судового провадження, судом на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнано недоцільним дослідження доказів, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

При встановлених обставинах суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Потерпілий ОСОБА_6 звернувся в суд з заявою про розгляд справи без його участі, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_4 не має, просить його суворо не карати.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 згідно ст. 67 КК України, судом не виявлено.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги обставини вчиненого кримінального правопорушення, пов`язані з порушенням правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, відсутня інформація, що негативно його характеризує, працює на підприємстві ТОВ «Нью Віта Груп», одружений, враховуючи позицію потерпілого, який просить суворо не карати обвинуваченого, а також враховуючи травму отриману самим обвинуваченим в результаті ДТП та обмеження в пересуванні останнім внаслідок отриманої травми, можливість в подальшому керувати транспортним засобом спеціально пристосованим для потреб інвалідів, суд рахує необхідним призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_4 в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами, так як позбавлення такого права призведе до обмеження права пересування особи з інвалідністю.

Виходячи з вимог Кримінального закону про справедливість, обґрунтованість та індивідуалізацію покарання, суд приходить до висновку, що мета покарання, зазначена в ст. 50 КК України, може бути досягнута в умовах відбування ОСОБА_4 покарання з випробуванням, з встановленням йому достатнього випробувального строку відповідно до вимог ст. 75 КК України та покладенням на нього передбачених ст. 76 КК України обов`язків.

Саме таке покарання буде відповідати вимогам ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Цивільного позову не заявлено.

Витрати на залучення експертів при проведенні інженерно-транспортної експертизи, що становлять 7131,20 (сім тисяч сто тридцять одна) гривня 20 копійок – слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.

Речові докази: - вантажний автомобіль марки «VOLVO», д.н.з. НОМЕР_2 та причіп марки «SCHMITZ», д.н.з. НОМЕР_3 , свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів серій НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , які передані власнику майна ТДВ «Харківське автотранспортне підприємство №16363» на відповідальне зберігання, слід залишити власнику, скасувавши арешт з цього майна, після набрання вироком законної сили;

- вантажний автомобіль марки «MERCEDES», д.н.з. НОМЕР_6 , що знаходиться на відповідальному зберіганні на території Маневицького надлісництва філії «Поліський лісовий офіс» ДСГП «Ліси України», що за адресою: вул. А. Снітка, 31, с-ще Маневичі Камінь-Каширського району Волинської області; державний номерний знак «АТ46711Н», упакований до спецпакету №NPU6293042 знаходиться на відповідальному зберіганні в кімнаті зберіганні речових доказів ВП №1 (с-ще Маневичі) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області, що за адресою: вул. Соборності, 29. с-ще Маневичі Камінь-Каширського району Волинської області, слід повернути власнику вище вказаного майна, скасувавши арешт з цього майна, після набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст. 98, 110, 369-371, 373-374, 395 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді - 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі звільнити з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_4 - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Витрати на залучення експертів при проведенні інженерно-транспортної експертизи, що становлять 7131,20 (сім тисяч сто тридцять одна) гривня 20 копійок, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.

Речові докази: - вантажний автомобіль марки «VOLVO», д.н.з. НОМЕР_2 та причіп марки «SCHMITZ», д.н.з. НОМЕР_3 , свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів серій НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , які передані власнику майна ТДВ «Харківське автотранспортне підприємство №16363» на відповідальне зберігання - залишити у володінні власника та скасувати арешт з цього майна, після набрання вироком законної сили;

- вантажний автомобіль марки «MERCEDES», д.н.з. НОМЕР_6 , що знаходиться на відповідальному зберіганні на території Маневицького надлісництва філії «Поліський лісовий офіс» ДСГП «Ліси України», що за адресою: вул. А. Снітка, 31, с-ще Маневичі Камінь-Каширського району Волинської області; державний номерний знак «АТ46711Н», упакований до спецпакету №NPU6293042, що знаходиться на відповідальному зберіганні в кімнаті зберіганні речових доказів ВП №1 (с-ще Маневичі) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області, що за адресою: вул. Соборності, 29. с-ще Маневичі Камінь-Каширського району Волинської області - повернути власнику вище вказаного майна та скасувати арешт з цього майна, після набрання вироком законної сили.

На вирок може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду через Маневицький районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Маневицького районного суду

Волинської області ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua