Суд: Володимирський міський суд Волинської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
Дата: 07 липня 2026 р.
Справа: №154/3650/24
Суддя: Пустовойт Т. В.
154/3650/24
1-кп/154/189/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.07.2026 Володимирський міський суд Волинської області під головуванням судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Володимирського міського суду Волинської області за засобом відеофіксації кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024030510000814 від 05.07.2024 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Орищі, Іваничівського району, Волинської області, громадянина України, українця, судимого 04.05.2026 Придніпровським районним судом м.Черкаси за ч.2 ст.190 КК України до одного року позбавлення волі, з середньою спеціальною освітою, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , не одруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.1 ст.309 КК України,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_4 04.07.2024, керуючись прямим умислом та корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді порушення правового режиму обігу психотропних речовин, з використанням власного мобільного телефону марки «Redmi 9c», використовуючи мережу Інтернет в соціальній мережі «Telegram», віднайшов веб-сайт із назвою «clan 13 one» на якому, в ході листування із невстановленою особою підписаною як « ОСОБА_6 », замовив з метою подальшого збуту речовину, вагою близько 25 грам, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP, та 05.07. 2024 о 09-07год. із вищевказаного Телеграм-каналу «clan 13 one» ОСОБА_4 на мобільний телефон в мережі Інтернет надійшло повідомлення з фотознімком та координатами місцезнаходження попередньо прихованої невстановленою особою замовленої ним речовини, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP.
В подальшому, 05.07.2024, близько 10-00год, ОСОБА_4 продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на придбання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, за допомогою отриманого на власний мобільний телефон марки «Redmi 9c» в мережі Інтернет фотознімка із координатами: широта 50.816322 та довгота 24.271020, поблизу села Новосілки Володимирського району Волинської області, віднайшов і таким чином незаконно придбав та зберігав при собі з метою збуту у предметах одягу 99 зіп-пакетів із вмістом речовини, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP, загальною масою 3,6351г, що становить великі розміри, яка згідно постанови КабМіну України №770 від 06.05.2000 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (з подальшими змінами), Таблиця №1, Список №2 віднесена до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, які того ж дня у ОСОБА_4 були вилучені працівниками поліції під час проведення огляду місця події.
Крім того, він же, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку своїх дій, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, обіг якого обмежено – канабісу, без мети збуту, за невстановлених достовірно в ході досудового розслідування обставин, місця та часу придбав та почав зберігати за місцем свого проживання, а саме в будинку АДРЕСА_1 , вказаний наркотичний засіб, а 05.07.2024, під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 в будинку за вказаною адресою, було виявлено та вилучено наркотичний засіб – канабіс, масою 42,60г, який згідно постанови КабМіну України №770 від 06.05.2000 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (з подальшими змінами), Таблиця №2, Список №1 віднесено до наркотичних засобів, обіг яких обмежено.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчинені інкримінованих кримінальних правопорушень визнав повністю, фактичні обставини справи викладені в обвинувальному акті і зібрані по ним докази підтвердив, пояснив, що 04.07.2024 у ранковий час зі свого мобільного телефона зайшов на Telegram-канал з метою замовлення психотропної речовини альфа-PVP для подальшого збуту, приблизною вагою 25 грамів. За вказану речовину перерахував на банківську картку близько 6000–7000 гривень. Особа, якій він здійснив оплату, йому невідома. До цього він також замовляв наркотичні засоби та психотропні речовини через цей самий Telegram-канал. Після здійснення оплати йому повідомили, що необхідно очікувати, поки невідома особа зробить так звану «гарячу закладку», тобто розфасує речовину та залишить її у визначеному місці. Наступного дня, 05.07.2024, приблизно о 10 год ранку, на його Telegram-акаунт надійшли фотографія з координатами місця знаходження закладки, а також фотографія самих наркотичних засобів. Переглянувши координати, він пішов до вказаного місця, яке знаходилось поблизу с. Новосілки. Прибувши туди, тривалий час шукав закладку, оскільки надіслана фотографія була нерозбірливою. Знайшовши закладку, обвинувачений побачив два пакети, всередині яких було упаковано сто окремих пакетиків наркотиків. При цьому він пояснив, що саме такий спосіб фасування ним не замовлявся, а був обраний продавцем самостійно. Один із пакетиків він розпакував та вжив на місці. Коли обвинувачений почав виходити з місця, де знайшов закладку, йому назустріч підійшов невідомий чоловік і крикнув: «Стій, де закладка?». Спочатку обвинувачений сприйняв цю особу як наркомана та відповів, що в нього нічого немає. На це чоловік повідомив, що йому відомо про наявність закладки, а також зазначив, що він є працівником правоохоронного органу. Після цього обвинуваченому було запропоновано добровільно видати наркотичні засоби. Однак він вирішив приховати їх наявність, повідомив, що викинув речовину, та показав порожній пакетик від тієї речовини, яку вже вжив. Після цього вони повернулися на місце, де обвинувачений вживав речовину. Туди ж підійшли ще двоє працівників поліції, які почали шукати наркотичні засоби на місці події. Один із працівників поліції провів щодо обвинуваченого поверхневу перевірку та виявив у кишені всі наркотичні засоби, які той знайшов у закладці. Обвинувачений почав діставати їх із кишені та пропонував працівникам поліції «домовитися». Через деякий час прибула слідчо-оперативна група, якій він добровільно видав наявні при ньому наркотичні засоби. Вказані дії були зафіксовані на відеокамеру. Щодо обвинувачення у придбанні та зберіганні наркотичного засобу — канабісу, пояснив, що дійсно зберігав його вдома для особистого вживання. Канабіс він також придбав за допомогою того самого Telegram-каналу, однак ніколи його не збував. Зазначив, що вживав канабіс із 13-річного віку. Також пояснив, що мав коло осіб, яким збував так звані «солі». За його словами, він мав намір за рахунок продажу психотропних речовин покрити їх вартість, тобто повернути гроші, які витратив на їх придбання. У вчиненому обвинувачений щиро розкаявся, просив суворо його не карати. Зазначив, що зробив для себе відповідні висновки, наркотичні засоби та психотропні речовини не вживає з 05.07.2025, має намір повернутися на військову службу. Також повідомив, що його цивільна дружина вагітна, вони очікують народження дитини.
Суд, провівши судовий розгляд в повному обсязі та оцінивши досліджені докази у їх сукупності та взаємозв`язку з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, встановив наступні обставини.
На думку суду, крім визнання обвинуваченим винуватості, пред`явлені ОСОБА_4 , обвинувачення за ч.2 ст.307, ч.1 ст.309 КК України знайшли своє підтвердження під час судового розгляду. Його вина підтверджується наступними дослідженими та перевіреними письмовими доказами, зокрема:
-Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань про внесення відомостей щодо вчинення кримінальних правопорушень від 05.07.2024 за ч.2 ст.307 КК України та за ч.1 ст.309 КК;
-Рапортом оперуповноваженого Володимирського РВП ГУНП у Волинській області від 05.07.2026, за фабулою якого викладено, що 05.07.2024 працівниками УБН ГУНП у волинській області, спільно із працівниками СКП Володимирського РВП, за адресою с.Новосілки по вул.Лісовий масив, Володимирського району, Волинської області, затримано військовослужбовця ЗСУ ВЧ НОМЕР_2 солдата гранатометника ОСОБА_4 , у якого виявлено та вилучено зіп-пакети, близько 50ти штук з психотропною речовиною альфа-PVP масою 50г;
-Протоколом огляду місця події від 05.07.2024, з відеозаписом та фототаблицею, складеного у присутності понятих, за участю ОСОБА_4 , який проводився у лісовій смузі, неподалік с.Новосілки та в результаті якого виявлено та вилучено у ОСОБА_4 прозорі зіп-пакети з кристалоподібною речовиною у кількості 99шт, мобільний телефон марки «Redmi 9c», скляна прозора трубка, які поміщені до спец-пакетів;
-Протоколом огляду вилученого у ОСОБА_4 мобільного телефону «Redmi 9c» по якому останній здійснював переписку про придбання та подальший збут психотропних наркотичних речовин альфа-PVP, шляхом встановлення закладок з особою, яка в додатку «Telegram X»записана «КЕШБЕК», ім,я користувача «clan 13 one»;
-Протоколом обшуку від 05.07.2024 з відеозаписом, за участю підозрюваного ОСОБА_4 , у присутності понятих, за місцем проживання ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 , в ході якого сам підозрюваний заявив, що в господарських приміщеннях знаходиться речовина рослинного походження. В подальшому були виявлені два поліетиленових пакети з речовиною рослинного походження;
-Висновком судово-психіатричного експерта №247 від 15.08.2024, в якому експерт дійшов висновку, що у ОСОБА_4 виявлялися в період, що відноситься до часу вчинення інкримінованого йому правопорушення ознаки психічних та поведінкових розладів внаслідок комбінованого використання психоактивних речовин (канабіоїдів, стимуляторів), синдром залежності (наркоманії). Ступінь змін зі сторони психіки не така, щоб позбавляла його можливості повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. У стані тимчасового розладу психічної діяльності він не перебував. У ОСОБА_4 виявляються в даний час ознаки психічних та поведінкових розладів внаслідок комбінованого використання психоактивних речовин (канабіоїдів, стимуляторів), синдром залежності(наркоманії), в даний час утримання в умовах, що виключають вживання. Ступінь змін зі сторони психіки не така, що позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії(бездіяльність) і керувати ними. Примінення примусових заходів медичного характеру, а також примусового лікування від наркоманії він в даний час не потребує;
-Висновком судової експертизи матеріалів, речовин та виробів від 05.07.2024 за №СЕ-19/103-24/8909-НЗПРАП, за яким експерт дійшов висновку, що надані на дослідження кристалічні речовини, місять у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP, маса якого становить 0,0119г та 0,0236г;
-Висновком судової експертизи матеріалів, речовин та виробів від 23.07.2024 за №СЕ-19/103-24/8992-НЗПРАП, за яким експерт дійшов висновку, що надані на експертизу безформені грудки речовини у своєму складі містять особливо небезпечну психотропну речовину – PVP, загальна маса якої складає 3,5996г.;
-Матеріалами, що характеризують ОСОБА_4 , а це характеристики за місцем проживання відомості КП «Володимирське ТМО», службова характеристика за місцем військової служби, накази командирів ВЧ НОМЕР_1 .
Тож оцінивши надані стороною обвинувачення докази, суд приймає їх як допустимі, оцінює, як належні та такі, що добуті законним шляхом, які узгоджуються між собою, є логічними та не суперечать один одним, та не спростовуються показами самого обвинуваченого, тому вважає, що факт скоєння ОСОБА_4 вказаних кримінальних правопорушень є доведеним під час судового розгляду і кваліфікує його дії за ч.2 ст.307 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту психотропних речовин, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні психотропні речовини у великих розмірах, а також за ч.1 ст.309 КК як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Положеннями частини 2 статті 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ч.1 ст.65 КК України, суд призначає покарання відповідно до положень Загальної частини КК України; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
А згідно правил ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Визначені цією нормою Кодексу загальні засади призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного і доцільного заходу примусу, яке б ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави і суспільства. Відповідно до вказаних засад особі, яка вчинила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципу співмірності, цей захід примусу за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.
З огляду на ці положення кримінального закону при призначенні покарання суд має враховувати не тільки межі караності діяння, встановлені у відповідній санкції статті (частині статті) Особливої частини КК України, а й норми Загальної частини цього Кодексу, в яких регламентуються цілі, система покарань, підстави, порядок та особливості застосування окремих його видів, а також регулюються питання, пов`язані з призначенням покарання, що можуть вплинути на вибір (обрання) судом певних його виду і розміру.
Ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення означає з`ясування судом, насамперед, питання про те, до кримінальних правопорушень якої категорії тяжкості відносить закон вчинене у конкретному випадку злочинне діяння. Беручи до уваги те, що у ст.12 КК України дається лише видова характеристика ступеня тяжкості кримінального правопорушення, що знаходить своє відображення у санкції статті, встановленій за кримінальне правопорушення цього виду, суд при призначенні покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак тощо.
Згідно роз`яснень, викладених у п.2 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», вирішуючи питання про вид і розмір покарання в кожному конкретному випадку, суд повинен визначати ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, виходячи із сукупності всіх обставин вчинення злочину (форми вини, мотивів, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, ступеня участі кожного із співучасників у вчиненні злочину та ін.).
Відповідно до практики призначення кримінальних покарань, суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення, мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Обираючи міру покарання, суд враховує суспільну небезпеку вчиненого, а саме, що вчинені обвинуваченим кримінальні правопорушення, за ч.2 ст.307 та ч.1 ст.309 КК України, відповідно до ст.12 Кримінального кодексу України відносяться до тяжкого злочину та проступку.
Враховуючи ставлення обвинуваченого до вчинених злочинів, яке полягає в тому, що він визнав свою провину, усвідомив протиправність своїх дій, суд визнає обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого щире каяття у вчиненому.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Суд враховує особу обвинуваченого, який не одружений, має наявне постійне місце реєстрації, за яким характеризується, як особа відносно якої скарг та нарікань з боку сусідів, жителів села не поступало на обліку в спеціалізований установах не перебуває, є військовослужбовцем, який за місцем служби характеризується негативно, безвідповідальний, авторитетом в колективі не користується, за результатами службового розслідування самовільно залишив ВЧ з 21.07.2023, внаслідок чого 18.03.2024 порушено кримінальне провадження за ч.5 ст.407 КК України. Перебуваючи під запобіжним заходом у виді застави, порушив встановлені йому обов`язки, вчинив злочин, за що був засуджений 04.05.2026 Придніпровським районним судом м.Черкаси за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України до одного року позбавлення волі. Разом з тим, щиро покаявся у вчиненому, зі слів зробив для себе відповідні висновки щодо вчинених правопорушень.
Беручи до уваги вищенаведені дані які характеризують особу винного, з врахуванням думки сторони публічного обвинувачення, відсутність обставин, які обтяжують покарання винного та пом`якшуючу обставину як щире каяття, поведінку винного, його молодий вік та ставлення до скоєного, враховуючи тяжкість вчинених злочинів, характер та конкретні обставини його вчинення, рівень його суспільної небезпеки, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ч.2 ст.307 КК – у виді шести років шести місяців позбавлення волі, з конфіскацією майна, що належить засудженому на праві приватної власності; за ч.1 ст.309 КК – у виді штрафу в розмірі 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400 (двадцять тисяч чотириста) грн.
Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України, суд не знаходить.
Суд, вважає, що призначення ОСОБА_4 вищевказаного покарання є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Посилання сторони захисту щодо ряду пом`якшуючих обставин та позитивно характеризуючих обвинуваченого суд не приймає, оскільки вони не доведені жодним належним доказом.
Призначення такого покарання обвинуваченому буде відповідати принципу необхідності і достатності для його виправлення, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, якою визначено, що «..кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом який… встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.». Разом з цим, наведені вище обставини свідчать про не можливість виправлення і перевиховання ОСОБА_4 без відбування реального покарання у виді позбавлення волі.
Крім того судом встановлено, що вироком Придніпровського районного суду м.Черкаси від 04 травня 2026 ОСОБА_4 засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, який набрав законної сили 04.06.2026.
Згідно ч. 4 ст. 70 КК України якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, покарання призначається за правилами, передбаченими в частинах першій-третій цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст.70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
На підставі наведеного, ураховуючи, що кримінальні правопорушення за цим вироком ОСОБА_4 вчинені до постановлення вироку Придніпровського районного суду м.Черкаси, суд вважає необхідним на підставі ст.70 ч.4 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та попереднім вироком Придніпровського районного суду м.Черкаси від 04.05.2026.
На підставі ч.5 ст.72 КК України, обвинуваченому необхідно зарахувати строк його попереднього ув`язнення до строку відбування покарання за даним вироком з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зарахувати покарання, відбуте частково за попереднім вироком.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосовано, ухвалою судді ОСОБА_4 тимчасово залишений в ДУ «Луцький слідчий ізолятор» до прийняття судом рішення по даному кримінальному провадженню.
Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.
На підставі ст.124 КПК України процесуальні витрати на проведення експертиз слід покласти на обвинуваченого.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 09.07.2024 слід скасувати.
Долю речових доказів належить вирішити згідно зі ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368,370,374 КПК України, суд -
У Х В А Л И В:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень та призначити йому покарання:
-за ч.2 ст.307 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 6 (шість) місяців, з конфіскацією майна, що належить засудженому на праві приватної власності;
-за ч.1 ст.309 КК України у виді штрафу в розмірі 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400 (двадцять тисяч чотириста) грн.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 6 (шість) місяців, з конфіскацією майна, що належить засудженому на праві приватної власності.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та вироком Придніпровського районного суду м.Черкаси від 04.05.2026, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 10 (десять) місяців з конфіскацією майна, що належить засудженому на праві приватної власності.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з дати проголошення вироку – 08 липня 2026 року.
Відповідно до ч.5 ст.72 КК України, зарахувати ОСОБА_4 в строк відбуття покарання, строк його попереднього ув`язнення з моменту затримання 05.07.2024 по дату звільнення під заставу 11.02.2026 включно, із розрахунку, що один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
Зарахувати ОСОБА_4 в строк відбуття покарання за цим вироком частково відбуте покарання за вироком Придніпровського районного суду м.Черкаси від 04.05.2026, а саме з 07 березня 2026 року до 07 липня 2026 включно.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням у кримінальному провадженні судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів №СЕ-19/103-24/8909-НЗПРАП від 05.07.2024 в розмірі 1135,92грн; №СЕ-19/103-24/8992-НЗПРАП від 23.07.2024 в розмірі 2271,84грн; №СЕ-19/103-24/8991-НЗПРАП від 25.07.2024 в розмірі 4543,68грн.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не застосовувався.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді від 09.07.2024 на тимчасово вилучене у ході огляду місця події майно скасувати.
Відповідно до ст.100 КПК України речові докази, а саме:
-100 зіп-пакетів із речовиною, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP, першочергові зіп-пакети 2шт, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP, загальною масою 0,0119г, 0,0236г, пакет НПУ №3863286, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP, загальною масою 3,5996г, пакет НПУ №2231126, особливо небезпечний наркотичний засіб – канабіс масою 42,60г, пакет №2231127, скляну прозору трубку з зеленими наконечниками та три аплікатора із бавовняною верхівкою, на які було зроблено змиви, мобільний телефон марки «Redmi 9c» IMEI-1 № НОМЕР_3 , IMEI-2 № НОМЕР_4 , З СІМ-КАРТАМИ № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , які передані на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Володимирського РВП ГУНП у Волинській області – знищити.
На вирок суду може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду через Володимирський міський суд Волинської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_7
Оригінал: reyestr.court.gov.ua