Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №400/5794/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2026 р. № 400/5794/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенко В. В. за участю секретаря судового засідання М`ялик В.С. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,

доОСОБА_1 , АДРЕСА_2

простягнення 34 274,13 грн,

ВСТАНОВИВ:

Військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави в особі військової частини НОМЕР_1 34274,13 гривень в якості відшкодування шкоди, заподіяної державі неналежним обов`язків військової служби.

В обгрунтування своїх вимог військова частина НОМЕР_1 вказала на те, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині. Під час проходження служби ОСОБА_1 отримав речове майно, що підтверджується карткою №2711 обліку військового майна особистого користування. З наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 21.08.2024 №228-ОД "Про результати службового розслідування" ОСОБА_1 самовільно залишив військову частину НОМЕР_2 . Згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.01.2025 №20 ОСОБА_1 прибув для подальшого проходження служби з військової частини НОМЕР_3 , зарахований в списки особового складу військової частини НОМЕР_1 та приступив до виконання службових обов`язків з 20.01.2025. Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.01.2025 №22 ОСОБА_1 призначено на посаду стрільця-снайпера третього стрілецького відділення третього стрілецького взводу п`ятої стрілецької роти другого стрілецького батальйону. Згідно акту-передачі від 25.01.2025, складеного комісією військової частини НОМЕР_1 станом на 25.01.2025 речовий атестат солдата ОСОБА_1 військовою частиною НОМЕР_3 наданий не був, речове майно у ОСОБА_1 відсутнє. Військовою частиною НОМЕР_2 був наданий речовий атестат №4160 від 15.03.2025, з якого вбачається, що ним було отримане речове майно в кількості 50 предметів. Згідно довідки-розрахунку №259 від 29.06.2025, загальна сума шкоди внаслідок втрати майна, що рахується згідно картки № НОМЕР_4 обліку військового майна особистого користування за солдатом ОСОБА_1 становить 34274,13 гривень.

Судом двічі призначався розгляд справи у судовому засіданні на 08.06.2026, 06.07.2026, однак відповідач в судові засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, своєї позиції стосовно позовних вимог не висловив.

На адресу відповідача, зазначену у Відповіді на запит Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області, направлялись повідомлення про розгляд справи та повістки, які поверталися без вручення адресату з відміткою оператора поштового зв`язку "адресат відсутній за адресою".

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 127 КАС України, часом вручення повістки вважається: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі якщо судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то можна вважати, що адресат повідомлений про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20).

Положення процесуального закону не передбачають прямого обов`язку суду щодо повторного направлення кореспонденції стороні, якій поштове відправлення не було вручене із обставин, які не залежали від суду. Подібні за змістом висновки висловлені також Верховним Судом у постанові від 19.12.2022 у справі №910/1730/22, від 07.03.2023 у справі № 420/9217/21.

Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема в ухвалах від 21.06.2022 у справі № 215/507/21, від 18.04.2022 у справі № 215/764/21 та постановах від 28.01.2021 у справі №820/1400/17, від 08.07.2021 у справі №400/1885/19, від 29.08.2022 у справі №522/3598/16-а, від 22.03.2023 у справі № 640/14827/19.

Відтак, відповідач, повідомлений належним чином, своїм правом не скористався, відзиву на позов не надав, своєї позиції стосовно позовних вимог не висловив.

Суд розглянув справу 06.07.2026 у відкритому судовому засіданні, за участю представника позивача, який підтвердив позовні вимоги. 06.07.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 01.07.2024 №94 солдат ОСОБА_1 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_5 від 31.05.2024 №36-РС на посаду старшого навідника 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 3 механізованої роти НОМЕР_6 механізованого батальйону, з 01.07.2024 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Під час проходження служби у військовій частині НОМЕР_2 солдат ОСОБА_1 отримав речове майно, що підтверджується карткою №2711 обліку військового майна особистого користування.

Як вбачається з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 21.08.2024 №228-ОД "Про результати службового розслідування" вбачається, що солдат ОСОБА_1 10.08.2024 самовільно залишив військову частину НОМЕР_2 .

В подальшому, як вбачається з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.01.2025 №20, ОСОБА_1 , який прибув для подальшого проходження служби з військової частини НОМЕР_3 , зарахований в списки особового складу військової частини НОМЕР_1 , та приступив до виконання службових обов`язків з 20.01.2025.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.01.2025 №22, солдата ОСОБА_1 призначено на посаду стрільця-снайпера третього стрілецького відділення третього стрілецького взводу п`ятої стрілецької роти другого стрілецького батальйону.

Згідно акту приймання-передачі від 25.01.2025, складеного комісією військової частини НОМЕР_1 , станом на 25.01.2025 речовий атестат солдата ОСОБА_1 військовою частиною НОМЕР_3 наданий не був, речове майно у солдата ОСОБА_1 – відсутнє.

Військовою частиною НОМЕР_2 був наданий речовий атестат №4160 від 15.03.2025, з якого вбачається, що ним було отримане речове майно в кількості 50 предметів.

29.11.2025 ОСОБА_1 самовільно залишив частину, що підтверджується наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 23.12.2025 №2834 "Про результати службового розслідування за фактом неприбуття з відпустки ОСОБА_1 ".

За фактом самовільного залишення розташування військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 зареєстровано кримінальне провадження №62026170020003849.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №1024 від 27.02.2026 призначено службове розслідування за фактом невідповідності речового майна, зазначеного в речових атестатах фактичній наявності майна у 6 військовослужбовців, які були зараховані до списків військової частини НОМЕР_1 та поставлені на речове забезпечення, в тому числі щодо ОСОБА_1 .

В ході службового розслідування, не вдалося опитати солдата ОСОБА_1 , оскільки даний військовослужбовець 29.11.2025 самовільно залишив частину, що підтверджується наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 23.12.2025 №2834 "Про результати службового розслідування за фактом неприбуття з відпустки ОСОБА_1 " (Акт від 02.01.2026).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 02.03.2026 №552 "Про результати службового розслідування за фактом невідповідності речового майна, зазначеного в речових атестатах фактичній наявності майна" притягнуто до повної матеріальної відповідальності за шкоду завдану державі солдата ОСОБА_1 на суму 34274,13 гривень, з занесенням до книги грошових стягнень та нарахувань, до книги обліку втрат матеріальних засобів служби втрати за результатами службового розслідування.

Таким чином закріплене за солдатом ОСОБА_1 речове майно, а саме: кашкет літній польовий 2023 р.в. – 1 шт.; панама літня польова 2023 р.в. – 1 шт.; шапка зимова 2023 р.в. – 1 шт.; костюм літній польовий 2023 р.в. – 1 к-т.; костюм утеплений (фліска) 2023 р.в. – 1 шт.; куртка вітровологозахисна зимова 2023 р.в. – 1 шт.; штани вітровологозахисні зимові 2023 р.в. – 1 шт.; шарф-труба літній 2023 р.в. – 1 шт.; білизна для холодної погоди 2023 р.в. – 1 к-т.; черевики з високими берцями зимові 2023 р.в. – 1 пара; черевики з високими берцями літні 2023 р.в. – 1 пара; ремінь брючний 2023 р.в. – 1 шт.; сорочка бойова 2023 р.в. – 1 шт.; капці казармені 2023 р.в. – 1 пара; рукавички тактичні 2023 р.в. – 1 пара; костюм вітровологозахисний демісезонний 2023 р.в. – 1 к-т.; сумка транспортна індивідуальна 2023 р.в. – 1 шт.; сумка-підсумок бойова 2023 р.в. А30 – 3 шт.; сумка-підсумок бойова Г 2023 р.в. – 1шт.; окуляри-маска захисні балістичні 2023 р.в. – 1 к-т.; наколінники тактичні бойові 2023 р.в. – 1 пара, налокітники тактичні бойові 2023 р.в. – 1 пара; ремінь розвантажувальний тактичний бойовий 2023 р.в. – 1 шт.; чоботи гумові 2023 р.в. – 1 пара; мішок спальний 2023 р.в. – 1 шт.; килим спальний польовий ізоляційний 2023 р.в. – 1 шт.; рюкзак бойовий 2023 р.в. – 1 шт.; сидіння польове ізоляційне 2023 р.в. – 1 шт.; рукавиці захисні 2023 р.в. – 1 пара; шолом ІІІА 2023 р.в. – 1 шт.; бронежилет модульний Корсар МЗ МП6 2023 р.в. – 1 к-т. втрачене внаслідок неналежного виконання ним обов`язків військової служби, що визначені ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

Згідно довідки – розрахунку №259 від 29.06.2025, загальна сума шкоди внаслідок втрати майна, що рахується згідно картки №2775 обліку військового майна особистого користування за солдатом ОСОБА_2 , становить 34274,13 грн. (тридцять чотири тисячі двісті сімдесят чотири гривні 13 коп.).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 №548-XIV (далі - Статут).

Відповідно до п. 9 Розділу 1 Статуту, військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актам.

Положеннями п. 16 Розділу 1 Статуту визначено, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Згідно із п. 26 Розділу 1 Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно по п. 4 ст. 1 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі", матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.6 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі", особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій.

Згідно із ч. 1 ст. 7 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі", розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб`єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду.

Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірним рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, збитки, що складаються із заборгованості ОСОБА_1 перед державою в особі військової частини НОМЕР_1 , склали 34274,13 гривень, встановлені службовим розслідування згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.03.2026 №552.

На час розгляду справи відповідач не надав доказів відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та їх належить задовольнити в повному обсязі.

Судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) до ОСОБА_1 (с. Новоюр`ївка,Баштанський р-н, Миколаївська обл.,55640 РНОКПП НОМЕР_8 ) задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (с. Новоюр`ївка, Баштанський р-н, Миколаївська обл., 55640, РНОКПП НОМЕР_8 ) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) 34274,13 (тридцять чотири тисячі двісті сімдесят чотири гривні тринадцять копійок) гривень, в якості відшкодування шкоди заподіяної державі неналежним виконанням обов`язків військової служби.

3. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя В. В. Біоносенко

Рішення складено в повному обсязі 08.07.2026