Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №320/595/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2026 року м. Київ справа №320/595/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «КІМБЕРЛІ-КЛАРК Україна» до Державної митної служби України, Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "КІМБЕРЛІ-КЛАРК УКРАЇНА" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної митної служби України, Київської митниці, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України щодо класифікації товарів від 16.08.2023 № 23UA10000000268-KT.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що товар «гігієнічні жіночі тампони одноразового використання, поглинаючий шар (абсорбуюча основа) виготовлено з целюлози (волокон віскози): КТХ Tampon mini (8+4) Х16UA &СЕ, арт. 1351670» має класифікуватись за кодом УКТ ЗЕД 9619007500, що підтверджується положеннями митного законодавства України, положеннями Міжнародної конвенції про Гармонізовану Систему опису та кодування товарів, а також загальними принципами тлумачення та здійснення митного оформлення. Натомість, відповідач дійшов помилкового висновку про перекласифікацію даного виду товару в іншу товарну категорію УКТ ЗЕД 96190030. Просив позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати судовий розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання, встановлено строки для подання заяв по суті та доказів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 року залучено до участі у справі Київську митницю в якості співвідповідача.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 з посади, справу №320/595/24 розподілено судді Кочановій П.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2025 справу прийнято до провадження та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у своєму відзиві просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки при винесенні оскаржуваного рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Представником позивача до суду подано відповідь на відзив, в якому останній зазначив про те, що аргументи Відповідача у відзиві не підтверджуються належними та допустимими доказами, а також спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Представником відповідача надано до суду письмові заперечення на відповідь на відзив, в яких

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01.08.2023 ТОВ з іноземними інвестиціями «КІМБЕРЛІ-КЛАРК Україна» було подано до Київської митниці для оформлення МД № 23UA100210653831U5, з метою імпорту товару «гігієнічні жіночі тампони одноразового використання, поглинаючий шар (абсорбуюча основа) виготовлено з целюлози (волокон віскози): КТХ Tampon mini (8+4) Х16UA &СЕ, арт. 1351670».

Постачальником товару є Kimberly-Clark Europe Limited на підставі договору купівлі-продажу від 12.12.2009 № 1209/КС/ЕU та декларації-інвойсу, складеного уповноваженим експортером від 25.07.2023 № 99067344.

Для ввезення та митного оформлення вищевказаного товару позивач зазначив код товару 9619007500 згідно Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

16.08.2023 через особистий кабінет позивач отримав від Київської митниці рішення щодо класифікації товарів від 16.08.2023 № 23UA10000000268-KT, згідно з яким товар «гігієнічні жіночі тампони одноразового використання, поглинаючий шар (абсорбуюча основа) виготовлено з целюлози (волокон віскози): КТХ Tampon mini (8+4) Х16UA &СЕ, арт. 1351670» віднесено до товарного коду згідно УКТ ЗЕД 9619003010.

За результатами перевірки митної декларації та на підставі рішення, Київською митницею прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.08.2023 № UA100210/2023/000061.

Не погоджуючись з діями митного органу, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

За змістом ст. 257 Митного кодексу України (далі - МК України) декларування товару для митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України та інших необхідних для цього відомостей (частина перша статті 257 МК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Відомості щодо коду товару згідно з УКТ ЗЕД вносяться декларантом до митної декларації (п. п. г п. 5 ч. 8 ст. 257 МК України).

Статтею 67 МК України визначено, що Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

01.01.2023 набрав чинності Закон України від 19.10.2022 № 2697-IX Про Митний тариф України, статтею 1 якого встановлено Митний тариф України (групи 01-49; групи 50-97). Митний тариф України є невід`ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з УКТ ЗЕД

Процедуру ведення УКТ ЗЕД визначено Порядком ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 428 (далі - Постанова № 428).

Відповідно до п. 12 Порядку № 428 пояснення до УКТ ЗЕД розробляються та затверджуються Держмитслужбою з урахуванням змін, які вносяться Всесвітньою митною організацією до пояснень до Гармонізованої системи та Європейським Союзом до пояснень до Комбінованої номенклатури. У разі потреби Держмитслужба розробляє пояснення до кодів товарів, що деталізовані на національному рівні.

На виконання положень ст. 68 МК України, Порядку № 428, наказом Державної митної служби України від 14.07.2020 № 256 затверджено Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Правилом 1 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД встановлено, що назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил.

Пунктом 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД передбачено, що для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Відповідно до п. 3 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД у разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prіma facіe) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються

Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються (п. 4 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД).

Слід наголосити на тому, що чинне законодавство, яке регулює правовідносини у сфері митної справи, встановлює єдиний порядок класифікації товарів для митного оформлення на території України, який здійснюється відповідно до вимог УКТ ЗЕД з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, Пояснень до УКТ ЗЕД, на основі характеристик товару, які є визначальними для його класифікації.

Частинами 2 ст. 69 МК України установлено, що митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари (ч. 4 ст. 69 МК України).

Для цілей класифікації товарів під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо (абзац 1 ч. 5 ст. 69 МК України).

Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими (ч. 7 ст. 69 МК України).

Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 650 затверджено Порядок роботи відділу митних платежів підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 липня 2012 року за № 1085/21397; далі - Порядок № 650, зі змінами).

Пунктом 2 розділу 1 Порядку № 650 визначено, що контроль правильності класифікації товарів - перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу ІІ Порядку № 650 посадові особи Підрозділу, ПМО здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час виконання митних формальностей. Обсяг митного контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів, визначається на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності: опису товару в митній декларації процедурі декларування відповідно до вимог Кодексу; відомостей про товар та код товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, із врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, відповідно до вимог Кодексу.

У разі якщо посадова особа ПМО не може однозначно перевірити правильність класифікації товарів на підставі задекларованих відомостей, така посадова особа у паперовій або електронній формі надсилає повідомлення декларанту або уповноваженій ним особі про необхідність надання додаткових документів та/або відомостей, які підтверджують задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД. Строк надання додаткових документів та/або відомостей не має перевищувати 10 календарних днів з дня отримання такого повідомлення. У разі відмови у наданні або ненаданні додаткових документів та/або відомостей, які підтверджують задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД, у строк, встановлений пунктом 3 цього розділу, перевірка правильності класифікації товарів здійснюється за наявними документами та/або відомостями з використанням довідкової інформації (пункти 3, 4 розділу ІІ Порядку №650).

Пунктами 5, 6 розділу ІІ Порядку № 650 передбачено, що у разі надання додаткових документів та/або відомостей, які підтверджують задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД, у строк, встановлений пунктом 3 цього розділу, такі документи та/або відомості обов`язково враховуються під час перевірки правильності класифікації товарів, за результатами якої посадова особа ПМО: підтверджує задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД; або передає виконання митної формальності щодо перевірки правильності класифікації товарів за митною декларацією до Підрозділу.

Крім випадку, передбаченого абзацом третім пункту 5 цього розділу, передання виконання митної формальності щодо перевірки правильності класифікації товарів за митною декларацією здійснює ПМО: у складних випадках класифікації товарів; на вимогу Підрозділу або підрозділу митних компетенцій, у тому числі за результатами самостійного виявлення порушення правил класифікації товарів під час здійснення контролю правильності класифікації товарів, моніторингу митних декларацій, щодо яких посадові особи ПМО виконують митну формальність щодо перевірки правильності класифікації товарів; в інших випадках, передбачених законодавством України з питань митної справи.

Передання виконання митної формальності щодо перевірки правильності класифікації товарів за митною декларацією здійснює посадова особа ПМО за допомогою автоматизованої системи митного оформлення (далі - АСМО) шляхом оформлення запиту за формою, наведеною в додатку 3 до Порядку виконання митних формальностей (далі - Запит) (п. 7 розділу ІІ Порядку № 650).

Посадова особа Підрозділу або підрозділу митних компетенцій у строк не більше 10 календарних днів з дня отримання Запиту здійснює класифікацію товарів, за результатами якої: підтверджує задекларований код товару згідно з УКТЗЕД; або приймає Рішення (п. 9 розділу ІІ Порядку № 650).

Згідно з п. 15 розділу ІІ Порядку № 650 якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба у спеціальних знаннях з різних галузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо або у використанні спеціального обладнання і техніки, митний орган може звернутися до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи до його відокремленого підрозділу або іншої експертної установи (організації). Залучення спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або іншої експертної установи (організації) здійснюється у разі виникнення: необхідності ідентифікації або лабораторної перевірки характеристик товарів, визначальних для їх класифікації; складних випадків класифікації товарів, вирішення яких потребує проведення досліджень.

Тож, з наведеного слідує, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію. Митний орган здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження митного органу щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.

Така ж правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 814/1256/17, від 20.06.2019 № 826/7208/16, від 07.07.2023 у справі № 804/45/17.

З огляду на обґрунтування позову, при вирішенні спору необхідно встановити, які підстави для самостійного визначення митницею коду товару згідно з УКТ ЗЕД та відповідність прийнятого рішення правилам застосування класифікації товарів.

01.08.2023 ТОВ «КІМБЕРЛІ-КЛАРК Україна» було подано до Київської митниці для оформлення МД № 23UA100210653831U5, з метою імпорту товару «гігієнічні жіночі тампони одноразового використання, поглинаючий шар (абсорбуюча основа) виготовлено з целюлози (волокон віскози): КТХ Tampon mini (8+4) Х16UA &СЕ, арт. 1351670».

Постачальником товару є Kimberly-Clark Europe Limited на підставі договору купівлі-продажу від 12.12.2009 № 1209/КС/ЕU та декларації-інвойсу, складеного уповноваженим експортером від 25.07.2023 № 99067344.

Для ввезення та митного оформлення вищевказаного товару позивач зазначив код товару 9619007500 згідно Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

16.08.2023 через особистий кабінет позивач отримав від Київської митниці рішення щодо класифікації товарів від 16.08.2023 № 23UA10000000268-KT, згідно з яким товар «гігієнічні жіночі тампони одноразового використання, поглинаючий шар (абсорбуюча основа) виготовлено з целюлози (волокон віскози): КТХ Tampon mini (8+4) Х16UA &СЕ, арт. 1351670» віднесено до товарного коду згідно УКТ ЗЕД 9619003010.

За результатами перевірки митної декларації та на підставі рішення, Київською митницею прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.08.2023 № UA100210/2023/000061.

Відповідно до Пояснень до УКТ ЗЕД Розділ ХVІ. Група 96 у товарну позицію 1900 входить Гiгiєнiчнi прокладки i тампони, пелюшки i пiдгузки та аналогiчнi вироби, з будь-якого матеріалу.

Спірні правовідносини стосуються визначення товарної категорії у межах товарної позиції 9619.

Позивач у митній декларації зазначив категорію УКТ ЗЕД 96190075: Гiгiєнiчнi прокладки i тампони, дитячі пелюшки i пiдгузки та аналогiчнi вироби, з будь-якого матерiалу: - з інших матеріалів: - гігієнічні жіночі прокладки, тампони та аналогічні вироби: -тампони.

Відповідач прийнявши рішення про класифікацію товарів від 16.08.2023 № 23UA10000000268-KT перекваліфікував вищевказаний товар в товарну категорію УКТ ЗЕД 9619003010: Гiгiєнiчнi прокладки i тампони, дитячі пелюшки i пiдгузки та аналогiчнi вироби, з будь-якого матерiалу:- з вати із текстильних матеріалів: - із синтетичних або штучних волокон.

Суд зазначає, що згідно з Основними правилами інтерпретації УКТ ЗЕД критеріями розмежування товарних позицій (перші чотири знаки) за УКТ ЗЕД є не лише характеристики товару, а й функції та призначення, що виконує товар.

Також, слід виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару які є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД.

Відповідно до листа від виробника Kimberly-Clark Europe Limited від 27.07.2023 та від 16.08.2023, а також листа від виробника Kimberly-Clark s.r.o. від 11.11.2016, товар «гігієнічні жіночі тампони одноразового використання, поглинаючий шар (абсорбуюча основа) виготовлено з целюлози (волокон віскози): КТХ Tampon mini (8+4) Х16UA &СЕ, арт. 1351670» має наступний склад: Обгортка (надрукована та ламінована поліпропіленова плівка), Основне покриття (поліетилен/поліетилентерефталат двокомпонентний нетканий), біле віскозне волокно (трилобальні віскозні волокна), синя смужка (поліетилен/ поліетилентерефталат двокомпонентне волокно/віскоза), шнурок (поліестер/віскоза або поліестер).

Згідно Додаткової примітки до розділу 9619 товарні підкатегорії 9619 00 71 00 - 9619 00 89 00 включають товари з паперової маси, паперу, целюлозної вати або полотна з волокон целюлози.

Ці товарні підкатегорії також включають композитні товари, що складаються з: (a) внутрішнього шару (наприклад з нетканих матеріалів), призначеного для поглинання вологи з шкіри для запобігання подразненню; (b) поглинаючої основи для збору і зберігання рідини до моменту видалення виробу; та (c) зовнішнього шару (наприклад з пластику) для запобігання витіканню рідини з поглинаючої основи.

Враховуючи склад задекларованого товару позивач вірно задекларував його за кодом УКТЗЕД 9619 00 75 00.

Отже, відповідач помилково застосував Основні правила інтерпретації класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД, як наслідок, віднісши товар до товарної підкатегорії 8427101000.

Відтак, позивач, у порядку та в спосіб, передбачений чинним законодавством України, належним чином заповнив та подав митну декларацію із необхідним пакетом супровідних документів, що повно описують та підтверджують походження товару, його класифікацію згідно УКТЗЕД, митну вартість, тощо.

Отже, на переконання суду, в діях позивача відсутні ознаки такого діяння, як порушення Основних правил інтерпретації класифікації товарів. Як видно з тексту оскаржуваного рішення, у ньому відсутня мотивувальна частина, тобто відповідач у оскаржуваному рішенні не навів підстав його прийняття, що виходить за рамки наявного у відповідача обсягу повноважень, оскільки право відповідача на реалізацію повноваження самостійно визначати код товару відповідача виникає лише після вчинення суб`єктом декларування порушення Основних правил інтерпретації класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД, яке повинно бути належним чином вмотивовано.

Оскільки оскаржуване рішення не містить такої інформації, суд вважає, що воно є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, зокрема і через те, що в оскаржуваному рішенні не зазначено підстав неправильності класифікації позивачем товарів за кодом УКТ ЗЕД.

Більше того, відповідачем не надано пояснень чи спростувань доводам сторони позивача про те, що позивачем вже здійснювалось оформлення зазначених товарів за кодом УКТ ЗЕД 9619 00 75 00 в межах зазначеного контракту і в контролюючого органу не виникло сумнівів щодо вірного визначення коду товару.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем під час розгляду даного спору не було доведено правомірність своїх дій щодо визначення коду товару, оскільки експертного дослідження митним органом не проводилося, а методичні рекомендації не є достатньою підставою для зміни коду товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд вважає, що оскаржуване рішення про визначення коду товару є необґрунтованим, та таким, що прийнято без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а отже, як протиправне підлягає скасуванню

Щодо стягнення судових витрат за проведення судової товарознавчої експертизи у сумі 48 000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суд зазначає наступне.

Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини другої статті 68 КАС України експерт може призначатися судом або залучатися учасником справи.

Згідно з частиною третьою статті 101 КАС України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Частиною першою статті 102 КАС України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

Частинами 3-7 ст. 102 КАС України визначено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

При цьому, відповідно до частини першої статті 104 КАС України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що судова експертиза може проводитись як на підставі рішення суду, так і за ініціативою сторін процесу.

За приписами частин п`ятої - восьмої статті 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином КАС України встановлює порядок проведення експертизи на замовлення учасника справи та порядок відшкодування витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони. Це означає, що для відшкодування витрат, пов`язаних з призначенням та проведенням експертизи як певної процесуальної дії, призначення та проведення експертизи має відбуватися в межах виключно судового процесу, оскільки статус учасника справи, зокрема сторони у справі, особа набуває після звернення до суду з позовом та відкриття провадження у справі.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.12.2020 по справі №824/647/19-а та від 13.07.2021 у справі №640/19089/20.

Як вбачається судом з матеріалів справи, 14.08.2024 року представником позивача було подано до суду клопотання про визнання поважними причин неподання доказів у встановлений законом строк та про долучення до матеріалів справи, зокрема, висновку експерта № 01/07-24 від 09.08.2024 року за результатами проведення судової товарознавчої експертизи за зверненням Товариства з обмеженою відповідальність з іноземними інвестиціями «КІМБЕРЛІ-КЛАРК УКРАЇНА»

На підтвердження та обґрунтування витрат на проведення експертизи позивач надав: Додаток № 2 від 01.07.2024 року до Договору про надання юридичних послуг від 05.10.2023 № 2640/01, рахунок фактуру № 2640/01 від 17.07.2024 року з призначенням платежу «юридично-консультаційні послуги» у сумі 48 000,00 грн., платіжну інструкцію № 220703 від 22.07.2024 року, Акт про надання юридичних послуг від 10.10.2024 року, заяву на проведення судової товарознавчої експертизи від 23.07.2024 року, договір № 01/07-24 від 23.07.2024 року про проведення товарознавчої експертизи, рахунок фактуру № 01/07-24 від 23.07.2024, Акт № 01/07-24 від 09.08.2024 року приймання передачі виконаних робіт (наданих послуг) за договором № 01/07-24 від 23.07.2024, платіжну інструкцію № 229 від 30.07.2024 року.

Позивач звернувся до суду з цим позовом 26.12.2023, а висновок експерта від 09.08.2024 було замовлено позивачем у 23.07.2024 року.

20.02.2025 року представником відповідача надіслано до суду через електронну підсистему «Електронний суд» письмові заперечення на розподіл судових витрат та на висновок експерта, в яких просив суд не брати до уваги вказаний висновок експерта, зазначивши окрім цього, що норми Митного кодексу забороняють брати як доказ висновки по коду товару інших установ.

При цьому, суд зазначає, що позивачем самостійно було ініційовано проведення експертизи. Позивач не звертався до суду з відповідними клопотаннями про проведення експертизи та судом не вирішувалось питання щодо проведення експертизи з власної ініціативи чи за клопотанням іншого учасника справи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що експертиза була призначена та проведена поза судовим процесом за ініціативою позивача, що обумовлює відсутність підстав для відшкодування позивачу витрат на підготовку експертного висновку.

Крім того, суд зазначає, що згідно норми частини восьмої статті 104 КАС України, надано право учаснику справи подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи. Отже, здійснення учасником справи замовлення експертного дослідження в поза процесуальному порядку обмежує право іншої особи приймати участь у процесі проведення експертизи, зокрема подавати заяву про відвід експерта.

Такий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах зроблено Верховним Судом у постановах від 16.12.2020 у справі №824/647/19-а, від 13.07.2021 у справі №640/19089/20, від 30.08.2021 у справі №826/11479/18.

Окрім того, суд зазначає, що судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. В рамках судово-економічної експертизи здійснюється арифметична, реквізитна та нормативна перевірка наданих на дослідження документів, проводиться дослідження відповідності кількісних і сумових характеристик первинних документів записам в облікових регістрах. Втім, в силу вимог закону лише суд може встановити прийнятність чи неприйнятність певного документа внаслідок його недійсності, надати правову оцінку обставинам, а також надати правову оцінку правильності застосування відповідної норми права.

Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 25.10.2022 у справі № 120/3818/19-а.

Суд зауважує, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Суд зазначає, що витрати на проведення експертизи понесені позивачем не були неминучими, необхідності призначення у цій справі судово-економічної експертизи суд не вбачає, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача витрат на проведення судової економічної експертизи.

Враховуючи приведені висновки Верховного Суду, в контексті спірних правовідносин суд вважає за необхідне зазначити, що в цьому випадку витрати на підготовку експертного висновку за замовленням сторони не можуть вважатися витратами, пов`язаними з розглядом справи, як такі, що є необхідними та неминучими, оскільки судом надано оцінку всім доказам, тому й витрати на підготовку такого експертного висновку за замовленням сторони не підлягають стягненню на користь позивача з бюджетних асигнувань відповідача.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень ст.139 КАС України.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2 684,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією від 02.11.2023 № 021101.

За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Київської митниці на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 684,00 грн.

Керуючись статтями 77, 90, 132, 134, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «КІМБЕРЛІ-КЛАРК Україна» до Державної митної служби України, Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці щодо класифікації товарів від 16.08.2023 № 23UA10000000268-KT.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (код ЄДРПОУ: 43997555, адреса: 03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, буд. 8А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «КІМБЕРЛІ-КЛАРК Україна» (код ЄДРПОУ 21701474, адреса: 03038, м. Київ, вул. Миколи Грінченка, 2/1) судовий збір в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 7 липня 2026 року.

Суддя Кочанова П.В.