Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №320/36532/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2026 року справа №320/36532/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльність,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області в якому просить суд:

1. Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 02.07.2024 №1000-0202-8/117057 (код ЄДРПОУ 22933548, 08500 м. Фастів, Київська область вулиця Саєнка Андрія, будинок 10), щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії позивачу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 ) з 01 березня 2023 року по 29 лютого 2024 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 та абзацом 2 пункту 10 цієї постанови, максимальним (граничним) розміром 1500 грн., виплативши заборгованість з пенсійних виплат що утворилась, без обмеження максимальним розміром.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, 08500 м. Фастів, Київська область вулиця Саєнка Андрія, будинок 10), здійснити перерахунок та виплату пенсійних виплат позивачу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 ) за період з 01 березня 2023 року по 29 лютого 2024 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 та абзацом 2 пункту 10 цієї постанови, максимальним (граничним) розміром 1500 грн., нарахувавши заборгованість з пенсійних виплат що утворилась без обмеження максимальним розміром.

3. Стягнути з Головного управління державної казначейської служби України у Київській області (код ЄДРПОУ: 37955989 юридична адреса: 01196, м. Київ, площа Лесі Українки, 1), за рахунок бюджетних асигнувань боржником за якими є державний орган Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, 08500 м. Фастів, Київська область вулиця Саєнка Андрія, будинок 10) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 ), витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000, 00 (п`ять тисяч) гривень, та заборгованість з пенсійних виплат що утворилась, з приводу обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, доплати за період з 01.03.2023 року по 29.02.2024 року в розмірі 31 261.80 гривень, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою забезпечення виконання рішень суду.

Станом на 07.07.2026 року від відповідача відзиву не надходило. Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши обставини справи суд зазначає наступне.

Позивач звернувся з заявою про перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром та без обмеження суми індексації розміром 1500 грн. Також просив виплатити заборгованість на виконня рішення судув розмірі 31261,80 грн.

Відповідач відмовив в проведенні перерахунку посилаючись на відсутність правових підстав. Згідно постанови № 168 КМУ розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії не може перевищувати 1500,00 гривень.

Правова позиція суду.

У преамбулі Закону 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"зазначено: "Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист".

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.

Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

Положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.

Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Закону № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.

Окрім того, Конституційним Судом України було ухвалене рішення від 12 жовтня 2022 року 7-р(ІІ)/2022 щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів статті 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 8 липня 2011 року № 3668–VI (далі – Закон № 3668) (щодо соціальних гарантій для захисників і захисниць України) та яким визнав оспорювані приписи Закону № 3668 неконституційними. Конституційний Суд України перевірив на відповідність Конституції України обмеження встановленням максимального розміру пенсії, призначеної (перерахованої) за Законом України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ від 9 квітня 1992 року № 2262–ХІІ (далі – Закон № 2262) та дійшов висновку, що пенсійне забезпечення як основний складник соціальних гарантій високого рівня стосовно громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року, не може бути скасоване або обмежене.

У Рішенні Суд наголосив, що оспорювані приписи Закону № 3668, які обмежують максимальним розміром пенсії, призначеної (перерахованої) за Законом № 2262, зокрема особам, на яких поширено приписи частини п`ятої статті 17 Конституції України, не відповідають сутності соціальних гарантій високого рівня для таких осіб. Цим Рішенням Конституційний Суд України визнав неконституційними приписи статті 2 Закону № 3668, що поширюють свою дію на Закон України № 2262, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, що мають бути забезпечені державою відповідно до спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.

Варто зауважити, що Конституційний Суд у своєму рішенні від 20.12.2016 № 7- рп/2016 дійшов висновку, що будь-які обмеження максимального розміру пенсії, призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Разом з тим, відповідно до ст. 46 Закону України "Про Держаний бюджет України на 2025 року" вирішено установити, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання ст. 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 03.01.2025 року № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану". Відповідно до вищевказаної постанови у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Законів України, зокрема, “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення.

Пунктом 2 Постанови № 1 від 03.01.2025 року встановлено, що у період воєнного стану у 2025 році коефіцієнти, визначені пунктом 1 цієї постанови, не застосовуються до пенсій (пенсійних виплат) осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім`ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб.

Предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов`язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України. Абзацем восьмим пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”(справа про соціальні гарантії громадян) від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 Конституційний Суд України було наголошено на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України. (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини).

Верховний Суд ухвалою від 06.02.2025 постановив відмовити у відкритті провадження за поданням судді Харківського окружного адміністративного суду про розгляд Верховним Судом як зразкової справи №520/909/25.

В обґрунтування відмови у відкритті провадження Верховний Суд зазначив, що Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо застосування норм права у спорах, пов`язаних з обмеженням максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII.

Зокрема, у постановах від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 20.07.2022 у справі №340/2476/21, від 25.07.2022 у справі № 580/3451/21, від 30.08.2022 у справі №440/994/20, від 17.03.2023 у справі № 340/3144/21 та інших Верховний Суд дійшов висновку про те, що у правовідносинах щодо призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону №2262-XII норми зазначеного закону підлягають застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, у зв`язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним.

Верховний Суд зазначив, враховуючи, що правовідносини, які склались в цій справі не є новими у судовій практиці, у поданні про розгляд справи № 520/909/25 як зразкової, доцільність розгляду цієї справи Верховним Судом як зразкової відсутня.

Таким чином, Верховний Суд зробив висновок, що обмеження розміру пенсії, призначеної згідно з Законом №2262-ХІІ, як у зв`язку зі змінами у законодавстві до 2025 року, так і у зв`язку з Постановою КМУ №1 підпадають під регулювання одних і тих самих норм, та з цього приводу вже було висловлено позицію як Верховного Суду, так і Конституційного Суду щодо протиправності обмеження пенсії максимальним розміром.

Відтак обмеження ГУ ПФУ максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, -- є протиправним.

Щодо обмеження суми індексації розміром 1500 грн.

Пунктом 8 розділу Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено, що у 2023 році, зокрема, ст. 64 Закону №2262-XII, застосовується у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України. Вказаний пункт Закону є чинним та неконституційним не визнавався.

24.02.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" (далі- Постанова № 168).

Пунктом 1 Постанови № 168 установлено, що з 1 березня 2023 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 установлено, що з 1 березня 2023 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України №168 установлено, що: "розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень".

Системний аналіз вищевказаних законодавчих приписів свідчить про обмеження верхньої межі індексації для того, щоб збалансувати потреби захистити якомога більшу кількість громадян через інструмент індексації, передусім тих громадян, пенсії яких є дуже низькими, і з іншого боку, щоб збалансувати фінансовий ресурс для проведення індексації для широких категорій осіб та утримати зростання нерівності між розміром пенсії громадян.

Щодо посилань позивача на положення Законів України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» та «Про індексацію грошових доходів населення», суд зазначає, що дійсно у вказаних законах не передбачено обмеження розміру індексації граничною сумою, тобто у національному законодавчому полі існує колізія положень двох нормативно-правових актів рівня закону, подолати яку можливо застосувавши загальний принцип права «спеціальний закон скасовує дію загального закону» (Lex specialis derogate generali). Такий підхід використовується у випадку конкуренції норм: коли на врегулювання суспільних відносин претендують загальні та спеціальні норми права.

Отже, за таким правовим підходом, при конкуренції норм необхідно застосовувати правило пріоритетності норм спеціального закону (lex specialis ), тобто Закону №2262-XII та Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», а положення Законів України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» та «;Про індексацію грошових доходів населення» вважати загальними нормами (lex generalis).

За таких обставин, індексація пенсії позивача з 01 березня 2023 року проведена відповідачем у межах чинного законодавства за умови, що підвищення відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України №168 не може перевищувати 1500 грн.

Зазначений пункт 10 постанови Кабінету Міністрів України №168 чинний, не суперечить вимогам закону та містить імперативну вимогу щодо граничної межу розміру збільшення, з огляду на що підлягає застосуванню відповідачем.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20 червня 2024 року в справі № 420/23990/23, П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року в справі № 420/21177/23.

Суд відмовляє в задоволенні вимоги про стягнення сум заборгованості пенсії, оскільки позивач по суті просить змінити спосіб виконання рішення № 320/9396/23 в обхід ст. 378 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Питання розподілу витрат на судовий збір не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України "Про судовий збір".

Щодо витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 134 КАС України . Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження судових витрат позивачем надано Договір про надання правничої допомоги від 18.06.2024 року, Додаток № 1 до договору де міститься розрахунок гонорару за надання правничої допомоги, Акт виконаних робіт від 23.07.2024 року та платіжна інструкція P24A3026100623D1897 згідно якої позивачем було сплачено 5000 грн за правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, враховуючи часткове стягнення позовних вимог стягненню підлягає сума судового збору в розмірі 2500 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 02.07.2024 №1000-0202-8/117057 (код ЄДРПОУ 22933548, 08500 м. Фастів, Київська область вулиця Саєнка Андрія, будинок 10), щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії позивачу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 ), виплативши заборгованість з пенсійних виплат що утворилась, без обмеження максимальним розміром.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, 08500 м. Фастів, Київська область вулиця Саєнка Андрія, будинок 10), здійснити перерахунок та виплату пенсійних виплат позивачу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 ) з 01 березня 2023 року, нарахувавши заборгованість з пенсійних виплат що утворилась без обмеження максимальним розміром.

4. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ: 37955989 юридична адреса: 01196, м. Київ, площа Лесі Українки, 1), за рахунок бюджетних асигнувань боржником за якими є державний орган Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, 08500 м. Фастів, Київська область вулиця Саєнка Андрія, будинок 10) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 ), витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500, 00 (дві тисячі п`ятьсот) гривень.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Терлецька О.О.