Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №280/3342/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року Справа № 280/3342/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

14 квітня 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень на підставі пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» від 11 лютого 2025 року №153;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн. гривень на підставі пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» від 11 лютого 2025 року №153.

Ухвалою суду від 20.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учасником бойових дій та 23.03.2021 року уклав контракт про проходження громадянами України військової служби в Військовій частині НОМЕР_1 НГУ строком на три роки. Військовою частиною НОМЕР_1 НГУ було продовжено дію контракту понад встановлені строки на період дії воєнного стану. Представник позивача зазначає, що відповідачем безпідставно не було виплачено позивачу одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, оскільки позивачем дотримані визначені Постановою № 153 умови для отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, оскільки: 1) прийнятий на військову службу під час воєнного стану у віці до 25 років; 2) проходив військову службу станом на дату набрання чинності Постановою № 153; 3) брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій) не менше шести місяців; 4) не притягнутий до кримінальної відповідальності чи адміністративної відповідальності за вчинення військового правопорушення, та дисциплінарної відповідальності. З урахуванням викладеного представник позивача просила задовольнити позовні вимоги.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог. У своїх запереченнях він зазначив, що позивач був призваний на строкову військову службу у 2020 році, а згодом і був прийнятий на військову службу за контрактом у 2021 році. Зазначає, що вказані дії позивача свідчать про його свідомий і добровільний вибір про зміну виду військової служби та про бажання проходити службу не за призовом, а саме на контрактній основі в Національній гвардії України. Відповідач зазначає, що станом на початок повномасштабного вторгнення російської федерації, позивач вже був підготовленим досвідченим військовослужбовцем за контрактом, а його подальша служба після 24.02.2022 здійснювалася вже в умовах воєнного стану, коли дія контрактів продовжується автоматично на весь період воєнного стану, відповідно до положень частини 8 статті 23 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232). У зв`язку з чим, незалежно від того чи уклав би позивач ще один контракт після закінчення першого, чи ні - він не був би звільнений з військової служби у зв`язку з закінченням строку дії контракту, укладеного до моменту введення воєнного стану. На підставі чого, позивач не є тією особою, яка була призвана або прийнята на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 64. З урахуванням викладеного, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 був призваний на строкову військову службу 20.11.2020 ІНФОРМАЦІЯ_2 і направлений для проходження служби до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.

23.03.2021 між позивачем і Міністерством внутрішніх справ в особі командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України було укладено контракт про проходження громадянами України військової служби строком на 3 роки і призначено на посаду стрілець-зенітник 3-го відділення зенітного ракетного взводу зенітної ракетно-артилерійської батареї.

Також, судом встановлено, що у подальшому дія контракту продовжена понад встановленні строки, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, на підставі положень частини 8 статті 23 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу».

Згідно наданої Довідки № 1094 від 17.02.2026 року, яка видана Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_1 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресію Російської федерацій проти України, перебуваючи в Запорізькій, Донецькій, Харківській області у період: з 01 по 30 квітня 2022 року; з 01 по 18 травня 2022 року; з 03 по 30 червня 2022 року; з 01 по 31 липня 2022 року; з 01 по 31 серпня 2022 року; з 01 по 09, з 13 по 30 вересня 2022 року; з 01 по 12, з 17 по 31 жовтня 2022 року; з 01 по 14, з 19 по 30 листопада 2022 року; з 01 по 24, з 28 по 31 грудня 2022 року; з 01 по 10, з 13 по 28 лютого 2023 року; з 01 по 31 березня 2023 року; з 01 по 13 квітня 2023 року; з 05 по 30 червня 2023 року; з 01 по 11 , з 15 по 31 липня 2023 року; з 01 по 05, з 09 по 31 серпня 2023 року; з 01 по 14 вересня 2023 року; з 12 по 24 жовтня 2023 року; з 09 по 30 листопада 2023 року; з 01 по 31 грудня 2023 року; з 01 по 26 січня 2024 року; з 14 по 22 лютого 2024 року; з 05 по 31 березня 2024 року; з 01 по 24, з 28 по 30 квітня 2024 року; з 01 по 23, з 27 по 30 червня 2024 року; з 01 по 24, з 28 по 31 травня 2024 року; з 01 по 12, з 15 по 26, з 30 по 31 липня 2024 року; з 01 по 07 серпня 2024 року; з 17 по 18, з 19 по 27, з 28 по 29, з 30 по 31 серпня 2024 року; з 01 по 30 вересня 2024 року; з 01 по 16 жовтня 2024 року; з 20 по 31 грудня 2024 року; з 05 по 12 лютого 2025 року з 01 по 09, з 13 по 31 січня 2025 року; з 01 по 03, з 21 по 26 березня 2025 року; з 18 по 25, за 30 квітня 2025 року; з 1 по 10, з 16 по 20, за 23, 24, 25, 31 травня 2025 року; з 01 по 04, з 10 по 22, з 28 по 30 червня 2025 року; з 01 по 02, з 08 по 24 липня 2025 року; з 07 по 31 серпня 2025 року; з 01 по 06, з 24 по 30 вересня 2025 року; з 01 по 30 жовтня 2025 року; з 05 по 30 листопада 2025 року; з 01 по 28 грудня 2025 року.

Згідно наданих Витягів з журналів бойових дій військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_1 виконував «бойові (спеціальні) завдання».

Відповідно до Довідки ВЛК від 01.03.2024 №210 позивач отримав поранення, пов`язане з захистом Батьківщини. Підстава: довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 09.01.2024 №28/2024.

Судом встановлено, що позивач через представника звернувся до командування ВЧ НОМЕР_1 НГУ з заявою, в якій просив виплатити йому одноразову грошову допомогу в розмірі 1 млн. грн.

Листом від 23.02.2026 відповідачем, повідомлено що питання включення солдата ОСОБА_1 до проекту наказу про виплату одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень комісією військової частини з питань розгляду документів щодо виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» не розглядалось, оскільки позивач прийнятий на військову службу до запровадження воєнного стану.

Позивач, не погодившись з відмовою у виплаті винагороди в розмірі 1 (один) мільйон гривень, звернувся з даним позовом до суду.

Суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану» вирішено погодитись з пропозицією Міністерства оборони стосовно реалізації протягом двох років з дня, що настає за днем набрання чинності цією постановою, експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану (далі - експериментальний проект) далі – Постанова №153).

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 Постанови №153, установлено, що: учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.

Згідно пункту 4 Постанови №153 установлено, що

громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. №64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. №2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується;

виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та:

були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу;

проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу «молодший лейтенант»;

проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання.

Суд зазначає, що кваліфікуючими умовами для набуття права на отримання одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у порядку п. 4 постанови КМУ від 11.02.2025р. №153 є одночасна сукупність таких факторів як:

1) належність здобувача виплати до осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань;

2) призов або прийняття здобувача виплати на військову службу після оголошення воєнного стану у віці до 25 років;

3) безпосередня участь особи у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою;

4) відсутність притягнення до кримінальної, адміністративної відповідальності під час проходження військової служби, а також діючих дисциплінарних стягнень.

Сторонами у справі не заперечується, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, який уклав контракт про проходження військової служби у віці до 25 років, а саме 23.03.2021 між Позивачем і Міністерством внутрішніх справ в особі командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України було укладено контракт про проходження громадянами України військової служби строком на 3 роки і призначено на посаду стрілець-зенітник 3-го відділення зенітного ракетного взводу зенітної ракетно-артилерійської батареї.

В подальшому строк дії контракту будо продовжено понад установлені строки

Суд зазначає, що метою прийняття Постанови №153 є підвищення рівня укомплектованості особовим складом бойових військових частин (підрозділів) Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби шляхом удосконалення механізму залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом та створення додаткових мотиваційних чинників для цього.

Мотивом визначених заходів є саме залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом, що реалізується шляхом створення додаткових фінансових стимулів та забезпечення відповідного матеріального підґрунтя для підвищення престижу служби. При цьому, йдеться про застосування механізмів, спрямованих на формування належної мотивації для потенційних військовослужбовців у віці до 25 років.

Тобто, прийняття Постанови №153 було спрямовано на залучення нових кадрів до військової служби в умовах воєнного стану, а для вже діючих військовослужбовців законодавцем було передбачено виплату грошового забезпечення у збільшеному розмірі, зокрема і за участь у бойових діях.

Судом встановлено, що позивач був прийнятий на військову службу за контрактом у віці до 25 років 23.03.2021, тобто позивач станом на 24.02.2022 вже перебував на військовій службі в Національній гвардії України.

Отже, на підставі вищевикладеного, слідує, що позивач був призваний на військову службу у віці до 25 років до введення воєнного стану Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. №64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. №2102-IX, що виключає одну із основних умов одержання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, яка передбачена Постанови КМУ №153, та є підставою стверджувати про відсутність протиправної бездіяльності відповідача, в частині заявлених позивачем позовних вимог.

При цьому, суд зазначає, що відсутні підстави для поширення дії Постанови №153 на всіх осіб прийнятих на військову службу до 25 років, оскільки Постанова №153 має чітке посилання на коло осіб щодо яких вона застосовується, а саме на осіб прийнятих на військову службу у віці до 25 років після введення воєнного стану Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. №64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. №2102-IX.

Суд зазначає, що запровадження одноразової грошової допомоги лише для осіб, які були прийняті на військову службу до 25 років після введення воєнного стану, не є дискримінацією, оскільки як було зазначено судом вище, метою запровадження експериментального проекту було залучення нових кадрів до військової служби.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, відшкодування судових витрат на користь позивача не здійснюється.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст.2, 9, 139, 241-243, 254-262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Новікова