Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №280/2566/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 липня 2026 року Справа № 280/2566/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до – ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

25.03.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у невиправлені недостовірних відомостей щодо ОСОБА_1 в Єдиному держаному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Реєстр «Оберіг») та ненаправлені до Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виправити недостовірні відомості щодо ОСОБА_1 в Єдиному держаному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Реєстр «Оберіг»), а саме видалити відомості про порушення правил військового обліку, та направити до Національної поліції повідомлення у передбачений законодавством спосіб про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває а обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується військово-обліковим документом. Під час оновлення даних, позивачу стало відомо про вчинення ним порушення правил військового обліку. Проте позивач не вчиняв жодних порушень правил військового обліку, а відповідач не мав права вносити будь-яку інформацію про порушення правил обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Позивач вважає такі дії протиправними та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 30.03.2026 відкрито провадження у справі № 280/2566/26, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження).

Відповідач правом на надання відзиву не скористався, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до витягу мобільного застосунку «Резерв+» сформованого 24.03.2026, вбачається, що позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У позовній заяві позивач посилається на те, що у військово-обліковому документі Резерв + міститься припис про порушення військового обліку та звернення до органів Національної поліції України для здійснення адміністративного затримання та доставлення позивача для складання протоколу. Причина: "Не стали на військовий облік за новою адресою".

Проте, позивач стверджує, що правила військового обліку не порушував, повістки на його адресу не надходили, протоколи та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності щодо нього не складалися.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку з боку позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та направлення звернення до органів Національної поліції України для здійснення його адміністративного затримання та доставлення для складання протоколу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 року № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Відповідно до частини третьої статті 1 цього Закону військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Частиною сьомою статті 1 Закону № 2232-XII передбачено, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Згідно з частиною дев`ятою статті 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

На підставі частини десятої статті 1 цього ж Закону громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами (частина 4 статті 2 Закону № 2232-XII).

На підставі частини першої статті 3 цього Закону правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", «Про Збройні Сили України", «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною третьою статті 33 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" передбачено, що військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Згідно з частиною 1 статті 34 цього Закону персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Частиною третьою статті 37 Закону № 2232-XII передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік. У разі декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів здійснюється відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на підставі відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ України до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини четвертої 37 Закону № 2232-XII у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов`язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов`язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України).

У відповідності до частини 11статті 38 цього Закону призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

Частиною першою статті 42 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" передбачено, що керівники, інші посадові особи органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ, організацій та закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності та громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, підготовки громадян України до військової служби, взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби, проходження служби у військовому резерві, проходження зборів, мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності, призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, прибуття за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов`язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.

Указом Президента України від 24 лютого 2026 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2026 року № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжувався та діє станом на час розгляду справи.

24 лютого 2022 року видано Указ Президента України № 69/2022 "Про загальну мобілізацію".

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначення засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію" № 3543-XII від 21 жовтня 1993 року.

Відповідно до абзацу 5 частини першої статті 22 цього Закону громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

За змістом пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів - додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року, встановлено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні:

1) перебувати на військовому обліку:

- за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад;

за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності;

7) особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік;

8) у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов`язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

10-1) у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану:

- у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти СБУ - в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідним підрозділам розвідувальних органів);

- мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред`являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон;

- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з пунктом 3 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 1 частини 1 Закону України від 16 березня 2017 року № 1951-VIII "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" (далі - Закон № 1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону № 1951-VIII).

За приписами статті 5 частин 8, 9 Закону України № 1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Таким чином, із аналізу наведених приписів чинного законодавства слідує, що відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію бази даних, які до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У свою чергу, за змістом частини першої статті 7 Закону № 1951-VIII до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать, зокрема: 7) місце проживання та місце перебування; 7-1) номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти; 20-1) відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, статтею 210-1 КУпАП за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Згідно зі статтею 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Як слідує з положень статті 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Отже, із вищевикладених правових приписів слідує, що до повноважень відповідача як територіального центру комплектування та соціальної підтримки, належить притягнення військовозобов`язаного до відповідальності за порушення правил військового обліку з прийняттям відповідної постанови, а також внесення відповідачем до Реєстру таких даних про притягнення військовозобов`язаного до адміністративної відповідальності.

Таким чином, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів підлягають внесенню дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил військового обліку.

Як встановлено судом з матеріалів справи, порушення правил військового обліку полягало у тому, що позивач змінив місце проживання та не став на військовий облік до ТЦК та СП за місцем фактичного проживання у семиденний термін, що передбачено положеннями частини 4 статті 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу.

Проте, згідно витягу із застосунку «Резерв+» позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

В застосунку «Резерв+» відсутні відомості, що позивач оновлював свої данні.

Судом установлено, що відомості про порушення правил військового обліку позивача внесені відповідачем до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів 03.02.2026 року, у зв`язку з тим, що позивач не став на облік за новою адресою, та направлено відповідне звернення до органів Національної поліції.

У справі, що розглядається, спір стосується дій відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) даних про порушення позивачем правил військового обліку.

Позивач заперечує правомірність таких дій відповідача з тих підстав, що позивач до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, не притягувався, протоколи / постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача відсутні, сплинув строк для притягнення до адміністративної відповідальності.

На думку позивача, без притягнення до адміністративної відповідальності у встановленому законом порядку, відсутні підстави для внесення відомостей до Реєстру про порушення позивачем правил військового обліку.

Однак, суд вважає такі твердження позивача безпідставними та такими, що ґрунтуються на хибному тлумаченні вищенаведених положень законодавства.

Так, з огляду на положення статті 6 Закону № 1951-VIII в Реєстр вносяться, обробляються та зберігаються персональні дані та службові дані призовників, військовозобов`язаних, резервістів.

До персональних даних за положеннями частини першої статті 7 Закону № 1951-VIII віднесені відомості про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення) (пункт 20-1).

У свою чергу, частина перша статті 8 Закону № 1951-VIII визначає, що до службових даних віднесені відомості про виконання особою військового обов`язку (пункт 1).

Отже Законом № 1951-VIII унормовано внесення до Реєстру даних, як про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, так і про виконання особою військового обов`язку, до якого, серед іншого, відповідно до частини третьої статті 1 Закону № 2232-XII включено обов`язок дотримання правил військового обліку.

Тобто Закон № 1951-VIII розрізняє такі дані між собою.

Суд вважає, що підставою для внесення даних до Реєстру про притягнення особи до адміністративної відповідальності, є складання відповідної постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, на чому наголошує й позивач.

Проте, з огляду на наведені положення законодавства, відсутність такої постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності ще жодним чином не свідчить про дотримання особою (військовозобов`язаним) правил військового обліку і не нівелює факту наявності такого порушення, якщо воно мало місце.

Суд вважає, що позивач безпідставно ототожнює між собою «притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку», тобто покладення на особу міри відповідальності за допущене порушення, з «порушенням правил військового обліку», тобто вчиненням дій / допущенням бездіяльності щодо дотримання покладеного на військовозобов`язаного військового обов`язку.

Тобто, достатньою підставою для внесення до Реєстру даних про порушення військовозобов`язаним правил військового обліку є сам факт допущеного порушення, незалежно від того, чи притягнуто особу до адміністративної відповідальності за його вчинення.

Щодо наявності чи відсутності факту порушення позивачем правил військового обліку суд зазначає, що у військово-обліковому документі позивача, сформованому у застосунку «Резерв+» вказано, що порушення позивачем правил військового обліку полягає у тому, що військовозобов`язаний не став на військовий облік за новою адресою.

Аналіз наведених вище положень статті 37 Закону № 2232-XII, Порядку № 1487 та Правил військового обліку дає підстави для висновку, що військовозобов`язані повинні:

- перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідному районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи, у разі залишення свого зареєстрованого місця проживання;

- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

- особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних.

Пунктом 81 Порядку № 1487 (у редакції Порядку станом на дату внесення відповідачем відомостей щодо порушення позивачем правил військового обліку 13 січня 2026 року було визначено, що взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України) та військово-облікового документа.

Особиста присутність призовників, військовозобов`язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов`язкова.

Тобто, станом на 03.02.2026 року позивачем порушено правила військового обліку, а саме частину третю статті 33, частину четверту статті 37 Закону № 2232-ХІІ, оскільки у відповідності до пункту 81 Порядку № 1487 позивач не звернувся з заявою про взяття на військовий облік до ТЦК та СП за місцем свого проживання.

З вищеописаних доказів судом установлено, що відповідачем до Реєстру внесені дані саме щодо порушення правил військового обліку у зв`язку з тим, що він не став на військовий облік за новою адресою, а не про притягнення його до адміністративної відповідальності, тому суд вважає, що відсутність постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, як і закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності, не створювали для відповідача перешкод у внесенні таких даних до Реєстру та не свідчать про протиправність його дій станом на 03.02.2026 року внесення відповідних відомостей до Реєстру та направлення звернення до органів Національної поліції.

З огляду на наведене, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку позивача , які мали місце 03.02.2026, не належать до задоволення.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 виправити недостовірні відомості у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення правил військового обліку та розшук позивача , суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 9 Закону № 1951-VІІІ призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Позивач звернувся до відповідача із адвокатським запитом, прохальна частина якого містила вимоги щодо виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку відносно позивача у зв`язку із відсутністю порушення з його сторони законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідач надав відповідь на адвокатський запит у якій повідомив представника позивача про відсутність підстав для виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку відносно позивача.

Разом з тим, адвокатський запит не є заявою, передбаченою пунктом 2 частини першої статті 9 Закону № 1951-VІІІ, хоча і містив вимоги як про надання адвокату інформації щодо позивача з метою надання йому правничої допомоги, так і про виключення відомостей з Реєстру.

Відтак, у відповідача були відсутні підстави для виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку відносно позивача у зв`язку із наявністю порушення зі сторони позивача законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та наданих до матеріалів справи письмових доказів, суд дійшов висновку про наявність сукупності підстав для відмови в задоволенні позову.

З урахуванням положень статті 139 КАС України, у зв`язку з відмовою в задоволенні позову розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 07 липня 2026 року.

Суддя Р.В. Сацький