Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №160/2516/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 рокуСправа №160/2516/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центру оцінювання функціонального стану особи в особі Державної установи "Український державний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

04.02.2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Тивоненко Данило Русланович звернувся через підсистему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Центру оцінювання функціонального стану особи в особі Державної установи "Український державний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України", в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 15.12.2025 року № 2167/25/165;

- зобов`язати Центр оцінювання функціонального стану особи в особі Державна установа “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України” повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 22.08.2025 року на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 31.07.2025 року № 245/25/2312/Р та провести оцінювання його повсякденного функціонування, з урахуванням висновків суду.

Також позивач просить суд стягнути на його користь витрати на правову допомогу в розмірі 36000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є військовослужбовцем та проходить військову службу у Збройних Силах України у Військовій частині НОМЕР_1 . 31.07.2025 року позивачу було проведено оцінювання повсякденного функціонування особи у Комунальному некомерційному підприємстві «Міська лікарня №9» Запорізької міської ради за результатами якого, експертною командою вказаного закладу охорони здоров`я, було прийнято рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 31.07.2025 року № 245/25/2312/Р, про не встановлення ОСОБА_1 інвалідності за наявним у останнього діагнозом: «Двобічний гемо-пневмоторакс. Розлади дихання. R07-біль в грудній клітці. R44-інші симптоми та ознаки, що відносяться до загального відчуття. Z50.9-Реабілітаційна процедура, неуточнена, Z54.0-Період видужування після хірургічного втручання. Z54.8-період видужування після іншого лікування. Часткове порушення структури легень. Часткове порушення структури кісток грудної клітки. Часткове порушення функції дихання. Часткове порушення функції ходи на довгі дистанції. Легені з обох сторін множинні вогнищі емфіземи». Представник позивача звернувся скаргою на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 31.07.2025 року № 245/25/2312/Р до Центру оцінювання функціонального стану особи (Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України»). Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 15.12.2025 року № 2167/25/165, було підтверджено оскаржуване рішення. З таким рішенням відповідача позивач не погоджується, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2026 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 11.03.2026 року.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

15.04.2026 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від Центра оцінювання функціонального стану особи в особі Державної установи "Український державний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" надійшов письмовий відзив на позов, в якому відповідач не визнає позовні вимоги у повному обсязі, вважає їх необґрунтованими, з огляду на таке. У зв`язку із тим, що позивач був не незгоден з прийнятим рішенням експертної команди Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №9 Запорізької міської ради від 31.07.2025 року за № 245/25/2312, подав скаргу про перегляд цього рішення до Центру оцінювання функціонального стану особи ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ України». ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ України» була отримана медична справа ОСОБА_1 на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №9 Запорізької міської ради» від 31.07.2025 року за №245/25/2312, згідно якого позивачу не було встановлено групу інвалідності. Так, під час розгляду скарги на рішення Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №9 Запорізької міської ради та ретельного вивчення всіх документів, що знаходилися в медико-експертної справі (належним чином враховано стан здоров`я позивача), експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи у своїй роботі керувалася: постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи»; наказом МОЗ України від 03.12.2024 року № 2022 «Про покладання прав та обов`язків Центру оцінювання функціонального стану особи»; наказом МОЗ України від 10.12.2024 року № 2067 «Деякі питання забезпечення проведення оцінювання повсякденного функціонування особи» та іншими нормативно правовими актами за законами України. З метою уточнення ступеня функціональних порушень та обмеження життєдіяльності скаржника, 15.12.2025 року відповідачем була розглянута скарга за усіма наданими медичними документами. Так, 15.12.2025 року експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ» за результатами проведеного ретельного аналізу медико – експертної справи позивача, а також всіх наявних медичних документів, згідно пункту 20 оскаржуваного рішення, встановлено, що «На підставі аналізу медичної документації встановлено, що особа перенесла мінно-вибухову травму від 13.07.2024 року, наслідками якої є цефалгічний, астено-невротичний та вестибулярний синдроми з незначним порушенням функцій. Також мала місце вогнепальна осколкова сліпа проникаюча травма грудної клітки з обох боків із наявністю сторонніх тіл (металевих уламків), ураженням тіла хребця Th10 та реберно-діафрагмального синусу праворуч, ускладнена двобічним гемотораксом, правобічним пневмотораксом, переломами ребер з обох сторін зі зміщенням фрагментів та дірчастим переломом тіла Th11. Лікування проведено оперативно 13.07.2024 року шляхом дренування обох плевральних порожнин та евакуації гемотораксу; у подальшому сформувалися зміцнілі рубці та консолідовані переломи ребер без істотного порушення функції. Згідно з результатами дослідження функції зовнішнього дихання від 11.09.2025 року вентиляційних порушень не виявлено, показники бронхіальної прохідності відповідають умовній нормі, що свідчить про відсутність функціонально значущого порушення дихання. Рентгенографія правого плечового суглоба від 10.09.2025 року виявила ознаки омартрозу І стадії, розходження фасеток акроміально-ключичного зчленування та консолідований перелом 7-го ребра. За результатами консультацій профільних спеціалістів (травматолога, невропатолога, психолога) встановлено наявність залишкових змін після травми без істотного порушення функції дихання, збереженням опороздатності та рухливості, больового синдрому з незначним обмеженням рухів у правому плечовому суглобі, а також легких вестибулярних і неврологічних розладів без значного порушення координації, когнітивних функцій. Водночас відсутні консультація психіатра, результати спеціалізованих психодіагностичних тестів та інші об`єктивні дані, які б підтверджували стійкі психічні розлади, що призводять до значного обмеження життєдіяльності. Сукупність встановлених структурно-функціональних змін зумовлює легкий ступінь обмеження здатності до пересування та виконання трудової діяльності, не супроводжується стійкими вираженими або значними порушеннями функцій органів і систем та не відповідає критеріям встановлення групи інвалідності відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1338 від 15.11.2024 року (зі змінами). Враховуючи наведене та керуючись Наказом МОЗ України № 420 від 05.06.2012 року, визначено втрату професійної працездатності у розмірі 25 % відповідно до таблиці 1 пп. 1.6, 1.11 та таблиці 3 п. 2.2 як наслідок травми та поранення, ТАК, пов`язаних із захистом Батьківщини. Експертна комісія дійшла висновку про підтвердження оскаржуваного рішення». Таким чином у відповідності до пункту 20 оскаржуваного рішення, відповідачем було належно обґрунтовано своє рішення, а суд не може перебирати на себе повноваження МСЕК, щодо визначення обґрунтованості міри втрати здоров`я та ступеня обмеження життєдіяльності особи на підставі медичних документів та виключно експертною командою (колегіально) приймається рішення про відповідність критеріям встановлення групи і терміну інвалідності особи (висновок Верховного Суду у справі № 0540/7965/18-а при розв`язанні спору щодо оскарження рішення МСЕК). З огляду на викладене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

22.04.2026 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшли письмові заперечення на відзив на позов, в яких він не погоджується із доводами відповідача, вважає їх необґрунтованими та безпідставними з огляду на таке. Розгляд скарги позивача проводився заочно, без особи, лише за документами, про що зазначено у розділі 16 «Форма розгляду скарги» рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 15.12.2025 року №2167/25/165. Позивач у позовній заяві наголосив, що у нього наявні наступні діагнози: «Двобічний гемо-пневмоторакс. Розлади дихання. R07-біль в грудній клітці. R44-інші симптоми та ознаки, що відносяться до загального відчуття. Z50.9-Реабілітаційна процедура, неуточнена, Z54.0-Період видужування після хірургічного втручання. Z54.8-період видужування після іншого лікування. Часткове порушення структури легень. Часткове порушення структури кісток грудної клітки. Часткове порушення функції дихання. Часткове порушення функції ходи на довгі дистанції. Легені з обох сторін множинні вогнищі емфіземи». Діагноз «двобічний гемо-пневмоторакс» - означає наявність крові та повітря в плевральній порожнині з обох боків грудної клітки. Це призводить до розладів дихання, болю в грудях (R07), інших загальних відчуттів (R44), а також порушень структури та функції легенів і грудної клітки. З наявних у позивача медичних документів убачається, що останній перебуває в періоді відновлення після лікування (Z54.0, Z54.8) та потребує реабілітаційних процедур (Z50.9). Крім того, у позивача виявлено множинні вогнища емфіземи в легенях. Також зазначено, що враховуючи той факт, що позивачем вказана скарга була подана 22.08.2025 року, а лише 15.12.2025 року вона була розглянута посадовими особами відповідача заочно, без виклику позивача, що суттєво вплинуло на об`єктивність результатів розгляду скарги позивача. Разом з тим, відповідачем під час ухвалення рішення не бралася до уваги довідка за формою 100 позивача від 13.07.2024 року, зокрема, отримання позивачем під час захисту Батьківщини контузії та черепно-мозкової травми. Відповідачем під час розгляду скарги не були взяті до уваги чимало медичних документів наданих позивачем, що безпосередньо вплинуло на результати розгляду скарги, що свідчить про недотримання членами (посадовими особами) відповідача норм Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338. Враховуючи викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2026 року продовжено строк розгляду адміністративної справи до 08.07.2026 року.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та проходить військову службу у Збройних Силах України у Військовій частині НОМЕР_1 .

Так, 13.07.2024 року позивач отримав перелом ребер праворуч 11-12, ліворуч 10-11 зі значним зміщенням фрагментів. Двобічний гемоторакс. Правобічний пневмоторакс. Травматичний лівосторонній гемоторакс, стороннє тіло Th11, СПО дренування обох плевр полостей, мініторакотомія справа. Стороннє тіло Th10. Дірчастий перелом тіла Th11. Травма тяжкого ступеня. Вказані травми та поранення були отримані заявником за обставин безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, під час захисту Батьківщини, відсічі та стриманні збройної агресії збоку російської федерації проти України, а саме виконання бойових завдань на посаді водія автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення Військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 12.08.2024 року №2600.

Разом з тим, позивач у період з 12.06.2024 року по 14.07.2024 року, 30.08.2024 року, з 20.09.2024 року по 08.10.2024 року, з 22.10.2024 року по 08.06.2025 року, з 10.06.2025 року по 30.07.2025 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, що підтверджується довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 30.07.2025 року №2710/77.

31.07.2025 року позивачу було проведено оцінювання повсякденного функціонування особи у Комунальному некомерційному підприємстві «Міська лікарня №9» Запорізької міської ради за результатами якого, експертною командою вказаного закладу охорони здоров`я, було прийнято рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 31.07.2025 року № 245/25/2312/Р, про не встановлення заявнику інвалідності за наявним у останнього діагнозом: «Двобічний гемо-пневмоторакс. Розлади дихання. R07-біль в грудній клітці. R44-інші симптоми та ознаки, що відносяться до загального відчуття. Z50.9-Реабілітаційна процедура, неуточнена, Z54.0-Період видужування після хірургічного втручання. Z54.8-період видужування після іншого лікування. Часткове порушення структури легень. Часткове порушення структури кісток грудної клітки. Часткове порушення функції дихання. Часткове порушення функції ходи на довгі дистанції. Легені з обох сторін множинні вогнищі емфіземи».

Оскільки позивач не погоджувався з рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 31.07.2025 року № 245/25/2312/Р, представник позивача 22.08.2025 року звернувся зі скаргою на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 31.07.2025 року № 245/25/2312/Р до Центру оцінювання функціонального стану особи (Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України»).

Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 15.12.2025 року № 2167/25/165, було підтверджено оскаржуване рішення.

Вважаючи протиправним рішення відповідача від 15.12.2025 року № 2167/25/165, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року № 1338 затверджено Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії встановлення інвалідності.

Відповідно до пункту 2 даної Постанови, установлено, що до введення в дію Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи: з 1 січня 2025 р. експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою (далі - експертні команди), до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою; проведення оцінювання повсякденного функціонування особи організовується в кластерних та надкластерних закладах охорони здоров`я відповідно до Положення про експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Відповідно до пункту 1 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, цей Порядок визначає процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання), а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю (далі - особа) з метою встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно- спортивній, соціальній та психологічній реабілітації, а також складення та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю на основі комплексного реабілітаційного обстеження особи та індивідуального реабілітаційного плану (за наявності).

Оцінювання проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертні команди) (пункт 8 Порядку).

Згідно п.17 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи оцінювання проводиться за електронним направленням, що сформоване в електронній системі лікарем (далі - лікар, який направив):

лікуючим лікарем з надання первинної медичної допомоги, лікуючим лікарем з надання спеціалізованої медичної допомоги після проведення необхідних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності ознак, що відповідають критеріям направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи;

головою військово-лікарської, медичної (військово-лікарської), лікарсько-експертної комісії щодо осіб, в яких за результатами проходження військово-лікарської, лікарської експертизи виявлено ознаки, що відповідають критеріям направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338.

Відповідно до п.21 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи до електронного направлення додаються електронні копії оригіналів таких документів:

1) документи особи, яка направляється на проведення оцінювання:

документ, що посвідчує особу відповідно до Закону України Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, та витяг з реєстру територіальної громади (за наявності), довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи - для внутрішньо переміщеної особи (за наявності);

документ, що засвідчує реєстрацію особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, або копія сторінки паспорта громадянина України у формі книжечки з відміткою про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта/копія сторінки паспорта громадянина України у формі картки, до якого внесено запис із словом відмова;

військово-обліковий документ для призовників, військовозобов`язаних та резервістів чи посвідчення про приписку до призовної дільниці (у разі подання таких документів особою) - для чоловіків віком від 18 до 60 років;

паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, - для іноземців та осіб без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах;

довідка про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах, видана відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 року № 55 «Про затвердження Порядку оформлення довідок про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах, або рішення Комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, що діє відповідно до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2022 року № 1281 «Деякі питання виконання Закону України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей», для осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах;

2) медичні документи, що стосуються захворювання чи стану здоров`я, відповідно до якого особу направлено на проведення оцінювання:

у разі надання медичної допомоги в умовах стаціонару, що пов`язано з діагнозом або станом здоров`я, відповідно до якого особу направлено на оцінювання, виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою, затвердженою МОЗ, в обсязі лише тих даних, на підставі яких встановлено ступінь важкості захворювання або діагноз, який розглядатиметься експертною командою;

у разі надання медичної допомоги в амбулаторних умовах, що пов`язано з діагнозом або станом здоров`я, відповідно до якого особу направлено на оцінювання, виписку з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою, затвердженою МОЗ, за останній рік із закладу (закладів) охорони здоров`я, де проводилося лікування або обстеження, та/або оригінали консультативних висновків лікарів та/або діагностичних досліджень за останній рік щодо діагнозу або стану здоров`я, який розглядатиметься експертною командою;

результати лабораторних, інструментальних, променевих та інших обстежень, що підтверджують діагнози або стани здоров`я та ступінь їх важкості. Для громадян України, які тимчасово на законних підставах перебувають за кордоном, - медичні документи, видані закладом охорони здоров`я в країні перебування (крім медичних документів, виданих у Російській Федерації або Республіці Білорусь), засвідчені відповідно до вимог законодавства України переклади на українську мову;

копія індивідуального реабілітаційного плану (за наявності);

акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, акт спеціального розслідування нещасного випадку, що стався, медичний висновок лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння), акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формами, що встановлені додатками 11, 11-1, 20, 21 до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 року № 337;

рішення (постанова) військово-лікарської, медичної (військово-лікарської), лікарсько-експертної комісії або витяг з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії, медичної (військово-лікарської), лікарсько-експертної комісії, оформлені за формою, визначеною законодавством. Документи, зазначені в цьому абзаці, можуть бути подані у формі паперових копій електронних документів, засвідчених відповідно до пункту 3 Порядку здійснення в особливий період обміну медичними та іншими документами військовослужбовців між закладами охорони здоров`я державної та комунальної власності, державними установами Національної академії медичних наук, в яких військовослужбовці перебували (перебувають) на лікуванні, та військовими частинами, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2023 року № 901;

документи або інформація, що підтверджують безперервну тимчасову непрацездатність протягом чотирьох місяців з дня її настання чи у зв`язку з одним і тим самим захворюванням протягом п`яти місяців з перервою за останні 12 місяців, а у разі захворювання на туберкульоз - протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності (за наявності):

інформація про медичний (медичні) висновок (висновки) про тимчасову непрацездатність у Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я, сформований (сформовані) відповідно до порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я, затвердженого наказом МОЗ від 01.06.2021 року № 1066, та/або листки непрацездатності, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, у паперовій формі, видані відповідно до Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої МОЗ;

4) заява у довільній формі про присутність під час очного, виїзного за місцем перебування/лікування особи або з використанням методів і засобів телемедицини розгляду експертною командою лікаря, який направив, та/або уповноваженого представника. Документ, що підтверджує повноваження такого уповноваженого представника.

Згідно п. 28 Порядку розгляд справ здійснюється в порядку черговості на підставі електронної черги, яка формується електронною системою.

До дня розгляду справи члени експертної команди не мають доступу до справи в електронній системі. Особа, яку направили на проведення оцінювання, не має доступу до персонального складу експертної команди, яка проводитиме оцінювання.

Рішення приймаються експертною командою в день розгляду справи, крім випадків необхідності проведення додаткового обстеження, неявки особи на проведення оцінювання або зміни складу експертної команди.

Під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров`я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров`я (пункт 31 Порядку).

Якщо наявної інформації недостатньо для прийняття рішення щодо оцінювання, експертна команда має право направити особу на додаткове медичне обстеження. У такому разі головуючий у справі формує електронне направлення в електронній системі охорони здоров`я відповідно до Порядку ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров`я, затвердженого МОЗ (пункт 32 Порядку).

Згідно п. 33-38 Порядку на час очікування результату додаткового медичного обстеження розгляд справи зупиняється. Рішення у справі не виноситься.

Експертна команда проводить розгляд справи у визначеному складі. Відомості щодо результатів огляду і прийнятих рішень вносяться до протоколу розгляду. У разі організаційної потреби та технічної можливості окремі члени експертної команди (крім тих, що безпосередньо проводять огляд особи та/або спеціалізація яких безпосередньо стосується рішення, яке повинна прийняти експертна команда) можуть брати участь у розгляді дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій із забезпеченням дотримання лікарської таємниці, конфіденційності інформації про стан здоров`я особи та інших вимог законодавства щодо захисту персональних даних.

Рішення приймаються колегіально більшістю голосів членів експертної команди. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого у справі.

Розгляд справи фіксується у відповідному протоколі. Протокол розгляду підписується в електронній системі кожним членом експертної команди шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису користувача електронної системи відповідно до Закону України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги.

Протокол розгляду справи експертної команди містить таку інформацію:

1) форма проведення розгляду;

2) прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) кожного члена експертної команди, який проводить оцінювання, з відміткою, хто є головуючим у справі;

3) прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) особи, щодо якої проводиться оцінювання;

4) прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) інших осіб, які присутні під час розгляду;

5) спосіб участі кожної особи в розгляді;

6) думка кожного члена експертної команди щодо кінцевого рішення, яке повинно бути прийнято за результатами проведення оцінювання;

7) рішення, яке прийнято експертною командою за результатами проведення оцінювання;

8) інша інформація, визначена МОЗ.

Аргументована позиція члена експертної команди, який не згоден з рішенням експертної команди, повинна бути викладена в протоколі розгляду справи експертної команди.

Згідно п.40 Порядку за результатами проведення оцінювання експертна команда приймає рішення щодо встановлення чи невстановлення (або визначення) відповідно до законодавства: ступеня обмеження життєдіяльності особи; потреби у продовженні тимчасової непрацездатності та у разі продовження тимчасової непрацездатності головуючий у справі формує медичний висновок про тимчасову непрацездатність відповідно до Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я, затвердженого наказом МОЗ; інвалідності, фіксації причин та часу її настання відповідно до документів, що це підтверджують; ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках); наявності медичних показань на право одержання особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю, яка має порушення опорно-рухового апарату, автомобіля і протипоказання до керування ним, що визначаються відповідно до переліку медичних показань і протипоказань, затвердженого МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики; потреби у постійному догляді; потреби в отриманні соціальної, психолого-педагогічної, професійної, трудової та/або фізкультурно-спортивної реабілітації; обсягів та видів необхідних допоміжних засобів реабілітації та/або медичних виробів; потреби в отриманні реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я та у разі визначення такої потреби головуючий формує електронне направлення для надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я відповідно до Порядку організації надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1268 Питання організації реабілітації у сфері охорони здоров`я; ступеня стійкого обмеження життєдіяльності хворих для направлення їх у стаціонарні відділення центрів соціального обслуговування; причини смерті особи з інвалідністю або особи, ступінь втрати працездатності якої визначений експертною командою у відсотках на підставі свідоцтва про смерть.

Відповідно до п. 44 та 45 Порядку рішення експертної команди підписується в електронній системі кожним членом експертної команди шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису користувача електронної системи відповідно до Закону України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги.

У разі складення експертною командою документів в паперовій формі такі документи підписуються всіма членами експертної команди.

Згідно п. 53 Порядку після проведення оцінювання, прийняття та підписання в електронній системі рішення експертної команди на адресу електронної пошти особи, яка проходила оцінювання, надсилається витяг із рішення, що формується в електронній системі у зв`язку з прийнятим рішенням, та рекомендації у зв`язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності). У разі відсутності електронної пошти зазначені документи надсилаються протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування).

Відповідно до п. 57-60 Порядку рішення експертних команд щодо результатів оцінювання можуть бути оскаржені особами, яким було проведено таке оцінювання (далі - скаржник) (їх уповноваженими представниками), в порядку адміністративного оскарження згідно з вимогами цього Порядку та/або до адміністративного суду.

Скарга на рішення експертної команди щодо результату оцінювання (далі - скарга) подається скаржником (його уповноваженим представником):

у паперовій формі до Центру оцінювання функціонального стану особи;

в електронній формі через електронну систему шляхом звернення до лікаря, який направив.

Розгляд скарг здійснюється експертними командами Центру оцінювання функціонального стану особи.

Скарга може бути подана протягом 40 календарних днів з дня надсилання витягу з рішення експертної команди, що оскаржується, скаржнику (його уповноваженому представнику).

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року № 1338 також визначені Критерії встановлення інвалідності.

Ці критерії застосовуються для встановлення груп інвалідності. Підставою для визнання особи особою з інвалідністю є одночасна наявність таких обов`язкових умов:

стійкі порушення функцій організму хвороба триває не менше 12 місяців, або очікується, що вона триватиме щонайменше 12 місяців або призведе до смерті особи, а також існують мінімальні шанси на значне покращення стану навіть за умов застосування найкращого доступного лікування;

обмеження життєдіяльності особа має помірний (1 ступінь), виражений (2 ступінь) або значний (3 ступінь) ступінь обмеження здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності;

необхідність вжиття заходів соціального захисту - особа має потребу в підтримці в повсякденному житті, а саме: отриманні послуг з реабілітації, паліативної допомоги, забезпеченні технічними та іншими засобами реабілітації, забезпеченні лікарськими засобами для використання в амбулаторних умовах та/або медичними виробами для використання в амбулаторних та побутових умовах.

Для осіб, що мають захворювання та стани, визначені в додатку, встановлюється інвалідність на підставі медичних записів, що підтверджують відповідне захворювання та стан.

Особі, що визнається особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється одна з таких груп інвалідності:

перша (I), яка поділяється на підгрупи А і Б залежно від ступеня втрати здоров`я особами з інвалідністю та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді;

друга (II);

третя (III).

Так, оцінювання проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертні команди) (пункт 8 Порядку № 1338).

За п.40 Порядку №1338 за результатами проведення оцінювання експертна команда приймає рішення щодо встановлення чи невстановлення (або визначення) відповідно до законодавства, зокрема:

ступеня обмеження життєдіяльності особи;

інвалідності, фіксації причин та часу її настання відповідно до документів, що це підтверджують;

ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

Так, з витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 15.12.2025 року № 2167/25/165 убачається, що на підставі аналізу медичної документації встановлено, що особа перенесла мінно-вибухову травму від 13.07.2024 року, наслідками якої є цефалгічний, астено-невротичний та вестибулярний синдроми з незначним порушенням функцій. Також мала місце вогнепальна осколкова сліпа проникаюча травма грудної клітки з обох боків із наявністю сторонніх тіл (металевих уламків), ураженням тіла хребця ТМО та реберно-діафрагмального синусу праворуч, ускладнена двобічним гемотораксом, правобічним пневмотораксом, переломами ребер з обох сторін зі зміщенням фрагментів та дірчастим переломом тіла ТИ 11. Лікування проведено оперативно 13.07.2024 року шляхом дренування обох плевральних порожнин та евакуації гемотораксу; у подальшому сформувалися зміцнілі рубці та консолідовані переломи ребер без істотного порушення функції. Згідно з результатами дослідження функції зовнішнього дихання від 11.09.2025 року вентиляційних порушень не виявлено, показники бронхіальної прохідності відповідають умовній нормі, що свідчить про відсутність функціонально значущого порушення дихання. Рентгенографія правого плечового суглоба від 10.09.2025 року виявила ознаки омартрозу І стадії, розходження фасеток акроміально-ключичного зчленування та консолідований перелом 7-го ребра. За результатами консультацій профільних спеціалістів (травматолога, невропатолога, психолога) встановлено наявність залишкових змін після травми без істотного порушення функції дихання, збереженням опороздатності та рухливості, больового синдрому з незначним обмеженням рухів у правому плечовому суглобі, а також легких вестибулярних і неврологічних розладів без значного порушення координації, когнітивних функцій. Водночас відсутні консультація психіатра, результати спеціалізованих психодіагностичних тестів та інші об`єктивні дані, які б підтверджували стійкі психічні розлади, що призводять до значного обмеження життєдіяльності. Сукупність встановлених структурно-функціональних змін зумовлює легкий ступінь обмеження здатності до пересування та виконання трудової діяльності, не супроводжується стійкими вираженими або значними порушеннями функцій органів і систем та не відповідає критеріям встановлення групи інвалідності відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1338 від 15.11.2024 року (зі змінами). Враховуючи наведене та керуючись Наказом МОЗ України № 420 від 05.06.2012 року, визначено втрату професійної працездатності у розмірі 25 % відповідно до таблиці 1 пп. 1.6,1.11 та таблиці 3 п. 2.2 як наслідок травми та поранення, ТАК, пов`язаних із захистом Батьківщини. Експертна комісія дійшла висновку про підтвердження оскаржуваного рішення.

Так, згідно до п. 10 вказаного Порядку № 420 За наявності у особи наслідків, спричинених двома або більше випадками, ступінь стійкої втрати професійної працездатності встановлюється:

1) при I групі інвалідності не вище 100%;

2) при II групі інвалідності не вище 85%;

3) при III групі інвалідності не вище 65%.

У випадках не встановлення інвалідності особі сумарний відсоток втрати професійної працездатності не повинен перевищувати 40%.

Відповідно до п. 12 вказаного Порядку № 420 встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках здійснюється відповідно до принципів, наведених у пункті 2 цього розділу.

При повній втраті здатності особи до самообслуговування та потреби у постійному догляді чи допомозі (I група інвалідності) встановлюються 85-100 відсотків втрати професійної працездатності.

При виражених порушеннях функцій організму, що призводять до значного обмеження життєдіяльності за умови збереження здатності до самообслуговування, та відсутності потреби в постійному догляді чи допомозі (II група інвалідності) і можливості виконання професійної діяльності лише у спеціально створених виробничих умовах ступінь стійкої втрати професійної працездатності встановлюється в межах 65-80 відсотків.

При помірно виражених порушеннях функцій організму (III група інвалідності), якщо особа може у звичайних виробничих умовах виконувати професійну працю з вираженим зниженням кваліфікації або із зменшенням обсягу виконуваної роботи або якщо він втратив здатність продовжувати професійну діяльність внаслідок помірного порушення функцій організму, але може у звичайних виробничих умовах продовжувати професійну діяльність нижчої кваліфікації, ступінь стійкої втрати професійної працездатності встановлюється в межах 30-60 відсотків.

У разі не встановлення інвалідності особі, якщо вона може у звичайних виробничих умовах виконувати професійну працю з помірним або незначним зниженням складності робіт, або із зменшенням обсягу виконуваної роботи, або при зміні умов праці, що призводять до зниження заробітку, або якщо виконання її професійної діяльності вимагає більшого навантаження, ніж раніше, відсотки втрати професійної працездатності не повинні перевищувати 25 відсотків, а при поєднанні декількох випадків 40 відсотків.

Відповідно до п. п. 31 і 32 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров`я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров`я. Якщо наявної інформації недостатньо для прийняття рішення щодо оцінювання, експертна команда має право направити особу на додаткове медичне обстеження. У такому разі головуючий у справі формує електронне направлення в електронній системі охорони здоров`я відповідно до Порядку ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров`я, затвердженого МОЗ. Строк, протягом якого експертній команді подаються результати такого обстеження, не може перевищувати 60 календарних днів з моменту направлення на додаткове медичне обстеження.

Згідно до п.33 Порядку на час очікування результату додаткового медичного обстеження розгляд справи зупиняється із зазначенням у протоколі причини такого зупинення. Рішення у справі не виноситься.

Як вбачається з Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 15.12.2025 року № 2167/25/165 в ньому відсутні посилання на медичні заключення, виписки, консультативні висновки щодо позивача, відтак, оскаржуване рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 15.12.2025 року № 2167/25/165 не можна вважати таким, що прийнятий на підставі документів, зазначених в пунктах 21 і 22 Порядку, тобто мало місце порушення процедури щодо проведення медичного огляду позивача та неврахування експертною командою всіх наданих позивачем медичних документів щодо наявності у нього захворювань, проведеного лікування.

Крім того, згідно до приписів п. 10 Порядку перевірка обґрунтованості рішень МСЕК про встановлення інвалідності відбувається з дотриманням Центром оцінювання функціонального стану особи вимог, встановлених цим Порядком.

Додатком 1 до Порядку встановлені Критерії визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

За змістом Критеріїв експертна команда проводить розгляд справ за такими формами: 1) очно, за участю особи або її уповноваженого представника в закладі охорони здоров`я, в якому утворена експертна команда; 2) заочно, без особистої участі особи; 3) із використанням методів і засобів телемедицини; 4) за місцем перебування/лікування особи.

Пунктом 2 Критеріїв експертна команда проводить розгляд справи заочно (без особистої участі особи або її уповноваженого представника) за умов, визначених нижче, за винятком випадків, коли особа повідомила про своє бажання бути присутньою на розгляді. Перелік захворювань та станів, за яких оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться заочно, визначений пунктом 4 Критеріїв.

Отже, за загальним правилом, встановленим Порядком, перевірка обґрунтованості рішень, прийнятих медико-соціальними експертними комісіями, здійснюється експертними командами за особистою участю особи, рішення щодо якої підлягає перевірці, або її представника. Заочно перевірка здійснюється лише у випадках, передбачених Критеріями, за винятком випадків, коли особа повідомила про своє бажання бути присутньою на розгляді.

Відповідно до п. п. 36 і 37 Порядку розгляд справи фіксується у відповідному протоколі. Протокол розгляду справи експертної команди містить, зокрема, таку інформацію: 1) форма проведення розгляду; 3) прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) особи, щодо якої проводиться оцінювання; 5) спосіб участі кожної особи в розгляді.

Тобто експертна комісія повинна забезпечити право особи, рішення щодо як підлягає перевірці, на участь у засіданні експертної комісії. Відомості щодо форми участі особи у засіданні під час перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення інвалідності та спосіб участі кожної особи в розгляді обов`язково відображаються в протоколі засідання.

Натомість, у рішенні експертної команди від 15.12.2025 року № 2167/25/165 форма розгляду скарги «заочно, без особи, лише за документами», що відповідачем не спростовується. Відповідач не повідомляв позивача про дату засідання експертної команди, позбавивши позивача права на участь у засіданні.

Разом з тим, відповідно до приписів п. 10 Порядку перевірка обґрунтованості рішень МСЕК про встановлення інвалідності відбувається з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком, зокрема, щодо забезпечення права особи бути присутньою під час оцінки експертною комісією обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення позивачу групи інвалідності, результатом якого є прийняття рішення про скасування, підтвердження або формування нового рішення.

Верховний Суд у постановах від 29.01.2021 року у справі № 638/2723/16-а та від 12.10.2021 року у справі № 280/4820/19, у яких спір виник у зв`язку з незгодою позивачів із висновками медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення таким групи інвалідності, дійшов висновку, що рішення комісіями приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я на підставі медичних документів та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії.

Частини 2, 3 ст. 87 Закону № 2073-IХ визначають, що протиправним є адміністративний акт, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою цієї статті, зокрема, не відповідає принципам адміністративної процедури. Порушення адміністративним органом передбаченої законом адміністративної процедури, якщо воно не вплинуло і не могло вплинути на правомірність вирішення справи по суті, не спричиняє протиправності адміністративного акту.

З урахуванням приписів Критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи право на визначення форми її участі у розгляді медико експертної справи (очно, за участю особи або її уповноваженого представника; заочно; із використанням методів і засобів телемедицини чи за місцем перебування/лікування особи) належить такій особі, а не експертній команді.

Пунктом 31 Порядку передбачено, що під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров`я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров`я.

Отже, під час розгляду справи дослідженню підлягають не тільки записи, що містяться в електронній системі охорони здоров`я, а й інші надані особою документи.

Так, відповідачем допущено порушення вимог Порядку щодо забезпечення позивачу права на участь у засіданні експертної команди під час розгляду його скарги, яке не може вважатись формальним, оскільки слугувало перешкодою для реалізації позивачем права бути присутнім під час перевірки обґрунтованості рішення МСЕК, надання ним додаткових документів, повного об`єктивного медичного обстеження позивача членами комісії.

Суд зазначає, що розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень експертних комісій суд вправі перевірити законність висновку лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку експертних комісій виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Крім того, відповідно до положень КАС України адміністративні суди не можуть підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесено до компетенції цього органу.

Тобто, законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкта владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» передбачено, що міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

При цьому, вирішення питань щодо визначення міри втрати здоров`я та ступеня обмеження життєдіяльності особи є дискреційним повноваженням відповідних експертних комісій, яке суд не може перебирати на себе, оскільки це, з поміж іншого, вимагає наявності медичної освіти та спеціальної підготовки.

Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постановах від 25.09.2018 року у справі № 804/800/16, від 17.03.2020 року у справі № 240/7133/19, від 30.04.2021 року у справі № 160/12235/19.

Разом з тим, суд враховує положення пунктів 23, 24, 25 Положення, згідно з якими у разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської комісії хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або особа з інвалідністю має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських комісій або до комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров`я. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров`я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення. Рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії може бути оскаржене до МОЗ. Рішення комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку.

Таким чином, у разі незгоди особи з рішенням експертних комісій така особа не обмежена правом висловити свою незгоду з рішенням комісії у спосіб його оскарження в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 15.12.2025 року № 2167/25/165, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, з метою ефективного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Центр оцінювання функціонального стану особи в особі Державна установа “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України” повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 22.08.2025 року на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 31.07.2025 року № 245/25/2312/Р та провести оцінювання його повсякденного функціонування, з урахуванням висновків суду.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правову допомогу у розмірі 36000 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з ч.3 ст.143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частиною 5 статті 143 КАС України передбачено, що у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Приписами частини 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (ч.3 ст.132 КАС України).

Згідно ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На обґрунтування вимог про стягнення правничої допомоги позивачем долучено:

- копію договору про надання професійної правничої допомоги №01/08 від 01.08.2025 року;

- копію додатку №1 до договору про надання професійної правничої допомоги №01/08 від 01.08.2025 року «Перелік та вартість послуг за договором»;

- копію акту №1 від 02.02.2026 року про надання послуг до договору про надання професійної правничої допомоги №01/08 від 01.08.2025 року;

- копію ордеру на надання правової допомоги серії АР №1290552 від 30.01.2026 року;

У частині шостій статті 134 КАС України встановлено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зазначає, що від відповідача письмові заперечення проти стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу на адресу суду не надходили.

Судом встановлено, що 01.08.2025 року між позивачем та Адвокатським бюро «Данила Тивоненка «Пріоритет» в особі керуючого Тивоненка Данила Руслановича було укладено договір №01/08 про надання професійної правничої допомоги.

Відповідно до пп. 1.1 вказаного договору клієнт доручає, а Адвокатське бюро бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу клієнту усіма законними методами та способами для захисту та відновлення порушених, оспорюваних та/або невизнаних прав і законних інтересів клієнта, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правничу допомогу та компенсувати фактичні витрати Адвокатського бюро.

Відповідно до пп. 5.1 вказаного договору розмір гонорару Адвокатського бюро, а також умови і порядок його сплати визначається у додатках до цього договору.

Відповідно до копії додатку №1 до договору про надання професійної правничої допомоги №01/08 від 01.08.2025 року «Перелік та вартість послуг за договором» загальна сума витрат на правову допомогу очікується в розмірі 36000 грн.

Порядок сплати гонорару: безготівковий переказ або готівкою, протягом 30 (тридцяти) робочих днів з моменту набрання законної сили рішенням по справі.

02.02.2026 року між Адвокатським об`єднанням та позивачем було підписано акт про надання правової допомоги, в якому сторонами було узгоджено вартість наданих Адвокатським об`єднанням послуг професійної правничої (правової) допомоги в сумі 13000 грн. Найменування послуг:

- Консультація щодо можливості та доцільності вирішення Справи у судовому порядку, у тому числі: проведення двох зустрічей з Клієнтом, попередає вивчення та аналіз наданих Клієнтом документів, добірка та аналіз норм чинного законодавства щодо спірних правовідносин, вивчення судової практики Верховного Суду (ч. 5 ст, 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»: «Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно- правовий акт, що містить відповідну норму права»), формувати висновку щодо можливості захисту прав Клієнта у судовому порядку – 3000 грн.;

- Складати позову (подається в Дніпропетровський окружний адміністративний суд (далі - суд), позивач - клієнт; відповідач: Центр оцінювання функціонального стану особи в особі Державної установи «Український державній науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», про: визнання протиправним та зобов`язати вчинити певні дії (далі - позов) – 6000 грн.;

- Підготовка до подачі позову до канцелярії суду через підсистему «Електронний суд», у тому числі: роздрукування позову, добірка та сканування письмових доказів для додавання до позову, завіряння копій документів – 1000 грн.

- Представництво інтересів клієнта у суді – 3000 грн.

Слід зазначити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна правова позиція висловлена у змісті постанов Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 09.07.2025 року у справі № 459/331/23.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд вказує на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

На підставі системного аналізу матеріалів справи та долучених представником позивача доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за необхідне зазначити, що за характером спірних правовідносин, предметом доказування та складом учасників вказана адміністративна справа є справою незначної складності (малозначна справа).

Таким чином, суд вважає, що адвокатом не було докладено значних зусиль для складання позовної заяви у цій справі, оскільки подана позовна заява є справою незначної складності.

Враховуючи незначну складність категорії справи, суд вважає, що вказані позивачем витрати на правову допомогу не відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Суд також зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019 року, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

Вказаний висновок Верховного Суду у відповідності до приписів частини п`ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд враховує під час вирішення такого питання.

При цьому стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.01.2022 року у справі №911/2737/17).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок відповідачів, підлягає зменшенню на підставі заперечень відповідача та у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 КАС України.

Таким чином, заявлені позивачем до відшкодування витрати на правничу допомогу в розмірі 36000 грн. є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаним адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).

Відтак, з огляду на незначну складність справи та обсяг наданих послуг, а також враховуючи предмет позову, суд, виходячи з критерію пропорційності вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, повинен становити 6000 грн.

За таких обставин, враховуючи, що рішення суду в даній справі позов задоволено в повному обсязі, суд дійшов висновку, що на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Центру оцінювання функціонального стану особи в особі Державної установи "Український державний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України".

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають лише витрати на правову допомогу в розмірі 6000 грн.

Згідно ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 15.12.2025 року № 2167/25/165.

Зобов`язати Центр оцінювання функціонального стану особи в особі Державна установа “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України” (49005, м. Дніпро, провулок Феодосія Макаревського, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 03191673) повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) від 22.08.2025 року на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 31.07.2025 року № 245/25/2312/Р та провести оцінювання його повсякденного функціонування, з урахуванням висновків суду.

Стягнути з Центра оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" (49005, м. Дніпро, провулок Феодосія Макаревського, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 03191673) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на правову допомогу в розмірі 6000 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна