Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №160/7205/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 рокуСправа №160/7205/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу № 160/7205/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

24.03.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди в розмірі 100 000 гривень щомісячно в розрахунку на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні у Військово-медичному центрі Західного Регіону, м. Львів за період з 06.06.2022 по 23.06.2022, та за період перебування на стаціонарному лікуванні у м. Дрезден, Німеччина з 23.06.2022 по 14.07.2022 відповідно до постанови КМУ №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду в розмірі 100 000 гривень щомісячно в розрахунку на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні у Військово-медичному центрі Західного Регіону, м. Львів за період з 06.06.2022 по 23.06.2022, та за період перебування на стаціонарному лікуванні у м. Дрезден, Німеччина з 23.06.2022 по 14.07.2022, відповідно до постанови КМУ № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після отримання поранення позивач проходив стаціонарне лікування, зокрема у Військово-медичному центрі Західного регіону м. Львів в період з 06.06.2022 по 23.06.2022, а також у медичному закладі м. Дрезден (Німеччина) з 23.06.2022 по 14.07.2022. Однак за час перебування на стаціонарному лікуванні йому безпідставно не було нараховано та виплачено додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/7205/26. Розглядати справу вирішено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

20.04.2026 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує право позивача на отримання додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та зазначає, що засобами електронноґо зв`язку від позивача надходила інформація про його лікування, після перерви, у ВМКЦ ЗР м. Львів з 06.06.2022, по 23.06.2022. Крім того подавалися фотокопії документів про лікування позивача у медичних закладах Німеччини. Вказані документи були подані в формі фотокопій з документів викладених німецькою мовою, без належного перекладу, тому встановити точний зміст вказаних документів не надалося можливим. Відповідно врахувати такі документи для вирішення питання про виплату додаткової винагороди є неможливим. Належні докази проходження позивачем стаціонарного лікування у Німеччині на адресу суду, виходячи із додатків до позовної заяви, також не надавалися. Відповідно вказані обставини є недоведеним позивачем. Таким чином, із врахуванням чинних у 2022 році норм та відсутності належних документів у відповідача відсутні законні підстави для нарахування виплати позивачу додаткової винагороди за період 06.06.2022 по 23.06.2022 ВМКЦ ЗР м. Львів та з 23.06.2022 по 14.07.2022 у Німеччині.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

19.03.2022 року ОСОБА_1 , внаслідок обстрілу поблизу населеного пункту Попасна Луганської області отримав травму під час виконання обов`язків військової служби в районі проведення бойових дій. Діагноз: вогнепальне осколкове сліпе поранення м`яких тканин правої верхньої кінцівки, обох нижніх кінцівок, правої сідниці з тимчасовим порушенням функції правої нижньої кінцівки, що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №715 від 30.05.2022 року.

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно господарської діяльності) від 19.10.2022 року №3671 «Про виплату додаткових винагород військовослужбовцям у зв`язку з пораненням» наказано виплатити додаткову винагороду із врахуванням раніше виплачених сум в розмірі 100 000 гривень військовослужбовцям, у зв`язку з пораненням (контузії, травми, каліцтва), пов`язаних з захистом Батьківщини, що перебували на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (в тому числі за кордоном), з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікувального закладу (в тому числі з одного лікувального закладу охорони здоров`я до іншого, лікування закордоном), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії відповідно до додатку 1 цього наказу.

Згідно витягу із додатку 1 до наказу вбачається, що позивач перебував на лікуванні в періоди з 20.03.2022 року по 21.03.2022 року, з 22.03.2022 року по 11.04.2022 року, з 11.04.2022 року по 22.04.2022 року, з 24.04.2022 року по 24.05.2022 року.

3 06.06.2022 року по 23.06.2022 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні у Військово-медичному центрі Західного Регіону, м. Львів, що підтверджується випискою з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого відділення відновлювального лікування №7156 від 23.06.2022 року.

З 23.06.2022 року по 14.07.2022 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні у м. Дрезден, Німеччина, що підтверджується виписним епікризом від 15.07.2022 року.

Листом військової частини НОМЕР_1 від 10.12.2025 року № 17926 на рапорт від 20.10.2025 року про виплату додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період лікування після отриманого поранення з 23.06.2022 року по 14.07.2022 року в лікувальному закладі Німеччини повідомлено, що відповідно вимог пункту 8 Рішення Міністра Оборони України №248/1298 від 25.03.2022; «у період дії воєнного стану, військовослужбовцям, які отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язані із захистом Батьківщини, додаткову винагороду виплачувати у розмірі 100 000 грн за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та перебування у відпустці у зв`язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії». Аналогічного змісту вимоги викладені у п. 6 окремого доручення Міністра Оборони України від 23.06.2022 Ме912/3/29: «Матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань виплачувати військовослужбовцям в розмірі місячного грошового забезпечення, виключно за наявності таких підстав, зокрема: безперервне перебування на лікуванні, реабілітації або у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою, які пов`язані із захистом Батьківщини (більше 30 днів поспіль), внаслідок травм, захворювань нервової, серцево-судинної систем, опорно-рухового апарату та інших захворювань органів і систем з тяжким перебігом або наслідками, що потребують проведення багатоетапного хірургічного лікування, протезування втраченої кінцівки (кінцівок), ендопротезування, трансплантації органів, індивідуального догляду, протирецидивного лікування з довготривалим застосуванням дорогих лікарських засобів». Отже, наведеними спеціальними нормативними актами передбачено умову не включення до наказів про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям після перерви у перебуванні на лікуванні, реабілітації або у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою, які пов`язані із захистом Батьківщини. Крім того, до рапорту додано не завірену належним чином копію виписного епікризу, наданого клінікою міста Дрезден, не додано висновку ВЛК про ступінь тяжкості поранення.

Вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не нарахування додаткової винагороди в повному обсязі, з розрахунку 100 000,00 грн на місяць за періоди перебування на стаціонарному лікуванні з приводу отриманого поранення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Пунктами 2 - 4 цієї правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Наказом Міністра оборони України №260 від 07.06.2018затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260).

Відповідно до пункту 17 Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє на даний час.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята Постанова №168, пунктом 1 якої (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

01.04.2022 до Постанови №168, Постановою Кабінету Міністрів України №400 внесено зміни, згідно з якими до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Таким чином, додаткова винагорода в розмірі 100000 грн виплачується військовослужбовцям у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану немає обов`язкової умови щодо безперервного перебування на стаціонарному лікуванні.

Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100000 гривень.

Спірним питанням в межах розгляду даної справи є наявність у позивача права на нарахування та виплату додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 за час перебування на стаціонарному лікуванні, у зв`язку з отриманим пораненням.

Порядок та умови виплати зазначеної винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України на час виникнення спірних правовідносин був встановлений рішенням Міністра оборони України, доведеним телеграмою №248/1298 від 25.03.2022.

Пунктом 8 вказаного рішення визначено, що у період дії воєнного стану, військовослужбовцям, які отримали поранення (контузію, травму, каліцтво), пов`язані із захистом Батьківщини, додаткову винагороду виплачувати у розмірі 100000 грн за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та перебування у відпустці у зв`язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

В подальшому, з метою врегулювання та встановлення єдиних підходів щодо порядку виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, Міністром оборони України прийнято рішення - окреме доручення від 23.06.2022 №912/з/29, яким серед іншого у пункті 7 визначено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшено до 100 000 гривень також включати військовослужбовців, які, зокрема, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов`язаними із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 24.08.2008 №402, видана командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм в контексті спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що збільшена до 100 тисяч гривень додаткова винагорода виплачується військовослужбовцю за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я з дня отримання поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого) й підставою для видання наказу щодо виплати такої винагороди є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 24.08.2008 №402, видана командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Судом встановлено, що у довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №715 від 30.05.2022 року встановлено, що 19.03.2022 року ОСОБА_1 , внаслідок обстрілу поблизу населеного пункту Попасна Луганської області отримав травму під час виконання обов`язків військової служби в районі проведення бойових дій. Діагноз: вогнепальне осколкове сліпе поранення м`яких тканин правої верхньої кінцівки, обох нижніх кінцівок, правої сідниці з тимчасовим порушенням функції правої нижньої кінцівки.

Отримане поранення пов`язане із захистом Батьківщини, що підтверджується довідками військово-лікарської комісії Військово-медичного центру Західного Регіону від 17.06.2022 року №358/3 та Військової частини НОМЕР_2 від 22.07.2022 року №2746.

Матеріали справи свідчать, що позивач, у зв`язку з отриманим 19.03.2022 року пораненням, перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я.

Так з 06.06.2022 року по 23.06.2022 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні у Військово-медичному центрі Західного Регіону, м. Львів, що підтверджується випискою з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого відділення відновлювального лікування №7156 від 23.06.2022 року.

З 23.06.2022 року по 14.07.2022 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні у м. Дрезден, Німеччина, що підтверджується виписним епікризом від 15.07.2022 року.

Суд констатує, що обидві вищевказані умови (пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини; факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення) у даних спірних правовідносинах дотримані та підтверджуються медичними документами складеними щодо позивача, які містяться в матеріалах справи.

Верховний Суд у постанові від 30.05.2025 у справі № 380/27432/23 зазначив, що підставою для виплати військовослужбовцю додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) є відповідна довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), а умовою її виплати є отримання військовослужбовцем порання (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, під час виконання бойових завдань і цей факт має бути підтверджено наказом командира про отримання такого поранення (контузії, травми, каліцтва).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.11.2024 у справі № 380/20587/23, від 27.08.2025 у справі № 280/7364/23.

Отже час перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку із таким пораненням підтверджується належними доказами (виписками із медичної карти стаціонарного хворого, епікризу), а тому суд дійшов висновку що позивач набув право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень за час проходження лікування.

Суд відхиляє доводи відповідача, які викладені у листі Військової частини НОМЕР_1 від 10.12.2025 року № 17926 щодо відсутності висновку ВЛК про ступінь тяжкості поранення, оскільки матеріалами справи підтверджується, що позивач після отримання 19.03.2022 року поранення проходив лікування у періоди з 20.03.2022 по 21.03.2022, з 22.03.2022 по 11.04.2022, з 11.04.2022 по 22.04.2022 та з 24.04.2022 по 24.05.2022, що підтверджується витягом із додатка 1 до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно господарської діяльності) від 19.10.2022 року №3671 «Про виплату додаткових винагород військовослужбовцям у зв`язку з пораненням». При цьому відповідач раніше вже здійснював позивачу виплату додаткової винагороди у зв`язку з тим самим пораненням, фактично визнавши наявність підстав для її нарахування.

Також суд враховує, що сам по собі факт припинення стаціонарного лікування наслідків отриманого поранення (контузії, травми, каліцтва), а потім його продовження в силу об`єктивних причин (ускладнення після завершення лікування тощо) не можуть бути підставою для позбавлення військовослужбовця права на отримання збільшеної до 100000 грн. додаткової винагороди у тих періодах, коли військовослужбовець знаходився на стаціонарному лікуванні.

Таким чином, у вказані проміжки часу позивачу мало бути нараховано та виплачено додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, збільшену до 100000 грн.

Суд зазначає, що відсутність у відповідача висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії) для прийняття командиром військової частини рішення про виплату позивачу грошового забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах, не може ставитись в провину позивачу та обмежувати його право на отримання належного йому грошового забезпечення, з урахуванням додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні, передбаченої Постановою №168.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що у розумінні пункту 1 Постанови №168 позивач вважається особою, яка у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувала на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, у тому числі за кордоном, а тому безпідставними є доводи Військової частини НОМЕР_1 щодо відсутності підстав для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн в розрахунку на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні у Військово-медичному центрі Західного Регіону, м. Львів з 06.06.2022 року по 23.06.2022 року та за період перебування на стаціонарному лікуванні у м. Дрезден, Німеччина з 23.06.2022 року по 14.07.2022 року.

Наведене свідчить про допущену відповідачем протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати у повному та належному розмірі додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у період перебування позивача на стаціонарному лікуванні, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що порушене право позивача на отримання додаткової винагороди у належному розмірі підлягає захисту шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у збільшеному до 100 000 грн. розмірі, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні після отриманого поранення з 06.06.2022 року по 23.06.2022 року та з 23.06.2022 року по 14.07.2022 року.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що позивача звільнено від сплати судового збору відповідно до вимог пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", відповідно розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн. розмірі, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні після отриманого поранення з 06.06.2022 року по 23.06.2022 року та з 23.06.2022 року по 14.07.2022 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у збільшеному до 100 000 грн. розмірі, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні після отриманого поранення з 06.06.2022 року по 23.06.2022 року та з 23.06.2022 року по 14.07.2022 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська