Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №160/11818/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 рокуСправа №160/11818/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиконання вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 в частині не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 04.05.2022 по 08.08.2025, а також грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2025 роки з урахуванням посадового окладу й окладу за військовим званням, визначених виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами України про Державний бюджет на відповідний рік, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 ) грошове забезпечення за період з 04.05.2022 до 31.12.2022, грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 (2481 грн) та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 та із урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 ) грошове забезпечення за період з 01.01.2023 до 31.12.2023, грошову допомогу на оздоровлення за 2023 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 (2684 грн) та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 та із урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 ) грошове забезпечення за період з 01.01.2024 до 31.12.2024, грошову допомогу на оздоровлення за 2024 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024 (3028 грн) та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 та із урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 ) грошове забезпечення за період з 01.01.2025 до 08.08.2025 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025 (3028 грн) та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 та із урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в період з 04.05.2022 по 08.08.2025 відповідач обчислював його грошове забезпечення (основні та додаткові види), а також грошову допомогу на оздоровлення, із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2018 року (1762 грн), тоді як розміри посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням мали визначатися шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Позивач посилається на скасування судом змін до пункту 4 Постанови № 704 (справа № 826/6453/18) та на правові позиції Верховного Суду, зокрема постанову Судової палати Касаційного адміністративного суду від 17.02.2026 у справі № 520/5814/24, і вважає, що розрахункова величина у вигляді прожиткового мінімуму на 1 січня відповідного року застосовується протягом усього спірного періоду, у тому числі в період дії постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481. Про неправильність нарахування грошового забезпечення позивач дізнався з листа відповідача від 20.04.2026 № 363. Позивач також просить здійснити доплату із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив залишити позов без розгляду, а в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Обґрунтовуючи заперечення, відповідач зазначив, що позивачем пропущено строк звернення до суду, оскільки грошове забезпечення є щомісячною виплатою, розмір якої відомий особі щомісяця, а тому позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав під час служби, проте звернувся до суду більш ніж через вісім місяців. По суті спору відповідач зазначив, що у період з 06.01.2022 (04.05.2022) по 19.05.2023 пункт 4 Постанови № 704 діяв у редакції, за якою розрахунковою величиною є прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року (1762 грн), оскільки після скасування пункту 6 постанови № 103 (справа № 826/6453/18) відповідні зміни до пункту 4 Постанови № 704 Кабінетом Міністрів України до 20.05.2023 внесені не були, а з 20.05.2023 діє редакція пункту 4 Постанови № 704, змінена постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481, якою встановлено фіксовану розрахункову величину 1762 грн. Відповідач наголосив, що постанова № 481 є чинною, її пункт 2 визнано нечинним лише з 18.06.2025 (частина друга статті 265 КАС України, справа № 320/29450/24), у зв`язку з чим за весь спірний період підлягає застосуванню розрахункова величина 1762 грн, а військова частина не наділена дискреційними повноваженнями змінювати визначений Кабінетом Міністрів України порядок обчислення грошового забезпечення. Щодо компенсації сум податку на доходи фізичних осіб відповідач зазначив, що вона виплачується одночасно з виплатою грошового забезпечення, а тому за відсутності виплати спірних сум відповідні вимоги є передчасними.

Відповідно до частини першої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Згідно з частиною п`ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 04.05.2022 по 08.08.2025, а з 09.08.2025 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_4 . Отже, за нарахування та виплату грошового забезпечення позивачу в період з 04.05.2022 по 08.08.2025 відповідальною є Військова частина НОМЕР_1 .

У зазначений період розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням позивача визначався відповідачем шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2018 року (1762 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт, що вбачається з листа відповідача від 20.04.2026 № 363 та доданих до нього карток особового рахунку і відповідачем по суті не заперечується.

Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи справу по суті, надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Щодо доводів відповідача про пропуск строку звернення до суду суд зазначає таке. Спірні правовідносини стосуються виплати грошового забезпечення, яке за своїм статусом прирівнюється до заробітної плати. За частиною другою статті 233 КЗпП України у редакції, чинній до 19.07.2022, працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, а тому до вимог за період з 04.05.2022 по 18.07.2022 строк звернення до суду не застосовується.

Щодо періоду з 19.07.2022 по 08.08.2025 суд враховує правову позицію Верховного Суду у складі судової палати Касаційного адміністративного суду, викладену у постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23, за якою початок перебігу тримісячного строку звернення до суду обчислюється з моменту, коли особа набула достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених їй сум. Позивача не було звільнено з військової служби, а переміщено до нового місця служби (військової частини НОМЕР_4 ), у зв`язку з чим правовідносини з проходження військової служби є триваючими. Про обчислення грошового забезпечення у заниженому розмірі позивач дізнався з листа відповідача від 20.04.2026 № 363 та доданих до нього карток особового рахунку; доказів надання позивачу достовірної та документально підтвердженої інформації про складові виплаченого грошового забезпечення раніше цієї дати відповідачем не надано, а обов`язок такого доведення покладається на відповідача. З огляду на звернення до суду 04.05.2026 підстав для висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду немає, у зв`язку з чим клопотання відповідача про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає.

Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби. До складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія) та одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), яка набрала чинності 01.03.2018, затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців згідно з додатком 1 та схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням згідно з додатком 14. Пунктом 4 Постанови № 704 у первинній редакції встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 (пункт 6) пункт 4 Постанови № 704 викладено в редакції, за якою розрахунковою величиною визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови № 704. Правовий висновок щодо застосування пункту 4 Постанови № 704 сформульовано Верховним Судом у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21, за яким з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови № 704 у частині визначення розрахунковою величиною прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно з якими прожитковий мінімум був змінений законодавцем на відповідний рік, а тому до спірних правовідносин застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня відповідного календарного року. Аналогічну позицію викладено у постановах Верховного Суду від 11.02.2021 у справах № 200/3774/20-а, № 240/11952/19 та інших.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481, яка набрала чинності 20.05.2023, пункт 4 Постанови № 704 викладено в редакції, за якою розрахунковою величиною визначено фіксовану суму 1762 грн. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі № 320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 у частині внесення змін до пункту 4 Постанови № 704.

Правовий висновок щодо застосування пункту 4 Постанови № 704 у період дії постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 сформульовано Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 17.02.2026 у справі № 520/5814/24. Верховний Суд виснував, що положення пункту 4 Постанови № 704 у редакції пункту 2 постанови № 481, якими встановлено фіксовану розрахункову величину 1762 грн, не відповідають закону про Державний бюджет України на відповідний рік, оскільки замінюють базовий державний соціальний стандарт - прожитковий мінімум для працездатних осіб - на сталу величину, що суттєво зменшує розміри окладів і зводить нанівець мету прийняття Постанови № 704. Зазначеною постановою Верховний Суд відступив від протилежних висновків, викладених у постановах від 20.10.2025 у справі № 600/3516/24-а та від 22.10.2025 у справі № 420/3824/25. З огляду на це та відповідно до частини третьої статті 7 КАС України, за якою у разі невідповідності правового акта закону суд застосовує правовий акт, що має вищу юридичну силу, при визначенні розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням і в період дії постанови № 481 (з 20.05.2023 по 18.06.2025) підлягає застосуванню розрахункова величина - прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня відповідного календарного року.

З урахуванням наведеного суд відхиляє доводи відповідача про правомірність застосування фіксованої величини 1762 грн протягом усього спірного періоду. Посилання відповідача на те, що пункт 2 постанови № 481 визнано нечинним лише з 18.06.2025 (частина друга статті 265 КАС України), не спростовує наведеного висновку, оскільки застосування судом акта вищої юридичної сили за правилом частини третьої статті 7 КАС України не залежить від формального скасування підзаконного акта, положення якого суперечать закону. Посилання відповідача на постанови Верховного Суду від 24.06.2025 у справі № 420/5584/24, від 30.06.2025 у справі № 280/8605/24 та інші не може бути враховане, оскільки викладені в них висновки щодо застосування у період дії постанови № 481 фіксованої величини 1762 грн є такими, від яких Верховний Суд відступив у постанові Судової палати від 17.02.2026 у справі № 520/5814/24. Після 18.06.2025 розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням також визначається виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законами України про Державний бюджет України на 1 січня відповідного року, у спірному періоді послідовно збільшувався і становив: станом на 01.01.2022 - 2481 грн, на 01.01.2023 - 2684 грн, на 01.01.2024 - 3028 грн, на 01.01.2025 - 3028 грн, тобто у кожному разі перевищував розмір прожиткового мінімуму, встановлений на 01 січня 2018 року (1762 грн).

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затверджено наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі - Порядок № 260). За приписами Порядку № 260 посадовий оклад та оклад за військовим (спеціальним) званням є розрахунковою величиною для виплати надбавок, доплат, винагород і премії, а також інших додаткових видів грошового забезпечення. Згідно з пунктами 1, 2 та 6 розділу XXIII Порядку № 260 військовослужбовцям один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення, розмір якої визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. Згідно з пунктом 14 розділу I Порядку № 260 грошове забезпечення, не виплачене своєчасно або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.

Застосування відповідачем при обчисленні грошового забезпечення позивача за період з 04.05.2022 по 08.08.2025 такої розрахункової величини, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018 року (1762 грн), який є нижчим за прожитковий мінімум, встановлений законом на 1 січня відповідного календарного року, не відповідало вимогам законодавства та призвело до виплати позивачу грошового забезпечення, а також похідної від нього грошової допомоги для оздоровлення, у меншому розмірі, ніж встановлено законодавством, чим порушено його права. Оскільки посадовий оклад та оклад за військовим (спеціальним) званням є розрахунковою величиною для решти складових грошового забезпечення, перерахунок цих окладів супроводжує перерахунок усіх похідних від них виплат, у тому числі грошової допомоги для оздоровлення.

Доводи відповідача про те, що військова частина не наділена дискреційними повноваженнями змінювати визначений Кабінетом Міністрів України порядок обчислення грошового забезпечення, суд відхиляє, оскільки задоволення позову не покладає на відповідача обов`язку самостійно визначати інший порядок обчислення, а зобов`язує застосувати ту редакцію пункту 4 Постанови № 704, яка не суперечить акту вищої юридичної сили, відповідно до частини третьої статті 7 КАС України та наведених правових позицій Верховного Суду. Саме Військова частина НОМЕР_1 як орган, що здійснює нарахування та виплату грошового забезпечення позивачу, є належним відповідачем у цьому спорі.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити доплату грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі - Порядок № 44) суд зазначає таке. Пунктами 4, 5 Порядку № 44 передбачено, що виплата грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку, утриманого з грошового забезпечення. Обов`язковою умовою надання судового захисту є наявність порушення прав особи на момент звернення до суду. Наразі відсутні підстави вважати, що після нарахування та виплати відповідачем перерахованого грошового забезпечення позивачу не буде виплачено компенсацію сум податку на доходи фізичних осіб, оскільки така компенсація в силу наведених норм виплачується одночасно з виплатою грошового забезпечення. Отже, позовні вимоги у цій частині звернені на майбутнє, права позивача в цій частині на момент звернення до суду не є порушеними, а тому у задоволенні цієї частини позовних вимог необхідно відмовити як передчасних.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: у частині визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання здійснити перерахунок і виплату грошового забезпечення та грошової допомоги для оздоровлення за спірний період - позов підлягає задоволенню; у частині зобов`язання здійснити одночасну компенсацію сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до Порядку № 44 - у задоволенні позову належить відмовити.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом; пропорційно; своєчасно, у розумний строк.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на те, що позивач як учасник бойових дій на підставі пунктів 1, 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору. Оскільки судовий збір позивачем не сплачувався, питання про його розподіл у порядку статті 139 КАС України судом не вирішується.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо невиконання вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 в частині не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 ) грошового забезпечення за період з 04.05.2022 по 08.08.2025, а також грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2025 роки з урахуванням посадового окладу й окладу за військовим званням, визначених виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами України про Державний бюджет на відповідний рік, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 ) грошове забезпечення за період з 04.05.2022 до 31.12.2022, грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 (2481 грн) та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, та із урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 ) грошове забезпечення за період з 01.01.2023 до 31.12.2023, грошову допомогу на оздоровлення за 2023 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 (2684 грн) та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, та із урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 ) грошове забезпечення за період з 01.01.2024 до 31.12.2024, грошову допомогу на оздоровлення за 2024 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024 (3028 грн) та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, та із урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 ) грошове забезпечення за період з 01.01.2025 до 08.08.2025 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025 (3028 грн) та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, та із урахуванням раніше виплачених сум.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова