Рішення від 02 липня 2026 р. у справі №160/3696/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 рокуСправа №160/3696/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії, у якій заявник просить:

Визнати протиправними дії та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 06.02.2026 року № 046350021918 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком по ст. 114 ч. 3 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 в страховий та пільговий стаж роботи по списку № 1 (підземні Постанова № 202 від 31.03.1994р.) за професією « прохідник» один місяць служби за три: час проходження військової служби з 26.02.2022 р. по 30.01.2026р., протягом якого я брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій та Запорізькій областях з 11.06.2022р. по 04.11.2022р., з 21.12.2022р. по 13.06.2023р., 25.06.2023р., по 11.01.2024р., з 22.01.2024р. по 24.11.2024р., з 30.11.2024р. по 01.04.2025р., з 05.04.2025р., по 07.04.2025р., з 09.04.2025р. по 13.05.2025р. з 15.05.2025р., по 18.05.2025р., з 21.05.2025р. по 31.05.2025р. та час перебування на лікуванні в лікувальних закладах унаслідок поранення, з 17.12.2025р. по 20.01.2026р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» згідно до заяви про призначення пенсії від 30.01.2026 року.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю пільгового стажу роботи, оскільки не було зараховано періоду військової служби до пільгового стажу роботу по професії прохідник з повним робочим днем у шахті,( основна професія) – один місяць служби за три. Позивач, уважає, що має достатній пільговий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 23 лютого 2026 року відкрив провадження у справі за цим позовом та ухвалив судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідачем у встановлений судом строк, письмових заперечень проти позову, пояснень чи доказів щодо заявлених позовних вимог, на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові, не надано, як і заяви про визнання позову.

Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що 30 січня 2026 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою та відповідними документами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За принципом екстериторіальності заява та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Рішенням Головного управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області від 06.02.2026 року № 046350021918 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. На обґрунтування рішення зазначено, що страховий стаж складає: 23 роки 08 місяць 10 днів; пільговий стаж становить – 17 років 04 місяці 14 днів, з них: робота підземні, провідні професії (20) - становить 9р 6 м 19 д; робота на професіях відповідно до Постанови КМУ від 31.03.1994 № 202 становить 3 р 8 м 12 д, навчання за фахом 2 м 4 д; строкова служба 4 м 27 ; військова служба в особливий період 3 р 11 м 5 д. За доданими документами до страхового стажу враховано всі періоди За доданими документами до пільгового стажу враховано всі періоди.

Відповідачем відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, через відсутність необхідного пільгового стажу 25 років на підземних роботах віднесених до Постанови КМУ від 31.03.1994 №202, через відсутність пільгового стажу 20 років на провідних професіях.

Позивач не погодившись із вказаним рішенням звернувся до суду з позовом щодо не зарахування до страхового та пільгового стажу роботи по списку № 1 (підземні Постанова № 202 від 31.03.1994р.) за професією «прохідник» один місяць служби за три: час проходження військової служби з 26.02.2022 р. по 30.01.2026р., протягом якого я брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій та Запорізькій областях.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначені Законом України №1058 від 09.07.2003 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).

Частина 3 статті 4 Закону №1058 визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 114 Закону №1058 врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Згідно із частиною 1 статті 114 Закону №1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах 2 і 3 цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині 4 цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до абзацу 1 пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058 працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 114 Закону №1058, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Статтю 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788 від 05.11.1991 визначено порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку №637, згідно з яким, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки, як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 18.05.2021 у справі №229/2330/17 та від 05.12.2019 у справі №219/5643/16-а.

Так, відповідно до п. «в» абз. 3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також: зокрема, військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Таким чином, згідно з трудовою книжкою, а також розрахунку стажу відповідача для визначення права на пенсію, судом встановлено, що позивач працював на посадах, що передбачає право на пенсію на пільгових умовах за Постановою 202.

Із рішення відповідача вбачається, що період військової служби Позивача під час мобілізації, з 26.02.2022 р. до 30.01.2026р., протягом якого позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської федерації проти України, перебуваючи в Донецької та Запорізькій області, зараховано до загального та пільгового стажу.

Щодо зобов`язання відповідача зарахувати один місяць служби за три місяці час проходження військової служби під час мобілізації з 26.02.2022 р. до 30.01.2026р., протягом якого позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської федерації проти України, перебуваючи в Донецької та Запорізькій області, суд зазначає таке.

Як вже встановлено судом, позивач у період з 11.06.2022р. по 04.11.2022р., з 21.12.2022р. по 13.06.2023р., 25.06.2023р., по 11.01.2024р., з 22.01.2024р. по 24.11.2024р., з 30.11.2024р. по 01.04.2025р., з 05.04.2025р., по 07.04.2025р., з 09.04.2025р. по 13.05.2025р. з 15.05.2025р., по 18.05.2025р., з 21.05.2025р. по 31.05.2025р. брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій та Запорізькій областях, що підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 04.07.2025 року № 2383/3 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської федерації проти України (а.с. 14).

Статтею 8 Закону Закон № 2011-XII, зокрема передбачено, що час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII визначено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 8 Закону № 2011-XII, саме Кабінет Міністрів України визначає умови та порядок зарахування часу проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, тому положення наказу Міноборони України від 14.08.2014 № 530 на яке посилається позивач не підлягає застосуванню.

17.07.1992 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб" (далі - Постанова № 393).

Відповідно до абз. 1, 6 п.п. "а" п. 3 Порядку № 393 (в редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 119 від 16.02.2022) до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час; час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.

Відповідно до абз. 1, 6 п.п. "а" п. 3 Порядку № 393 (в редакції після внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 119 від 16.02.2022, станом на дату звернення позивача із заявою про призначення пенсії) до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час; час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.

Враховуючи те, що станом на дату звернення позивача зі заявою про призначення пенсії (30.01.2026) діяла нова редакція Порядку № 393, суд вважає, що відсутні підстави для зарахування на пільгових умовах позивачу час проходження служби, протягом якого він брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України із розрахунку один місяць служби за три місяці, оскільки такий період враховується тільки для визначення розміру пенсії.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 31.08.2023 у справі № 200/4951/22, від 11.09.2023 у справі № 480/4827/22, від 07.09.2023 у справі № 560/9478/22, від 15.09.2023 у справі № 380/10714/22, від 031.01.2024 у справі № 480/4941/22, від 10.06.2024 у справі № 260/4588/23 та від 04.07.2024 у справі № 620/4538/23, а також у постанові третього апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2026 року у справі № 280/6590/25.

Судом не беруться до уваги висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 05.06.2018 у справі №348/347/17, від 30.07.2019 у справі №346/1454/17, від 02.04.2020 у справі №185/4140/17, від 16.06.2020 у справі №185/7049/16-а, оскільки вони формувались до внесення змін до підпункту "а" пункту 3 Порядку № 393, а тому є нерелевантними до спірних правовідносин.

При цьому, суд зауважує, що Постанова № 393 прийнята Кабінетом Міністрів України на реалізацію повноважень делегованих ч. 1 ст. 8 Закону України №2011-XII, яка визначає умови та порядок зарахування часу проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону №1932-XII, до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, є вищим нормативно-правовим актом ніж наказ Міноборони України від 14.08.2014 №530, яким затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, а тому у спірних відносинах застосовуються положення саме Постанови КМУ №393.

З огляду на викладене, підстави для зарахування у кратному розмірі в розрахунку один місяць служби за три місяці часу проходження військової служби під час мобілізації за професією «прохідник» період роботи з 26.02.2022 р. по 30.01.2026р., протягом якого позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій та Запорізькій областях з 11.06.2022р. по 04.11.2022р., з 21.12.2022р. по 13.06.2023р., 25.06.2023р., по 11.01.2024р., з 22.01.2024р. по 24.11.2024р., з 30.11.2024р. по 01.04.2025р., з 05.04.2025р., по 07.04.2025р., з 09.04.2025р. по 13.05.2025р. з 15.05.2025р., по 18.05.2025р., з 21.05.2025р. по 31.05.2025р. та час перебування на лікуванні в лікувальних закладах унаслідок поранення, з 17.12.2025р. по 20.01.2026р., відсутні, а відтак вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1статті 9Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. 2,72-77,139,243-246,255,262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії – залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев