Суд: Волинський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 06 липня 2026 р.
Справа: №140/3368/26
Суддя: Андрусенко Оксана Орестівна
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2026 року ЛуцькСправа № 140/3368/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О. О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною відмови у виплаті позивачу одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі – Постанова №153); зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн гривень, передбаченою пунктом 4 Постанови №153.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, молодший сержант ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді інспектора прикордонної служби вищої категорії – начальника групи розвідки відділення управління мінометної прикордонної застави третьої прикордонної комендатури швидкого реагування.
Позивач проходить військову службу за контрактом, укладеним з числа осіб, які проходили строкову військову службу, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX. На момент укладення контракту та початку проходження військової служби позивач не досяг 25-річного віку.
Позивач безпосередньо брав участь у бойових діях у районах ведення воєнних (бойових) дій, а сукупний строк такої участі станом на дату набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №153 становив не менше шести місяців. Протягом проходження військової служби він постійно виконував бойові (службово-бойові) завдання в районах ведення воєнних (бойових) дій.
Крім того, за час проходження військової служби позивач не притягувався до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення, а також не притягувався на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, дисциплінарні стягнення за які враховуються під час оцінки стану військової дисципліни та строк дії яких не закінчився. Зазначені обставини підтверджуються витягом з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості».
09.10.2025 позивач подав рапорт до Адміністрації Державної прикордонної служби України для направлення командиру військової частини НОМЕР_1 про отримання одноразової грошової винагороди в розмірі одного мільйону гривень відповідно до Постанови №153, однак листом від 10.02.2026 №02.10/3056-26-Вих відповідач повідомив, що рапорт розглянуто та 09.02.2026 прийнято рішення про відмову у виплаті винагороди позивачу у розмірі одного мільйону на підставі протоколу №2 від робочої групи НОМЕР_2 прикордонного загону з питань виплати одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, оскільки сумарна кількість безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях складає менше 30 днів.
Вважаючи відмову відповідача у виплаті позивачу одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої пунктом 4 Постанови №153 протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 24.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У відзиві на позовну заяву відповідач позовних вимог не визнав та просив у їх задоволенні відмовити повністю, оскільки відповідно до витягів з журналів бойових дій Військової частини НОМЕР_1 відсутня інформація про безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій сержанта ОСОБА_1 під час проходження військової служби, а саме в період з 24.02.2022 по 13.02.2025. Крім того, відповідно до Протоколу № 2 засідання робочої групи Військової частини НОМЕР_1 з питань виплати одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах військовослужбовцям, які під час дії воєнного стану в період з 24.02.2022 по 12.02.2025 у віці з 18 до 25 років були прийняті або призвані на військову службу, проходять військову службу, брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій – сержант ОСОБА_1 немає права на отримання вказаної грошової винагороди, оскільки він не брав безпосередню участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій.
У відповіді на відзив позивач підтримав доводи позову. Додатково зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» передбачено, що особам, які перебувають безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Згідно з довідкою ОК-5 (додається) в період з грудня 2022 по грудень 2025 позивач отримував додаткову винагороду у розмірі 100000,00 грн пропорційно кількості днів безпосередньої участі в бойових діях в місяці.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07.04.2026 витребувано у відповідача Військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідчені копії контракту про проходження військової служби, укладеного з позивачем, а також докази його безпосередньої участі у бойових діях у районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованих територіях України, у районах між позиціями сил оборони та військ держави-агресора, а також на території держави-агресора до 13.02.2025, а саме: бойових наказів (розпоряджень), журналів бойових дій (вахтових, навігаційно-вахтових, навігаційних) або журналів ведення оперативної обстановки, бойових донесень, постових відомостей, рапортів (донесень) командирів підрозділів (груп, кораблів, катерів) про участь військовослужбовців у бойових діях або виконанні бойових (спеціальних) завдань, на підставі яких командиром Військової частини № НОМЕР_1 видавалися накази про виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди за період з 01.06.2022 по 13.02.2025 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168.
13.04.2026 відповідач Військова частина НОМЕР_1 , на виконання ухвали суду від 07.04.2026 про витребування доказів, подав до суду ряд витребуваних документів.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 17.11.2023 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_3 , що підтверджується записами військового квитка серії НОМЕР_4 .
17.11.2023 між в. о. начальника НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інспектором прикордонної служби 3 категорії – майстер інженерно-позиційної групи ІНФОРМАЦІЯ_2 (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_3 (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_4 , укладено контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України на посадах сержантського та старшинського складу. Відповідно до пункту 3 контракту цей контракт є строковим та укладається відповідно до строків, установлених законодавством за погодженням сторін на три роки з 17.11.2023 по 16.11.2026.
Листом від 22.01.2026 №02.5/827-26-Вих, у відповідь на лист від 19.01.2026 №02.10./1313-26-Вих «Про надання інформації», ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомив, що згідно наявних обліків молодший сержант ОСОБА_2 за час проходження служби в підрозділах ІНФОРМАЦІЯ_6 безпосередньої участі у бойових діях або забезпечені здійснені заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією проти України у районах ведення воєнних (бойових) дій не брав. До кримінальної, адміністративної та дисциплінарної відповідальності на підставі письмового наказу не притягався, захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни та фактів перебування в полоні не мав.
Листом від 10.02.2026 №02.10/3056-26, НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України повідомив, що за результатами розгляду рапорту №04.4/88074/25-Вих, 09.02.2026 прийнято рішення про відмову у виплаті одноразової грошової винагороди в розмірі 1 млн. грн на підставі протоколу №2 від робочої НОМЕР_6 прикордонного загону з питань виплати одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, оскільки сумарна кількість безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях складає менше 30 днів.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Закон України від 25/03/1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону №2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
Частина шоста статті 2 Закону №2232-XII станом на 24.02.2022 визначала такі види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону №2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
За приписами пункту 2 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 №1115/2009, Громадяни проходять військову службу в Держприкордонслужбі (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом.
Відповідно до пункту 3 Положення №1115/2009 у добровільному порядку в Держприкордонслужбі громадяни проходять: військову службу (навчання) за контрактом курсантів (слухачів) у вищому військовому навчальному закладі; військову службу за контрактом осіб рядового складу; військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.
Із громадянами, які добровільно вступають на військову службу, укладається контракт (далі - військова служба за контрактом).
За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Отже, громадяни України призиваються на строкову військову службу чи на військову служби за призовом під час мобілізації або ж приймаються на військову службу за контрактом.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затверджений Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ) у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указами Президента України строк дії воєнного стану неодноразово продовжений (триває до цього часу).
11.02.2025 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №153 (набрала чинності 13.02.2025), якою погодився з пропозицію Міністерства оборони та Міністерства внутрішніх справ стосовно реалізації протягом двох років з дня, що настає за днем набрання чинності цією постановою, експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану (експериментальний проект). Пунктом 2 постанови затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану (далі – Порядок №153), форму контракту про проходження громадянами України віком від 18 до 25 років військової служби у Збройних Силах України, Національній гвардії України та Державній прикордонній службі України на посадах осіб рядового складу; форму контракту про проходження громадянами України віком від 18 до 25 років військової служби у Збройних Силах України, Національній гвардії України та Державній прикордонній службі України на посадах осіб рядового складу, пов`язаних з експлуатацією безпілотних систем.
Згідно з пунктом 3 Постанови №153 (зі змінами): 1) учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби; 2) координатором експериментального проекту є Міністерство оборони; 3) фінансування експериментального проекту здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Пунктом 4 Постанови №153 (зі змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 01.04.2025 №387 та від 30.07.2025 №942) установлено:
громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. №64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. №2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень (абзац другий);
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених) (абзац третій);
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі (абзац четвертий);
військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується (абзац п`ятий);
виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та:
були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу;
проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу “молодший лейтенант”;
проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання (абзаци шостий – дев`ятий).
Попередні дії позивача до звернення до суду із позовом та зміст самого позову указує на те, що позивач прагне отримати одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, яка передбачена пунктом 4 Постанови №153.
Отже, оцінку доводам сторін при вирішенні спору суд надає у контексті умов, визначених нормами пункту 4 Постанови №153.
За приписами пункту 4 Постанови №153 на виплату одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах можуть претендувати громадяни України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, зокрема, Збройних Сил, які:
1) на момент набрання чинності Постановою №153 (13.02.2025) не досягли віку 25 років і були прийняті/ призвані на військову службу під час введення в Україні воєнного стану та проходять військову службу. Тобто, Постанова №153 чітко пов`язує право на виплату винагороди із конкретною юридичною датою (військовослужбовець у віці до 25 років вже служив до 13 лютого 2025 року), що робить неможливим її застосування до осіб, які вступили на службу після вказаного терміну;
2) брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій) не менше шести місяців сукупно або за тих самих умов менше шести місяців сукупно та отримали під час захисту Вітчизни захворювання, поранення (травми, контузії, каліцтва), чи перебували та звільнені з полону (за винятком тих, які добровільно здалися в полон).
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.2025 №942 вказані умови для отримання винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах розповсюджуються також на військовослужбовців, які не досягли віку 25 років і були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу/ або проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу “молодший лейтенант”/ або проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій) не менше шести місяців сукупно;
3) не притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни.
За своєю правовою природою одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах є компенсаційною виплатою для молодих військових за військову службу і бойовий досвід, здобутий станом на 13.02.2025. Ця винагорода не є тотожної одноразовій грошовій допомозі, яка за умовами пункту 15 Порядку №153 виплачується військовослужбовцям після укладення контракту відповідно до цього Порядку, проходження відповідної підготовки та вступу до виконання обов`язків за посадою у військових частинах відповідно до переліку, затвердженого Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії або Адміністрацією Держприкордонслужби.
За обставин справи, на підставі протоколу №2 від робочої групи НОМЕР_2 прикордонного загону з питань виплати одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, 09.02.2026 прийнято рішення про виплату одноразової грошової винагороди в розмірі 1 млн. грн, оскільки сумарна кількість безпосередньої участі військовослужбовців ц бойових діях складає менше 30 днів.
Водночас, в матеріалах справи містяться витяги з журналу бойових дій Першого відділу прикордонної служби (тип С) четвертої прикордонної комендатури швидкого реагування і прикордонного загону, а саме:
- від 06.03.2024 №28/42, з якого видно, що в період з 28.08.2024 по 28.11.2024 в н. п. Кругле Вовчанської територіальної громади Чугуївського району Харківської області сержант ОСОБА_1 здійснював, зокрема ведення позиційної оборони, оборонного бою, вогню і здійснення маневру з відбиття наступу противника, завдання ураження частинам (підрозділам) його наступального угрупування, утримання важливих районів (рубежів, об`єктів) та створення сприятливих умов для переходу своїх військ у наступ (контрнаступ) і розгром противника; за сприятливих умов – наступальні (контр наступальні) бойові дії на окремих напрямках для покращення тактичного (відновлення втраченого) положення;
- від 23.05.2024 №28/78 (гриф) та від 10.01.2025 №28/103 (гриф), з якого видно, що в періоди з 02.01.2025 по 20.01.2025 та з 24.01.2025 по 31.01.2025 ОСОБА_1 в н.п. Бударки виконував бойові (спеціальні) завдання, приймав безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України;
- від 10.01.2025 №28/103 (гриф), з якого видно, що в період з 01.02.2025 по 28.02.2025 в н. п. Бударки позивач виконував бойові (спеціальні) завдання, приймав безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України.
Також суд враховує, що у періоди з вересня по грудень 2024 року, з лютого по березень 2025 року та з травня по липень 2025 року позивачу нараховувалася та виплачувалася додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, у розмірі до 100 000 грн, що підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та є додатковим підтвердженням безпосередньої участі позивача у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, у зазначені періоди.
Отже, матеріалами справи підтверджено, що сукупний строк безпосередньої участі позивача у бойових діях перевищував шість місяців, що є достатнім для набуття права на одноразову грошову винагороду, передбачену пунктом 4 Постанови №153.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився.
Доказів протилежного суду не надано та відповідачем не спростовано.
Беручи до уваги викладені вище обставини, суд вважає, що позивачем дотримані визначені Постановою №153 умови для отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, оскільки: 1) прийнятий на військову службу під час воєнного стану у віці до 25 років; 2) проходив військову службу станом на дату набрання чинності Постановою №153; 3) брав безпосередню участь у бойових діях сукупно менше шести місяців; 4) приналежність військовослужбовця на дату виплати до певної категорії: особи рядового, сержантського і старшинського складу рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення; 5) не притягнутий до кримінальної відповідальності чи адміністративної відповідальності за вчинення військового правопорушення, та дисциплінарної відповідальності.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивач, звернувшись із рапортом щодо виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 1 млн. грн, передбаченої постановою №153, дотримався п`яти обов`язкових умов, в разі виконання яких військовослужбовцю може бути виплачена одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах в розмірі 1 млн. гривень.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що відмова відповідача у нарахуванні та виплаті позивачу одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн грн відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України №153 є протиправною, оскільки ґрунтується на неправильній оцінці фактичних обставин справи та не відповідає вимогам зазначеної Постанови. Матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідає усім встановленим пунктом 4 Постанови №153 умовам для отримання одноразової грошової винагороди, зокрема був прийнятий на військову службу під час воєнного стану у віці до 25 років, проходив військову службу станом на дату набрання чинності зазначеною Постановою, безпосередньо брав участь у бойових діях та здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, належить до визначеної Постановою категорії військовослужбовців та не притягувався до кримінальної, адміністративної чи дисциплінарної відповідальності з підстав, які відповідно до Постанови №153 виключають право на отримання такої винагороди.
Відповідно до частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
На переконання суду, відповідач не навів жодних обставин та не надав належних доказів у спростування доводів позивача про наявність у нього права на виплату одноразової грошової винагороди у в розмірі 1 млн. грн на підставі Постанови №153.
З урахуванням викладеного, на підставі аналізу положень чинного законодавства України, яким врегульовані спірні правовідносини, та обставин у справі, з огляду на повноваження, визначені частиною другою статті 245 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позову у спосіб визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. грн відповідно до пункту 4 Постанови №153 та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову винагороду у розмірі 1 млн. грн відповідно до пункту 4 Постанови №153.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000,00 гривень відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової винагороди у розмірі 1 000 000,00 гривень відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ).
Суддя О. О. Андрусенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua