Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №449/402/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 449/402/25 Головуючий у 1 інстанції: Гуняк О.Я.

Провадження № 33/811/1172/26 Доповідач: Партика І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., перевіривши апеляційну скаргу адвоката Ткач Вікторії Олександрівни, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Перемишлянського районного суду Львівської області від 3 червня 2025 року, щодо ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 28 лютого 2025 року, о 18 год 44 хв., у с. Стрілки по вул. Центральна, 11, керував транспортним засобом марки «Renault Kango», номерний знак « НОМЕР_1 », із явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова. Водієві ОСОБА_1 , було запропоновано проїхати до Перемишлянської ЦРЛ або пройти тест на місці зупинки за допомогою алкотестера «Драгер 6820», на що водій погодився на місці зупинки, номер тесту 315, результат позитивний – 0,93, чим порушив п.2.9.а. ПДР.

Не погоджуючись з даною постановою адвокат Ткач В.О., в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу та клопотання, в якому просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Перемишлянського районного суду Львівської області від 3 червня 2025 року, оскільки ОСОБА_1 не приймав участі в розгляді справи, копію постанови не отримував, а вона ознайомилася з матеріалами справи 1 липня 2026 року.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вимоги апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, вважаю, що апеляційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

З матеріалів справи вбачається, що 3 червня 2025 року ОСОБА_1 брав участь у судовому розгляді справи, під час якого визнав свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 16). У цей же день йому було роз`яснено порядок та строки сплати адміністративного штрафу, а також вручено реквізити для його сплати, про що свідчить розписка (а.с. 18) в якій він проставив свій підпис. Окрім того, 4 червня 2025 року на адресу ОСОБА_1 було направлено копію постанови Перемишлянського районного суду Львівської області від 3 червня 2025 року (а.с. 19).

Також матеріалами справи підтверджується, що 9 червня 2025 року ОСОБА_1 добровільно сплатив адміністративний штраф у розмірі 17 000 грн та судовий збір у розмірі 605,60 грн, що підтверджується відповідними квитанціями (а.с. 21, 22).

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_1 був належним чином обізнаний як про факт ухвалення постанови суду першої інстанції, так і про її зміст, порядок виконання та правові наслідки. Його участь у судовому засіданні, отримання роз`яснень щодо порядку сплати штрафу, направлення копії постанови суду, а також добровільне виконання постанови шляхом сплати штрафу і судового збору 9 червня 2025 року після її ухвалення підтверджують, що він знав про існування постанови суду першої інстанції та був обізнаний з її зміст.

За таких обставин твердження адвоката про необізнаність ОСОБА_1 із постановою суду або її несвоєчасне отримання не знаходять свого підтвердження матеріалами справи.

Апеляційний суд відхиляє аргументи адвоката, що ОСОБА_1 не приймав участі в розгляді справи, оскільки такі спростовуються матеріалами справи.

Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватись у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 р. у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства»).

Ураховуючи вищенаведене, вважаю, що в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Перемишлянського районного суду Львівської області від 3 червня 2025 року, слід відмовити, оскільки адвокат Ткач В.О. не навела доводів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку.

За наведених обставин, приходжу до висновку, що клопотання адвоката Ткач В.О. про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає, а тому апеляційну скаргу слід повернути апелянту.

Керуючись ст.294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні клопотання адвоката Ткач Вікторії Олександрівни, поданому в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Перемишлянського районного суду Львівської області від 3 червня 2025 року – відмовити.

Апеляційну скаргу адвоката Ткач Вікторії Олександрівни, подану в інтересах ОСОБА_1 на постанову Перемишлянського районного суду Львівської області від 3 червня 2025 року - повернути особі, яка подала апеляційну скаргу.

Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.

Суддя Партика І.В.