Рішення від 02 липня 2026 р. у справі №686/3956/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/3956/26

Провадження № 2/686/5082/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 липня 2026 року

Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Чевилюк З.А.

при секретарі Томашівській А.Т.

за участі відповідача ОСОБА_1

представника відповідача Валігури О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому, в порядку

ст. 247 ЦПК України, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксиліум Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №3683 у розмірі 47 784,97 грн., в тому числі прострочене тіло кредиту 16000 грн., прострочені відсотки 10628,20 грн., строкові відсотки 21156,77 грн., судового збору та витрат на правову допомогу у розмірі 6000 грн.

Між ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) було укладено з АТ «Кредобанк» Кредитний договір №3683.

Відповідно до умов Кредитного договору Банк зобов`язувався надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.

Позичальник своїх зобов`язань за Кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 08.11.2023 заборгованість за Кредитним договором складала 26628,2 грн., в тому числі строкове тіло 0 грн, прострочене тіло 16 000,00 грн, строкові відсотки 0 грн, прострочені відсотки 10 628,20 грн , строкова комісія 0 грн, Прострочена комісія грн 0 грн.

Згідно пунктів 4.1., 4.2 Кредитного договору, за користування кредитом Позичальник сплачує Банку відсотки, за процентною ставкою 36,99%. Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), за ставкою, визначеною п. 4.1. Кредитного договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього Кредитного договору.

За період з 09.11.2023 р. по 31.12.2025 р. на суму заборгованості, відповідно до умов Кредитного договору нараховано відсотки за користування кредитом, зокрема станом на 31.12.2025 – 21156,77 грн. Всього сума нарахованих відсотків за наведений вище період становить 21156,77 грн. Загалом сума заборгованості за Кредитним договором складає 47784,97 грн.

08.11.2023р. у правовідносинах за вказаною заборгованістю була здійснена заміна кредитора у зобов`язанні з АТ «Кредобанк» на ТОВ «ФК «МАРИН-ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 43231894) на підставі договору факторингу.

12.12.2024р. рішенням № 12/12/24-1 учасника ТзОВ «ФК «МАРИН-ФІНАНС»

змінено найменування товариства на Товариство з обмеженою відповідальність «ФК «АКСІЛІУМ ФІНАНС».

Кредитор належним чином виконав свій обов`язок щодо надання Позичальнику кредиту.

Позичальник своїх зобов`язань за Кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на дату розрахунку заборгованості, доданого до позовної заяви, заборгованість за Кредитним договором складає 47784,97 грн.

Неможливість досудового врегулювання спору зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Позивач до суду не направив представника, позов підтримав та клопотав про розгляд справи за відсутності. Відповідач та її представник в судовому засідання заперечили позовні вимоги та подали письмовий відзив. Підтвердили факт отримання кредиту у розмірі 16000 грн. Проте зауважено про неправомірне нарахування відсотків поза межами строку кредитування 11.03.2023 року у розмірі 21156,77 грн. Просили застосувати строк позовної давності. Вказали на неналежність письмового доказу –меморіального ордеру як документа підтверджуючого видачу кредиту.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню частково.

Між ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) було укладено з АТ «Кредобанк» Кредитний договір №3683.

Відповідно до умов Кредитного договору Банк зобов`язувався надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.

Згідно пунктів 4.1., 4.2 Кредитного договору, за користування кредитом Позичальник сплачує Банку відсотки, за процентною ставкою 36,99%. Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), за ставкою, визначеною п. 4.1. Кредитного договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього Кредитного договору.

Строк кредитування до 11 березня 2023 року.(п.2.3. Кредитного договору).

Відповідно до розрахунку заборгованості зазначена сума заборгованості за тілом кредиту 16000 грн., сума заборгованості за відсотками(прострочена)10628,20 грн. станом на 08.11.2023 року. Крім того, за період з 08.11.2023 року по 31.12.2025 року нараховано відсотки за ставкою 36,99 % у розмірі 21 156,77 грн.

Тоді як, Велика Палата Верховного Суду 5 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 дійшла правового висновку щодо підставності нарахування відсотків в межах строку кредитування. Поза межами строку кредитування можливе нарахування відсотків як штрафних санкцій в порядку передбаченому ст.625 ЦКУ.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.(п.4 ст.263 ЦПК).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

При цьому, згідно з частиною 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зі статтею 514 ЦПК України.

Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина 2 статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить статті 206 цього Кодексу.(ч.6ст.263 ЦПК).

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову та продовжує судовий розгляд.(ч.4 ст.206 ЦПК).

Разом з тим згідно з частиною першою статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом статей 256, 261 і 267 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості.

Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.

Відповідно до п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ Під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК, продовжуються на строк дії такого карантину(з 02.04.2020 по 30.06.2023).

Відповідно п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК, в редакції, яка діяла до 29.01.2024 у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК, продовжуються на строк його дії( з 17.03.2022 по 29.01.2024).

За пунктом19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ в редакції, що діє з 30.01.2024 на підставі Закону від 08.11.2023 № 3450-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом від 24.02.2022 №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений ЦКУ, зупиняється на строк дії такого стану.(з 30.01.2024 по 03.09.2025).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість стягнення суми заборгованості за простроченим тілом кредиту 16 000 грн. та нарахованих відсотків в межах строку кредитування у розмірі 10628,20 грн. Зокрема, відповідачем визнано факт отримання кредиту у розмірі 16000 грн. під час судового розгляду.

Розрахунок заборгованості нарахування відсотків поза межами строку кредитування у розмірі 21156,77 грн. є необґрунтованим, а заявлена сума до стягнення такою, що не може бути задоволена судом.

Підстави для застосування строків позовної давності, зважаючи на їх зупинення у зв`язку з введенням воєнного стану, у суду відсутні.

Судові витрати у виді судового збору та витрат на правову допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в порядку передбаченому ст.ст.137,141 ЦПК, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265ЦПК, ст.ст. 525,526, 612, 1048,1049,1050 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксиліум Фінанс»(м.Львів, вул.Академіка Лазаренка 4,каб 4) 26 628,2 грн., судові витрати 1483,62 грн., витрати на правову допомогу 3343,50 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 8 липня 2026 року.

Суддя: З.А.Чевилюк