Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №685/540/26 — Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Справа № 685/540/26

Провадження № 3/685/164/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року селище Теофіполь

Суддя Теофіпольського районного суду Хмельницької області Турчин-Кукаріна І.В., за участі секретаря судового засідання Медун В.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Теофіполь матеріали, які надійшли від Сектору поліцейської діяльності № 1 Відділу поліції № 2 Хмельницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована та проживає по АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 236460 від 06.05.2026, складеним старшим ДОП СПД №1 ВП №2 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області капітаном поліції Букевичем В.Ю., 16 квітня 2026 року близько 10:10 год по АДРЕСА_1 громадянка ОСОБА_1 шляхом демонтажу зі стіни будинку вчинила крадіжку інформаційної таблички «Увага! Ведеться відеоспостереження 24 години на добу» вартістю 210,00 грн, яка належить ОСОБА_2 , чим завдала ОСОБА_2 матеріальної шкоди на зазначену суму та вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 51 КУпАП.

До протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 236460 від 06.05.2026 долучено копію заяви про вчинення правопорушення та крадіжку майна від 20.04.2026, скриншоти повідомлень із мережі «Вайбер», письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 06.05.2026, копію фотознімку інформаційної таблички «Увага! Ведеться відеоспостереження 24 години на добу», а також компакт-диск із відеозаписами з камери відеоспостереження.

У судовому засіданні 08.07.2026 ОСОБА_1 визнала той факт, що вона демонтувала інормаційну табличку, в чому вона розкаялась, проте зазначила, що з приводу демонтажу камери відеоспостереження на подвір`ї цього ж будинку на розгляді Теофіпольського районного суду Хмельницької області перебуває цивільний спір, в якому ОСОБА_1 є цивільним позивачем, та наголосила, що демонтаж таблички було здійснено нею не з корисливих мотивів, а у зв`язку з незгодою з проведенням відеоспостереження.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Сторожук Ю.В. заявив клопотання про закриття провадження у справі з тих підстав, що відсутність у ОСОБА_1 корисливого мотиву виключає можливість кваліфікації дій останньої як вчинення дрібного викрадення чужого майна.

Дослідивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшла висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За змістом ч. 1 ст. 51 КУпАП дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин, або адміністративний арешт на строк до п`яти діб.

У цій справі на підтвердження вини ОСОБА_1 долучено копію заяви про вчинення правопорушення та крадіжку майна від 20.04.2026; скриншоти повідомлень із мережі «Вайбер», якими підтверджено факт замовлення ОСОБА_2 інформаційної таблички «Увага! Ведеться відеоспостереження 24 години на добу», а також вартість зазначеної таблички в сумі 210,00 грн, відеозаписи з камери відеоспостереження, якими підтверджено факт демонтажу інформаційної таблички ОСОБА_1 , письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 06.05.2026, з яких не вбачається, що демонтаж таблички було здійснено з метою заволодіння нею саме з корисливих мотивів.

Суд зазначає, що суб`єктивна сторона такого адміністративного правопорушення як дрібна крадіжка характеризується виключно прямим умислом, за якого особа усвідомлює, що посягає на чужу власність, таємно вилучає чуже майно, на яке не має ніякого права, передбачає можливість настання наслідків у виді спричинення власнику майна матеріальної шкоди у певному розмірі, і при цьому прямо бажає настання суспільно шкідливих наслідків у виді спричинення цієї шкоди.

При цьому, мотивом дрібного викрадення чужого майна є внутрішня корислива спонука збагатитися самому або збагатити інших осіб за рахунок чужого майна, реалізувавши такий обов`язковий елемент суб`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення як корисливу мету заволодіти чужим майном, що виключає можливість вчинення цього адміністративного правопорушення, наприклад, з мотивів помсти або зневаги до громадського порядку і спокою громадян, незгоди з місцем розташування інформаційної таблички про відеоспостереження, або з самим по собі фактом відеоспостереження, що має місце в цій справі.

Корисливий мотив як прагнення винного збагатитися за рахунок чужого майна, отримати певну матеріальну вигоду для себе або інших осіб, або ж намір зекономити власні кошти є обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони викрадення чужого майна.

Відтак, невстановлення при розгляді справі корисливих мети та мотиву вчинення дрібного викрадення чужого майна виключає можливість кваліфікації дій особи як дрібного викрадення чужого майна.

На вимогу ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

ЄСПЛ неодноразово наголошував, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не вправі усувати допущені при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення недоліки, змінювати чи уточнювати суть порушення, яке вказано у протоколі, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин, здійснивши оцінку фактичних даних, наявних в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні у судовому засіданні обставин справи, фактів в їх сукупності, суддя дійшла висновку, що презумпцію невинуватості ОСОБА_1 у цій справі не спростовано, натомість, подію і склад правопорушення, у тому числі вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, наявність у неї корисливих мети і мотиву сукупністю належних та допустимих, достатньо вагомих і переконливих, чітких і узгоджених між собою доказів (фактичних даних) з дотриманням стандарту «поза розумним сумнівом» не доведено.

Суд дійшов висновку, що обсяг скерованих до Теофіпольського районного суду Хмельницької області матеріалів справи позбавляє суддю можливості, діючи неупереджено та об`єктивно, не здійснюючи збирання доказів самостійно, не перебираючи на себе функцію обвинувача, не змінюючи фабулу обвинувачення, констатувати наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП.

Оскільки у діях ОСОБА_1 не доведено наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, то зберігаючи об`єктивність і неупередженість, суд вважає необхідним клопотання захисника ОСОБА_1 – адвоката Сторожука Ю.В. про закриття провадження у справі за ч. 1 ст. 51 КУпАП задовольнити, закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 51 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Ураховуючи наведене, керуючись статтями 51, 221, 245-252, 276-279, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання захисника ОСОБА_1 – адвоката Сторожука Ю.В. про закриття провадження у справі за ч. 1 ст. 51 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП задовольнити.

Провадження у справі № 685/540/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Теофіпольський районний суд Хмельницької області протягом десяти днів з дня її винесення.

У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанову складено, підписано і оголошено 08.07.2026.

Суддя Турчин-Кукаріна І.В.