Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №682/1785/26 — Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 682/1785/26

Провадження № 3-зв/682/3/2026

П О С Т А Н О В А

08 липня 2026 року

Славутський міськрайонний суд

Хмельницької області у складі:

головуючої судді Мотонок Т.Я.,

за участі секретаря судового засідання Мелашенко О.В.,

розглянувши заяву судді Славутського міськрайонного суду Хмельницької області Зеленської Вікторії Іванівни про самовідвід у справі № 682/1785/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП,

в с т а н о в и в:

В провадженні Славутського міськрайонного суду Хмельницької області перебуває справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи, зазначена справа була передана на розгляд судді Зеленської В.І.

03.07.2026 суддя Зеленська В.І. заявила про самовідвід у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП.

В обґрунтування поданої заяви вказано, що ДТП за участю ОСОБА_1 мало місце 20.06.2026 об 11:26 год в м. Славута на вул.Михайла Грушевського. Внаслідок ДТП був пошкоджений автомобіль Suzuki S-Cross, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 . ОСОБА_2 перебуває у зареєстрованому шлюбі з суддею Славутського міськрайонного суду Хмельницької області Маршал І.М. ОСОБА_3 зборами суддів обрана головою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області. Вказані обставини можуть викликати сумніви в особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у потерпілого ОСОБА_2 , а також у сторонніх осіб в об?єктивності та неупередженості, як судді та голови суду, при розгляді справи по суті.

Розгляд заяви про самовідвід було призначено на 08.07.2026 о 14 год. 20 хв., про що належним чином було повідомлено учасників справи. Проте, у визначену дату та годину учасники до суду не з`явились.

Фіксування судового розгляду технічними засобами не здійснювалось у зв`язку із відсутністю учасників справи.

Дослідивши заяву про самовідвід та матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Діючим законодавством України про адміністративні правопорушення не передбачено та не визначено механізму розгляду заяв про самовідвід, як це передбачено відповідними процесуальними нормами у справах інших юрисдикцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожна людина має право при визначенні її громадянських прав і обов`язків або будь-якого кримінального обвинувачення проти неї на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного терміну незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини.

Відповідно до п. 3.4 Рішення КСУ №10-рп/2011 від 11.10.2011 року, з аналізу положень міжнародних актів не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення». У цьому ж рішенні КСУ поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності, а тому з метою додержання принципу законності в необхідних випадках слід застосовувати принцип аналогії закону найбільш близького до адміністративно-деліктної галузі права кримінального процесуального законодавства.

За таких обставин суд вбачає підстави для застосування аналогії права, а саме норм чинного КПК України, при вирішенні питання про самовідвід судді Зеленської В.І. у справі про адміністративне правопорушення.

Так, згідно п. 4 ч.1 ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, зобов`язані заявити самовідвід.

Згідно з ч. 1 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Разом із тим, ч. 5 ст. 80 КПК вказує на те, що відвід повинен бути мотивований, тобто має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Вимога мотивувати відвід означає, що особа, яка його заявила, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов`язує необхідність усунення слідчого судді, судді від участі у судовому провадженні. Безпідставні і немотивовані відводи не підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. При цьому КУпАП не містить положень щодо обставин, які виключають участь судді в справі про адміністративне правопорушення, підстав для відводу/самовідводу і порядку їх вирішення.

Разом з тим, судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом, а суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 1-2 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»).

Одними із завдань КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1).

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства, а згідно з ч. 1 ст. 7 цього Закону кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно закону, що також закріплено і в ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Виходячи із системного аналізу законів України, усталеної судової практики ЄСПЛ, на вирішення заяви про відвід судді у справі поширюються гарантії ст. 6 Конвенції, ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що у свою чергу дає можливість застосувати аналогію закону, зокрема, положень КПК України, які регламентують подібні відносини, заповнивши тим самим прогалину у законодавстві України про адміністративні правопорушення. При цьому у випадках, коли положення законодавства про адміністративні правопорушення не регулюють або неоднозначно регулюють питання судового провадження, то застосовуються загальні (основні) засади (принципи) судочинства України, передбачені у ст. 129 Конституції України, розділі I Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та інших нормативно-правових актах.

Згідно з п. 81 рішення ЄСПЛ від 06.09.2005у справі «Салов проти України» (Salov v. Ukraine), заява № 65518/01) «неупередженість» у сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді в конкретній справі. Тобто жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, а також забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу».

Згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006, неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов`язків, а у п. 2.5 цих принципів визначено, що об`єктивність судді проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. При цьому підлягає задоволенню відвід судді від участі в розгляді справи, якщо у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до ст.ст. 14, 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого Рішенням XX чергового з`їзду суддів України 18 вересня 2024 року, суддя не має допускати позапроцесуальних взаємовідносин з учасниками судового процесу у справі, що перебуває у його / її провадженні. Суддя має уникати поведінки, що може викликати сумнів чи створити враження про наявність у судді прихильності чи упередженого ставлення до учасників справи чи їх представників. Суддя заявляє самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законом. У разі виникнення сумнівів у судді щодо його неупередженості у результаті розгляду справи суддя має право заявити самовідвід.

Здійснюючи розгляд справ, ЄСПЛ констатував, що «…сумнів є легітимним, навіть якщо він не призводить до суттєвих наслідків; сумніви можуть бути фактично необґрунтованими; достатньо того, що в розумної людини, на її погляд, вони викликають побоювання стосовно упередженості суду, що має підґрунтя на певних обставинах» (рішення ЄСПЛ від 26.09.2019 у справі «Іліє проти Румунії» (Ilie v. Romania), заява № 26220/10), тому суд може бути справедливим, але породжувати легітимні сумніви щодо своєї безсторонності.

Аналізуючи зазначені вимоги закону, суд приходить до переконання, що головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти можливій упередженості окремого судді під час розгляду конкретної справи, запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності цього судді, оскільки кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом.

Незалежність судів є прерогативою (привілеєм), що надається не на користь власних інтересів суддів, а на користь забезпечення верховенства закону та в інтересах тих осіб, що покладають надію на правосуддя. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано (Висновок № 1 (2001) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів).

ОСОБА_3 в обґрунтування поданої заяви про самовідвід зазначає, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення особа, яка притягується до адміністративної відповідальності є ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП був пошкоджений автомобіль Suzuki S-Cross, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 який перебуває у зареєстрованому шлюбі з суддею Славутського міськрайонного суду Хмельницької області Маршал І.М. Оскільки, ОСОБА_3 зборами суддів обрана головою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області, то такі обставини можуть викликати сумніви в особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у потерпілого ОСОБА_2 , а також у сторонніх осіб в об?єктивності та неупередженості як судді та голови суду, при розгляді справи по суті.

Тому, обставини, що зазначені суддею Зеленською В.І. у заяві про самовідвід, є такими, що унеможливлюють її участь в розгляді справи .

На підставі викладеного та керуючись ст.75 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву судді Славутського міськрайонного суду Хмельницької області Зеленської Вікторії Іванівни про самовідвід у справі № 682/1785/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП - задовольнити.

Справу 682/1785/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП передати до канцелярії суду для здійснення повторного автоматизованого розподілу справи.

Постанова суду оскарженню не підлягає.

Суддя Мотонок Т. Я.