Вирок від 07 липня 2026 р. у справі №601/1579/26 — Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/1579/26

Провадження № 1-кп/601/252/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2026 року

Кременецький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м.Кременець кримінальне провадження №12026211010000143 від 27.05.2026 року про обвинувачення:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Жуків Золочівського району Львівської області, зареєтрованого за адресою: АДРЕСА_1 та жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, учасника бойових дій, з середньо спеціальною освітою, працюючого будівельником, розлученого, несудимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення, пов`язане із домашнім насильством у сім`ї, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір`ю ОСОБА_5 , і вони спільно проживають в орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» кривдником є особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі. У зв`язку і вище зазначеним, ОСОБА_5 є суб`єктом даного кримінального правопорушення, оскільки вчинив дане кримінальне правопорушення відносно своєї матері.

17 серпня 2025 року у ОСОБА_5 виник кримінально-протиправний умисел, направлений на вчинення кримінального правопорушення, пов`язаного із домашнім насильством щодо матері ОСОБА_4 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України, яка визначає, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню, ст. 289 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що фізична особа має право на особисту недоторканність; фізична особа не може бути піддана катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню, перебуваючи за місцем свого проживання, маючи умисел на заподіяння психологічних страждань матері ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи негативні наслідки, умисно, систематично у період з 17.08.2025 по 17.03.2026 вчиняв психологічне насильство щодо матері ОСОБА_4 , що призвело до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.

Зокрема, ОСОБА_5 17.08.2025 близько 21 год. за місцем проживання, у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , умисно вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно матері ОСОБА_4 , яке виразилося у висловлюванні нецензурними та образливими словами, погрозами фізичною розправою, залякуванні, що заподіяло шкоду психологічному здоров`ю потерпілої.

Відповідно до постанови Кременецького районного суду Тернопільської області від 01.09.2025 ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 гривень.

Крім цього, ОСОБА_5 21.10.2025 о 19 год. за місцем проживання, у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , повторно протягом року умисно вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно матері ОСОБА_4 , яке виражалося у висловлюванні нецензурними та образливими словами, словесному залякуванні, що заподіяло шкоду психологічному здоров`ю потерпілої.

Відповідно до постанови Кременецького районного суду Тернопільської області від 26.11.2026 ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 гривень.

Крім цього, ОСОБА_5 05.12.2025 о 18 год. за місцем проживання, у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , повторно протягом року умисно вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно матері ОСОБА_4 , яке виражалося у висловлюванні нецензурними та образливими словами, погрозами фізичною розправою, що заподіяло шкоду психологічному здоров`ю потерпілої.

Відповідно до постанови Кременецького районного суду Тернопільської області від 19.01.2026 ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 гривень.

Крім того, ОСОБА_5 , продовжуючи свої умисні злочинні дії, спрямовані на систематичне заподіяння психологічних страждань матері ОСОБА_4 , будучи при цьому три рази притягнутим до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи негативні наслідки та бажаючи їх настання, повторно протягом року вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо останньої.

Зокрема, 17.03.2026 близько 19 год. 10 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , повторно протягом року вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї матері ОСОБА_4 , а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали в словесному висловлюванні нецензурними словами та образами в її адресу, погрозами фізичною розправою.

В результаті злочинної діяльності ОСОБА_5 грубо порушено норми щодо запобігання та протидії домашньому насильству, зокрема суспільні відносини, які забезпечують дотримання правил поведінки, загальновизнані норми моральності та добропристойності у сфері сімейних правовідносин, наданим їй Конституцією України правам на повагу до гідності, свободу та особисту недоторканість, та заподіяно шкоду особистим правам та інтересам потерпілої ОСОБА_4 , заподіяно істотну шкоду психологічному здоров`ю потерпілої, що виразилось у погіршенні її соціального функціонування та якості життя, обумовило формування негативних психоемоційних переживань (моральних страждань).

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що відносно нього декілька раз виносились постанови суду про притягнення його до адміністративної відповідальності за домашнє насильство відносно матері ОСОБА_4 . Їх він не оскаржував. 17.03.2026 за місцем його проживання він знову ображав маму та виражався нецензурнми словами. Щиро кається у вчиненому. Попросив вибачення в потерпілої ОСОБА_4 .

Прокурор в судовому засіданні просить визнати ОСОБА_5 винним у вчинені злочину передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити обвинуваченому покарання у виді 2 років пробаційного нагляду.

Обвинувачений ОСОБА_5 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ст.126-1 КК України як умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який щиро розкаявся у вчиненому, визнав вину, є несудимим, на диспансерному обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, є учасником бойових дій, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання, згідно з ч.1 ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого у відповідності до вимог ст.67 КК України, судом не встановлено.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_5 слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді пробаційного нагляду зі встановленням, передбаченихст.59-1КК України обов`язків.

Вищевказане покарання суд вважає необхідним та достатнім для досягнення мети не лише кари за вчинене правопорушення обвинуваченим, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами.

Керуючись ст.ст. 374, 382, 394, 395 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду.

Відповідно до ст.59-1КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий: