Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №446/1359/25 — Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/1359/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2026 м.Кам`янка-Бузька

Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Котормус Т. І.

секретар судового засідання Карпа Г.М.

Справа № 446/1359/25

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ;

представник позивача ОСОБА_2 ;

відповідач ОСОБА_3 ,

свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янка-Бузька цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

18.06.2025 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Білик Р.О. через систему "Електронний суд" подала до суду позовну заяву до ОСОБА_3 , в якій просить визнати за позивачкою в порядку спадкування за законом право власності на спадкове майно батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме право власності на житлову квартиру АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що житлова квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної власності її батькам: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати і належну їй частку в квартирі згідно закону успадкував її батько, однак жодних документів не оформляв. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_6 , який за життя склав заповіт. Зазначає, що вона проживала разом з батьком до дня смерті без реєстрації та здійснювала за ним догляд. Вказує, що жодних спадкоємців після батька окрім неї немає, так як її брат ОСОБА_3 відмовився ва її користь від належного йому спадкового майна, однак коли вона звернулася до нотаріуса для оформлення права власності на належне їй спадкове майно, яке залишилося після смерті батька, їй було відмовлено, а тому вона змушена звернутись до суду.

Ухвалою суду від 01.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 06.10.2025 витребувано у приватного нотаріуса Львівського нотаріального округу Львівської області копії спадкових справ.

Ухвалою суду від 11.12.2025 справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснила, що в 1971 переїхала жити на той час в орендовану квартиру АДРЕСА_1 де і залишилася проживати після смерті чоловіка, який помер у 2003 році. Вказала, що її мати померла у 2011 році, після смерті матері вона доглядала за батьком та проживала з ним за однією адресою, просить позовні вимоги задоволити.

Представник позивачки - ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали та просила такі задоволити.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що є сусідкою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , живе поверхом нижче. Пояснила, що дійсно позивачка проживала в квартирі батьків. Вказала, що після смерті матері, яку поховала, здійснювала догляд за батьком до його смерті. Також зазначила, що у позивачки є ще брат, який виїхав проживати в Канаду.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що знайома з позивачкою з 1971, бо вони є сусідами. Зазначила, що позивачка жила разом з батьками та здійснювала за ними догляд, бо їхній син виїхав за межі України ще за життя батьків.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не прибув.

За таких обставин суд вирішив розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_8 і її батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 21.01.1971. (а.с.12)

Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , 17.09.1977 було зареєстровано шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_8 . Після одруження прізвище дружини – ОСОБА_11 . (а.с.13)

Як видно із свідоцтва на право власності на квартиру (будинок) видане, 07.07.1997 року Приватизаційним відділом житлового фонду Кам`янка-Бузької міської ради, житлова квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної власності ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 29.04.2011. (а.с.10)

Після її смерті відкрилась спадщина на 1/2 частину житлової квартири АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_7 заповіт не складала.

Відповідно до довідки №12-09/205 від 20.05.2025 року ОСОБА_7 проживала та була зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 . Разом з нею до дня смерті був зареєстрований її чоловік ОСОБА_6 ..

Відповідно чоловік покійної спадщину фактично прийняв, проте не переоформив на своє ім`я.

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 від 23.02.2016

Встановлено, що після його смерті відкрилась спадщина на 1/2 частину житлової квартири АДРЕСА_1 , яка належить йому на праві власності та на 1/2 частину вищевказаної житлової квартири, яку він фактично успадкував після смерті дружини.

За життя ОСОБА_6 склав заповіт, згідно якого все належне йому майно він заповів сину – ОСОБА_3 .

Відповідно до довідки №12-09/205 від 20.05.2025 року ОСОБА_6 проживав та був зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 . Разом з ним до дня смерті без реєстрації проживала його дочка ОСОБА_1 .

Згідно із заявою ОСОБА_3 від 24.05.2025 він визнав, що свідомо пропустив строк для прийняття спадщини, не претендує на спадкове майно після смерті батька та не заперечує проти оформлення спадкових прав ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є спадкоємцем, яка фактично прийняла спадщину після смерті батька, оскільки постійно проживала разом із ним на час відкриття спадщини, здійснювала за ним догляд та після його смерті продовжувала користуватися спадковим майном. Спадкоємець за заповітом ОСОБА_3 у встановлений законом строк спадщину не прийняв, що підтверджується матеріалами справи.

Відтак, ОСОБА_1 спадщину фактично прийняла, проте не переоформила на своє ім`я.

З матеріалів справи видно, що, коли ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Робак Л.А. з метою прийняття спадщини їй було відмовлено, оскільки нею пропущено 6-ти місячний термін для прийняття спадщини за законом. (а.с.25)

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини, які є спадковими та регулюються Книгою шостою Спадкове право Цивільного кодексу України.

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування згідно зі ст. 1217 ЦК України здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини, як визначено ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі неприйняття спадщини спадкоємцем за заповітом право на спадкування одержують особи, визначені у статтях 1261–1265 цього Кодексу.

Оскільки спадкоємець за заповітом ОСОБА_3 у встановлений законом шестимісячний строк спадщину не прийняв, право на спадкування виникло у спадкоємців за законом.

Як встановив суд, позивачка є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_6 .

Водночас, із наданих позивачкою письмових доказів судом встановлено, що до складу спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6 , входить право власності на житлову квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку в повному обсязі спадкодавцем за життя оформлено не було, оскільки після смерті дружини ОСОБА_7 він фактично прийняв спадщину, однак свідоцтва про право на спадщину не отримав та державну реєстрацію права власності на успадковану частку квартири не здійснив.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно із ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачка на час відкриття спадщини постійно проживала разом із спадкодавцем однією сім`єю, здійснювала догляд за ним, після його смерті продовжувала користуватися спадковим майном та не відмовлялася від прийняття спадщини. Зазначені обставини підтверджуються показаннями свідків, довідкою органу місцевого самоврядування та іншими письмовими доказами, які суд визнав належними, допустимими та достовірними.

Крім того, судом встановлено, що спадкоємець за заповітом ОСОБА_3 у встановлений статтею 1270 ЦК України строк заяви про прийняття спадщини нотаріусу не подав, фактичних дій щодо її прийняття не вчинив, що підтверджується матеріалами спадкової справи та його письмовою заявою, у якій він визнав факт пропуску строку для прийняття спадщини. За таких обставин він вважається таким, що не прийняв спадщину, а тому відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України право на спадкування виникло у спадкоємців за законом.

Сам по собі факт відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину не позбавляє особу права на судовий захист. Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права, а одним із способів такого захисту є визнання права.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна або особа, яка вважає себе власником, може пред`явити позов про визнання права власності, якщо це право не визнається іншою особою або у разі втрати документа, який посвідчує право власності.

Враховуючи встановлені судом обставини, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачкою доведено факт її належності до кола спадкоємців за законом, факт постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, фактичне прийняття спадщини, а також належність спірного майна спадкодавцю. Оскільки спадкоємець за заповітом спадщину не прийняв, право на спадкування перейшло до спадкоємців за законом, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами.

Отже, суд дійшов переконання, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що спрямовані на реальний захист прав та інтересів спадкоємця при оформленні своїх спадкових прав, а тому позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно – задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на житлову квартиру АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 08.07.2026.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Відомості про сторони:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ; місце проживання: АДРЕСА_3 )

Відповідач: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_6 ; місце реєстрації : АДРЕСА_4 )

Суддя Т.І. Котормус