Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №462/2878/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/2878/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 липня 2026 року м. Львів

Суддя Залізничного районного суду м. Львова Мруць І.С., розглянувши матеріали справ про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 06.03.2026 року о 13 год. 40 хв. в м. Львові, вул. Олени Степанівни, 33, керуючи транспортним засобом «Chevrolet Niva» номерний знак НОМЕР_1 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну при зміні напрямку руху здійснив наїзд на припаркований автомобіль «Ford Focus» номерний знак НОМЕР_2 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 2.3. б, 10.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.

Разом із тим, на адресу суду надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносного однієї і тої ж особи – ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, яке мало місце 06.03.2026 року о 13 год. 40 хв. в м. Львові, вул. Олени Степанівни, 33, керуючи транспортним засобом «Chevrolet Niva» номерний знак НОМЕР_1 , будучи причетним до ДТП, залишив місце місце події не повідомивши орган чи підрозділ поліції, чим порушив вимоги п. 2.10 А, Правил дорожнього руху, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП.

Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 08.07.2026 року розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124 КУпАП справа №462/2881/26 та ст. 122-4 КУпАП, справа №462/2878/26 вчинені ОСОБА_1 об`єднано в одне провадження за номером 462/2878/26 провадження 3/462/1231/26.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень не визнав. Пояснив, що дійсно 06.03.2026 року рухався автомобілем по вулиці О.Степанівни у місті Львові та по дорозі в його автомобіля випала та розбилася фара, яка до того була пошкоджена. Він почув звук розбитого скла та вийшов з автомобіля, після чого до нього підійшов свідок ОСОБА_2 , зазначивши, що він зачепив автомобіль його сусідки та пошкодив його, тому треба дочекатися поліції.

ОСОБА_1 зауважив, що він не погоджувався із тим, що він зачепив автомобіль, а відтак не бачив підстав викликати поліцію. Зачекавши на місці події деякий час, він поїхав по своїх справах. Звернув увагу на непослідовність пояснень свідка, який, на його думку, перебував на відстані від місця стоянки автомобіля потерпілої та не міг бачити цієї події, навіть, якби вона відбулася, а також на невідповідність місця знаходження фари його автомобіля та місця пошкоджень на автомобілі потерпілої.

У судовому засіданні інспектор УПП у Львівській області ОСОБА_3 пояснив, що безпосередньо на місце події він не виїжджав. Подія було оформлена як розшукова, а йому були передані матеріали для розгляду. Зазначив, що він безпосередньо відібрав пояснення у свідка ОСОБА_2 , який підтвердив, що безпосередньо бачив, як автомобіль зачепив транспортний засіб його сусідки, після чого свідок пропонував ОСОБА_1 викликати поліцію. Опитавши свідка інспектор поліції викликав ОСОБА_1 , який не ухилявся від явки, та прибув до управління поліції, а також оглянув автомобіль особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Згідно з ст. 124 цього Кодексу передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Згідно диспозиції ст. 122-4 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Відповідно до Правил дорожнього руху, дорожньо-транспортна пригода- це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Пунктом 2.10 а, д Правил дорожнього руху передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди, повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських.

Суб`єктивна сторона правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або евентуального (непрямого) умислу.

Дослідивши матеріали справи приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, 122-4 КУпАП, що стверджується зібраними доказами, що містяться у матеріалах справ про адміністративні правопорушення, а саме:

-протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №623608, №623621 від 25.03.2026р.;

-схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, в якій зафіксована дорожня обстановка і місце розташування транспортного засобу, зафіксовано перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень, отриманих внаслідок ДТП;

-рапортом від 03.03.2026 р.;

-письмовими поясненнями;

-фото та відеозаписами долученими до матеріалів справи:

-поясненнями інспектора поліції, наданими в судовому засіданні.

Так, суд бере до уваги пояснення інспектора поліції, про те що на долучених до протоколу фото, видно залишки скла на бампері автомобіля потерпілої, а також безпосередньо під ним, що було б неможливим, якби фара в транспортному засобі ОСОБА_1 випала та розбилася під час руху.

Суд критично ставиться до доводів ОСОБА_1 про відсутність складу правопорушення, оскільки такі спростовуються долученими до матеріалів справи доказами. Будь яких заяв, клопотань, зокрема про призначення судових експертиз, право на яке було роз`яснено особі, яка притягується до відповідальності, тощо учасники не заявляли.

Свідок ОСОБА_2 неодноразово викликався до суду, однак в судове засідання не прибув, та ОСОБА_1 у судовому засіданні зазначав, що на його думку у справі достатньо доказів для ухвалення судового рішення.

Враховуючи наведене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, 122-4 КУпАП.

Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справа про адміністративне правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомча суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення. Оскільки правопорушення вчинено 06.03.2026 року, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 38, 247, 251, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

постановив:

провадження у адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. ст.124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 цього КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом 10 днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: /підпис/ І.С. Мруць