Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №465/1874/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Єдиний унікальний номер судової справи 465/1874/26

Номер провадження 3/462/2041/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова у складі головуючого судді Галайко Н. М., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції (далі – УПП у Львівській області), електронна пошта: lviv@patrol.police.gov.ua, місцезнаходження: 79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19 про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який раніше протягом року притягався до адміністративної відповідальності, відомостей про наявність встановлених законодавством України пільг немає (дані щодо особи зазначено згідно протоколу),

за ознаками вчинення правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв`язку, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), -

встановив:

І. Рух справи

УПП у Львівській області, 03.03.2026 року (вх. № 6720/26) звернулося у Франківський районний суд м. Львова із матеріалами справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Франківського районного суду м. Львова від 03.03.2026 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю – Коліщук З. М.

Постановою Франківського районного суду м. Львова від 13.03.2026 року повернуто начальнику УПП у Львівській області ДПП для належного оформлення матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

07.04.2026 року (вх. № 11093/26) з ВП № 1 ЛРУП № 2 на адресу Франківського районного суду м. Львова надійшли матеріали вказаної справи після доопрацювання.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Франківського районного суду м. Львова від 07.04.2026 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю – Чорного І. Я.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.04.2026 року справу передано головуючому судді – Коліщук З. М.

Постановою Франківського районного суду м. Львова від 05.05.2026 року повернуто начальнику УПП у Львівській області ДПП матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП для направлення за підсудністю.

Супровідним листом ВП № 1 ЛРУП № 2 № 201347-2026 від 15.06.2026 року стверджується, що справа № 465/1874/26 відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП надійшла у Залізничний районний суд м. Львова 18.06.2026 року (вх. № 16067).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Залізничного районного суду м. Львова від 18.06.2026 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю – Галайко Н. М.

ІІ. Опис обставини, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення

2.1. Щодо протоколу серії ЕПР1 № 594724 від 18.02.2026 року

Згідно вказаного протоколу про адміністративне правопорушення, 18.02.2026 року о 11 год. 25 хв. за адресою: м. Львів, вул. В. Великого, 58 на підставі ч. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» зупинено транспортний засіб «Audi А6», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який керував таким будучи позбавленим такого права Сихівським районним судом м. Львова терміном на 7 років від 05.06.2025 року.

2.2. Правова кваліфікація діяння

Так, порушено вимоги п. 2.1.а Правил дорожнього руху (далі – ПДР). Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковано за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Права та обов`язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП ОСОБА_1 роз`яснені при складанні протоколу.

ІІІ. Щодо явки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 будучи належно та завчасно повідомленим про дату, час та місце розгляду справи про адміністративні правопорушення шляхом скерування судових повісток на його адресу вказану у протоколах, у судове засідання не з`явився, жодних заяв чи клопотань до суду не подавав.

Окрім цього, інформація щодо часу та місця розгляду зазначеної справи розміщувалась на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://zl.lv.court.gov.ua

Враховуючи, що за правилами ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, тому суд на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП вважає можливим розглядати дану справу за відсутності особи щодо якої складено протоколи.

Так, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Така позиція суду узгоджується з рішенням Європейського Суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України» (заява № 36665/02), яке набуло статусу остаточного та відповідно до якого у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. ЄСПЛ неодноразово наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

IV. Правова позиція сторони захисту

У судове засідання уповноважений захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвокат Торопчин О. Д. не з`явився.

Разом з тим, захисник Торопчин О. Д. визначив та зафіксував правову позицію сторони захисту у письмових заявах, поданих до суду за допомогою підсистеми «Електронний суд».

Так, 22.06.2026 року (вх. № 16374) до Залізничного районного суду м. Львова надійшла заява адвоката Торопчина О. Д. (документ сформований в системі «Електронний суд» 20.06.2026 року), у якій захисник зазначив, що інкриміноване ОСОБА_1 правопорушення за своєю юридичною природою не є триваючим. З урахуванням того, що подія, яка стала підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, мала місце 18.02.2026 року, адвокат на підставі приписів ст. 38 КУпАП просив закрити провадження у справі у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Надалі, 25.06.2026 року (вх. № 16729) до Залізничного районного суду м. Львова від адвоката Торопчина О. Д. надійшло клопотання (документ сформований в системі «Електронний суд» 25.06.2026 року), у якому він просив проводити судове засідання без участі сторони захисту, а також у повному обсязі підтримав раніше зафіксовану правову позицію та прохання про закриття провадження у справі на підставі закінчення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

V. Позиція суду

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин цієї справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступних висновків.

Адміністративне провадження є не формальною процедурою, а дієвим інструментом забезпечення захисту прав, свобод і законності у суспільстві. Закон встановлює його основне призначення – не лише реагування на факти порушень, а й запобігання їхнім наслідкам, формування правової культури і поваги до норм, що регулюють суспільні відносини (ст. 1 КУпАП).

Водночас факт певної події сам по собі не є підставою для визнання правопорушення.

Для настання адміністративної відповідальності необхідне одночасне встановлення трьох складових: протиправної дії або бездіяльності, вини особи – умисної або необережної, а також наявності шкоди або реальної загрози охоронюваним законом інтересам (ст. 9 КУпАП). Лише сукупність цих елементів створює правову основу для притягнення до відповідальності.

Таким чином, суд оцінює не просто фактичні обставини, а їхню правову природу, умови та характер, що впливають на кваліфікацію події. Такий підхід забезпечує збалансоване і справедливе застосування закону, що захищає права громадян і підтримує правопорядок.

VІ. Застосоване судом законодавство при розгляді справи (загальні принципи)

Як зазначено у ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

У ч. 2 ст. 38 КУпАП зазначено – якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Визначення на законодавчому рівні у ст. 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.

Слід зазначити, що встановлення законодавцем строку давності притягнення до відповідальності є важливою гарантією прав особи, що випливає з принципу правової визначеності, який є елементом принципу верховенства права. У зв`язку з цим тлумачення положень частини другої ст. 38 КУпАП не може носити довільного характеру та розумітися суто формально.

Так, у справі «Волков проти України» (Оlеksаndr Vоlkov v. Ukraine, рішення від 09.01.2013 року, заява № 21722/11) ЄСПЛ зазначив: «Суд вважає, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними. Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень» (§ 137, 139).

Практика ЄСПЛ не містить конкретних вимог щодо того, яким тривалим має бути строк притягнення до відповідальності, у тому числі до адміністративної, залишаючи це питання на розсуд держави, у першу чергу, законодавця. Проте на думку ЄСПЛ, держави повинні встановити такі строки, при цьому відповідні норми мають відповідати критеріям якості та передбачуваності, що накладає певні обмеження під час їх тлумачення таке тлумачення має бути виключно послідовним роз`ясненням правил кримінальної, адміністративної чи іншої відповідальності, яке повинно бути сумісним з сутністю правопорушення та може бути розумно передбачуваним (ОАО Neftyanaya KompaniyaYukos v. russia, § 571).

У п. 7 ст. 247 КУпАП зазначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

VІІ. Щодо адміністративного провадження

У ч. 2 ст. 38 КУпАП зазначено – якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Визначення на законодавчому рівні у ст. 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.

Слід зазначити, що встановлення законодавцем строку давності притягнення до відповідальності є важливою гарантією прав особи, що випливає з принципу правової визначеності, який є елементом принципу верховенства права. У зв`язку з цим тлумачення положень частини другої ст. 38 КУпАП не може носити довільного характеру та розумітися суто формально.

Так, у справі «Волков проти України» (Оlеksаndr Vоlkov v. Ukraine, рішення від 09.01.2013 року, заява № 21722/11) ЄСПЛ зазначив: «Суд вважає, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними. Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень» (§ 137, 139).

Практика ЄСПЛ не містить конкретних вимог щодо того, яким тривалим має бути строк притягнення до відповідальності, у тому числі до адміністративної, залишаючи це питання на розсуд держави, у першу чергу, законодавця. Проте на думку ЄСПЛ, держави повинні встановити такі строки, при цьому відповідні норми мають відповідати критеріям якості та передбачуваності, що накладає певні обмеження під час їх тлумачення таке тлумачення має бути виключно послідовним роз`ясненням правил кримінальної, адміністративної чи іншої відповідальності, яке повинно бути сумісним з сутністю правопорушення та може бути розумно передбачуваним (ОАО Neftyanaya KompaniyaYukos v. russia, § 571).

VІІI. Накладення адміністративного стягнення та обчислення строків

Із матеріалів справи вбачається, що відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП від 18.02.2026 року, щодо події, яка мала місце 18.02.2026 року.

Первинно вказана справа надійшла на розгляд до Франківського районного суду м. Львова 03.03.2026 року, однак постановами цього суду від 13.03.2026 року та від 05.05.2026 року матеріали справи двічі поверталися до органу поліції для належного оформлення та направлення за підсудністю.

Інкриміноване ОСОБА_1 правопорушення за своєю юридичною природою не є триваючим, у зв`язку з чим перебіг строку давності притягнення до відповідальності розпочався з дня його вчинення та виявлення, тобто з 18.02.2026 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП встановлений законом тримісячний строк накладення адміністративного стягнення закінчився 18.05.2026 року.

У провадження головуючого судді Залізничного районного суду м. Львова Галайко Н. М. дана справа надійшла лише 18.06.2026 року.

Таким чином, на момент надходження матеріалів справи про адміністративне правопорушення до Залізничного районного суду м. Львова строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП, вже минули.

Згідно ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: - про накладення адміністративного стягнення; - про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього Кодексу; - про закриття справи.

Приймаючи до уваги викладене, а також враховуючи безумовні приписи п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суд дійшов висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, що повністю узгоджується із правовою позицією, висловленою стороною захисту.

IX. Щодо вирішення питання судових витрат

Згідно вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Водночас ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи із змісту ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, суд не вбачає підстав для стягнення з ОСОБА_1 судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст. 1, 9, 23, 33, 38, 126, 247, 276-285, 294 КУпАП, суд -

ухвалив:

1. Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП – закрити, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.

2. Порядок оскарження постанови та набрання нею законної сили

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через місцевий суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: Н. М. Галайко