Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №441/618/26 — Городоцький районний суд Львівської області

441/618/26 2/441/702/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

06 липня 2026 року Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Перетятько О.В.,

за участі секретаря Сороки М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Городок Львівської області справу за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Мартин Віри Іванівни до Городоцької міської ради Львівської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими спорудами в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в :

адвокат Мартин В.І. в інтересах ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до Городоцької міської ради Львівської області, просила визнати за позивачкою право власності на житловий будинок з господарськими та надвірними спорудами на АДРЕСА_1 , в порядку спадкування першої черги за законом після смерті батька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , яка до дня смерті проживала та була зареєстрована на АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилася спадщина на майно - житловий будинок з господарськими та надвірними спорудами за вказаною адресою, а також земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,9446 га.

Зазначає, що разом із спадкодавцем без реєстрації проживав її син - ОСОБА_2 , який займався похованням матері, фактично вступив в управління спадковим майном та прийняв спадщину після смерті матері, однак своїх спадкових прав на житловий будинок нотаріально не оформив.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_2 . Позивачка є його дочкою та спадкоємцем першої черги за законом, у визначений законодавством строк звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на частку квартири, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок їй відмовлено через відсутність правовстановлюючого документа та державної реєстрації права власності на це майно.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Мартин В.І. в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином.

Представник Городоцької міської ради Львівської області в судове засідання не з`явився, міський голова Ременяк В.В. подав до суду письмові пояснення, сформовані в системі «Електронний суд» 04 травня 2026 року, у яких позов не заперечив, просив розглядати справу без участі представника міської ради.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи здійснюється у їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно з вимогами статті 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту.

За положеннями статей 1216, 1218 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок та господарські споруди, є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Оскільки ОСОБА_3 померла до ІНФОРМАЦІЯ_3 , до правовідносин, що стосуються прийняття спадщини після її смерті, підлягають застосуванню положення Цивільного кодексу Української РСР 1963 року.

За змістом статей 524, 529 ЦК Української РСР спадкування здійснюється за законом і за заповітом, а спадкоємцями за законом першої черги є діти, дружина і батьки померлого.

Відповідно до статті 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він протягом шести місяців з дня її відкриття фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або подав до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Щодо спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосуванню підлягають положення Цивільного кодексу України в редакції 2004 року.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу спадкування за законом мають право діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно статті 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За правилами статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як роз`яснено у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. Особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , після укладення шлюбу 26 жовтня 1991 року змінила прізвище із « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », її батьком є ОСОБА_2 .

Як убачається із копій свідоцтв про смерть Серія НОМЕР_1 та Серія НОМЕР_2 , ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Із довідки Городоцької міської ради Львівської області № 96 від 23 липня 2025 року вбачається, що ОСОБА_3 до дня смерті проживала у будинку на АДРЕСА_1 . Разом із нею без реєстрації проживав її син ОСОБА_2 , який займався похованням матері та фактично прийняв спадщину, оскільки вступив в управління спадковим майном.

Із довідки Городоцької міської ради Львівської області № 98 від 23 липня 2025 року вбачається, що за житловим будинком ОСОБА_3 у селі Лісновичі Городоцького району Львівської області станом на 1995 рік була закріплена земельна ділянка площею 0,39 га.

Згідно із свідоцтвом про право на спадщину за законом від 24 травня 2007 року ОСОБА_1 є спадкоємцем майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Інші спадкоємці за законом - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - відмовилися від своїх часток у спадщині на користь позивачки.

Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 28 січня 2026 року задоволено позов ОСОБА_1 та визнано недійсними розпорядження голови Городоцької РДА і державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 1, 9446 га, а також визнано за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) загальною площею 1, 9446 га в порядку спадкування за законом.

Як убачається із технічного паспорта на житловий будинок, сформованого 09 березня 2026 року, житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; рік завершення будівництва будинку - 1920, загальна площа будинку становить 57,3 кв.м, житлова площа - 13,6 кв.м.

Із погосподарських книг села Лісновичі вбачається, що спірний будинок обліковувався за господарством ОСОБА_3 як колгоспний двір. Водночас з матеріалів справи убачається, що ОСОБА_3 станом на квітень 1991 року була останнім членом колгоспного двору, а тому після її смерті вказаний будинок підлягає спадкуванню на загальних підставах.

Згідно із звітом про оцінку майна ринкова вартість житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , станом на дату оцінки становить 85 950 гривень.

Як видно із постанови державного нотаріуса Четвертої львівської державної нотаріальної контори Львівської області Мельник Г.Я. від 09 вересня 2025 року, ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса для оформлення спадщини після смерті батька ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1 , однак їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на це нерухоме майно та відсутністю державної реєстрації права власності на житловий будинок.

Отже, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку у цій справі є винятковим способом захисту, оскільки позивачка прийняла спадщину після смерті батька, однак через відсутність правовстановлюючого документа та державної реєстрації права власності спадкодавця позбавлена можливості оформити спадкові права у нотаріальному порядку.

З огляду на вищенаведене, враховуючи фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин та досліджені докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 при житті набула та володіла житловим будинком з господарськими та надвірними спорудами на АДРЕСА_1 правомірно; після її смерті спадщину фактично прийняв її син ОСОБА_2 ; після смерті ОСОБА_2 позивачка як спадкоємець першої черги за законом прийняла спадщину, інші спадкоємці від своїх часток у спадщині відмовилися на її користь, а відповідач позов не заперечує. Тому жодних перешкод для визнання за позивачкою права власності на вищевказаний житловий будинок з господарськими та надвірними спорудами в порядку спадкування за законом після смерті батька немає, відтак позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 13, 81, 89, 90, 211, 247, 258, 259, 265, 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , проживаючою на АДРЕСА_2 ) право власності на житловий будинок з господарськими та надвірними спорудами на АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів до Львівського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя Перетятько О.В.