Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №461/5189/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/5189/26

Провадження №3/461/1996/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2026 року Галицький районний суд м. Львова у складі головуючої судді – Павлюк О. В., розглянувши матеріали, які надійшли від Львівської Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи – начальник групи комунікацій штабу військової частини НОМЕР_1 у військовому званні капітан, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2

за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, –

ВСТАНОВИВ:

Капітан ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою – (на час вчинення правопорушення начальника групи комунікацій штабу військової частини НОМЕР_1 ), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , в у порушення вимог ст. ст.11, 16, 49 Закону України « Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статут Збройних Сил України затверджено Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV, абзацу 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” від 28 лютого 2022 року № 168, абзацу 14 пункту 2 розділу XXXIV “Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану” Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, внаслідок недбалого ставлення в умовах особливого періоду, 03.07.2023 підписав рапорт №2604 про виплату підпорядкованому військовослужбовцю додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень, який не брав безпосередню участь у бойових діях, не забезпечував здійснення заходів та не виконував бойові завдання, який в подальшому став підставою для внесення зазначеної інформації в наказ командира №250-АД від 04.07.2023 та як наслідок безпідставної виплати додаткової винагороди розмірі 50 000 гривень, чим заподіяно майнову шкоду державному бюджету на вказану суму, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Окрім цього, капітан ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою – (на час вчинення правопорушення начальника групи комунікацій штабу військової частини НОМЕР_1 ), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , в у порушення вимог ст. ст.11, 16, 49 Закону України « Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статут Збройних Сил України затверджено Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV, абзацу 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” від 28 лютого 2022 року № 168, абзацу 14 пункту 2 розділу XXXIV “Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану” Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, внаслідок недбалого ставлення в умовах особливого періоду, 03.08.2023 підписав рапорт № 3178 про виплату підпорядкованому військовослужбовцю додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень, який не брав безпосередню участь у бойових діях, не забезпечував здійснення заходів та не виконував бойові завдання, який в подальшому став підставою для внесення зазначеної інформації в наказ командира № 400-АД від 04.08.2023 та як наслідок безпідставної виплати додаткової винагороди розмірі 41 935,49 грн., чим заподіяно майнову шкоду державному бюджету на вказану суму, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Окрім цього, капітан ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою – (на час вчинення правопорушення начальника групи комунікацій штабу військової частини НОМЕР_1 ), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , в у порушення вимог ст. ст.11, 16, 49 Закону України « Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статут Збройних Сил України затверджено Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV, абзацу 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” від 28 лютого 2022 року № 168, абзацу 14 пункту 2 розділу XXXIV “Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану” Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, внаслідок недбалого ставлення в умовах особливого періоду, 04.09.2023 підписав рапорт № 3709 про виплату підпорядкованому військовослужбовцю додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень, який не брав безпосередню участь у бойових діях, не забезпечував здійснення заходів та не виконував бойові завдання, який в подальшому став підставою для внесення зазначеної інформації в наказ командира №453-АД від 05.09.2023 та як наслідок безпідставної виплати додаткової винагороди розмірі 27 419,36 грн., чим заподіяно майнову шкоду державному бюджету на вказану суму, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Окрім цього, капітан ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою – (на час вчинення правопорушення начальника групи комунікацій штабу військової частини НОМЕР_1 ), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , в у порушення вимог ст. ст.11, 16, 49 Закону України « Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статут Збройних Сил України затверджено Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV, абзацу 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” від 28 лютого 2022 року № 168, абзацу 14 пункту 2 розділу XXXIV “Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану” Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, внаслідок недбалого ставлення в умовах особливого періоду, 03.10.2023 підписав рапорт № 4402 про виплату підпорядкованому військовослужбовцю додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень, який не брав безпосередню участь у бойових діях, не забезпечував здійснення заходів та не виконував бойові завдання, який в подальшому став підставою для внесення зазначеної інформації в наказ командира № 512-АД від 04.10.2023 та як наслідок безпідставної виплати додаткової винагороди розмірі 50 000 грн., чим заподіяно майнову шкоду державному бюджету на вказану суму, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Окрім цього, капітан ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою – (на час вчинення правопорушення начальника групи комунікацій штабу військової частини НОМЕР_1 ), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , в у порушення вимог ст. ст.11, 16, 49 Закону України « Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статут Збройних Сил України затверджено Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV, абзацу 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” від 28 лютого 2022 року № 168, абзацу 14 пункту 2 розділу XXXIV “Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану” Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, внаслідок недбалого ставлення в умовах особливого періоду, 04.11.2023 підписав рапорт № 5046 про виплату підпорядкованому військовослужбовцю додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень, який не брав безпосередню участь у бойових діях, не забезпечував здійснення заходів та не виконував бойові завдання, який в подальшому став підставою для внесення зазначеної інформації в наказ командира № 567-АД від 04.11.2023 та як наслідок безпідставної виплати додаткової винагороди розмірі 33 870,97грн., чим заподіяно майнову шкоду державному бюджету на вказану суму, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Окрім цього, капітан ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою – (на час вчинення правопорушення начальника групи комунікацій штабу військової частини НОМЕР_1 ), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , в у порушення вимог ст. ст.11, 16, 49 Закону України « Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статут Збройних Сил України затверджено Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV, абзацу 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” від 28 лютого 2022 року № 168, абзацу 14 пункту 2 розділу XXXIV “Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану” Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, внаслідок недбалого ставлення в умовах особливого періоду, 03.02.2024 підписав рапорт № 643 про виплату підпорядкованому військовослужбовцю додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень, який не брав безпосередню участь у бойових діях, не забезпечував здійснення заходів та не виконував бойові завдання, який в подальшому став підставою для внесення зазначеної інформації в наказ командира № 58-АД від 05.02.2024 та як наслідок безпідставної виплати додаткової винагороди розмірі 50 000грн., чим заподіяно майнову шкоду державному бюджету на вказану суму, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Окрім цього, капітан ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою – (на час вчинення правопорушення начальника групи комунікацій штабу військової частини НОМЕР_1 ), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , в у порушення вимог ст. ст.11, 16, 49 Закону України « Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статут Збройних Сил України затверджено Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV, абзацу 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” від 28 лютого 2022 року № 168, абзацу 14 пункту 2 розділу XXXIV “Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану” Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, внаслідок недбалого ставлення в умовах особливого періоду, 03.03.2024 підписав рапорт № 1413 про виплату підпорядкованому військовослужбовцю додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень, який не брав безпосередню участь у бойових діях, не забезпечував здійснення заходів та не виконував бойові завдання, який в подальшому став підставою для внесення зазначеної інформації в наказ командира № 113-АД від 05.03.2024 та як наслідок безпідставної виплати додаткової винагороди розмірі 50 000грн., чим заподіяно майнову шкоду державному бюджету на вказану суму, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Окрім цього, капітан ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою – (на час вчинення правопорушення начальника групи комунікацій штабу військової частини НОМЕР_1 ), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , в у порушення вимог ст. ст.11, 16, 49 Закону України « Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статут Збройних Сил України затверджено Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV, абзацу 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” від 28 лютого 2022 року № 168, абзацу 14 пункту 2 розділу XXXIV “Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану” Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, внаслідок недбалого ставлення в умовах особливого періоду, 04.04.2024 підписав рапорт № 2182 про виплату підпорядкованому військовослужбовцю додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень, який не брав безпосередню участь у бойових діях, не забезпечував здійснення заходів та не виконував бойові завдання, який в подальшому став підставою для внесення зазначеної інформації в наказ командира № 197-АД від 05.04.2024 та як наслідок безпідставної виплати додаткової винагороди розмірі 50 000грн., чим заподіяно майнову шкоду державному бюджету на вказану суму, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Окрім цього, капітан ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою – (на час вчинення правопорушення начальника групи комунікацій штабу військової частини НОМЕР_1 ), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , в у порушення вимог ст. ст.11, 16, 49 Закону України « Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статут Збройних Сил України затверджено Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV, абзацу 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” від 28 лютого 2022 року № 168, абзацу 14 пункту 2 розділу XXXIV “Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану” Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, внаслідок недбалого ставлення в умовах особливого періоду, 03.05.2024 підписав рапорт № 2715 про виплату підпорядкованому військовослужбовцю додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень, який не брав безпосередню участь у бойових діях, не забезпечував здійснення заходів та не виконував бойові завдання, який в подальшому став підставою для внесення зазначеної інформації в наказ командира № 277-АД від 05.05.2024 та як наслідок безпідставної виплати додаткової винагороди розмірі 33 333,34грн., чим заподіяно майнову шкоду державному бюджету на вказану суму, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

До суду надійшло дев`ять справ про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, та такі розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою).

Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.

Адміністративні матеріали, які надійшли до суду, складені стосовно однієї особи та знаходяться у провадженні одного органу, уповноваженого на їх розгляд, у зв`язку з чим підлягають об`єднанню в одне провадження зі присвоєнням єдиного унікального номера справи 461/5188/26 (провадження 3/461/1996/26).

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, що стверджується матеріалами справи. Скерував 08.07.2026 до суду заяву, у якій просив проводити розгляд справи у його відсутності та зазначив, що вину в інкримінованих правопорушеннях визнає повністю.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року наголосив, що «сторони в розумінні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством ( стаття 1 КУпАП).

Таким чином, у порядку ст. 268 КУпАП у зв`язку з наявністю достатніх даних про повідомлення ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.

У частині 1 ст. 172-15 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби.

У частині 2 цієї ж статті передбачено адміністративну відповідальність за діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду.

У примітці до ст. 172-13 КУпАП визначено, що під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування.

Відповідно до статті 1-4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, військова дисципліна — це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України, яка ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов?язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі, та досягається шляхом виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов?язку, вірності Військовій присязі, особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов?язків, вимог статутів Збройних Сил України, формування правової культури військовослужбовців. Військова дисципліна зобов?язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів, додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Статтю 11 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», якою зобов?язано кожного військовослужбовця свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов?язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов?язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України, поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, які перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», якою зобов?язано виконувати службові обов?язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов?язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», якою передбачено, що військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов?язані завжди пам?ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.

Постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка передбачає розміри та тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Про питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» передбачено, що за період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), – розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Зокрема, відповідно до пункту 2 Наказу Міністерства оборони України № 44 від 25.01.2023 «Про внесення Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», передбачено доповнити Порядок новим розділом «XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану», яким передбачено:

- пунктом 2 передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:

100 000 гривень – тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):

- під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;

- у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;

- із здійснення польотів у районах ведення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою;

- у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії;

- на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);

- з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника;

- з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;

- кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);

- у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів;

- з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

- пунктом 3 передбачено, що райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.

- пунктом 4 передбачено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:

- бойовий наказ (бойове розпорядження);

- журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

- пунктом 8 передбачено, що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини.

Проте, капітан ОСОБА_1 , будучи начальником групи комунікацій штабу військової частини НОМЕР_1 не дотримався вищевказаних вимог законодавства, свої обов`язки належним чином не виконував, вчинив адміністративне порушення, пов`язане з проходженням військової служби, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, стверджується зібраними по справі доказами, а саме:

- протоколами про адміністративне правопорушення № 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82 від 26.06.2026, які відповідають вимогам ст.256 КУпАП, та якими зафіксований час, місце та обставини вчинення правопорушення;

- постановою про часткове закриття кримінального провадження від 26.06.2026;

- наказом командира військової частини НОМЕР_3 № 26/од від 06.02.2026;

- рапортами начальника групи комунікацій в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 , долученими до протоколів, зі змісту яких встановлено, що такі відображають перебіг подій, наведених у протоколах;

- іншими матеріалами справи, які знаходяться в об`єктивному взаємозв`язку між собою.

Аналізуючи докази по цій справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, тобто недбалого ставлення військової службової особи до військової служби, в умовах особливого періоду, доведена повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи особу ОСОБА_1 який раніше не притягався до адміністративної відповідальності, характер вчиненого правопорушення, ступінь вини у скоєному, беручи до уваги те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу, у межах мінімальної межі санкції статті, за якою кваліфіковані правопорушення.

Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 1 січня 2026 року – 3328 грн), що складає 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.172-15, 283-285, 287-289 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Об`єднати в одне провадження справи № 461/5189/26 (провадження № 3/461/1996/26), № 461/5189/26 (провадження № 3/461/1997/26), № 461/5189/26 (провадження № 3/461/1998/26), № 461/5189/26 (провадження № 3/461/1999/26), № 461/5189/26 (провадження № 3/461/2000/26), № 461/5189/26 (провадження № 3/461/2001/26), № 461/5189/26 (провадження № 3/461/2002/26), № 461/5189/26 (провадження № 3/461/2003/26) та № 461/5189/26 (провадження № 3/461/1996/26) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

2. Присвоїти об`єднаній справі номер № 461/5189/26 (провадження № 3/461/1996/26).

3. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

4. Стягнути зі ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в особі Державної судової адміністрації України у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред`являється до виконання прот ягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП правопорушник повинен сплатити штраф не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя Ольга ПАВЛЮК