Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №308/8844/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/8844/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2026 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., за участі особи відносно якої складено протокол – ОСОБА_1 , представника особи відносно якої складено протокол ОСОБА_1 - Леміш О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали поліцейського офіцера громади сектору превенції відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканку АДРЕСА_1

за ч.1 ст. 44 КУпАП, ?

ВСТАНОВИВ:

02.11.2023 року під час проведення санкціонованого обшуку в АДРЕСА_1 , по місцю проживання гр. ОСОБА_1 було виявлено речовину рослинного походження, яка згідно висновку експерта №СЕ-19/107-23/11072-НЗПРАП від 23.11.2023 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонений – канабісом.

Своїми діями ОСОБА_1 скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44 КУпАП – незаконне зберігання наркотичних засобів без мети збуту в невеликих розмірах.

Представник особи відносно якої складено протокол ОСОБА_1 - Леміш О.О. у судовому засідання просив суд закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 на підставі ст. 38 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала доводи представника.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи особи відносно якої складено протокол – ОСОБА_1 , представника особи відносно якої складено протокол ОСОБА_1 - Леміш О.О., суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до положення ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна(умисна або необережна)дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно ч.1 ст. 44 КУпАП незаконне виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

Частина 1 ст. 309 КК України передбачає кримінальну відповідальність за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту.

Законом України про кримінальну відповідальність та Кодексом України про адміністративні правопорушення одночасно передбачено відповідальність за незаконне зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту, а тому з огляду на норму ч. 2 ст. 9 КУпАП особу, може бути притягнуто до адміністративної відповідальності лише при наявності постанови про закриття кримінального провадження по такому факту, у зв`язку із відсутністю в діях цієї особи складу злочину, передбаченого ст. 309 Кримінального кодексу України.

Згідно з ст. 284 КПК України у випадку встановлення відсутності в діянні певної особи складу кримінального правопорушення, слідчий, прокурор приймає постанову про закриття кримінального провадження.

Таким чином, єдиним та допустимим доказом відсутності в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, може бути постанова слідчого чи прокурора про закриття провадження у справі, яка до матеріалів справи не долучена.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 44 КУпАП стверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №770316 від 08.06.2026 року, даними висновку експерта №СЕ-19/107-23/11072-НЗПРАП від 23.11.2023 року та іншими матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що ОСОБА_1 своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.44 КУпАП незаконне зберігання, наркотичних засобів без мети збуту в невеликих розмірах.

Відповідно до ч. 2ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Таким чином, з моменту вчинення правопорушення 02.11.2023 р., на момент розгляду справи сплив строк накладення адміністративного стягнення передбачений ст. 38 КпАП України.

Законодавче регулювання питання закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення у зв`язку зі спливом строків накладення адміністративного стягнення здійснюється, зокрема, ст.38, п. 7 ч 1 ст.247 КУпАП.

Обставини, що виключають провадження по справі про адміністративне правопорушення визначені статтею 247 КУпАП. Відповідно до п. 7 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Слід зазначити, що під строком розуміють тривалість часу, з початком перебігу або із спливом якого правові норми пов`язують настання певних юридичних наслідків.

Як вбачається зі змісту п. 7 ч. 1ст. 247 КУпАП, законодавець передбачає такі правові наслідки спливу строку, як закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Приймаючи до уваги конкретні обставини справи, приходжу до висновку, що провадження по справі, підлягає закриттю в зв`язку зі спливом строку притягнення до адміністративної відповідальності на підставі п.7ст. 247 КпАП України.

Відповідно до вимог ст. 283 КУпАП, постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити, зокрема, опис обставин, встановлених при розгляді справи, зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, прийняте по справі рішення.

Статтями 245, 252, 280 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з`ясовані всебічно, повно і об`єктивно в їх сукупності.

При цьому суд при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, і винести постанову, зміст якої має відповідати вимогам ст. 283 КУпАП.

Пунктом 7 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Правовий аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що застосування п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе лише у випадку встановлення судом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні такого правопорушення провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою обставиною, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні адміністративного правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі №910/18319/16, від 16 квітня 2019 року у справі №927/623/18.

Отже, аналіз положень ст. 38 та п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАПсвідчить про те, що наслідком закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення є лише звільнення особи від накладення адміністративного стягнення.

При цьому суд звертає увагу і на те, що закриття справи із підстав, вказаних у п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП не передбачає звільнення особи від адміністративної відповідальності, наслідком чого була б відсутність підстав для визнання вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Аналогічні висновки містяться у рішеннях ЄСПЛ, який, здійснюючи тлумачення положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вказує, що встановлення вини особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, є правильним навіть при закритті провадження у справі за строками давності і не порушує презумпції невинуватості особи (рішення ЄСПЛ від 25 серпня 1987 року «Лутц проти Німеччини»).

З урахуванням наведеного встановлення вини особи є обов`язковим при доведеності вчинення нею будь-якого адміністративного правопорушення, в тому числі, і у випадку закриття справи із нереабілітуючих підстав.

Отже, закриття провадження у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення, обов`язково передує встановлення наявності або відсутності вини особи, оскільки лише на етапі вирішення питання про накладення адміністративного стягнення, тобто, після встановлення вини особи, суд перевіряє строки, передбачені ст. 38 КУпАП.

Приймаючи до уваги конкретні обставини справи, приходжу до висновку, що провадження по справі, підлягає закриттю в зв`язку зі спливом строку накладення адміністративного стягнення на підставі п.7 ст.247 КпАП України.

Слід зазначити, що матеріали протоколу про адміністративне правопорушення надійшли до суду 17.06.2026 року, вже з пропущенням строку накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст.cт. 38, 44 ч. 1, 283-285КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44 КпАП України.

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 44 КпАП України закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП України.

Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца