Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №303/3107/26 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/3107/26

Провадження № 3-в/303/11/26

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

П О С Т А Н О В А

08 липня 2026 року м. Мукачево

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Сідун В.М., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Сидоренко Володимира Вікторовича про розстрочку виконання постанови суду в частині сплати штрафу у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

Постановою Мукачівського міськрайонного суду від 23.06.2026 ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_1 ) визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати відносно нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.

29.06.2026 представник ОСОБА_1 – адвокат Сидоренко В.В. звернувся до суду із заявою про розстрочку виконання вказаної постанови суду в частині сплати штрафу на два роки, обґрунтовуючи її скрутним матеріальним становищем ОСОБА_1 .

У судове засідання ОСОБА_1 та її представник не з`явились, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду заяви.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, приходжу до наступного.

Як зазначено вище, Мукачівським міськрайонним судом постановлено рішення щодо накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_1 ) визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати відносно нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.

ОСОБА_1 звернулася із заявою про розстрочку сплати, накладеного на неї адміністративного стягнення.

Статтею 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, виправних чи громадських робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання на строк до одного місяця. Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Згідно частини 1 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Водночас суд не знаходить підстав для задоволення заяви в повному обсязі та надання розстрочки строком на два роки, як про це просить заявник.

Вирішуючи питання про тривалість розстрочки, суд виходить із необхідності дотримання балансу між інтересами особи, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, та публічним інтересом у забезпеченні реального, своєчасного і невідворотного виконання судового рішення.

Надання розстрочки на надмірно тривалий строк фактично призведе до необґрунтованого відтермінування виконання постанови суду та нівелює превентивну й виховну мету адміністративного стягнення, визначену статтею 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення. При цьому, заявником не надано належних та достатніх доказів, які б свідчили про наявність виключних обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання постанови суду у більш короткий строк або обґрунтовували необхідність розстрочки саме на два роки.

Суд враховує доводи заявника щодо скрутного матеріального становища, однак сам по собі факт обмежених доходів не є безумовною підставою для надання максимально тривалої розстрочки. На думку суду, розстрочка строком на десять місяців забезпечить реальну можливість виконання постанови суду без надмірного фінансового навантаження для особи та водночас відповідатиме принципу обов`язковості судових рішень і цілям адміністративної відповідальності.

За таких обставин суд доходить висновку, що заява підлягає частковому задоволенню шляхом надання розстрочки сплати штрафу строком на десять місяців із щомісячною сплатою рівних частин штрафу, а в решті вимог щодо надання розстрочки строком на два роки слід відмовити.

Таким чином, клопотання про розстрочку сплати, накладеного на ОСОБА_1 штрафу підлягає до часткового задоволення.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 268, 267, 280, 282-284, 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката Сидоренко Володимира Вікторовича про розстрочку виконання постанови суду в частині сплати штрафу у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП – задовольнити частково.

Розстрочити ОСОБА_1 сплату адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 гривень на 10 (десять) місяців, встановивши щомісячний платіж у сумі 3400,00 гривень (три тисячі чотириста гривень, 00 копійок).

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Мукачівського

міськрайонного суду Владислав СІДУН