Суд: Олександрівський районний суд Донецької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби
Дата: 07 липня 2026 р.
Справа: №933/933/26
Суддя: Попович І. А.
Провадження № 3/933/642/26
Справа № 933/933/26
П О С Т А Н О В А
Іменем України
08 липня 2026 року селище Олександрівка
Суддя Олександрівського районного суду Донецької області Попович І.А., розглянувши матеріали справи, які надійшли від військового коменданта ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
- ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП роз`яснено при складанні протоколу,
- за ч. 3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
07.07.2026 року суддею Олександрівського районного суду Донецької області Попович І.А. отримана справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.
За вимогами ч. 2 ст. 277 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 172-10 - 172-20 КУпАП розглядаються протягом доби.
Судове засідання було призначено на 09 год. 30 хв. 08.07.2026 року.
ОСОБА_1 самовільно залишив і був відсутній у місці тимчасового
розташування підрозділу військової частини НОМЕР_3 , що розташована на території, яка підсудна Олександрівському районному суду Донецької області з 08:00 год. 30.06.2026 року по 19:40 год. 30.06.2026 року без поважних причин.
ОСОБА_1 усудове засідання не з`явився, у матеріалах справи наявна його заява про розгляд справи без його участі. Вину визнає, з протоколом ознайомлений та згідний з ним (а.с.9-10).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 172-20 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.
Справу може бути розглянуто без участі особи, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
На підставі викладеного, суддя дійшов до висновку про можливість розглянути справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суддя, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
У судовому засіданні суддею досліджені: протокол про адміністративне правопорушення серії ДНК/О № 455 від 01.07.2026 року та додані до нього матеріали.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ДНК/О № 455 від 01.07.2026 року, містить відомості про те, що ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, проходячи її у військовій частині НОМЕР_3 протиправно, всупереч інтересам військової служби, на порушення своїх статутних обов`язків, був відсутній у місці тимчасового розташування підрозділу військової частини НОМЕР_3 на території, яка підсудна Олександрівському районному суду Донецької області з 08:00 год. 30.06.2026 року по 19:40 год. 30.06.2026 року без поважних причин,чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.
Відповідно до пояснень викладених у протоколі, ОСОБА_1 вину визнав та просив прийняти відносно нього найменш суворе покарання.
Протокол про адміністративне правопорушення підписаний особою, яка його склала, та ОСОБА_1 (а.с.3-7).
Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 (а.с.8), він невчасно повернувся з відпустки, оскільки прибувши в м. Дніпро, не було автобуса, який їхав в потрібному напрямку, і він був змушений залишитись ночувати там. Після прибуття необхідного автобуса він прибув до розташування підрозділу.
Командиром в/ч НОМЕР_3 складена доповідь про самовільне залишення військової частини ОСОБА_1 ,яке було виявлено під час перевірки наявності особового складу (а.с.11).
Доповідь про повернення ОСОБА_1 до в/ч о 19:40 год. 30.06.2026 року (а.с.12).
ОСОБА_1 є військовослужбовцем (а.с.15).
Частина 3 статті 172-11 КУпАП передбачає відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.
Строк дії воєнного стану в Україні продовжено до теперішнього часу.
Суддя, оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю дійшов до висновку, що вина ОСОБА_1 поза розумним сумнівом повністю доведена у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, як самовільне залишення військової частини тривалістю до десяти діб.
Європейський суд з прав людини у справі "Скоппола проти Італії" від 17.09.2009 року зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. При цьому ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обов`язково повинне відповідати принципу пропорційності. "Справедливий баланс" має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе "індивідуальний надмірний тягар" (рішення у справі від 02.11.2004 р. "Трегубенко проти України").
Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Системний аналіз та юридичний зміст положень ч. 2 ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа. Відмінність у складі правопорушення (як в цілому, так і в конкретних його елементах) дає підстави для притягнення особи до різних видів юридичної відповідальності. Також, юридична відповідальність встановлюється за скоєння конкретного правопорушення конкретною особою, тобто вона має індивідуальний характер і характеризується, зокрема наявністю системи покарань та стягнень, можливістю призначення більш м`якого покарання та звільнення від нього тощо. Цей принцип забезпечується можливістю застосування виду юридичної відповідальності в залежності від ступеня суспільної небезпечності скоєного правопорушення. При цьому, принцип індивідуалізації відповідальності знаходить також свій вираз в тому, що при призначенні покарання (стягнення) мають враховуватися всі особливості та обставини справи, характер правопорушення, ступінь здійснення винною особою протиправного наміру, ступінь вини, властиві їй індивідуальні риси, спосіб життя, мотиви скоєння правопорушення і інше.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд враховує вимоги ст.ст. 23, 33 КУпАП, в силу яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого правопорушення орган, посадова особа, уповноважені вирішувати справу, можуть звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_3 , став на захист незалежності та територіальної цілісності України, безпосередньо приймає участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, вчинив незначне правопорушення, оскільки був відсутній в підрозділі менше доби, а саме: з 08:00 год. 30.06.2026 року по 19:40 год. 30.06.2026 року з незалежним від нього причини - відсутність транспортного сполучення, яке обумовлено напруженою ситуацією в Донецькій області,суддя дійшов до висновку про можливість на підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв`язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, відповідно до встановлених у судовому засіданні обставин, обмежившись усним зауваженням.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення не підлягає стягненню відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП, оскільки судом порушника звільнено від адміністративної відповідальності.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, ч. 3 ст. 172-11, 213, 221, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звільнити від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, у зв`язку із малозначністю вчиненого правопорушення та оголосити йому усне зауваження.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП - закрити.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Олександрівський районний суд Донецької області.
Суддя Олександрівського
районного суду Попович І.А.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua