Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №751/1841/25 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 751/1841/25 Головуючий у 1 інстанції Топіха Р. М.

Провадження № 33/4823/632/26

Категорія - ч.1 ст.483 МК України

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2026 року місто Чернігів

Суддя Чернігівського апеляційного суду Гуренко М.О., розглянувши апеляційну скаргу представника Чернігівської митниці Т.В. Назарчук на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 червня 2026 року щодо заяви захисника Козачук Н.Ю. в інтересах ОСОБА_1 про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення порушення митних правил за ч.1 ст. 483 МК України,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 червня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , звільнено від стягнення, призначеного постановою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 31 березня 2025 року, на підставі п. 9-50 Розділу ХХІ «Прикінцевих та перехідних положень» МК України.

На вказану постанову представник Чернігівської митниці Т.В. Назарчук подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 червня 2026 року у справі про порушення митних правил від 03.02.2026 №0009/UA102000/2025 за ч.1 ст.483 МК України відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (справа №751/1841, провадження №3-в/751/16/26) та прийняти нову постанову у справі, згідно з якою відмовити повністю у задоволенні заяви захисника Козачук Н.Ю. в інтересах ОСОБА_1 про звільнення ОСОБА_1 від стягнення за вчинення порушення митних правил за ч.1 ст. 483 МК України.

Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, як такий, що був пропущений з поважних причин, а саме у зв`язку з несвоєчасним направленням та несвоєчасним розміщенням у електронному реєстрі судом першої інстанції рішення суду, тобто поза межами строку на апеляційне оскарження, що позбавило митницю можливості своєчасноознайомитись з постановою та визначитись з підставами для апеляційного оскарження, підготувати та подати апеляційну скаргу у строк, встановлений статтею 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Перевіривши інформацію з ЄДРСР судом встановлено, що 15 червня 2026 року Чернігівській митниці було надано загальний доступ до постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 червня 2026 року.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання апелянта підлягає задоволенню, та йому слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, який ним пропущений з поважних причин.

В судовому засіданні апеляційного суду представник Чернігівської митниці Т.В. Назарчук підтримала свою апеляційну скаргу, просила її задовольнити.

Захисник Козачук Н.Ю. та її підзахисний ОСОБА_1 заперечували проти задоволення апеляційної скарги представника Чернігівської митниці.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що у матеріалах заяви захисника відсутні належні документальні підтвердження факту передачі транспортного засобу марки «DodgeCaliber», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , будь-якому набувачу гуманітарної допомоги, визначеному пунктом 9?? розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України.

Вказує, що акт приймання-передачі транспортного засобу, на який посилається сторона захисту, не може бути врахований як належний доказ, оскільки згідно з актом службового розслідування посадова особа військової частини НОМЕР_3 його не підписувала.

Зазначає, що актом службового розслідування встановлено, що транспортний засіб марки «DodgeCaliber»,реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , на обліку у військовій частині НОМЕР_3 не перебував, документи щодо його отримання відсутні, довіреність на його отримання не видавалася, а місцезнаходження автомобіля не встановлено.

На думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, оскільки не встановив наявності передбаченої законом умови – документального підтвердження факту передачі транспортного засобу набувачу гуманітарної допомоги.

Вважає, що судом неправильно застосовано положення пункту 9-50 розділу XXI МК України, а висновок про добросовісність поведінки ОСОБА_1 не може замінювати передбачене законом документальне підтвердження передачі транспортного засобу.

Просить апеляційний суд скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні заяви захисника адвоката Козачук Н.Ю. про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності.

Переглянувши справу за апеляційною скаргою, заслухавши апелянта - представника Чернігівської митниці, захисника Козачук Н.Ю., особу звільнену від стягнення ОСОБА_1 вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню із прийняттям нової з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 245, 280, 283 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з`ясовані всебічно, повно й об`єктивно в їх сукупності. Доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Із матеріалів справи вбачається, що постановою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 31 березня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 38 776 гривень, з конфіскацією безпосереднього предмету порушення митних правил – транспортного засобу марки «DODGE CALIBER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_4 , на користь держави.

Вказаною постановою встановлено, що 16 травня 2023 року о 15 годині

07 хвилин ОСОБА_1 через пункт пропуску «Устилуг-Зосин» Волинської митниці вчинив переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю товару – транспортного засобу марки «DODGE CALIBER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_4 , шляхом подання митному органу, як підстави для його переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо одержувача товару, а саме листа військової частини НОМЕР_3 від 15 травня 2023 року № 1327/24 та декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 16 травня 2023 року, що містять неправдиві відомості про одержувача: «Військова частина НОМЕР_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ».

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 06 червня 2025 року апеляційну скаргу захисника Козачук Н.Ю. залишено без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 31 березня 2025 року щодо ОСОБА_1 – без зміни.

Постановою судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 червня 2026 року ОСОБА_1 , звільнено від стягнення, призначеного постановою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 31 березня 2025 року, на підставі п. 9-50 Розділу ХХІ «Прикінцевих та перехідних положень» МК України.

Відповідно до ст. 304 КУпАП питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом посадовою особою), який виніс постанову. Питання припинення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення врегульовані ст. 302 КУпАП, згідно якої за наявності обставин, зазначених у пунктах 5, 6 і 9 статті 247 КУпАП, орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, припиняє її виконання. Зокрема пункт 5 ст. 247 КУпАП передбачає закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з виданням акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення.

Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо деяких питань адміністративної відповідальності за порушеннямитних правил, уточнення порядку виконання окремих митних процедур та усунення термінологічних неузгодженостей» від 5 березня 2025 року № 4323-ІХ, який введено в дію 04 липня 2025 року, ззділ XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МК України доповнено п. 9-50такого кого змісту: «особа звільняється від адміністративної відповідальності за вчинення порушень митних правил, передбачених статтями 483 і 485 КУпАП, у разі добровільної (без попереднього або наступного відшкодування вартості) передачі Збройним Силам України, добровольчим формуванням територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з`єднанням, військовим частинам, підрозділам, а також військовослужбовцям для використання під час здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, безпеки населення та захисту інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі в цьому пункті - набувачі гуманітарної допомоги), транспортних засобів, що класифікуються у товарних позиціях 8703, 8704 згідно з УКТ ЗЕД, ввезених на митну територію України та визнаних гуманітарною допомогою у період з 24 лютого 2022 року до 1 квітня 2024 року, за умови документального підтвердження факту передачі таких транспортних засобів будь-якому набувачу гуманітарної допомоги, зазначеному у цьому пункті.

За змістом ст. 252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Апеляційний суд погоджується із твердженням апелянта, що судом невірно врахована заява громадянина ОСОБА_2 від 21.05.2025, оскільки в даній заяві останній посилається як на підтвердження отримання автомобіля акта приймання-передачі транспортного засобу за підписом ТВО командира в/ч НОМЕР_3 - ОСОБА_3 , який, відповідно до акта №37773/09 від 21.09.2025 р. службового розслідування за фактом не постановки на облік транспортного засобу марки «DODGECALIBER» та встановлення фактичного місця знаходження транспортного засобу.

Підполковником ОСОБА_4 не підписувався, отже, не може враховуватися як документальне підтвердження факту передачі вищезазначеного транспортного засобу.

Судом при розгляді заяви захисника ОСОБА_1 - адвоката Козачук Н.Ю. про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності враховано, що в акті службового розслідування зазначено, що довіреність (доручення) на отримання транспортного засобу марки «DODGE», модель «CALIBER», фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_3 не видавалися. Транспортний засіб марки «DODGE», модель «CALIBER», на обліку у військовій частині НОМЕР_3 не перебуває та не перебував, його фактичне місцезнаходження встановити не вбачається можливим.

За даним фатом внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025050010046021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Отже в заяві захисника ОСОБА_1 - адвоката Козачук Н.Ю. про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та доданих до неї матеріалах відсутні будь-які документальні підтвердження факту передачі транспортного засобу марки «DodgeCaliber», будь-якому набувачу гуманітарної допомоги, зазначеному у пункті 9-50 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МК України.

Суд апеляційної інстанції також погоджується з висновком місцевого суду про те, що положення п. 9-50 Розділу XXI МК України є нормою, яка пом`якшує адміністративну відповідальність, а тому відповідно до ч. 2 ст. 8 КУпАП та ч. 3 ст. 3 МК України має зворотну дію в часі.

Разом з тим сама по собі наявність ретроактивної норми не звільняє суд від обов`язку встановити наявність усіх передбачених нею умов.

Відповідно до п. 9-50 Розділу XXI МК України обов`язковою умовою звільнення особи від адміністративної відповідальності є документальне підтвердження факту передачі транспортного засобу відповідному набувачу гуманітарної допомоги.

Отже, саме документальне підтвердження передачі транспортного засобу є юридичним фактом, з наявністю якого закон пов`язує можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності.

З матеріалів справи вбачається, що: транспортний засіб на облік у військовій частині НОМЕР_3 не ставився; акт приймання-передачі транспортного засобу відсутній; довіреність на його отримання не оформлювалася; місцезнаходження автомобіля не встановлено; за фактом можливого незаконного заволодіння транспортним засобом здійснюється досудове розслідування.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово наголошував, що у справах про порушення митних правил висновки суду мають ґрунтуватися на належних, допустимих та достатніх доказах, а не на припущеннях. При цьому встановлення обставин, які виключають або усувають адміністративну відповідальність особи, також потребує належного доказового підтвердження.

Суд першої інстанції, визнаючи достатніми пояснення ОСОБА_2 та висновки службового розслідування за відсутності документів про прийняття транспортного засобу військовою частиною, фактично підмінив встановлену законом вимогу щодо документального підтвердження передачі транспортного засобу оцінкою добросовісності поведінки особи.

п. 9-50 Розділу XXI МК України не пов`язує звільнення від відповідальності з добросовісністю намірів особи, а вимагає наявності належного документального підтвердження передачі транспортного засобу.

Відповідно до ст. 304 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Поряд з тим Положення ст.304 КУпАП не наділяють суд повноваженнями здійснювати перегляд постанови, яка набрала законної сили, або змінювати її правові наслідки поза межами процедур, прямо передбачених законом.

Застосовуючи положення п. 9-50 Розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України на стадії виконання постанови, суд першої інстанції фактично змінив наслідки судового рішення, яке набрало законної сили та було перевірене судом апеляційної інстанції.

Такий підхід суперечить принципу правової визначеності.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 813/2646/18 зазначила, що гарантія остаточності та обов`язковості судових рішень є складовою принципу правової визначеності та означає, що остаточне рішення компетентного суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим як для сторін процесу, так і для суду, який його ухвалив, і не може переглядатися поза встановленою законом процедурою.

Аналогічний підхід викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, де наголошено, що принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання та виконуваність судових рішень.

Суд апеляційної інстанції також враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постановах від 16 січня 2019 року у справі № 755/10947/17, від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц, від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц, відповідно до якої принцип правової визначеності (resjudicata) вимагає поваги до остаточного судового рішення та виключає можливість його фактичного перегляду поза процедурами, прямо передбаченими законом.

Оскільки постанова Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31 березня 2025 року набрала законної сили та була залишена без змін постановою апеляційного суду, суд першої інстанції, вирішуючи питання в порядку ст. 304 КУпАП, не був наділений повноваженнями змінювати правові наслідки зазначеного рішення шляхом звільнення особи від призначеного адміністративного стягнення.

Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП,ст. 483, п.9-50 Розділу XXI МК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Поновити представнику Чернігівської митниці Т.В. Назарчук строк на апеляційне оскарження постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 червня 2026 року.

Апеляційну скаргу представника Чернігівської митниці Т.В. Назарчук - задовольнити.

Постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 червня 2026 року – скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні заяви захисника Козачук Н.Ю. в інтересах ОСОБА_1 про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від стягнення, призначеного постановою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 31 березня 2025 року, на підставі п. 9-50 Розділу ХХІ «Прикінцевих та перехідних положень» Митного кодексу України – відмовити .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, оскарженню не підлягає.

СуддяМ.О. Гуренко