Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №468/218/26 — Миколаївський апеляційний суд

08.07.26

22-ц/812/1198/26

Єдиний унікальний номер судової справи 468/218/26

Номер провадження 22-ц/812/1198/26

Доповідач апеляційного суду Серебрякова Т.В.

Постанова

Іменем України

08 липня 2026 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

головуючого Серебрякової Т.В.,

суддів: Коломієць В.В., Тищук Н.О.,

з секретарем судового засідання – Коростієнко Н.С.,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

переглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Миколаївського апеляційного суду за апеляційною скаргою Комунального закладу «Баштанський міський будинок культури Баштанської міської ради Миколаївської області» рішення, яке ухвалене Баштанським районним судом Миколаївської області 24 березня 2026 року під головуванням судді Янчука С.В. о 16 год. 45 хв. в приміщені цього ж суду, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Баштанський міський будинок культури Баштанської міської ради Миколаївської області» про визнання протиправними (незаконними) дії роботодавця щодо незабезпечення належних умов праці,

УСТАНОВИЛА:

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Комунального закладу «Баштанський міський будинок культури Баштанської міської ради Миколаївської області» (далі – КЗ «Баштанський міський будинок культури») про визнання протиправними (незаконними) дії роботодавця щодо незабезпечення належних умов праці.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що вона працює на посаді директора Плющівського сільського Будинку культури, який є структурним підрозділом КЗ «Баштанський міський будинок культури».

З листопада 2025 року розпочалися системні довготривалі відключення електроенергії, які тривали по день подачі позову. Тривалість відключень становила від 5 до 6 робочих годин щодня (розклад роботи Плющівського СБК згідно з наказом КЗ «Баштанський міський будинок культури» від 29 жовтня 2025 року за №86 становить: понеділок, середа, субота, неділя - 08:00 - 17:00, п`ятниця -10:30 - 13:30, 14:00 - 17:00, вихідний день - вівторок).

В приміщенні Плющівського СБК дві кімнати (інформаційно-виставкова та гурткової роботи), які опалюються кондиціонерами в опалювальний період, але не працюють під час відключень електропостачання. В зв`язку з тривалими відключеннями електроенергії та особливостями системи опалення (кондиціонери), температура в робочих приміщеннях Плющівського сільського будинку культури становить від +4°C до - 5°C.

24 листопада 2025 року на початку опалювального сезону (офіційні межі опалювального періоду - з 01 листопада 2025 року по 31 березня 2026 року), позивач зверталася до КЗ «Баштанський міський будинок культури» з листом щодо запровадження частково дистанційної форми роботи на час відсутності електроенергії (відповідно до ст.60-2 КЗпП), зазначивши, що робота буде виконуватися в повному обсязі.

26 листопада 2025 року отримано лист КЗ «Баштанський міський будинок культури» за №252.02-09, в якому зазначалося, що розпорядчі документи про введення дистанційної роботи в закладах клубного типу не приймалися, а характер роботи працівників таких закладів передбачає виконання посадових обов`язків в очному режимі та вказано, що в зв`язку з цим немає підстав для надання дозволу на дистанційну форму роботи.

На думку позивача, працівники будинку культури можуть виконувати значну частину своїх обов`язків дистанційно, а саме: розробка сценаріїв свят, розважальних програм, виставок, складання планів роботи, підбір репертуару для творчих колективів, підготовка презентацій та матеріалу для публікацій на сторінці закладу в соцмережах, створення буклетів, відеороликів, робота з вхідною та вихідною документацією, оформлення репертуарних збірників та журналів обліку роботи, виготовлення реквізиту та іншу організаційно- підготовчу роботу.

27 листопада 2025 року позивачем направлено до КЗ «Баштанський міський будинок культури» лист за №230 з проханням забезпечити Плющівський сільський будинок культури генератором та пальним.

06 грудня 2025 року отримано лист КЗ «Баштанський міський будинок культури» від 05 грудня 2025 року за №262.02-09, в якому знову зазначено, що відсутні підстави для переходу на дистанційну роботу. Цим же листом директор КЗ «Баштанський міський будинок культури» Крамаренко О.Б. вимагала забезпечити виконання працівниками Плющівського сільського будинку культури своїх обов`язків у встановленому очному режимі.

08 грудня 2025 року позивачем повторно надіслано лист до КЗ «Баштанський міський будинок культури» з проханням забезпечити Плющівський сільський будинок культури генератором та пальним.

Але, 17 грудня 2025 року отримано лист КЗ «Баштанський міський будинок культури» від 16 грудня 2025 року за № 266.02-09, в якому повідомлялося, що видатки на генератор не передбачені.

Аналогічний лист направлено і до відділу розвитку культури і туризму виконавчого комітету Баштанської міської ради, але звернення було проігноровано. Письмової відповіді позивачем не було отримано. У ході телефонного спілкування з начальником відділу розвитку культури і туризму було отримано відмову у запровадженні частково дистанційної роботи.

За фактом грубого порушення законодавства про працю позивачем було подано заяву до поліції про вчинення кримінального правопорушення за ст.172 КК України.

На думку позивача, відповідачем свідомо ігноруються норми Закону України про охорону праці.

Посилаючись на санітарні норми (ДСН 3.3.6.042-99), позивач вказувала, що температура повітря в приміщенні для категорій робіт з незначним фізичним напруженням не може бути нижчою за +18°C. Температура - 5°C є прямим порушенням цих норм.

Незважаючи на тривалі відключення електроенергії, що призвели до припинення опалення робочих приміщень Плющівського сільського будинку культури, відповідач не вжив жодних заходів для створення належних умов праці, навіть після звернень до поліції. Зокрема: не було забезпечено приміщення для обігріву в період відключення електропостачання, відповідач не запропонував альтернативних варіантів роботи очно в приміщеннях, обладнаних автономними джерелами живлення для обігріву.

На думку позивача, дії відповідача, що полягають у примушуванні до роботи в умовах, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, та відмові в організації часткової дистанційної роботи в період відключень енергопостачання під час воєнного стану, є протиправними.

Посилаючись на викладене, позивач просила визнати протиправними дії КЗ «Баштанський міський будинок культури» щодо незабезпечення належних (температурних), безпечних і здорових умов праці у приміщеннях Плющівського сільського будинку культури, як структурного підрозділу КЗ «Баштанський міський будинок культури» в опалювальний період 2025-2026 роки.

У відзиві на позов відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не розкрито, в чому саме вбачаються протиправні дії роботодавця та відсутній причино-наслідковий зв`язок порушення в частині забезпечення належних умов праці, не надано доказів, які б свідчили про загрозу роботи Плющівського сільського будинку культури та настання негативних наслідків.

Вважав, що надані позивачем акти замірювання температури повітря в приміщеннях Плющівського сільського будинку культури не мають юридичної сили та не є належними доказами у справі, оскільки були підписані неправомочною комісією, яка має бути створена розпорядчим документом за погодженням із засновником та включення до складу комісії представника останнього. Тривалі відключення електроенергії обумовленні об`єктивними причинами, що не залежать напряму від дій (бездіяльності) відповідача. Крім того, позивачем не надано доказів того, які саме її трудові права було порушено роботодавцем. Забезпечення Плющівського сільського будинку культури генератором не представлялось можливим через відсутність відповідної пропозиції позивача та особливості його придбання бюджетною установою.

Рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 24 березня 2026 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправними дії КЗ «Баштанський міський будинок культури» щодо незабезпечення належних (температурних), безпечних і здорових умов праці в приміщеннях Плющівського сільського будинку культури структурного підрозділу КЗ «Баштанський міський будинок культури» в опалювальний період 2025-2026 роки.

Стягнуто з КЗ «Баштанський міський будинок культури» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1 331 грн. 20 коп.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з його підставності, доведеності заявлених позовних вимог.

В апеляційній скарзі КЗ «Баштанський міський будинок культури», посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду та ухвалити у справі нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Відповідач вказував, що районний суд не з`ясував всіх істотних обставин справи, зокрема: не встановив об`єктивних причин погіршення умов праці; не дослідив вплив воєнного стану та енергетичної кризи; не перевірив наявність реальної можливості у відповідача забезпечити належні умови праці; не дослідив бюджетні обмеження діяльності відповідача. Натомість встановлено, що перебої з електропостачанням були спричинені не з вини роботодавця, а з введенням воєнного стану, масованими обстрілами енергетичної інфраструктури, запровадженням графіків аварійних та стабілізаційних відключень та загальною енергетичною нестабільністю.

Зазначені обставини мають об`єктивний характер та не залежать від волі роботодавця.

Також відповідач зазначав, що суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність дій відповідача без належного встановлення вини відповідача, причинно-наслідкового зв`язку між його діями та порушенням прав позивача, реальної можливості усунення негативних наслідків.

Погіршення умов праці мало тимчасовий характер, воно було спричинене зовнішніми факторами, відсутні докази бездіяльності відповідача та не встановлено вину.

Суд не врахував загальновідомі факти, які відповідно до ст.79 ЦПК України не потребують доказування, а саме: системні відключення електроенергії та наслідки ракетних обстрілів енергетики. Загальновідомі обставини не потребують доказуванню ті підлягають врахуванню судом.

Зазначено, що суд безпідставно дійшов висновку щодо можливості встановлення роботодавцем автономного електроживлення, повністю проігнорувавши факт того, що КЗ «Баштанський міський будинок культури» є бюджетною установою, стовідсотково фінансується з місцевого бюджету за попередньо погодженим та затвердженим кошторисом видатків на відповідний бюджетний період.

Також звернуто увагу, що відповідач є юридичною особою, комунальним закладом Баштанської міської ради – органу місцевого самоврядування. Відповідно до визначених термінів у кодексі адміністративного судочинства є суб`єктом владних повноважень, а тому вирішення спору мало бути віднесено до публічно-правових відносин.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , посилаючись на необґрунтованість її доводів, просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в ст.263 ЦПК України.

Так, відповідно до ч.ч.1,2,5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення таким вимогам не відповідає.

Так, забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року за №3477-IV застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст.ст.1,3 ЦК України, ст.ст.2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Частина 1 статті 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, наказом КЗ «Баштанський міський будинок культури» Відділу розвитку культури і туризму Баштанської міської ради позивача ОСОБА_1 , директора Плющівського сільського будинку культури, зараховано з 09 лютого 2023 року до штатного складу КЗ «Баштанський міський будинок культури» (а.с.7).

Наказом КЗ «Баштанський міський будинок культури» від 29 жовтня 2025 року за №86 змінено режим роботи Плющівського сільського будинку культури з 01 листопада 2025 року: понеділок, середа, четвер, субота, неділя – 08.00-17.00 год.; п`ятниця – 10.30-13.30 год., 14.00-17.00 год., вихідний день – вівторок. Встановлено графіки роботи працівників, зокрема організатору культурно-дозвіллєвої діяльності ОСОБА_1 – понеділок – 12.00-13.00 год., середа – 12.00-13.00 год., п`ятниця – 10.30-13.30 год., 14.00-17.00 год., субота – 12.00-13.00 год., неділя – 12.00-13.00 год., вихідні дні – вівторок, четвер (а.с.15).

З листів ОСОБА_1 від 24 листопада 2025 року за №225, від 27 листопада 2025 року №230, від 08 грудня 2025 року №241, від 08 грудня 2025 року №239 вбачається, що остання зверталась до КЗ «Баштанський міський будинок культури» з приводу часткового застосування дистанційної форми роботи (в зв`язку з регулярними відключеннями електропостачання та відсутністю належного опалення у приміщенні будинку культури), а також забезпечення генератором та пальним (а.с.8,10,12,14).

З повідомлень КЗ «Баштанський міський будинок культури» від 26 листопада 2025 року №252.02-09, від 05 грудня 2025 року №262.02-09, від 16 грудня 2025 року №266.02-09 вбачається, що вищевказані заяви позивача задоволенні не були (а.с.9,11,13).

З заяви ОСОБА_1 від 21 січня 2026 року та її письмових пояснень вбачається, що позивач зверталась до Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області з приводу можливого факту примушування директором КЗ «Баштанський міський будинок культури» до роботи в умовах, що шкодять здоров`ю (а.с.16,17).

З фотознімків показників температури в приміщенні Плющівського сільського будинку культури (як вказує позивач) та які зроблені під час виклику поліції 21 січня 2026 року, вбачається фіксація температури повітря: інформаційно-виставкова кімната + 4°C, фойє + 2°C, методичний кабінет -2°C, глядацький зал - 2°C (а.с.18).

З актів замірів температури повітря в приміщеннях Плющівського сільського будинку культури структурного підрозділу КЗ «Баштанський міський будинок культури» вбачається, що комісією, зокрема в складі позивача, було проведено заміри температури повітря в приміщеннях Плющівського сільського будинку культури за допомогою приладу термометр рідинний (кімнатний), побутового призначення, пластикова основа, без видимого маркування, зі шкалою від -8°C до + 50°C, ідентифікаційний номер на нижній частині шкали «51», при цьому були зафіксовані наступні результати замірів:

22 січня 2026 року-глядацький зал -2°C, фойє -1°C, кімната гурткової роботи -2°C, інформаційно-виставкова кімната + 3°C, методичний кабінет - 4°C (а.с.19-20),

24 січня 2026 року - глядацький зал -1°C , фойє - 0°C, кімната гурткової роботи - 4°C, інформаційно-виставкова кімната + 4°C, методичний кабінет - 4°C (а.с.21-22),

25 січня 2026 року - глядацький зал -1°C, фойє - 0°C, кімната гурткової роботи - 2°C, інформаційно-виставкова кімната + 2°C, методичний кабінет -3°C (а.с.23-24),

26 січня 2026 року - глядацький зал - 2°C, фойє - 1°C, кімната гурткової роботи - 2°C, інформаційно-виставкова кімната + 4°C, методичний кабінет - 3°C (а.с.25-26),

28 січня 2026 року - глядацький зал - 1°C, фойє - 0°C, кімната гурткової роботи - 1°C, інформаційно-виставкова кімната + 3°C, методичний кабінет - 2°C (а.с.27-28),

29 січня 2026 року - глядацький зал 0°C, фойє + 1°C, кімната гурткової роботи – 1°C, інформаційно-виставкова кімната - 1°C, методичний кабінет -1°C (а.с.29-30).

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.153 Кодексу законів про працю України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно з ч.ч.1,3 ст.13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Санітарні норми температурного режиму в закладах культури України (клуби, бібліотеки, музеї) регламентуються Санітарними нормами мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України №42 від 01 грудня 1999 року. Вони встановлюють оптимальні (18-22°C взимку) та допустимі температури залежно від категорії важкості праці.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до положень ч.3 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів),що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 80 ЦПК України).

За змістом ч.ч.1-3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний. Тобто певна обставинам не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Верховний Суд у своїх постановах зауважує, що пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний.

Переглядаючи дану справу, колегія суддів вважає, що забезпечення безпечних та здорових умов праці є конституційною гарантією трудових прав працівника в Україні та за правилами ст.153 КЗпП та ст.6 Закону України «Про охорону праці», саме роботодавець зобов`язаний створити безпечні і нешкідливі умови праці, зокрема забезпечити допустиму температуру повітря у приміщеннях в зимовий період.

При цьому, роботодавець зобов`язаний зупиняти або коригувати робочий процес, якщо температура на робочих місцях опускається нижче допустимих та встановлених норм.

Так, згідно рекомендаційного листа Відділу розвитку культури і туризму виконавчого комітету Баштанської міської ради від 21 січня 2026 року щодо запровадження гнучкого режиму робочого часу, встановлено, що у зв`язку з тривалими відключеннями електричної енергії, що мають системний характер, а також зниженням температурного режиму у приміщеннях закладів культури, з метою забезпечення безпечних і належних умов праці, збереження життя і здоров`я працівників та безперервності функціонування закладів культури, було рекомендовано керівникам закладів культури запровадити гнучкий графік робочого часу (у тому числі із зміщенням початку та закінчення робочого часу) з урахуванням графіків відключення електричної енергії та фактичного температурного режиму у приміщеннях; тимчасово обмежити проведення масових заходів, у разі, якщо температурні показники у приміщеннях не відповідають санітарним нормам. Разом з тим, будь-яких доказів на підтвердження виконання позивачем вказаних рекомендацій суду не надано та матеріали справи не містять.

При цьому, колегія суддів зауважує, що сам по собі факт пониження температурного режиму у приміщенні, про який зазначає позивач, ще не є підставою покладення відповідальності на відповідача без встановлення протиправності поведінки та вини.

Також, на думку колегії суддів, роботодавець не несе юридичної відповідальності за самі відключення світла (планові, аварійні або погодинні), оскільки такі обставини мали місце не через дії відповідача, а з об`єктивних причин.

Отже, проаналізувавши фактичні обставини справи та норми законодавства, якими врегульовані дані правовідносини, колегія суддів дійшла висновку про відсутність в діях відповідача порушень, які потягли порушення прав позивача.

Не встановлено таких порушень і з листа Державної служби з питань праці Південного міжрегіонального управління від 20 січня 2025 року, в якому звернуто увагу на те, що працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров`я або для людей, які його оточують, а також зобов`язаний негайно повідомити про це роботодавця.

Також, колегія суддів зауважує, що КЗ «Баштанський міський будинок культури» є бюджетної установою, фінансується з бюджету за попередньо погодженим та затвердженим кошторисом видатків та зобов`язаний діяти виключно в межах бюджетних призначень. Будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідач мав можливість витратити бюджетні кошти на придбання генератору для будинку культури, матеріали справи не містять.

За такого, колегія суддів вважає, що позивачем не надано доказів і, відповідно, судом не встановлено наявності у діях відповідача усіх елементів складу правопорушення.

Разом з тим, колегія судів не погоджується з доводами апеляційної скарги в частині того, що даний спір є публічно-правовим, оскільки зі змісту позову та встановлених обставин справи слідує, що даний спір стосується особистих прав працівника ОСОБА_1 на належні умови праці.

Оскільки суд першої інстанції був іншої думки та задовольнив позовні вимоги, то вказане слід привести в дію судовим рішенням апеляційного суду.

Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За такого, рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 24 березня 2026 року слід скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до КЗ «Баштанський міський будинок культури» про визнання протиправними (незаконними) дії роботодавця щодо незабезпечення належних умов праці.

Згідно із підпунктами «б», «в» п.4 ч.1 ст.382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, крім іншого, з нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог ч.ч.1,13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги відповідача, скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив у справі нове судове рішення, то наявні підстави для відшкодування позивачем відповідачу судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в сумі 1 996 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст.367,374,376,381,382 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального закладу «Баштанський міський будинок культури Баштанської міської ради Миколаївської області» - задовольнити.

Рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 24 березня 2026 року – скасувати та ухвалити у справі нове судове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального закладу «Баштанський міський будинок культури Баштанської міської ради Миколаївської області» про визнання протиправними (незаконними) дії роботодавця щодо незабезпечення належних умов праці – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь Комунального закладу «Баштанський міський будинок культури Баштанської міської ради Миколаївської області» 1 996 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто шість) грн. 80 коп. судового збору, сплаченого за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках та з підстав, передбачених ст.389 ЦПК України.

Головуючий Т.В. Серебрякова

Судді: В.В. Коломієць

Н.О. Тищук

Повний текст судового рішення

складено 08 липня 2026 року