Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №487/3452/26 — Миколаївський апеляційний суд

07.07.26

22-ц/812/1457/26

Провадження № 22-ц/812/1457/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

02 липня 2026 року м. Миколаїв

справа № 487/3452/26

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Тищук Н.О.,

суддів: Коломієць В.В., Серебрякової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_1

на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва, постановлену 11 травня 2026 року суддею Лагодою А.А., у приміщенні цього ж суду (дата складання повного тексту не зазначена), за матеріалами позову

ОСОБА_1 до

Акціонерного товариства «Універсал Банк»

про визнання протиправними дій, стягнення незаконно списаних коштів та моральної шкоди,

у с т а н о в и в:

1.Описова частина

Короткий зміст вимог позовної заяви

У травня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду з указаним вище позовом.

Позивач зазначав, що є клієнтом АТ «Універсал Банк». У зв`язку з тим, що він є особою з інвалідністю, багатодітним батьком, не має стабільного доходу, він звертався до банку з заявою про реструктуризацію наявної заборгованості. Однак банк у задоволенні заяви відмовив, продовжував нарахування відсотків та починаючи з березня 2026 року почав списувати кошти з рахунку, на який надходять соціальні виплати – субсидія. Загалом за три місяці стягнуто 3 228 грн. Вказані дії банку спричинили йому моральних страждань, а саме: постійний стрес у зв`язку з відсутністю коштів для існування, психологічний тиск через списання соціальних виплат, відчуття безвиході та несправедливості, необхідності витрачати час та зусилля на захист своїх прав.

Посилаючись на викладене ОСОБА_1 просив визнати дії банку щодо списання належних йому коштів протиправними, зобов`язати припинити списання коштів та стягнути з відповідача 5 000 грн на відшкодування спричиненої моральної шкоди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 11 травня 2026 року справу передано на розгляд до Подільського районного суду м. Києва за підсудністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що зареєстрованим місцезнаходженням відповідача АТ «Універсал Банк» є вул. Оленівська, 23 в м. Києві, що віднесено до юрисдикції Подільського районного суду м. Києва.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на незаконність, необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив ухвалу суду скасувати, справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Узагальнені доводи апеляційної скарги

Апеляційна скарга мотивована тим, що позов подано ним до банківської установи як споживачем банківських послуг. Отже на нього поширюється дія частини п`ятої статті 28 ЦПК України відповідно до якої позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача.

Оскільки місцем його реєстрації та проживання є кв. АДРЕСА_1 , що відноситься до юрисдикції Заводського районного суду м. Миколаєва, то суд безпідставно передав справу за підсудністю до іншого суду.

Узагальнені доводи інших учасників

Відзиву на апеляційну скаргу до апеляційного суд не надходило.

2.Мотивувальна частина

Відповідно до частини другої статті 369, пункту 9 частини першої статті 353 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду про передачу справи на розгляд до іншого суду розглядаються апеляційним судом без повідомлення учасників справи.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Позиція апеляційного суду

Згідно з частиною першою статті 125 Конституції України, частиною першою статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судоустрій в Україні будується, зокрема, за принципом територіальності.

Відповідно до частини другої статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини п`ятої статті 28 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за реєстраційним місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Тлумачення статей 27, 28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це така підсудність, при якій позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох вказаних у законі судів.

Разом з тим, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (стаття 27 ЦПК України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина шістнадцята статті 28 ЦПК України).

Отже, стаття 28 ЦПК України встановлює альтернативну підсудність справ за вибором позивача.

У справі, що переглядається встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Універсал Банк» про визнання неправомірними дій щодо списання в рахунок погашення заборгованості грошових коштів, які надходять в якості соціальних виплат, та про стягнення спричиненої такими діями моральної шкоди.

Отже, правовідносини щодо яких виник спір є такими, що виникли з приводу надання АТ «Універсал Банк» позивачу ОСОБА_1 як клієнту банку банківських послуг.

Згідно витребуваної судом інформації зареєстрованим місцем проживання позивача є кв. АДРЕСА_2 .

Таким чином, враховуючи місце реєстрації позивача, при пред`явленні позову про захист прав споживачів, застосуванню підлягає норма частини п`ятої статті 28 ЦПК України, внаслідок чого справа за позовом ОСОБА_1 підсудна Заводському районному суду Миколаївської області.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням викладеного апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції – скасуванню з направленням до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Щодо судових витрат

Згідно із підпунктами "б", "в" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, крім іншого, з нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Таким чином, встановлено дискреційне повноваження суду зазначити в резолютивній частині судового рішення про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України.

Відповідно до вимог частин 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Разом з цим, предметом апеляційного перегляду в межах даного судового провадження була процесуальна ухвала суду – про передачу справи на розгляд до іншого суду.

Рішення по суті спору апеляційним судом не приймалося, розгляд справи наразі не закінчено.

Оскільки, відповідно до вимог чинного цивільного процесуального закону, розподіл судових витрат може бути здійснений лише за результатами розгляду позовної заяви, апеляційний суд у даному провадженні розподілу судових витрат сторін не здійснює.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Заводського районного м. Миколаєва від 11 травня 2026 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня ухвалення, але за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий Н.О.Тищук

Судді: В.В.Коломієць

Т.В.Серебрякова

---------------------------------

Повний текст постанови виготовлено 07 липня 2026 року