Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №749/691/26 — Сновський районний суд Чернігівської області

Справа № 749/691/26

Номер провадження 3/749/309/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2026 року Сновський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Чигвінцева М.С.

за участю секретаря Михалевич М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сновськ матеріали, які надійшли від Корюківського районного сектору № 4 філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ст. 183-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ :

21.05.2026 року в м. Сновськ, ОСОБА_1 у період з 09.09.2025 по 10.11.2025 включно ухиляється від виконання адміністративного стягнення у вигляді 120 годин суспільно корисних робіт, які призначено постановою Сновського районного суду Чернігівської області від 05.03.2026 року, що виразилось в тому, що ОСОБА_1 не приступив до виконання суспільно корисних робіт при Сновській міській раді Чернігівської області, без поважних причин. Таким чином ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.183-2 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання 08 липня 2026 року не з`явився, однак у судовому засіданні 15 червня 2026 року пояснив, що дійсно у визначені графіком дні кілька днів не виходив для виконання суспільно корисних робіт, однак наміру ухилятися від відбування адміністративного стягнення не мав. Зазначив, що після складення протоколу продовжив виконання суспільно корисних робіт та повністю відпрацював призначені судом 120 годин. Просив провадження у справі закрити, оскільки адміністративне стягнення ним виконано у повному обсязі, а відсутність у окремі дні не була спрямована на ухилення від його відбування.

Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та дослідивши письмові докази прийшов до наступного висновку.

Частинами 1, 2 ст.7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин, вирішення їх в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов`язковому порядку має бути з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.

Статтею 9 КУпАП визначено поняття адміністративного правопорушення, а саме адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст. 252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Диспозиція ст. 183-2 КУпАП передбачає ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт.

Згідно примітки до цієї статті Кодексу, під ухиленням особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт у цій статті слід розуміти неприбуття порушника до місця виконання суспільно корисних робіт (підприємства, установи, організації) протягом двох днів з дати, визначеної у направленні уповноваженою посадовою особою органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, без поважних причин, невихід на суспільно корисні роботи або відмова від виконання роботи, вид якої визначений підприємством, установою, організацією, більше двох разів протягом місяця без поважних причин, а також поява на робочому місці у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння.

Поважними причинами є хвороба особи та інші документально підтверджені обставини, що фактично позбавляють можливості порушника прибути для відпрацювання суспільно корисних робіт.

Отже, об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 183-2 КУпАП, полягає у невиконанні особою покладеного на неї обов`язку відбувати адміністративне стягнення у виді суспільно корисних робіт у випадках, визначених приміткою до цієї статті.

Судом встановлено, що на виконанні у Корюківському районному секторі № 4 філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області знаходиться постанова Сновського районного суду Чернігівської області від 05.03.2026 року (справа № 749/178/26, номер провадження 3/749/107/26) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП у виді 120 (ста двадцяти) годин суспільно корисних робіт.

На підставі вказаної постанови розпорядженням Сновської міської ради від 24.04.2026 року № 7-а ОСОБА_1 направлено для відбування суспільно корисних робіт на об`єктах загального користування м. Сновськ. Відповідно до графіка виходу на роботу, затвердженого 27.04.2026 року, він був зобов`язаний приступити до виконання суспільно корисних робіт.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 фактично приступив до виконання адміністративного стягнення та відпрацьовував суспільно корисні роботи. Разом з тим, відповідно до табеля виходу на роботу особи, до якої застосовано адміністративне стягнення у виді суспільно корисних робіт, складеного Сновською міською радою, у травні 2026 року ОСОБА_1 не вийшов на роботи 07.05.2026 року, 08.05.2026 року, а також у період з 12.05.2026 року по 15.05.2026 року.

Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення від 21.05.2026 року зазначені обставини покладені в основу обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-2 КУпАП.

У письмових поясненнях від 21.05.2026 року ОСОБА_1 підтвердив факт невиходу на суспільно корисні роботи у зазначені дні та повідомив, що має намір відпрацювати усі невідпрацьовані години суспільно корисних робіт.

Разом із тим суд бере до уваги, що після складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 продовжив відбування адміністративного стягнення.

Так, відповідно до довідки Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області №12-06/1748 від 23.06.2026 року ОСОБА_1 у період з 27.04.2026 року по 29.05.2026 року повністю відпрацював призначені судом 120 годин суспільно корисних робіт, що сторонами не оспорюється та підтверджується письмовими матеріалами справи.

Оцінюючи наведені докази відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності суд повинен встановити не лише сам факт певної поведінки особи, а й наявність усіх елементів складу адміністративного правопорушення, у тому числі вини та об`єктивної сторони правопорушення.

Диспозиція ст.183-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність саме за ухилення від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт.

Згідно з приміткою до зазначеної статті під ухиленням слід розуміти неприбуття порушника до місця виконання суспільно корисних робіт протягом двох днів з дати, визначеної у направленні, без поважних причин, невихід на суспільно корисні роботи або відмову від виконання роботи більше двох разів протягом місяця без поважних причин, а також появу на робочому місці у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння.

Разом із тим сам по собі факт невиходу особи на суспільно корисні роботи у визначені графіком дні ще не свідчить про доведеність саме ухилення від відбування адміністративного стягнення.

При вирішенні питання про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення суд повинен оцінити всі докази у їх сукупності та встановити, чи свідчить поведінка особи про свідоме невиконання постанови суду, чи навпаки про подальше належне виконання покладеного на неї обов`язку.

Із досліджених судом матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 після направлення на суспільно корисні роботи фактично приступив до їх виконання, частково відпрацював призначені години, після складання протоколу не припинив виконання адміністративного стягнення, не відмовився від його подальшого відбування, а навпаки повідомив про намір відпрацювати усі невідпрацьовані години, що у подальшому фактично й було виконано.

Наявна в матеріалах справи довідка Сновської міської ради підтверджує, що ОСОБА_1 повністю виконав постанову суду та відпрацював усі 120 годин суспільно корисних робіт.

Суд враховує, що станом на момент розгляду справи адміністративне стягнення, призначене постановою суду, виконано у повному обсязі, а його мета фактично досягнута. Поведінка ОСОБА_1 після складання протоколу свідчить про продовження виконання покладеного на нього обов`язку, а не про відмову від його виконання чи свідоме уникнення відбування адміністративного стягнення.

За таких обставин довідка про повне відбуття суспільно корисних робіт не є самостійною підставою для закриття провадження, однак у сукупності з іншими доказами є істотною обставиною для оцінки характеру поведінки особи та спростовує висновок про наявність спрямованості її дій на ухилення від відбування адміністративного стягнення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що зібрані у справі докази підтверджують факт порушення ОСОБА_1 графіка виходу на суспільно корисні роботи, однак не є достатніми для беззаперечного висновку про те, що його поведінка була спрямована саме на ухилення від відбування адміністративного стягнення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Наведений конституційний принцип поширюється також на провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Оскільки судом не встановлено достатніх, належних та допустимих доказів, які б у своїй сукупності беззаперечно підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183-2 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 247, 283, 284, 294 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Сновський районний суд особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя М.С. Чигвінцев