Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №750/5953/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/5953/26

Провадження № 2-о/750/172/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2026 року Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

головуючого – судді Сапона А.В.

за участю секретаря судового засідання – Потапенко Н.В.

розглянувши в порядку окремого провадження в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини, заінтересовані особи: Чернігівська міська рада, Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Крайчинська Тетяна Віталіївна,-

в с т а н о в и в :

У травні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту прийняття ним спадщини після смерті його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування вимог поданої заяви ОСОБА_1 вказує, що він є сином ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті матері заявника відкрилася спадщина, яка складається із 1/5 частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_2 на підставі договору міни, від 25.12.1996. Спадкова справа до майна померлої ОСОБА_2 не заводилась. У шестимісячний строк після відкриття спадщини саме заявник вступив у фактичне володіння спадковим майном – 1/5 частиною вищевказаної квартири оскільки лише він один із спадкоємців першої черги був зареєстрований, проживав та проживає до цього часу за вказаною адресою, при цьому інші особи, які були зареєстровані у вказаній квартирі на дату відкриття спадщини не відносилися до складу спадкоємців. ОСОБА_2 виписалася із вказаної квартири ІНФОРМАЦІЯ_2 та до дати своєї смерті проживала без реєстрації разом із своїм чоловіком за адресою: АДРЕСА_2 . Отже, за правилами ст.549 ЦК УРСР 1963 року чоловік спадкодавиці також не є таким, що прийняв спадщину, оскільки не вступав у володіння та управління спадковим майном (1/5 частиною квартири за адресою: АДРЕСА_1 ) та не подавав нотаріусу заяви про прийняття спадщини. Квартира, 1/5 частка якої є спадковим майном ОСОБА_2 , є неподільним майном, співвласники не встановлювали порядку користування квартирою. За доводами заявника, він у шестимісячний строк з дня відкриття спадщини у зв`язку із смертю матері ІНФОРМАЦІЯ_1 , користувався квартирою в цілому, в тому числі і часткою, що належала його матері, використовував предмети домашнього вжитку, меблі, посуд, інвентар, здійснював поточний ремонт квартири, оплачував комунальні послуги за квартиру в цілому, а значить і за частку, що належала його матері. 14.05.2026 ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса з усною заявою про прийняття спадщини, відкриття спадкової справи та за одержанням свідоцтва про право на спадщину за законом, але нотаріусом йому було роз`яснено, що таке свідоцтво не може бути видане у зв`язку із недостатністю документів, які необхідні для підтвердження в нотаріальному порядку факту вступу в управління або володіння спадковим майном, та запропонувала встановити цей факт у судовому порядку.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 09.06.2026 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження, справу призначено до розгляду на 09-00 год. 08.07.2026.

Від представника заявника через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи без її та заявника участі, в якій представник заявника вимоги поданої заяви підтримала та просила її задовольнити.

Представник заінтересованої особи Чернігівської міської ради Солончева О.П. подала заяву про розгляд справи без її участі, поклалась на розсуд суду.

Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Крайчинська Тетяна Віталіївна в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомляла, жодних заяв від неї до суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши подані документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, дійшов до наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п.5 ч.2 ст.293 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ст.315 ч.2 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За змістом частин четвертої та п`ятої Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2004 року відносини спадкування регулюються нормами ЦК України 2004 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 01 січня 2004 року), або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, то до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК Української РСР 1963 року.

Відповідно до статей 524, 529 ЦК Української РСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Спадкоємцями за законом першої черги є, в рівних частках, діти та дружина померлого.

Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (стаття 548 ЦК Української РСР).

Згідно зі статтями 549, 554 ЦК Української РСР спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Вищевказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. В разі неприйняття спадщини спадкоємцем за законом або за заповітом або позбавлення спадкоємця права спадкування (статті 528 та 534 цього Кодексу) його частка переходить до спадкоємців за законом і розподіляється між ними в рівних частках.

У постанові Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі № 747/467/18 (провадження № 61-6910св19) зазначено, що: «… під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, необхідно розуміти різні дії спадкоємця з управління, розпорядження і користування цим майном, підтримання його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо.

У постанові Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 305/235/17 (провадження № 61-11869св19) зазначено, що фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним; довідка державної податкової служби або страховика чи іншого органу про те, що спадкоємець після відкриття спадщини сплачував податки або страхові платежі з обов`язкового страхування; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку (квартирі); інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем».

У постанові Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі № 559/4056/13-ц (провадження № 61-3745св23), з посиланням на постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 вересня 2020 року в справі № 348/618/15-ц (провадження № 61-9592св19) зазначено, що: «згідно з частинами першою, другою статті 549 ЦК УРСР спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. За змістом статті 553 ЦК УРСР вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу). З урахуванням змісту статті 76 ЦПК України прийняття спадщини шляхом вступу в управління чи володіння спадковим майном може підтверджуватися будь-якими фактичними даними, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Згідно з пунктом 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 року № 18/5 (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню, квитанція про сплату податку, страхового платежу; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути наявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних паперів, квитанції про здані в ломбард речі, свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта, реєстраційного талону) на автотранспортний засіб чи іншу самохідну машину або механізм, державного акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім`я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього».

З урахуванням наведеного, прийняття спадщини може бути підтверджено діями спадкоємців, які за своїм характером свідчать про те, що в шестимісячний строк із дня відкриття спадщини вони фактично вступили в управління або володіння спадковим майном або подали державній нотаріальній конторі заяву про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданим Кезівським сільбюро ЗАГС виконавчого комітету Кезівської сільської ради депутатів трудящих Любецького району Чернігівської області 24.11.1961.

Мати заявника ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 , виданим Павлівською сільською радою Ріпкинського району Чернігівської області 03.02.2003р.

На підставі договору міни, посвідченого 25.12.1996 року державним нотаріусом 16-ї Київської державної нотаріальної контори Шапшенко М.І. за реєстровим № 2-2851 та зареєстрованим Чернігівським міжміським БТІ 30.12.1996 в книзі № 157 за реєстровим № 17233, ОСОБА_2 належала 1/5 частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно Інформаційної довідки ТОВ «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації» від 02.02.2026 № 514 за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на 1/5 квартири по АДРЕСА_1 на підставі договору міни від 25.12.1996 № 2- 2851.

Спадкова справа до майна померлої ОСОБА_2 не заводилась, що підтверджується витягом зі Спадкового реєстру за№85241197 від 14.05.2026. Інформація про заповіти ОСОБА_2 відсутня, що підтверджується Витягом зі Спадкового реєстру за №85241235 від 14.05.2026 року.

Копією поквартирної картки підтверджується, що ОСОБА_1 був зареєстрований, проживав та проживає до цього часу у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, суд констатує, що інші особи, які були зареєстровані у вказаній квартирі на дату відкриття спадщини ОСОБА_2 , відповідно до приписів ст.ст. 529, 530 ЦК УРСР, не відносилися до складу спадкоємців: ОСОБА_3 є невісткою спадкодавиці (дружиною заявника), а ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є онуками спадкодавці (дітьми заявника), що підтверджується наявними в матеріалах справи свідоцтвом про укладення шлюбу, свідоцтвами про народження.

Як вбачається із довідки Виконавчого комітету Любецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області від 12.02.2026 № 10 та із копії поквартирної картки по квартирі АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 виписалася із вказаної квартири ІНФОРМАЦІЯ_2 та до дати своєї смерті проживала без реєстрації разом із своїм чоловіком за адресою: АДРЕСА_2 .

Отже, за правилами ст.549 ЦК УРСР 1963 року чоловік спадкодавиці ОСОБА_5 також не є таким, що прийняв спадщину, оскільки не вступав у володіння та управління спадковим майном (1/5 частиною квартири за адресою: АДРЕСА_1 ).

За доводами заявника, 14.05.2026 він звернувся до нотаріуса з усною заявою про прийняття спадщини, відкриття спадкової справи та за одержанням свідоцтва про право на спадщину за законом, але нотаріусом йому було роз`яснено, що таке свідоцтво не може бути видане у зв`язку із недостатністю документів, які необхідні для підтвердження в нотаріальному порядку факту вступу в управління або володіння спадковим майном, та запропонувала встановити цей факт у судовому порядку.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що у шестимісячний строк після відкриття спадщини заявник не звернувся до нотаріальної контори із письмовою заявою про прийняття спадщини. Разом з тим судом встановлено, що одразу після смерті матері та її поховання заявник вступив у фактичне володіння спадковим майном, користувався квартирою вцілому, в тому числі і часткою, що належала його матері. Доказів на спростування вищевказаних обставин матеріали справи не містять.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявник фактично прийняв спадщину у встановлений законом строк шляхом вступу у володіння та користування спадковим майном, а відсутність письмової заяви до нотаріуса не спростовує факту прийняття спадщини. Причини не звернення до нотаріуса були зумовлені переконанням заявника у достатності фактичного прийняття спадщини та відсутністю правової обізнаності, що не свідчить про відмову від спадщини.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.524,548,549 ЦК України в редакції 1963 року, ст.ст.13, 258-259, 263-265, 268, 315, 316, 319, 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини - задовольнити.

Встановити факт прийняття ОСОБА_1 спадщини, яка відкрилася після смерті його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.В. Сапон