Рішення від 18 червня 2026 р. у справі №950/1216/26 — Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/1216/26

2/950/842/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2026 року м.Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Бакланова Р. В.

з участю секретаря - Гладкової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лебедині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

До Лебединського районного суду Сумської області надійшла позовна заява за вищевказаним позовом. Позивачка просить ухвалити рішення яким визнати за нею - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на розміщену по АДРЕСА_2 земельну ділянку площею 0,0868 га кадастровий номер 5910500000:01:005:0125 цільова призначення - для ведення особистого селянського господарства.

В судове засідання позивачка не з`явилися. Надала заява в якій просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та провести розгляд справи у її відсутності.

Відповідачі у судове засідання також не з`явилися, надали заяву в якій просять провести розгляд справи у їх відсутності, не заперечують проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлені факти та відповідні їм правовідносини.

Дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, та вирішуючи питання щодо наявності законних підстав для визнання позову відповідачем та, відповідно, для його задоволення, у зв`язку з цим, суд прийшов до такого висновку:

Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 05 квітня 2016р. по справі №580/2423/15-ц було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору дійсним та визнання права власності на майно, а саме:

-визнано дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними побудовами, що розташовані по АДРЕСА_2 , що укладений 20 лютого 2015р. між продавцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та покупцем, ОСОБА_1 ;

- визнано за - ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними побудовами, що розташовані по АДРЕСА_2 та складається з наступних побудов: дерев`яного житлового будинку, позначеного на плані під літ.«А» загальною площею- 51,6м2, житловою площею 21,0м2; дощатої веранди під літ.«а»; цегляного погреба під літ.«п/г»; дощатої огорожі під літ. «№1-2».

Право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами зареєстровано за ОСОБА_1 в установленому порядку в Державному реєстрі речових прав, що

підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав нерухоме майно №71964849 від 01 листопада 2016р.

Згідно положень ч.4 та ч.4 ст.82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі,'що`йабралО законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини буДи-встановлені.

Як було встановлено рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 05 квітня 2016р. по справі №580/2423/15-ц право власності на вказаний житловий будинок з надвірними побудовами зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 30 грудня 1947р. та договору дарування від 29 березня 1994р.

З договору дарування від 21 березня 1995 посвідченого державним нотаріусом Лебединської районної державної нотаріальної контри вбачається, що житловий будинок з надвірними побудовами, який розташований в АДРЕСА_2 , був подарований ОСОБА_4 ОСОБА_5 .

З довідки Лебединської міської ради від 12 листопада 2015р. №195 про правовий статус земельної ділянки, вбачається, поземельна ділянка, яка розташована в АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_5 на підставі договору дарування від 21 березня 1995р.

Із свідоцтва про смерть виданого відділом РАГС Лебединського міськвиконкому Сумської області, вбачається, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідачі, як спадкоємці за законом після смерті ОСОБА_5 , фактично прийняли його спадщину до складу якої входить садиба, що розташована в АДРЕСА_2 , але належним чином не оформили свої права у зв`язку з відсутністю реєстрації за померлим права власності на вищезазначену садибу.

Згідно довідки про правовий статус земельної ділянки Лебединської міської ради Сумської області від 12 листопада 2015р. вих.№195 земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 згідно договору дарування, посвідченого Лебединською районною державною нотаріальною конторою Сумської області від 21 березня 1995р. зареєстрованим за №2-923 перейшла на праві приватної власності до ОСОБА_6 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства площею 0,2868га, з них: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд - 0,100га, для ведення особистого селянського господарства - 0,1868га.

Померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_6 державний акт на право власності на земельну ділянку за свого життя не виготовляв. Обмеження та сервітути на земельну ділянку не зареєстровані, інформація щодо, перебування під забороною та арештом відсутня.

Згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності по АДРЕСА_2 розташовані земельні ділянки:

- площею 0,1000 га кадастровий номер 5910500000:01:005:0124 цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

- площею 0,0868 га кадастровий номер 5910600000:01:005:0125 цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.

У відповідності зі ст.317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст.328 ЦК України "право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Ст.90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право в т.ч. продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину.

Згідно ст.131 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Згідно ч.І ст.377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у рраві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий-об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувана (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України.

Ч. 1 ст.120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності інщої особи, переходить право власності і іна і земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

У відповідності зі ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення/ перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Ч. 1 ст.З Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 1 липня 2004р. N952-IV встановлено, що речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов`язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.

Ч. 1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» встановлено, що обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних Держав в тому числі і право власності на нерухоме майно.

Ч. 3 ст.334 ЦК України встановлено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, вйникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сйлиг рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

У відповідності зі ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Ст.15 Цивільного кодексу України, встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності зі ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право-оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Вивчивши матеріали суд враховує, що позов визнаний відповідачем, укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна та право власності продавця на це майно підтверджується письмовими доказами і тому вважає необхідним задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2-5, 12, 76-80, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 182, 220, 328, 377, 392, 1216-1218, 1220-1223, 1225 ЦК України;

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на розміщену по АДРЕСА_2 земельну ділянку площею 0,0868га кадастровий номер 5910500000:01:005:0125 цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Роман БАКЛАНОВ