Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №592/18984/25 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/18984/25

Провадження №2/592/476/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м.Суми

Ковпаківський райсуд міста Суми у складі: головуючого судді – Алфьорова А.М., за участю секретаря – Літовченко С.М., представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Васильченко М.П., представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Брайко Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання відновлення спільної частини майна,

В С Т А Н О В И В:

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що він власником 1/4 частин у спільній частковій власності домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . У власності відповідача перебуває 8/32 часток вказаного домоволодіння. Відповідач постійно та безпідставно чинить йому перешкоди у користуванні належною йому частиною сараю «Б». Користуючись відсутністю його, відповідач без згоди всіх співвласників домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , чим порушив цілісність. Тобто, відповідач порушив його права на володіння та користування своїм нерухомим майном, він не надав згоди відповідачу на знесення об`єктів нерухомості, що належать їм на праві спільної часткової власності. Він намагався в позасудовому порядку врегулювати даний спір та неодноразово усно звертався до відповідача з приводу відновлення стін, але відповідач вказані звернення проігнорував. Просить суд: усунути перешкоди у користуванні майном, що знаходиться у його власності шляхом його зобов`язання відновити за власний рахунок та приведення у первісний стан станом на 2016 р. пошкоджених стін сараю зазначених в технічному паспорті літ. Б, що зазнали змін внаслідок незаконного демонтажу; стягнути з відповідача на його користь судовий збір у сумі 1211 грн. 20 коп. та витрати за надання правничої допомоги у сумі 10000 грн.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 – адвоката Васильченко М.П. позов підтримала, просила задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 – адвоката Брайко Ю.В. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала з викладених у відзиві підстав.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 належить на праві спільної часткової власності 1/4 частини житлового будинку та 1/32 частини земельної ділянки, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до технічного паспорту на будинок, виданого КП «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» до 1/4 частини нерухомого майна, входить: житловий будинок «А-2», який має загальну площу 363,9 кв.м., житлову площу 213,8 кв.м.; погріб «гі/г»; погріб «п/г 1»; погріб «п/г2»; погріб «п/гЗ»; погріб «п/г4»; погріб «л/г5»; погріб «п/гб»; погріб «п/г7»; погріб «п/г8»; веранда «аі»; прибудова «а2»; прибудова «аб»: сарай «Б»: сарай «В»: зарай «Г»; вбиральня «Д»; вбиральня «Е»; вбиральня «Ж»; вбиральня «З»; сарай «И»; душ «Л»; сарай «Н»; сарай «П»; сарай «Р»; гараж «С»; гараж «У»; гараж «Ф»; гараж «X»; сарай «Ц»; навіс «Ч»; навіс «ЦІ»; огорожа «№ 1-2».

Відповідач ОСОБА_2 є власником 7/32 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, а також 7/32 частини земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 08.01.2019 р., зареєстрованого в реєстрі за №8.

За цим Договором, відповідач набув право власності на 7/32 частин житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, а також 7/32 частин земельної ділянки у приватну, спільну часткову власність та цілу земельну ділянку площею 0,0420 га.

7/32 частин житлового будинку з надвірними будівлями та 7/32 частин земельної ділянки, а також земельна ділянка площею 0,0420 га, що відчужуються за даним договором розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з технічним паспортом та відповідними документами відчужується 7/32 частин житлового будинку літерою А-2, від загальної площі 363,9 кв.м. та від житлової площі 213,8 кв.м., в тому числі 8/32 частин від надвірних забудов та споруд: погріб «п/г»; погріб «п/г 1»; погріб «п/г 2»; погріб «п/г 3»; погріб «й/г 4»; погріб «п/г 5»; погріб «п/г 7»; погріб «п/г 8»; веранда «аі»; прибудова «а2»; прибудова «аб»; сарай «Б»; сарай «В»; сарай «Г»; вбиральня «Д»; вбиральня «Е»; вбиральня «Ж»; вбиральня «З»; сарай «И»; душ «Л»; сарай «Н»; сарай «П»; сарай «Р»; гараж «С»; гараж «У»; гараж «Ф»; гараж «X»; сарай «Ц»; навіс «Ч»; навіс «Ш»; огорожа «№1-2».

Тобто, сторони є співвласниками житлового будинку та власниками суміжних земельних ділянок.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 29.10.2024 р. (справа № 592/15999/23) зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди користування земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_2 під кадастровим номером 5910136600:18::016:0034, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення частини сараю під літерою «Б» в технічному паспорті від 31.10.2016 р., протягом місяця з дня набрання законної сили рішення суду.

Під час розгляд справи № 592/15999/23 судом було встановлено, що на земельній ділянці, якою повністю володіє ОСОБА_2 , кадастровий номер № 5910136600:18:016:0034 розміщений сарай, в старому технічному паспорті від 31.10.2016 під літерою «Б», що стало відомо тільки після здійснення геодезичної зйомки, з якої вбачається, що частина сараю перебуває на земельній ділянці під кадастровим номером 5910136600:18:016:0034, а інша частина сараю знаходиться на земельній ділянці, що є землею комунальної власності Сумської міської ради.

Сараєм користується ОСОБА_1 . На ухвалу суду надано висновок експерта № 5, за результатами проведення судової земельної-технічної експертизи, з якого вбачається, що контури сараю «Б» накладаються (перетинають) на територію земельної ділянки АДРЕСА_1 під кадастровим номером № 5910136600:18:016:0034 загальною площею 1,98 м2.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведеної будівельно-технічної експертизи № 1772 від 11.03.2024 року, виконаним судовим експертом Андрєєвим Л.Г., зазначено, що технічний стан сараю під літ. «Б», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , непридатний. Подальша експлуатація неможлива. Виконувати відбудовувальні роботи економічно недоцільно.

В ході проведення судової земельно-технічної експертизи було встановлено, що на земельній ділянці власника ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 знаходяться об`єкти, які не належать власнику цієї садиби, це контури сараю «Б», які накладаються (перетинають) на територію земельної ділянки АДРЕСА_1 під кадастровим номером № 5910136600:18:016:0034, загальною площею 1,98 м2, в найбільш лінійних розмірах 0,42 м., 0,27 м.

Тобто, під час розгляду справи № 592/15999/23 суд прийшов до переконання, що частина спірного сараю, яким користується ОСОБА_1 , збудована на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_2 , чим порушені його права.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, частина спірного сараю Б була знесена позивачем ОСОБА_1 саме на виконання рішення суду від 29.10.2024 р.

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 376 ЦК України право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування. У разі порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК України), а також власнику (користувачу) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 ЦК України). Позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред`явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема, власником (користувачем) суміжної земельної ділянки, з підстав, передбачених статтями 391, 396 ЦК України, статтею 103 ЗК України.

Велика Палата Верховного Суду, наголошуючи на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування, зазначила, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Посилання позивача ОСОБА_1 на те, що його права порушені відповідачем ОСОБА_2 , як власника спірного нерухомого майна, зауважує, що відповідно до ч. 5 статті 319 ЦК України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.

Крім того, у контексті балансу права власності сторін на земельну ділянку та права власності позивача на частину спірного об`єкту нежитлової нерухомості (сараю), що накладається на земельну ділянку відповідача, слід звернути увагу на те, що відповідно до висновку експерта № 1772 від 11.03.2024 р. технічний стан спірного сараю є непридатний. Подальша його експлуатація неможлива. Виконувати відбудовний ремонт економічно недоцільно.

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, суд не встановлено підстав для задоволення позову з викладених обставин.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263, 264 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання відновлення спільної частини майна – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Андрій АЛФЬОРОВ