Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №591/14867/25 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/14867/25

Провадження № 2/591/3960/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2026 року

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Ніколаєнко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Митник Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу № 591/14867/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення розміру часток у праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування , -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача адвокат Вакула В.М., діючи в інтересах ОСОБА_1 , у грудні 2025 року звернувся до суду з позовом та, уточнивши, свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 на праві власності належить квартира за адресою : АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 . Після їх смерті відкрилася спадщина на належну їм частку квартири. У зв`язку зі смертю двох зі співвласників позивач позбавлена можливості звернутися до нотаріуса з метою укладення договору про визначення часток у квартирі. Після смерті матері та батька спадкові справи не відкривались, сестра ОСОБА_3 заяву про прийняття спадщини не подавала, тому в спадкові права на частку батьків не вступила.

Просить визначити частки співвласників в квартирі за адресою , АДРЕСА_1 , вказавши, що квартира належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , по 1/5 часток кожному.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/10 частку квартири за адресою, АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 матері ОСОБА_4 та на 3/10 часток квартири в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_5 .

Представник позивача в поданій до суду заяві позов підтримав, просить задовольнити, справу розглянути у його відсутність.

В судове засідання відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не з`явилися, про час та місце розгляду справи була повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов та клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило.

На підставі ст.280 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 20.01.2026 відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 02.04.2026. Ухвалою суду від 02.04.2026 року призначено справу до судового розгляду на 25.05.2026.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного. Судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з 12 листопада 1971 року перебували в зареєстрованому шлюбі (а.с.16). Мають спільних дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (а.с.12,15).

07 серпня 1993 року ОСОБА_6 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 та змінила прізвище на ОСОБА_8 (а.с.12).

ОСОБА_9 має донькуу ОСОБА_2 (а.с. 19)

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 04.01.2006 року, виданого виконавчим комітетом Сумської міської ради квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 та членам її сім`ї: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 (а.с.6-11).

Згідно копії паспорту та витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 з 27.10.2000 року зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 (а.с.5,20).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 (а.с.13).

На момент смерті вона була зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 (а.с. 14).

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_5 (а.с.17).

На момент смерті він був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 18).

Відповідно до інформації про склад сім`ї станом на 29.09.2023 у спірній квартирі були зареєстровані дві особи: позивачка та її донька. Позивачка у квартирі зареєстрована з 2000 року (а.с. 19,20).

Відповідно до інформації про місце проживання ОСОБА_3 у м. Суми не зареєстрована (а.с. 24)

12.12.2025 року приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Лисенко А.І. позивачу видано довідку про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/5 частки квартири, яка належала матері – ОСОБА_4 , та на 1/5 частку квартири, яка належала матері- ОСОБА_4 , так як за життя спадкодавців частки не були виділені (а.с.21).

Згідно наданої нотаріусом інформації спадкова справа після ОСОБА_4 не заводилась, складені від її імені заповіти відсутні; спадкова справа після ОСОБА_5 не заводилась, складені від його імені заповіти відсутні (а.с.102-106).

Щодо позовної вимоги про визначення часток в спільній сумісній власності на квартиру, суд зазначає наступне.

Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників) належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Згідно із ч.1 ст. 368 ЦК України спільна власності двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ч.1 ст.369 ЦК).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та членам її сім`ї: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності належить квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_4 , ОСОБА_5 жоден зі співвласників не ставив питання про визначення часток у спірній квартирі. На даний момент, враховуючи, що право спільної сумісної власності не припинено, а два з п`яти співвласників померли, співвласники у позасудовому порядку не можуть визначити частки у спірній квартирі. Постановою нотаріуса з підстав неможливості визначити частки у праві спільної сумісної власності відмовлено у вчиненні нотаріальної дії – видачі свідоцтва про право на спадщину – на частку у квартирі.

Наданими доказами підтверджуються доводи позивачів щодо розміру часток у праві спільної власності. Доводів або доказів, які б спростували вказане твердження позивача відповідачами не надано.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для визначення розміру їх часток у праві спільної сумісної власності на квартиру – по 1/5 частки за кожним.

Щодо позовної вимоги про визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/10 частки спірної квартири в порядку спадкування за законом після матері та на 3/10 після смерті батька, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

Відповідно до ст.1261 ЦК України діти спадкодавця у першу чергу мають право на спадкування.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст.1261 ЦК). Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч. 3 ст. 1268 ЦК).

Як встановлено судом спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 є її чоловік ОСОБА_5 та доньки ОСОБА_1 (позивачка) і ОСОБА_3 (відповідачка). Спадкова справа після померлої не заводилась.З матеріалів справи вбачається, що на момент смерті ОСОБА_4 разом із нею у спірній квартирі був зареєстрований та постійно проживав її чоловік та донька ОСОБА_1 . Відтак, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, вони вважаються такими, що прийняли спадщину після ОСОБА_4 , оскільки у встановлений законом строк не заявили про відмову від неї.

Інша донька спадкодавця — ОСОБА_3 у спірній квартирі зареєстрована не була, із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори у визначений 6-місячний строк не зверталась, а тому вважається такою, що спадщину не прийняла.

Таким чином, спадщину після померлої ОСОБА_4 у рівних частинах прийняли її чоловік ОСОБА_5 та донька ОСОБА_1 . З огляду на те, що спадкова частка матері становила 1/5 право на спадкування розподіляється порівну між двома спадкоємцями, що становить по 1/10 частці квартири за кожним. На підставі цього за ОСОБА_1 підлягає визнанню право власності на 1/10 частку квартири в порядку спадкування за законом після померлої матері.

Розглядаючи вимоги в частині спадкування після померлого батька позивачки, суд зазначає, що до складу спадщини після смерті ОСОБА_5 увійшла як його власна частка у спірній квартирі ( 1/5 або 2/10), так і частка, яку він прийняв, але не оформив після смерті своєї дружини (1/10). Отже, загальний розмір спадкового майна, що належав ОСОБА_5 на момент його смерті, складає 3/10 частки квартири .

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 є його доньки — ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Спадкова справа після померлого не заводилась. Позивачка на момент смерті батька була зареєстрована разом із ним у спірній квартирі, тому відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину. Відповідачка ОСОБА_3 проживала окремо, реєстрації у спірному житлі не мала та у визначений законом строк із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звернулась, тобто спадкові права не реалізувала.

За таких обставин, єдиним спадкоємцем, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину після померлого ОСОБА_5 , є позивачка ОСОБА_1 . Враховуючи, що позивачка позбавлена можливості оформити свої спадкові права у нотаріальному порядку через відсутність правовстановлюючих документів із визначеними частками та смерть інших співвласників, суд, керуючись статтями 392, 1261, 1268 ЦК України, вважає за необхідне захистити її права в судовому порядку шляхом визнання за нею права власності на 1/10 частку спірної квартири після померлої матері та на3/10 частки цієї ж квартири - після померлого батька.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 200, 247, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визначити частки в спільній сумісній власності на квартиру, яка розташована за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 по 1/5 часток відповідно за кожним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/10 частку квартири за адресою, АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , та на 3/10 часток квартири за адресою, АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , адреса реєстрації : АДРЕСА_2 . РНОКПП суду невідомий.

Повний текст рішення складений 06.07.2026.

Суддя О.О. Ніколаєнко