Постанова від 05 липня 2026 р. у справі №707/922/26 — Черкаський апеляційний суд

Суд: Черкаський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 05 липня 2026 р.

Справа: №707/922/26

Суддя: Поєдинок І. А.

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/343/26 Справа № 707/922/26 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Суходольський О. М. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року Суддя Черкаського апеляційного суду Черкаської області Поєдинок І.А., за участю ОСОБА_1 та захисника Ганги Д.Г., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на постанову судді Черкаського районного суду Черкаської області від 24 березня 2026 року, якою -

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , дані про місце роботи не зазначено, -

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000.00 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

в с т а н о в и в :

Відповідно до постанови суду першої інстанції, що ОСОБА_1 01.03.2026 року о 15 годині 45 хвилин в с.Тубільці, Черкаського району, Черкаської області, вул. Шевченка, 4, керував транспортним засобом «ВАЗ 21063», державний номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України. Стан сп`яніння встановлено за допомогою «Drager Alcotest 6810» №2959, результат 0,47% проміле. У діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП – керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 24 березня 2026 року, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000.00 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить:

Скасувати постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 24.03.2026, про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 та закрити адміністративне провадження за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Вважає, що вказана постанова є незаконною та необгрунтованою, такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального права та не відповідає фактичним обставинам справи і має бути скасована,

Суд першої інстанції у порушення вимог стст 7, 9 КУпАП допустив спрощений підхід при розгляді справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, всебічно не з`ясувавши всіх обставин події у справі про адміністративне правопорушення.

Суд першої інстанції належним чином не з`ясував обставини справи, розглянувши справу поверхнево. Отже, вважає, що вищезазначена постанова суду є неправомірною і підлягає скасуванню.

Ваказує, що суд першої інстанції обрав обвинувальну позицію щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, розглянув справу та виніс постанову, якою визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд послався лише на обставини, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення та обгрунтував вину лише на формально перелічених документах, тобто не виконав свої безпосередні функції щодо повного, всебічного, і об`єктивного з`ясування обставин справи, що є неприпустимим, відтак ухвалене рішення не відповідає вимогам правової визначеності та вмотивованості судового рішення.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу, перевіривши законність та обгрутнованість апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга з доповненнями підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необгрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Вважаю, що зазначена постанова судді винесена з істотними порушеннями КУпАП.

Відповідно до ст. 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що судом першої інстанції необгрунтовано відхиллено доводи захисту про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом та не звернуто уваги на те, що з наданих поліцією відеозаписів не вбачалось факту керування ОСОБА_2 Т3. Зафіксований у Протоколі час начебто керування ТЗ (15 год. 45 хв.) не підтверджується наданим відеозаписам з відеореєстратора поліції, який починається о 15 год. 47 хв. 31 с. і на якому зафіксовано лише як ОСОБА_1 стоїть біля нерухомого авто, ремонтує його, однак не керує.

Суд першої інстанції не звернув уваги на порушення поліцейськими порядку прохолження огляду на стан алкогольного, наркотичного та іншого сп`яніння, оскільки: - після проходження тесту «Драгер» та до моменту складання Протоколу поліцейський не запитував згоду ОСОБА_1 з цим результатом та не роз`яснив йому його право та можливість не погодитись із результатами алкотестера «Драгер» та проїхати для огляду до медичного закладу.

Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що поліцейські взагалі не роз`яснювали ОСОБА_1 його процесуальні права передбачені ст. 268 КУпАП, у тому числі гарантоване право на правову допомогу та положення ст. 63 Конституції України. Наведене підтверджується відеозаписом полшщії, на якому відсутній даний факт.

З огляду на вищевикладене, слід зазначити, що при вирішенні питання щодо доведеності вини особи у скоєнні, в тому числі й адміністративного правопорушення, слід виходити з положень статті 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь.

Оскільки постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 24 березня 2026 року, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні інкримінованих йому дій, які ним не вчинялись, відповідно це не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тому постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

За таких обставин, постанова Черкаського районного суду Черкаської області від 24 березня 2026 року, підлягає скасуванню, а апеляційна скарга з доповненнями ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу з доповненнями ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 24 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП – скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І.А. Поєдинок

Оригінал: reyestr.court.gov.ua