Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №534/2537/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 534/2537/25 Номер провадження 22-ц/814/1932/26Головуючий у 1-й інстанції Комарова Д. Ю. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів Одринської Т.В., Панченка О.О.,

за участю секретаря судового засідання Філоненко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Кричун Юрій Анатолійович, ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник - адвокат Безрук Артем Володимирович, на рішення Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 23 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання,

В С Т А Н О В И В:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовної заяви

У вересні 2025 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зазначеним позовом.

Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що з 01 вересня 2025 року навчається у Полтавському юридичному інституті Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (далі ПЮІ НЮІ ім. Ярослава Мудрого) на денній формі навчання, строк навчання з 2025 року по 2029 рік, вартість платної освітньої послуги за рік навчання становить 55 410,00 грн.

Зазначила, що самостійного доходу не має, проживає з матір`ю, яка несе всі витрати.

Враховуючи викладене, просила стягнути з ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову, і до закінчення навчання, тобто до 30 червня 2029 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 23 грудня 2025 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/6 частини від усіх видів доходу (заробітку) щомісячно, починаючи з 23 вересня 2025 року і до закінчення ОСОБА_2 навчання, але не більше як до досягнення нею двадцяти трьох років.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг

З рішенням Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 23 грудня 2025 року не погодився відповідач, в інтересах якого діє представник – адвокат Кричун Ю.А., та оскаржив його в апеляційному порядку подавши до суду апеляційну скаргу, в якій просив суд оскаржуване судове рішення змінити в частині розміру стягнутих аліментів, а саме: стягнути з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 , аліменти у розмірі 1/8 частини з усіх видів доходу (заробітку) щомісячно, починаючи з 23 вересня 2025 року і до закінчення ОСОБА_2 навчання, тобто до 30 червня 2029 року, але не більше як до досягнення нею двадцяти трьох років.

Також з рішенням Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 23 грудня 2025 року не погодилась позивач, в інтересах якої діє представник – адвокат Безрук А.В., та оскаржила його в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційну скаргу.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, прохала суд скасувати оскаржуване судове рішення в частині визначення розміру аліментів та ухвалити нове, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходу щомісячно, починаючи з дня подання позову та до 30 червня 2029 року.

Позиції учасників справи

Щодо апеляційних скарг

Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача

На думку ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник – адвокат Безрук А.В., суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, не врахував реальні потреби позивача, безпідставно зменшив розмір аліментів та порушив принцип рівності дітей, у зв`язку з чим рішення в оскаржуваній частині є незаконним та необґрунтованим і підлягає зміні.

Посилалась на те, що визначаючи розмір аліментів, суд першої інстанції формально підійшов до оцінки обставин справи та не врахував платне навчання з високою вартістю, необхідність оренди житла як внутрішньо переміщеної особи, повну відсутність доходів, а також неможливість працевлаштування через денну форму навчання.

Зазначила, що суд першої інстанції не навів належного мотивування, чому саме розмір аліментів у 1/6 частини доходу відповідача є достатнім для забезпечення потреб повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

Зауважила, що інвалідність ІІІ групи є робочою та не звільняє відповідача від обов`язку утримувати дітей.

Вказала на порушення принципу рівності дітей, оскільки відповідач сплачує аліменти іншій своїй дитині у розмірі 1/5 частини доходу, тоді як на її користь судом визначено — 1/6 частини доходу.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача

Натомість, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Кричун Ю.А., вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині стягнення розміру аліментів, обґрунтовуючи тим, що судом неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, які призвели до постановлення помилкового рішення.

Вказав, що суд першої інстанції не врахував обставини щодо стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, наявність у нього неповнолітніх дітей та інші обставини, що мають істотне значення для розгляду справи.

Зауважив, що висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/6 частини від усіх видів доходу (заробітку) щомісячно ставить ОСОБА_1 , особу з інвалідністю, у скрутне фінансове становище.

Щодо відзивів на апеляційні скарги

Щодо відзиву на апеляційну скаргу поданого представником позивача

У відзиві на апеляційну скаргу позивачка посилалась на те, що є внутрішньо переміщеною особою з Донецької області та у зв`язку з військовою агресією рф змушена була залишити місце постійного проживання. На даний час проживає у місті Горішні Плавні, орендує житло, не працює та не має власних стабільних доходів у зв`язку з навчанням за денною формою.

Вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують встановлених судом обставин справи.

Рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру аліментів не повною мірою відповідає реальним потребам позивача та підлягає зміні в частині збільшення розміру аліментів.

Щодо відзиву на апеляційну скаргу поданого представником відповідача

Відзив на апеляційну скаргу позивача з дотриманням вимог ЦПК України до Полтавського апеляційного суду не надходив.

Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Щодо явки та позиції учасників справи в суді апеляційної інстанції

Прийнявши участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, представник позивача – адвокат Безрук А.В., апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити, стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходу. У задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 просив відмовити.

Прийнявши участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, представник відповідача – адвокат Кричун Ю.А., подану ним апеляційну скаргу підтримав та просив визначити аліменти в розмірі 1/8 частини від усіх видів доходу. Проти задоволення апеляційної скарги позивача заперечував.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленою про дату та час судового розгляду справи, у судове засідання не з`явилася.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.

Щодо поданих до суду апеляційної інстанції доказів

Суд першої інстанції з приводу єдиного джерела доходу відповідача у вигляді пенсії поставився критично, оскільки ОСОБА_1 не надано довідку про доходи.

При цьому Верховний Суд у постанові від 27 лютого 2019 року по справі № 760/17457/16-ц вказав, що довідка з Пенсійного фонду України про отримання пенсії з інвалідності сама по собі не є підтвердженням того, що у відповідача це єдине джерело доходів.

Натомість, до поданої апеляційної скарги ОСОБА_1 було долучено копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 21 січня 2026 року.

Згідно частин третьої-четвертої статті 83 ЦПК України передбачено, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до частини третьої статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Частиною першою статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно принципу змагальності сторін, що закріплений статтями 2, 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина третя статті 12 ЦПК України).

Також, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Колегія суддів звертає увагу, що подана до суду апеляційної інстанції відповідачем копія відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 21 січня 2026 року, з огляду на відсутність доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від учасників справи, не береться судом до уваги під час апеляційного перегляду рішення місцевого суду.

Встановлені обставини справи

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с.12).

У матеріалах справи міститься довідка про місце проживання позивачки та довідка від 26 липня 2023 року № 1633-5002880388 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 (а.с.6, 7).

Згідно з довідкою ПЮІ НЮУ ім. Ярослава Мудрого № 211/25 від 28 серпня 2025 року ОСОБА_2 є студенткою 1-го курсу денної форми навчання (бакалаврського) рівня вищої освіти. Наказ про зарахування №514-С від 15 серпня 2025 року з 01 вересня 2025 року. Студентка навчається за кошти фізичних або юридичних осіб (а.с.14).

Відповідно до договору № БД2025/87 про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців від 15 серпня 2025 року, вартість навчання за один рік становить 55 410,00 грн (а.с. 16-17).

З довідки серії 12 ААА № 098989 про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги, яка видана ОСОБА_1 , та довідки серії 12 ААВ № 784826 до акта огляду медико-соціальною експертною комісією слідує, що відповідачу встановлена ІІІ група інвалідності (а.с.47-48).

ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою 17 вересня 2024 року № 3525-50034542026 (а.с. 50).

У матеріалах справи міститься копія свідоцтва про одруження від 25 жовтня 2024 року серії НОМЕР_1 між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с.49), копія свідоцтва серії НОМЕР_2 про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.90), копія посвідчення особи НОМЕР_3 ОСОБА_1 (а.с.51), копія пенсійного посвідчення № НОМЕР_4 ОСОБА_1 (а.с.52), копія індивідуальної програми реабілітації інваліда №897 ОСОБА_1 (а.с.58-62), копія виписки епікризу № 546 ОСОБА_1 (а.с.63-64), копія довідки військово-лікарської комісії №289 виданої ОСОБА_1 (а.с.65), копія первинної медичної картки форми №100 виданої на ім`я ОСОБА_1 (а.с.66-67), копія виписки (епікриз) із медичної картки стаціонарного хворого №9019/1363 (а.с.68-69), копія виписки (епікриз) із медичної картки стаціонарного хворого №6886/1120 (а.с.71-72), копія виписки (епікриз) із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого МСЕК (а.с.73-75), копія консультативного висновку лікаря проктолога виданого ОСОБА_1 (а.с.76-77), копія консультативного висновку лікаря дерматовенеролога виданого ОСОБА_1 (а.с.78-79), копія консультативного висновку лікаря терапевта виданого ОСОБА_1 (а.с.80-81), копія консультативного висновку лікаря оториноларинголога виданого ОСОБА_1 (а.с.82-83), копія консультативного висновку лікаря терапевта виданого ОСОБА_1 (а.с.84-85), копія консультативного висновку лікаря ортопеда-травматолога виданого ОСОБА_1 (а.с.86-87), копія консультативного висновку лікаря невролога виданого ОСОБА_1 (а.с.88-89), епікриз №965 із медичної картки амбулаторного хворого (денний стаціонар) ОСОБА_1 (а.с.91-92).

Позиція суду апеляційної інстанції

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України.

Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 СК України у редакції, чинній на час вирішення справи судами попередніх інстанцій, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

СК України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

Верховний Суд у постанові від 13 квітня 2021 року по справі № 308/4214/18 зазначив, що стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка має статус внутрішньо переміщеної особи, навчається на денній формі, самостійного доходу не має.

При цьому, навчання на денній формі позбавляє ОСОБА_2 можливості працевлаштуватися та одержувати певний дохід, у зв`язку з чим вона потребує матеріальної допомоги.

Окрім того, місцевим судом встановлено, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщено особою та має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи (довідка МСЕК серія 12 ААВ № 784326 від 22 червня 2023 року).

Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААВ ОСОБА_1 з 01 червня 2023 року встановлена третя група інвалідності, строком до 01 липня 2026 року. У довідці вказано, що ОСОБА_1 може працювати без важкого фізичного труда, виконувати розумову працю (а.с.47-48).

Верховний Суд у постанові від 27 лютого 2019 року у справі № 760/17457/16-ц виснував, що навіть, якщо батько або мати є інвалідами ІІ або ІІІ групи, але в довідці про стан їх здоров`я відсутні рекомендації щодо неможливості працювати, тобто їх не визнано непрацездатним, а тільки рекомендовані певні обмеження в роботі, це є підставною для стягнення з таких батьків аліментів на повнолітніх сина або дочку, які продовжують навчання.

Тому, наявність у відповідача інвалідності ІІІ групи не звільняє його від обов`язку утримувати повнолітню дитину, проте є обставиною, яка підлягає врахуванню судом при визначенні розміру аліментів.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що наявність у відповідача інвалідності, захворювань, перебування на утриманні іншої неповнолітньої дитини свідчить про обмежену можливість надавати матеріальну допомогу в утриманні повнолітньої дочки, яка продовжує навчання.

Суд першої інстанції, обґрунтовано при визначенні розміру аліментів, врахував вимоги статей 182, 200 СК України, продовження позивачкою навчання, реальну потребу в допомозі, обмежену можливість відповідача, наявність у нього іншої неповнолітньої дитини, стану здоров`я, та дійшов висновку про стягнення аліментів у розмірі 1/6 частини від всіх видів доходу (заробітку) відповідача, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Визначений судом першої інстанції розмір аліментів у 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача є обґрунтованим, відповідає вимогам статей 182, 199, 200 СК України та забезпечує справедливий баланс інтересів сторін.

Колегія суддів відхиляє доводи ОСОБА_2 щодо порушення принципу рівності дітей, зокрема, посилання на те, що на її утримання судом визначено аліменти у розмірі 1/6 частини доходу, тоді як відповідач на утримання іншої дитини сплачує аліменти у розмірі 1/5 частини, з таких підстав.

Так, аліменти на утримання неповнолітньої дитини стягуються відповідно до статті 183 СК України, яка передбачає визначення їх розміру у частці від доходу платника або у твердій грошовій сумі.

Натомість аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, стягуються на підставі статті 199 СК України за наявності сукупності визначених законом умов: досягнення дитиною повноліття, але не більше 23 років; продовження навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у платника аліментів можливості надавати таку допомогу.

При цьому, відповідно до частини першої статті 200 СК України розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина визначається судом у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу, тобто за інших обставин.

Отже, стягнення аліментів на неповнолітню дитину та стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, регулюються різними нормами права, мають різні підстави виникнення обов`язку щодо їх сплати, а також різний порядок визначення розміру аліментів.

Враховуючи викладене, зіставлення позивачем часток аліментів, визначених за різними правовими підставами (1/5 — на неповнолітню дитину відповідно до статті 183 СК України та 1/6 — на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, відповідно до статей 199, 200 СК України) не свідчить про порушення принципу рівності прав дітей, оскільки зазначені правовідносини не є тотожними та регулюються різними нормами матеріального права.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг не спростовують висновки суду першої інстанції, який всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідив надані сторонами докази, із дотриманням норм процесуального права, правильно застосував норми матеріального права і ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення.

Отже, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Кричун Ю.А., та апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник - адвокат Безрук А.В., слід залишити без задоволення, а рішення Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 23 грудня 2025 року – без змін.

Щодо судових витрат у частині судового збору

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (частина перша статті 1 Закону України «Про судовий збір»).

Зважаючи на те, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, то відсутні підстави для розподілу судового збору.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Кричун Юрій Анатолійович, – залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник - адвокат Безрук Артем Володимирович, – залишити без задоволення.

Рішення Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 23 грудня 2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 02 липня 2026 року.

Головуючий В.П. Пікуль

Судді Т.В. Одринська

О.О. Панченко