Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №524/5519/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 524/5519/25 Номер провадження 22-ц/814/1511/26Головуючий у 1-й інстанції Предоляк О. С. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Одринської Т.В.,

суддів: Панченка О.О., Пікуля В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження м. Полтава цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – адвоката Гонтаря Валерія Миколайовича

на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 листопада 2025 року,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2025 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову вказано, що 01.05.2023 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 в електронній формі шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, укладено договір позики № 01120-05/2023.

Відповідач зобов`язувалась повернути позику, сплатити проценти за користування коштами та виконати свої обов`язки в повному обсязі у терміни і на умовах, передбачених договорами позики.

03.07.2023 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «Стар Файненс Груп» укладено договір факторингу № 3072023, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Інвеструм» відступило ТОВ «Стар Файненс Груп» право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 01120-05/2023.

27.12.2023 року між та ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27122023-2, відповідно до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 27122023-2 від 27.12.2023 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 01120-05/2023.

У зв`язку з порушенням ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань за кредитним договором № 01120-05/2023 у відповідача утворилася заборгованість, яка згідно наданого позивачем розрахунку становить 31362,50 грн, з яких: заборгованість за основним боргом – 6500 грн; заборгованість за відсотками – 24862,50 грн.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 01120-05/2023 від 01.05.2023 року у розмірі 31362,50 грн.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 листопада 2025 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 01120-05/2023 від 01.05.2023 у розмірі 31362,50 грн, з яких: заборгованість за основним боргом – 6500 грн; заборгованість за відсотками – 24862,50 грн, а також кошти у повернення сплаченого судового збору в розмірі 3028 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив представник ОСОБА_1 – адвокат Гонтар Валерій Миколайович.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення є необґрунтованим та незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального права, без з`ясування всіх обставин справи.

Вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами в цьому випадку перехід права вимоги за вказаними вище зобов`язаннями та не доведено існування відносин зобов`язального характеру між первісними кредиторами та відповідачем, так само як і не надав підтвердження про надання коштів відповідачу.

Розрахунок заборгованості також є неналежним доказом.

Прохав рішення районного суду – скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

У відзивві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «ЄАПБ» просить суд рішення районного суду залишити без змін.

Зазначає, що позивачем доведено як факт укладання Кредитного договору, так і факт отримання відповідачем кредитних коштів, тому позовні вимоги позивача є законними та обгрунтованими, а відповідач намагається уникнути виконання взятих на себе зобов`язань.

Наголошує на тому, що за весь період перебування права вимоги за вищезазначеним Договором у ТОВ «ФК «ЄАПБ», Позивач не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосував жодних штрафних санкцій до боржника.

Просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення районного суду – без змін.

Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи категорію справи, ціну позову розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 01.05.2023 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 в електронній формі шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, укладено кредитний договір № 01120-05/2023, відповідно до умов якого, останній надано кредитні кошти в розмірі 6500 грн. на умовах строковості, зворотності, платності.

За умовами п. 1.2. договору кредит надається строком 360 днів. Дата надання кредиту 01.05.2023. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 24.04.2024.

Згідно п. 1.4.1. процентна ставка становить 2,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.2. цього договору.

03.07.2023 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «Стар Файненс Груп» укладено договір факторингу № 3072023, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Інвеструм» відступило ТОВ «Стар Файненс Груп» право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 01120-05/2023.

27.12.2023 року між та ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27122023-2, відповідно до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 27122023-2 від 27.12.2023 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 01120-05/2023.

Згідно розрахунку, наданого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», загальна сума заборгованості за кредитним договором №01120-05/2023 становить 31362,50 грн, з яких: заборгованість за основним боргом – 6500 грн; заборгованість за відсотками – 24862,50 грн.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність між сторонами кредитних правовідносин, правомірність та законність переходу права вимоги від первісного кредитора до нового кредитора ТОВ «ФК «ЄАПБ», неналежне виконання кредитних зобов`язань позичальником, що призвело до виникнення заборгованості, яку стягнув згідно наданого розрахунку.

Колегія суддів погоджується з такими висновками місцевого суду.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України в становлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із прийняттям ЗУ «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Згідно ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина дванадцята статті 11 Закону №675-VIII.

Матеріалами справи доводиться, що договір про надання фінансового кредиту №01120-05/2023, було укладено між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 , підписано позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора W2293. При цьому договір містить особисті дані позичальника як то його місце реєстрації, ІПН, номер телефону, електронну пошту та замаскований номер банківської картки.

Також відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора W2293 були підписані наступні документи: Додаток «№1 до Договору (Графік платежів), Заявка-анкета на отримання кредиту та Паспорт споживчого кредиту.

Також судом враховано, що кредитний договір містить податковий номер ОСОБА_1 , її паспортні дані, відомості про місце проживання, номер мобільного телефону.

Доказів того, що вказаний Договір був укладений шахрайським шляхом чи персональні дані ОСОБА_1 були використані товариством для укладення кредитного договору від його імені, відповідачем не надано.

Колегія суддів звертає увагу, що договір підписаний електронним підписом, використання якого не можливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449 св 19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203 св 20), від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Суд першої інстанції правильно вказав, що особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відтак, підписання відповідачем договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1159-2565 підтверджено належними та допустимими доказами.

Зміст договору та паспорту споживчого кредиту свідчить про те, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину: суми кредиту, строку кредитування, розміру та порядку нарахування процентів, порядку здійснення розрахунків.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про доведеність наявності кредитних правовідносин між позивачем та відповідачем.

Щодо перерахування коштів та нарахування відсотків.

Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 1.6. цього Договору, в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта уключаючи використання реквізитів платіжної картки№5355-28хх-хххх-0186, протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.

На підтвердження перерахування грошових коштів в матеріалах справи наяний лист (довідка) iPay.ua Сервіс онлайн платежів, в якому зазначено, що між ТОВ «ФК «Інвеструм» та Тов «Універсальні платіжні рішення» було укладено договір на переказ коштів ФК-150920 від 15.09.2020.

Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 01-05-2023 17:50 на суму 6500,00 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua – 231330110, призначення платежу: «зачисление 6500 грн на карту НОМЕР_1 ».

Крім того, факт одержання кредитних коштів у розмірі встановленому кредитним договором, підтверджується витребуваною районним судом інформацією, а саме - листом АТ «Перший Український Міжнародний Банк» від 16.09.2025 про наявність відкритих банківських рахунків та випискою по картковому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 (картка № НОМЕР_3 ).

У відповідності до частини першої статті 528 ЦК України виконання обов`язку може бути покладено на іншу особу, якщо з умов договору або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто і в такому разі Відповідач має прийняти виконання зобов`язання за Кредитним договором, запропоноване за Позивача третьою особою.

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» є фінансовою установою, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, а саме надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, то платіжні реквізити Відповідач зазначав самостійно в системі, у Позивача відсутня інформація про належність цього рахунку Відповідачу, оскільки зазначена інформація є банківською таємницею якою володіє виключно Банк-емітент картки.

Оцінюючи докази в їх сукупності колегія суддів приходить до висновку про доведеність факту перерахування на ОСОБА_1 коштів у розмірі 6500,00 грн на виконання умов договору №01120-05/2023 від 01.05.2023.

Відповідачем, в свою чергу, не спростовано ані належності йому вказаного банківського рахунку, ані факту зарахування на нього грошових коштів, тому місцевий суд дійшов вірного висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс» щодо стягнення основної суми кредиту.

Тому, посилання апелянта на відсутність первинних документів які-б підтверджували факт видачі кредиту та наявність заборгованості, відхиляються колегією суддів як безпідставні.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не отримувала грошові кошти за вказаним кредитним договором, не заслуговують на увагу та спростовуються встановленими по справі фактичними обставинами, які викладені вище. Належних, допустимих та достовірних доказів того, що відповідач кредитні кошти не отримувада, сторона відповідача суду не надав.

Щодо нарахування процентів

Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України та частиною 1 статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтями 1049, 1054 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути кредиторові надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно умов укладеного договору ОСОБА_1 отримала від ТОВ «ФК «Інвеструм» кредит в сумі 6500,00 грн.

Тип кредиту : кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби. Кредит надається строком на 360 днів. Дата надання кредиту 01.05.2023. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 24.04.2024 (п. 1.2.).

За користування Товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки фіксована (п.1.4.).

Процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.2. цього Договору (п. 1.4.1.).

Клієнт зобов`язується сплачувати проценти - кожні 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості (п. 1.5.).

Розділом 3 визначено порядок нарахування процентів та сплати заборгованості за договором.

Сторони домовилися, що повернення процентів та користування кредитом здійснюватимуться згідно Графіком платежів, який є невід`ємною частиною цього Договору (п. 3.1.).

Відповідач зобов`язувалась в порядку та на умовах, що визначені кредитними договорами, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені відповідними кредитними договорами.

Вказані вище умови кредитування є результатом домовленості сторін, не були визнані судом недійсними, а відтак, з урахуванням положень статей 627-629 ЦК України, є обов`язковими для врахування та виконання сторонами.

Із запропонованими умовами відповідач ознайомлювалась та погодилась з ними шляхом підписання за допомогою одноразового ідентифікатора W2293.

Доказів, що указані в договорі та доданого до нього додатку, зокрема таблиці обчислення загальної вартості кредиту, одноразові ідентифікатори та персональні дані належать третім особам, а не позичальнику, стороною відповідача не надано, тоді як наведений позивачем алгоритм укладення договору виключає підстави вважати, що без їх погодження позичальник міг отримати кредитні кошти.

Отже, відповідач, як позичальник, погодився на укладення договору саме на таких умовах і не відмовився від його укладення, тобто взяв на себе обов`язок сплатити позичальнику саме такі розміри тіла кредиту та відсотків за користування кредитними коштами в межах строків кредитування.

Доводи апеляційної скарги про те, що надані розрахунки заборгованості не можуть бути первинними документами, які можуть підтверджувати наявність заборгованості відповідача, то такі доводи не заслуговують на увагу, оскільки відповідач як власник карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, може власноруч отримати виписки по рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування та отримання кредитних коштів.

Відповідачем в свою чергу не надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції належних і допустимих документальних доказів того, що відповідні кошти не були зараховані на його карткові рахунки, вказані у договорах, або доказів того, що вказані карткові рахунки йому не належить. Заперечуючи проти перерахування кредитних коштів, відповідач не позбавлений можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких.

Крім того, вказані доводи спростовуються матеріалами справи, зокрема: випискою по картковому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 (картка № НОМЕР_3 ) (а.с. 105) та Звітом по транзакціях надані АТ «ПУМБ» (а.с. 106).

Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди відповідача з висновками суду першої інстанції, проте доказів їх спростування стороною відповідача не надано.

Також, доводи скаржника в частині недоведення належними і допустимими доказами переходу прав вимоги за вказаними зобов`язаннями спростовуються матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги щодо незгоди представника відповідача із висновками суду першої інстанції, які, на його думку, не відповідають дійсним обставинам справи, то ці доводи, апеляційний суд у складі колегії суддів не бере до уваги, оскільки вони жодним чином не спростовують правильних висновків суду.

Інші доводи апеляційної скарги також не заслуговують на увагу та не дають підстав для скасування судового рішення, оскільки наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки усім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Отже, доводи, наведені в обґрунтування апеляційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні відповідачем норм матеріального та процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Враховуючи те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд у складі колегії суддів не вбачає.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи немає.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Гонтаря Валерія Миколайовича - залишити без задоволення.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 листопада 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

У разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, постанова може бути оскаржена протягом тридцяти днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 07 липня 2026 року.

Головуючий Т.В. Одринська

Судді: О.О. Панченко

В.П. Пікуль