Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №761/53937/25 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/53937/25

Провадження № 2/761/7374/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), відповідно до якого просив стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання ОСОБА_1 у розмірі від усіх доходів ОСОБА_2 щомісячно довічно, починаючи з дня звернення з позовом до суду.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ОСОБА_1 , є батьком ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . У 2011 році позивачу проведено кістково-пластичну трепанацію лівої скронево-тім`яної області з приводу видалення внутрішньо мозкової пухлини. Як наслідок, з 14 липня 2016 року позивач є особою з інвалідністю 2 групи захворювання. У зв`язку з хронічним захворюванням - злоякісним новоутворенням тім`яної долі головного мозку в анамнезі, позивач потребує значних витрат на придбання ліків, обстеження, проходження курсу лікування. Єдиним доходом позивача є пенсія, однак її розмір не забезпечує потреб позивача на харчування та лікування. Сума, яка залишається після оплати комунальних послуг та придбання ліків є меншою, ніж мінімальний прожитковий мінімум і її ледь вистачає на харчування. Враховуючи незадовільний стан здоров`я позивач систематично потребує додаткових витрат на лікування, діагностичні обстеження та харчування. Інших дітей позивач не має, в шлюбі не перебуває. Будь-якого нерухомого майна, що може приносити позивачу дохід, у власності позивача немає. Відповідач є працездатною особою та може надавати позивачу матеріальну допомогу. Утім повнолітня донька, ОСОБА_2 , ухиляється самостійно в добровільному порядку надавати позивачу будь-яку матеріальну допомогу. Саме тому, позивач змушений звернутись д о суду із вказаним позовом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2025 матеріали позову передані на розгляд судді Мальцева Д.О.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Мальцева Д.О. від 22.01.2026 року відкрито провадження у справі, прийнято рішення про розгляд справи за правилами позовного провадження в спрощеному порядку, без повідомлення сторін. Також, вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 247 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Відповідних клопотань до суду не надходило.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

За вказаних обставин, а також враховуючи те, що відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надала, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не заявила, суд вирішує справу за наявними матеріалами, як це передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Стаття 51 Конституції України встановлює, що повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Відповідно до частини першої, третьої статті 172 Сімейного кодексу України, повнолітні дочка, син зобов`язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу. Якщо повнолітні дочка, син не піклуються про своїх непрацездатних, немічних батьків, з них можуть бути за рішенням суду стягнуті кошти на покриття витрат, пов`язаних із наданням такого піклування.

Згідно з свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану виконавчого комітету Смілянської міської Ради народних депутатів Черкаської області ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Сміла, Черкаської області, про що в книзі записів актів про народження внесено запис за №19.

В свідоцтві про народження дитини батьком записано - ОСОБА_1 , матір`ю - ОСОБА_3 .

Як вбачається з копії пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого Пенсійним фондом України, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи та перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду та отримує відповідну пенсію по інвалідності, зазначені обставини, також підтверджуються наданими медичними документами з яких вбачається наявність у нього захворювання, що стало підставою для встановлення інвалідності ІІ групи, а саме: Копії виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого за період з 25.11.2025-01.12.2025 р., Копії консультативного заключення від 31 серпня 2022 року, Копії виписки із медичної карки амбулаторного хворого від 27.02.2024 року, Копії заключення ЕЕг від 03.01.2024 року, Копії МСКТ головного мозку від 19.08.2024 року, Копіями виписок Пенсійного Фонду України за період з 2006 по 2025 р.

Відповідно до статті 202 Сімейного кодексу України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Аналіз даної норми свідчить про те, що необхідною умовою для виникнення обов`язку повнолітніх дітей утримувати своїх батьків є наявність двох обов`язкових підстав - непрацездатність батьків та потреба в матеріальній допомозі.

Непрацездатними вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом I, II чи III групи.

При вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків слід враховувати, що вказане право батьків, якому кореспондує обов`язок повнолітніх дітей виникає за наявності двох умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина.

Звільнення від обов`язку утримувати матір, батька та обов`язку брати участь у додаткових витратах можливі лише коли буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов`язків, що передбачено частиною першою статті 204 Сімейного кодексу України.

Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо. Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов`язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу.

Обов`язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв`язків (усиновлення); непрацездатність матері, батька; потреба батька, матері в матеріальній допомозі. Зобов`язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї з вказаних обставин.

Отже, при вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків необхідно враховувати, що таке право батьків, якому кореспондує обов`язок повнолітніх дітей, виникає за умови непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Майновий стан дітей впливає на розмір аліментів і не є підставою для звільнення від обов`язку утримувати матір, батька.

Право на утримання (аліменти) має непрацездатна особа, яка не забезпечена прожитковим мінімум. Правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16 квітня 2018 року у справі 3759/1315/17.

Водночас наявність доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, не свідчить про те, що батько (мати) не потребують матеріальної допомоги. Правовий висновок висловлений у постанові від 05 вересня 2019 року у справі №212/1055/18, у постанові від 26 лютого 2020 року у справі №233/4252/18, у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі №301/1359/16.

Таким чином, відповідач є працевлаштованою та може сплачувати аліменти на утримання батька.

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надала.

Відповідно до статті 205 Сімейного кодексу України, суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред`явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.

Відповідно до вимог ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

В той же час, відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом ст.ст. 76, 77 ЦПК України, суд встановлює наявність або відсутність обставин, котрими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Також, згідно роз`яснень, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач є пенсіонером, непрацездатним, через свій похилий вік та стан здоров`я потребує матеріальної допомоги на лікування, відповідач є працездатною особою має можливість утримувати свого батька та забезпечувати батька на достатньому життєвому рівні, тому суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1517,60 грн.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 51 Конституції України, статтями 79, 172, 191, 202, 204, 205 Сімейного кодексу України, статтями 2, 4, 6-13, 19, 82, 89, 141, 206, 258, 259, 263-265, 273, 274-279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РІНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) аліменти на його утримання аліменти у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходів), щомісячно, починаючи з 25.12.2025 року, - довічно.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1517,60 грн.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: