Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №760/18026/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

справа № 760/18026/26

провадження № 2-а/760/1554/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Сердюк Наталії Володимирівни, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє представник - адвокат Бродська Катерина Олександрівна, до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій сторін

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Бродська Катерина Олександрівна звернулася до Солом`янського районного суду міста Києва з адміністративним позовом, в якому просила скасувати постанову серії ЕНА № 7353213 від 11 червня 2026 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 122 КУпАП, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення та стягнути на користь позивача понесені судові витрати.

Позов мотивовано тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, оскільки, на думку позивача, у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 здійснив заїзд на смугу для маршрутних транспортних засобів з метою посадки пасажира, після чого мав намір залишити зазначену смугу, про що свідчило ввімкнення покажчика лівого повороту. Затримка із виїздом, за твердженням позивача, була викликана необхідністю відповісти на терміновий телефонний дзвінок, оскільки Правила дорожнього руху забороняють користуватися засобами зв`язку під час руху транспортного засобу, тримаючи їх у руці. У зв`язку з цим представник позивача вважає, що позивач діяв відповідно до вимог пунктів 2.9 та 17.2 Правил дорожнього руху України, а тому подія та склад адміністративного правопорушення відсутні.

Крім того, представник позивача посилається на недоведеність вини позивача, зазначаючи, що постанова не містить посилань на належні докази, відповідач не виконав обов`язку щодо повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи, не відібрав пояснення у пасажира транспортного засобу, а тому, на думку позивача, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт вчинення адміністративного правопорушення. Також представник позивача посилається на принцип презумпції невинуватості та практику Верховного Суду, вважаючи, що всі сумніви щодо доведеності вини повинні тлумачитися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

02 липня 2026 року від представника Департаменту патрульної поліції Семотюка Тараса Володимировича надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Відповідач зазначив, що факт порушення позивачем пункту 17.1 Правил дорожнього руху підтверджується як відеозаписами з камер зовнішнього відеоспостереження системи «СмартСіті», так і відеозаписами з нагрудних відеореєстраторів поліцейських, а також поясненнями самого позивача, який не заперечував, що після висадки пасажира продовжив перебувати на смузі для руху маршрутних транспортних засобів, пояснивши це необхідністю відповісти на телефонний дзвінок. На думку відповідача, така причина не передбачена законодавством як підстава для невиконання вимог пункту 17.1 Правил дорожнього руху України. Водій мав можливість спочатку залишити смугу для маршрутних транспортних засобів та лише після цього зупинитися у дозволеному місці або скористатися засобами зв`язку із застосуванням системи Hands Free.

Відповідач також вказав, що оскаржувана постанова відповідає вимогам КУпАП, у ній наведено відомості про технічні засоби фіксації, а до матеріалів справи додано відеозаписи, які повністю підтверджують факт порушення позивачем вимог пункту 17.1 Правил дорожнього руху України та наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 122 КУпАП. У зв`язку з цим відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.

ІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 07 липня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Позивачем заявлено клопотання про допит свідка - ОСОБА_2 .

Суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до статей 72, 73, 74 КАС України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює обставини, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, а належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування у цій справі є встановлення факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 122 КУпАП, а також перевірка правомірності прийняття відповідачем оскаржуваної постанови.

Із матеріалів справи вбачається, що зазначені обставини підтверджуються відеозаписами з нагрудної камери поліцейського та системи відеоспостереження, які безпосередньо зафіксували подію адміністративного правопорушення, поведінку позивача після зупинки транспортного засобу, а також його власні пояснення щодо причин перебування автомобіля на смузі для руху маршрутних транспортних засобів.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку із розглядом справи в порядку письмового провадження без виклику учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Встановлені судом фактичні обставини

Судом встановлено, що постановою інспектора 1 взводу 2 роти батальйону із забезпечення супроводження Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Гончарука А.А. серії ЕНА № 7353213 від 11 червня 2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 122 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн.

Із змісту зазначеної постанови вбачається, що 11 червня 2026 року о 10 годині 16 хвилин 17 секунд у місті Києві по вул. Антоновича, 164 позивач, керуючи автомобілем Porsche Cayenne, здійснив зупинку (стоянку) на смузі для руху маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.11, чим порушив вимоги пункту 17.1 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 122 КУпАП.

Не погодившись із притягненням до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом, вважаючи, що його дії були правомірними, оскільки заїзд на смугу для маршрутних транспортних засобів здійснювався для посадки пасажира, а подальше перебування транспортного засобу на цій смузі було зумовлене необхідністю відповісти на терміновий телефонний дзвінок після завершення посадки пасажира.

На підтвердження своїх доводів позивачем до матеріалів справи долучено копію оскаржуваної постанови, документи щодо представництва, квитанцію про сплату судового збору, а також заявлено клопотання про виклик як свідка пасажира автомобіля ОСОБА_2 .

Заперечуючи проти позову, відповідач подав до суду відзив та надав матеріали, які були підставою для винесення постанови, зокрема відеозаписи із системи зовнішнього відеоспостереження «СмартСіті» та нагрудних відеореєстраторів поліцейських. Зазначеними відеозаписами підтверджується, що після висадки пасажира транспортний засіб позивача продовжував перебувати на смузі для руху маршрутних транспортних засобів, а сам позивач пояснив поліцейському, що не залишив зазначену смугу одразу через необхідність відповісти на телефонний дзвінок.

Дослідивши надані відповідачем відеозаписи, суд установив, що факт перебування транспортного засобу позивача на смузі для руху маршрутних транспортних засобів після завершення посадки пасажира підтверджується відеофіксацією. Крім того, під час спілкування з працівником поліції позивач не заперечував сам факт перебування автомобіля на зазначеній смузі, пояснивши свої дії виключно необхідністю відповісти на телефонний дзвінок.

Таким чином, судом встановлено, що між сторонами відсутній спір щодо фактичних обставин перебування транспортного засобу позивача на смузі для маршрутних транспортних засобів після висадки пасажира. Спір між сторонами фактично зводиться до правової оцінки зазначених дій та встановлення того, чи звільняє наведена позивачем причина від обов`язку дотримуватися вимог пункту 17.1 Правил дорожнього руху України.

IV. Норми права, які застосував суд

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою його надано, обґрунтовано, добросовісно, безсторонньо, пропорційно та своєчасно.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановлених законом.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи.

Згідно з пунктом 17.1 Правил дорожнього руху України на смузі для маршрутних транспортних засобів забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів, крім випадків, прямо передбачених Правилами дорожнього руху.

Частиною третьою статті 122 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність, зокрема, за рух або зупинку транспортного засобу на смузі для маршрутних транспортних засобів із порушенням Правил дорожнього руху.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень саме на відповідача покладається обов`язок довести правомірність прийнятого рішення.

За змістом статті 90 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву - без задоволення.

V. Мотивована оцінка і висновки суду

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази та відеозапис, який міститься у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що факт зупинки автомобіля позивача на смузі для руху маршрутних транспортних засобів підтверджується безпосередньо відеозаписом, який був досліджений судом.

При цьому із зазначеного відеозапису вбачається, що позивач не заперечував факту зупинки транспортного засобу саме на смузі для маршрутних транспортних засобів та пояснив працівнику поліції, що зупинився з метою відповісти на телефонний дзвінок.

Доводи позивача про відсутність складу адміністративного правопорушення не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Посилання позивача на необхідність допиту свідка суд оцінює критично.

Предметом доказування у цій справі є законність прийняття оскаржуваної постанови та наявність події адміністративного правопорушення.

Разом із тим відповідні обставини повністю підтверджуються відеозаписом, який є належним доказом та безпосередньо відображає момент вчинення адміністративного правопорушення, подальше спілкування працівника поліції з позивачем та пояснення останнього.

За таких обставин показання свідка не можуть встановити інші фактичні дані, ніж ті, що вже підтверджені належними та допустимими доказами, а спір між сторонами фактично зводиться до правової оцінки встановлених обставин, а не до їх доказування.

Суд також враховує, що відповідачем надано відзив на позовну заяву, матеріали адміністративної справи та відеозапис, якими підтверджено законність винесення оскаржуваної постанови.

Таким чином, відповідач виконав покладений на нього статтею 77 КАС України обов`язок щодо доведення правомірності прийнятого рішення.

Натомість позивач не надав суду належних, допустимих та достатніх доказів, які б спростовували встановлені відповідачем обставини або свідчили про незаконність оскаржуваної постанови.

Суд зазначає, що право на посадку (висадку) пасажирів, передбачене пунктом 17.2 Правил дорожнього руху України, не надає водієві права після завершення такої посадки (висадки) продовжувати перебувати на смузі для руху маршрутних транспортних засобів з інших причин, у тому числі для здійснення телефонної розмови

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що оскаржувана постанова винесена уповноваженою посадовою особою, у межах наданих законом повноважень, на підставі належних та достатніх доказів, із дотриманням вимог КУпАП та Правил дорожнього руху.

Підстав для її скасування, а також для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення суд не встановив. Відтак у позові слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 7, 245, 251, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , від імені якого діє представник - адвокат Бродська Катерина Олександрівна, до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕНА № 7353213 від 11 червня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

У разі розгляду справи за правилами письмового провадження зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08.07.2026.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача: адвокат Бродська Катерина Олександрівна, АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції, 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646.

Суддя Н.В. Сердюк