Рішення від 25 січня 2026 р. у справі №759/5791/24 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/5791/24

пр. № 2/759/192/26

26 січня 2026 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді П`ятничук І.В.,

при секретарі судового засідання Кульбовської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Проц А.В. який діє в інтересах ОСОБА_1 21.03.2024 року звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення моральної шкоди, яким з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача майнову шкоду у розмірі 27169,56 грн.; стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача витрати за проведення експертизи у розмірі 4500,00 грн.; стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача моральну шкоду у розмірі 100000,00 грн.; стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача судовий збір у розмірі 1211,20 грн. за майнову вимогу та 1211,20 грн. за немайнову вимогу; стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 15000,00 грн.; стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача витрати на проведення незалежної судової експертизи у розмірі 8557,44 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 08.10.2023 року в м. Києві на Брест-Литовському шосе сталося дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Рено» д.н.з. НОМЕР_2 .

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 16.11.2023 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_1 на момент ДТП була застрахована у ТДВ «СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» згідно полісу № 212999104.

ТДВ «СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» на підставі звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № ЦВ/23/5614 28.12.2023 року було сплачено позивачу страхове відшкодування у розмірі 154464,63 грн.

Зазначає, що страхова компанія виплатила страхове відшкодування, проте у меншому, аніж потрібно розмірі.

З метою визначення реального розміру збитку, позивач звернувся до оціночної організації та отримав звіт про оцінку автомобіля, відповідно до якого вартість матеріальних збитків становить 193272,45 грн., з яких 12956,09 грн. величина втрати товарної вартості.

Відповідно до висновку експерта Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 18.06.2025 року № СЕ-19/118-25/8163-АВ, вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу транспортного засобу «Рено» д.н.з. НОМЕР_2 становить 173195,25 грн., величина втрати товарної вартості транспортного засобу «Рено» д.н.з. НОМЕР_2 становить 11374,31 грн.

Відтак, з ТДВ «СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» підлягає стягненню на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 2935,37 грн. із розрахунку (157400,00 грн. сума страхового відшкодування за договором за мінусом франшизи що становить 2600,00 грн. - 154464,63 грн. сума виплаченого страхового відшкодування), а з ОСОБА_2 на користь позивача різниця між вартістю відновлювального ремонту з урахуванням зносу та страховою виплатою, що становить 27169,56 грн.

Також позивачем понесені витрати за проведення автотоварознавчого дослідження з метою встановлення вартості матеріальних збитків внаслідок пошкодження транспортного засобу в дорожньо-транспортній пригоді, а саме 4500,00 грн. та 8557,44 грн.

Вказав, що крім майнових збитків, неправомірними діями ОСОБА_2 позивачу завдано моральну шкоду у розмірі 100000,00 грн.

У зв`язку з пошкодженням автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, позивач зазнав душевних страждань, не міг користуватися своїм автомобілем, у зв`язку з чим змінився його нормальний спосіб життя.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача майнову шкоду у розмірі 27169,56 грн.; стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача витрати за проведення експертизи у розмірі 4500,00 грн.; стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача моральну шкоду у розмірі 100000,00 грн.; стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача судовий збір у розмірі 1211,20 грн. за майнову вимогу та 1211,20 грн. за немайнову вимогу; стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 15000,00 грн.; стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача витрати на проведення незалежної судової експертизи у розмірі 8557,44 грн.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 16.05.2024 року було відкрито провадження у даній справі.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 26.01.2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «АЛЬФА-ГАРАНТ» було залишено без розгляду.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Представником позивача до суду було подано заяву, якою просить розгляд справи провести за відсутності позивача та її представника, в разі неявки відповідачів не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду і вирішення справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , ОСОБА_1 , є власником транспортного засобу «Рено» д.н.з. НОМЕР_2 .

08.10.2023 року в м. Києві на Брест-Литовському шосе сталося дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Рено» д.н.з. НОМЕР_2 .

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 16.11.2023 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч.6 ст.82 ЦПК України).

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_1 на момент ДТП була застрахована у ТДВ «СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» згідно полісу № 212999104, відповідно до якого страхова сума за шкоду заподіяна майну становить 160000,00 грн., франшиза становить 2600,00 грн.

09.10.2023 року ТДВ «СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» отримало від ОСОБА_1 повідомлення про ДТП та 10.11.2023 року заяву про страхове відшкодування.

ТДВ «СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» на підставі звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № ЦВ/23/5614 28.12.2023 року було сплачено позивачу страхове відшкодування у розмірі 154464,63 грн.

Не погодившись з оцінкою вартості матеріального збитку оцінювача, позивач звернулась до ФОП ОСОБА_3 про надання Звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного їй як власнику автомобіля «Рено» д.н.з. НОМЕР_2 в результаті ДТП.

Згідно висновку щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 171/02-24 від 16.02.2024 р. вартість матеріальних збитків становить 193272,45 грн., з яких 12956,09 грн. величина втрати товарної вартості.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 09.09.2024 року по даній справі було призначено автотоварознавчу експертизу, проведення якої було доручено експертам Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру.

Відповідно до висновку експерта Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 18.06.2025 року № СЕ-19/118-25/8163-АВ, вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу транспортного засобу «Рено» д.н.з. НОМЕР_2 становить 173195,25 грн., величина втрати товарної вартості транспортного засобу «Рено» д.н.з. НОМЕР_2 становить 11374,31 грн.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пункт 1 частини другої зазначеної статті).

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування (ч.ч.1, 4 ст.23 ЦК України).

У ч.ч.1, 2 ст.1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Статтями 28, 29 Закону № 1961-IV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови від 27.03.1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

У постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Відповідно до висновку експерта Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 18.06.2025 року № СЕ-19/118-25/8163-АВ, вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу транспортного засобу «Рено» д.н.з. НОМЕР_2 становить 173195,25 грн., величина втрати товарної вартості транспортного засобу «Рено» д.н.з. НОМЕР_2 становить 11374,31 грн.

Різниця між реальними збитками (вартістю відновлювального ремонту без урахування фізичного зносу) та отриманим страховим відшкодуванням становить 27169,56 грн. без вирахування розміру франшизи, а тому ця сума підлягає стягненню з ОСОБА_2 як з винної особи на користь позивача.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати за проведення судової автотоварознавчої експертизи у розмірі 8557,44 грн. та витрати за оцінку матеріального збитку складеного ФОП ОСОБА_3 у розмірі 4500,00 грн.

Щодо відшкодування моральної шкоди.

При вирішенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди у розмірі 100000,00 грн., суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди обов`язковому з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керувався, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною п`ятою статті 1187 ЦК України встановлено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 вказано, що абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, оскільки вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Завдання пошкоджень автомобілю позивача внаслідок ДТП, тобто завданих джерелом підвищеної небезпеки, апріорі впливає на психоемоційний стан потерпілого шляхом пригнічення, відчуття стресу, порушення повсякденних життєвих зв`язків у зв`язку з вжиттям додаткових заходів, спрямованих на захист свого права на відшкодування матеріальної шкоди, завданої пошкодженням майна потерпілого.

Докази у справі дають підстави для висновку, що внаслідок дій відповідача майно позивача було пошкоджене.

Обґрунтовуючи суму завданої моральної шкоди у розмірі 100000,00 грн., позивач зазначила, що у зв`язку з пошкодженням її транспортного засобу вона зазнала душевних страждань. В момент ДТП пережила значний емоційний стрес за пошкоджене майно.

Суд, враховуючи факт неправомірних винних дій ОСОБА_2 , виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості вважає, що із відповідача підлягає стягненню 50000,00 грн. в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 15000,00 грн. судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України)

Розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

При розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Згідно пункту 25 постанови Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20 зауважено, що: «Судова колегія зазначає, що КАС України (та відповідно, ЦПК України) у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.»

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та адвокатом Проц А.В. 18.01.2024 року було укладено договір про надання правової допомоги № 18/01/24-АП, відповідно до умов якого виконавець взяв на себе зобов`язання надати замовнику визначену цим Договором правову допомогу щодо представництва та захисту прав, свобод та законних інтересів клієнта.

Згідно з додатком № 1 до договору про надання правової допомоги № 18/01/24-АП, вартість правової допомоги становить 15000,00 грн.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Проаналізувавши вищедосліджені докази, враховуючи незначну складність справи, ціну позову та розгляд справи у порядку загального позовного провадження, суд визнає доведеним понесення позивачем витрат на правничу допомогу згідно Договору про надання правової допомоги № 18/01/24-АП, а саме: на суму 15000,00 грн., що є співмірною сумою гонорару адвоката, яка підлягає відшкодуванню відповідачем.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-82, 133, 141, 258, 259, 263-265, 266, 274-279, 352, 354 ЦПК, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не відомий, місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) майнову шкоду у розмірі 27169 (двадцять сім тисяч сто шістдесят дев`ять ) грн. 56 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не відомий, місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) моральну шкоду у розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч ) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не відомий, місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) витрати за проведення судової автотоварознавчої експертизи у розмірі 8557 грн. 44 коп. та витрати за оцінку матеріального збитку складеного ФОП ОСОБА_3 у розмірі 4500 грн. 00 коп., а всього 13057 (тринадцять тисяч п`ятдесят сім) грн. 44 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не відомий, місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві ) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не відомий, місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) витрати на правову допомогу у розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч ) грн. 00 коп.

В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І.В. П`ятничук